Анотація до роботи:

Козіна Ж.Л. Ефективність застосування суб'єктивного методу регуляції фізичних навантажень в жіночому баскетболі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 – олімпійський та професійний спорт. - Харківська державна академія фізичної культури, Харків, 2003.

Дисертація присвячена проблемі контролю фізичних навантажень у баскетболі. Запропоновано новий для спортивних ігор метод контролю фізичних навантажень. Ним є метод суб'єктивної оцінки напруженості фізичного навантаження по шкалі Борга. Встановлено, що між суб'єктивними відчуттями напруженості навантаження і фізіологічними змінами в організмі існує тісний взаємозв'язок. Обґрунтована ефективність застосування суб'єктивного методу контролю навантажень у тренувальному процесі баскетболістів. Результати дослідження впроваджені в навчально-тренувальний процес жіночих баскетбольних команд Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди і Харківської державної академії фізичної культури.

1. Аналіз літературних джерел показав, що баскетбол є змінною роботою з різними періодами роботи і відпочинку. Це висуває підвищені вимоги до функціональної підготовки гравців, а також – до розробки і застосування ефективних методів регуляції навантаження. В сучасній практиці фізичної культури і спорту, зокрема, у баскетболі, має місце недостатність розробки питання, що стосується методів індивідуального контролю фізичного навантаження протягом тренувального заняття. З іншого боку, мається ряд факторів, що показують високий кореляційний зв'язок між об'єктивними змінами в організмі і суб'єктивному сприйнятті напруженості фізичного навантаження. Однак питання відносно методів суб'єктивного контролю фізичного навантаження безпосередньо в тренувальному процесі баскетболістів практично не вивчалося. Крім того, у літературі маються суперечливі думки відносно питання об'єктивності відчуттів важкості навантаження і стомлення, однак спеціально ця проблема не розглядалася.

2. Практика навчально-тренувального процесу може застосовувати метод контролю та індивідуальної корекції навантаження в баскетболі по суб’єктивних відчуттях згідно Г.Боргу, який обумовлює використання кількісно-вербальної шкали суб’єктивної оцінки інтенсивності фізичної роботи, що дозволяє диференціювати та індивідуалізувати навантаження, яке пропонувалось баскетболісткам.

3. Метод оцінки інтенсивності фізичного навантаження по суб’єктивних відчуттях є високоінформативним, що підтвержується наступними даними:

В системі оперативного контролю за функціональним станом баскетболісток традиційно використовуваний показник абсолютної робочої ЧСС (тобто ЧСС, що реєструється в процесі виконання роботи) не завжди відтворює дійсний рівень навантаження. Він залежить не тільки від сумарної потужності навантаження, але і від обсягу м'язової маси, яка приймає участь у виконанні окремого виду вправ (при глобальній роботі максимальна ЧСС складає 184±12,4 уд/хв, при регіональній - 175,71±10,5 уд/хв, при локальній - 159,3±22,3 уд/хв.). Крім того, рівень фізіологічного навантаження залежить також від спортивної кваліфікації, віку та ігрового амплуа спортсменок. Пульсова вартість роботи збільшується на 0,5-0,7 уд/Вт при переході від одного виду роботи до іншого. Це говорить про необхідність доповнювати показник ЧСС іншими показниками, що трудомістко для тренера. Із фізіологічних показників найбільш інформативним для визначення функціонального навантаження є показник відносної ЧСС, тобто ЧСС, вираженої у відсотках від індивідуального максимуму для даного виду навантаження, однак його визначення також є трудомістким для тренера.

Метод педагогічного контролю фізичних навантажень баскетболісток по суб'єктивних відчуттях є високоінформативним, що підтверджується виявленням найбільш високих коефіцієнтів кореляції і коефіцієнтів детермінації між напруженостю навантаження, що відчувається суб'єктивно, і відносними показниками ЧСС (r = 0,81-0,92, p<0,01, D=70-96%) в порівнянні з абсолютними показниками (r = 0,6-0,7, p<0,01, D=30-60%). Суб'єктивна оцінка рівня навантаження по системі Г. Борга, виявляє найбільш тісний взаємозв'язок між показником відносної ЧСС та пульсовою вартістю одиниці потужності роботи (r =(-0,8) - (-0,97), p<0,01), тобто – з найінформативнішими із фізіологічних показників рівня навантаження. Це свідчить про високу інформативність методу оцінки напруженості навантаження по суб’єктивних відчуттях спортсменів.

Аналіз експериментальних кривих і регресійний аналіз взаємозв'язків суб'єктивної оцінки сприйманої напруженості навантаження і фізіологічних показників свідчить про те, що при однаковій ЧСС найбільш важко сприймається робота однією рукою, потім двома руками і, нарешті, ногами. Дані розходження, що складають близько 2 балів, цілком зникають при вираженні показника ЧСС у відсотках від його індивідуального максимального значення. Це також свідчить про високу інформативність та інтегральність методу суб'єктивної оцінки сприйманої напруженості навантаження, тому що даний метод дозволяє одержати досить інформативні показники для різних видів роботи.

