Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Оториноларингологія


Приставко Тетяна Михайлівна. Ефективність застосування ентеросорбентів та імунокоректорів при органозберігаючому хірургічному методі лікування хворих на хронічний тонзиліт, ускладнений паратонзилітом: дисертація канд. мед. наук: 14.01.19 / АМН України; Інститут отоларингології ім. О.С.Коломійченка. - К., 2003. - На обкл.: ...хирургічному....



Анотація до роботи:

Приставко Т.М. "Ефективність застосування ентеросорбентів та імунокоректорів при органозберігаючому хірургічному методі лікування хворих на хронічний тонзиліт, ускладнений паратонзилітом".- Рукопис.

Дисертація на змагання вченого ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.19 – оториноларингологія. Київський НДІ отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка, Київ, 2002.

Дисертація присвячена ефективності органосберігаючого хірургічного методу лікування ПТ у хворих на ХТ, шляхом використання ентеросорбенту силарда-П та імунокоректору рибомунілу.

Представлені результати комплексного обстеження і лікування 194 хворих на ХТ, ускладнений однобічним ПТ у стадії абсцедування. Пацієнти були розподілені на дві групи – основну та групу порівняння. В основній групі на тлі проведення протизапальної терапії після розкриття ПА порожнина їх промивалася 2% водяною суспензією силарда-П і хворим призначався рибомуніл за схемою. Група порівняння одержувала загальноприйняте лікування.

У гострому періоді захворювання незалежно від локалізації процесу у паратонзилярній клітковині клінічний плин ПТ характеризувався загальнотоксичним синдромом і місцевими запальними змінами у зіві, піднебінних мигдаликах, регіонарних лімфатичних вузлах.

У етіології виникнення ПТ ведуча роль належала Str. pyogenes, Staph. аurеus та їхньої асоціації.

У патогенезі розвитку ПТ вирішальне значення мало порушення системи місцевого імунітету піднебінних мигдаликів. При ХТ у них виникали морфологічно і функціонально локальна імунна недостатність, а на цьому тлі створювалися реальні патогенетичні умови для розвитку ПТ.

У той же час дослідження місцевого імунітету показало, що у хворих на ХТ, ускладнений ПТ у стадії абсцедування, зберігався достатній функціональний резерв.

Морфологічні дослідження екстирпованих піднебінних мигдаликів у хворих на ПТ свідчили, що альтеративні процеси у них у більшості випадків носили зворотний характер.

Впроваджений комплексний метод лікування хворих на ХТ, ускладнений ПТ із використанням силарда-П і рибомунілу з обліком етіологічних факторів, основних ланок патогенезу, результатів імунологічних та морфологічних досліджень впливав на клінічний плин захворювання: скорочував терміни тривалості синдрому загальінфекційного токсикозу; перебування хворих у стаціонарі; забезпечував більш швидке досягнення клінічної ремісії ПТ, позитивну динаміку показників клітинного і гуморального імунітету. Це свідчило про патогенетичну обґрунтованість і доцільність застосування для лікування цієї категорії хворих силарда-П і рибомунілу, що підтверджувалося даними диспансерного спостереження виписаних пацієнтів. В основній групі протягом року рецидиви ангін зустрічалися в 1,8 рази, а ПТ у 2,5 рази рідше, ніж у групі порівняння.

Стабілізація імунних показників в основній групі зберігалася протягом 6 місяців у 81 (91,1%) пацієнтів, протягом року - у 76 (85,4%). У той час як у групі порівняння через 6 місяців після виписки зі стаціонару лише 16,4% осіб мали близькі до норми показники імунітету, а під кінець року - 18,6% обстежених.

  1. Морфологічні й імунологічні дослідження піднебінних мигдаликів хворих на ХТ, ускладнений ПТ, показали, що, альтеративні процеси в них носять осередковий, і, в ряді випадків, зворотний характер: вони мають достатній функціональний резерв, що дозволяє ширше використовувати органозберігаючий хірургічний метод лікування.

  2. Використання органозберігаючого хірургічного методу у цієї категорії хворих показане при передньоверхній і задній локалізації ПТ і при відсутності сполучених захворювань.

  3. Включення силарда-П і рибомуніла у комплексі впливало на клінічний плин захворювання, що виявлялося у скороченні періоду загальноінфекційного токсикозу на 2,4±0,2 дні, виділення гною з порожнини абсцесів – на 2,0±0,3 дні, термінів перебування хворих у стаціонарі на 2,2±0,3 дні.

  4. Застосування силарда-П і рибомуніла сприяло нормалізації показників місцевого та загального імунітету. До моменту виписки зі стаціонару у пацієнтів спостерігалося відновлення співвідношення Т-хелперів і Т-супресорів (CD-4+/CD-8+), збільшення змісту SIgA у сироватці крові і ротоглотоковому секреті. Фагоцитарна активність нейтрофілів у периферичній крові зростала в 1,8 рази в порівнянні з вихідним рівнем, а відсоток завершеного фагоцитозу – у 1,9 рази. Відзначалося зниження рівня ЦІК у 2,4 рази з нормалізацією їхнього молекулярного складу.

  5. Диспансерне спостереження протягом року після виписки хворих із стаціонару показало, що у осіб основної групи, в комплексному лікуванні яких використовували силард-П та рибомуніл, повна клінічна ремісія відзначена у 72,4%, а в групі порівняння – у 39,5% осіб та у 85,4% основної групи показники місцевого й загального імунітету зберігалися в межах фізіологічної норми.

Публікації автора:

  1. Деменков В.Р., Павлова Т.В., Скрябин В.А., Флигинских Н.А., Приставко Т.М. Диагностика и лечение паратонзиллитов. Методические рекомендации для субординаторов, врачей-интернов, отоларингологов поликлиник и стационаров. Луганск, 1995, 17 с.

  2. Деменков В.Р., Павлова Т.В., Дедиков А.А., Приставко Т.М., Скрябин В.А., Павлова Л.А. Патоморфологические аспекты паратонзиллитов //Матер.республ.науч.-практ.конф.оториноларингологов, посвящ. 100-летию со дня рождения проф. А.Н. Рейнуса.-Симферополь, 1997 - С. 57-61.

  3. Деменков В.Р., Павлова Т.В., Дедиков А.А., Приставко Т.М. Морфофункциональные параллели изменений в небных миндалинах больных с хроническими декомпенсированными тонзиллитами и паратонзиллитами// Журн.вушн., носових і горлових хвороб - 1998 - № 4. - С. 4-6.

  4. Деменков В.Р., Приставко Т.М., Ягудин К.Ф., Скрябин В.А., Дедиков А.А.// Матер. ювілейної науково-практич. конф., присвяч. 100-річчю з дня нарождення видатного вченого член-кор. АН України проф. Коломійченка О.С.: Тез. докл. – Киев, 1998. – С.198-202.

  5. Приставко Т.М. Морфологические изменения в небных миндалинах больных хроническим тонзиллитом и осложненных паратонзиллярным абсцессом// Науково-практичний журнал. “Український медичний альманах” ЛДМУ, 1998. - №3. – С.62-64.

  6. Приставко Т.М. Про роль морфологічного дослідження піднебінних мигдаликів у виборі методу лікування хворих на паратонзиліт// Науково-практичний журнал. "Український медичний альманах" ЛДМУ, 1999. - № 1. – С. 102-104.

  7. Приставко Т.М. Иммуномодулирующая эффективность препаратов силларда-П и рибомунила при лечении больных хроническим декомпенсированным тонзиллитом, осложненным односторонним паратонзиллитом// Науково-практичний журнал. "Український медичний альманах" ЛДМУ, 1999. - № 1. – С. 122-124.

  8. Приставко Т.М. Состояние клеточного и гуморального иммунитета у больных хроническим тонзиллитом, осложненным паратонзиллярным абсцессом// Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб.наук.праць Київ-Луганськ. – 1999. – С. 194-202.

  9. Деменков В.Р., Зубова Г.А., Приставко Т.М. Эффективность различных методов лечения больных паратонзиллитом и их влияние на уровень некоторых иммунологических показателей// Журн. вушних, носових і горлових хвороб. -2000 - № 6 – С. 76-78.

  10. Деменков В.Р., Приставко Т.М., Харченко Е.И. Особенности клинического течения паратонзиллита в зависимости от локализации процесса// IX з`їзд оториноларингологів України: Тези робіт.- Київ, 2000. – С. 40-41.

  11. Приставко Т.М. Невідкладна допомога хворим на гострий паратонзиліт// Журн. вушних, горлових і носових хвороб. – 2001. - № 3 (додаток). – С. 143-144.

  12. Приставко Т.М. Иммуноморфологические исследования небных миндалин при выборе метода лечения больных хроническим тонзиллитом, осложненным паратонзиллитом// Журн. вушних, горлових і носових хвороб. – 2002. - № 4. – С. 8-12