4. Сприймана напруженість роботи кінцівок (ВНк) в середньому на 0,5-0,7 бала вище сприйманої напруженості дихання (ВНд) при роботі ногами, на 0,7-0,8 бала вища при роботі двома руками і на 1 бал вища при роботі однією рукою. Загальна суб'єктивно сприймана напруженість навантаження (ВНо) знаходиться приблизно посередині між ВНк і ВНд.

5. Зона початку нелінійного зростання легеневої вентиляції складає в середньому 50-60 л/хв при глобальній роботі, що відповідає суб'єктивній оцінці сприйманої напруженості близько 12-13 балів і вище і свідчить про достатньо реальну відчутність порога анаеробного обміну самим спортсменом. Це визначається переходом суб’єктивного відчуття напруженості навантаження на новий якісний рівень, тобто від характеристики «легка» до характеристики «середня». Це дозволяє існуюче угруповання тренувальних навантажень у баскетболі по зонах потужності істотно доповнити даними суб'єктивних відчуттів і цим забезпечити більш повний комплексний індивідуалізований підхід до регуляції навантаження протягом тренувального заняття.

6. Суб’єктивно сприймана напруженість навантаження при однакових значеннях ЧСС вища у спортсменок 1 розряду у порівнянні зі спортсменками кандидатами в майстри спорту – майстрами спорту, вища у центрових в порвнянні з крайніми нападаючими та захисниками і вища у дорослих у порівнянні з дітьми. При вираженні ЧСС у відсотках від індивідуального максимуму розходження у величинах сприйманої напруженості навантажень, характерні для спортсменок різного віку, зникають, але розходження, характерні для спортсменок різних ігрового амплуа та спортивної кваліфікації, залишаються практично без змін. Це обумовлюється тим, що у спортсменок різного віку не однакові максимальні значення ЧСС (184 уд/хв у дорослих і 221,2 у дівчат), а у спортсменок різної спортивної кваліфікації максимальні значення ЧСС практично не відрізняються (175,7±6,72 і 178,1±5,41 уд/хв при роботі руками і 184±3,7 і 180,1±3,15 уд/хв при роботі ногами); у спортсменок різного ігрового амплуа дані розходження в показниках максимальної ЧСС виражені не так явно (188,1 уд/хв у захисників і 181 уд/хв у центрових), як у спортсменок різного віку. Це свідчить про інтегральність та інформативність методу визначення суб’єктивної оцінки напруженості навантаження в якості індивідуального критерія інтенсивності роботи спортсменів різного віку.

7. Суб'єктивний контроль за інтенсивністю навантажень дозволяє удосконалити побудову тренувального процесу при підготовці як юних, так і дорослих баскетболісток і, як наслідок, забезпечити приріст показників їхньої спеціальної підготовленості на 12,5-18,3% (р<0,05) вище в порівнянні з традиційною методикою тренування. Це свідчить про високу ефективність методу регулювання інтенсивності фізичного навантаження самими спортсменами по їх суб’єктивних відчуттях. При величині сприйманої напруженості, яка задається тренером, рівній 15 балам („важка”) і вище, спостерігається зниження ЧСС спортсменок у порівнянні з попередніми значеннями даної шкали.

8. Метод індивідуального суб'єктивного контролю напруженості фізичного навантаження ефективний також у поєднанніі з деякими „позатренувальними” факторами підвищення працездатності, зокрема – з масажем, харчовими добавками на лікарських рослинах та аутогенним тренуванням. Про це свідчить достовірна зміна (р < 0,01) показників тесту Новаккі та індексу відновлення, що обчислюється по модифікованій формулі ІГСТ, в трьох експериментальних групах у порівнянні з контрольною, в якій дані зміни виявились не достовірними.

9. Метод педагогічного контролю фізичних навантажень по суб'єктивних відчуттях самими спортсменками є досить простим у застосуванні і доступним для тренерів та спортсменок, а також високоефективним для рішення завдань навчально-тренувального процесу баскетболісток. Він дозволяє індивідуалізовати та диференціюванти навантаження і може застосовуватися на практиці як самостійний метод, так і в поєднанні з іншими методами контролю і регуляції навантаження, а також - із позатренувальними факторами підвищення працездатності.

Публікації автора:

1. Ружинська Ж.Л. Методи оцінки тренувальних навантажень у навчальному процесі // Програма конференції викладачів за підсумками науково-дослідної роботи у 1990 р. – Харків, 1991 р.

2. Ружинская Ж.Л., Ивойлов А.В. Субъективное восприятие тренировочных и соревновательных нагрузок в баскетболе // Депонирована в ОЦНИ «Школа и педагогика» 28. 12. 92. № 257-92. (0,25 авт. л.)

3. Ружинская Ж.Л. Регуляция интенсивности физической нагрузки методом контроля субъективно воспринимаемой напряженности (на примере баскетбола) // Депонирована ОЦНИ «Школа и педагогика» 28. 12. 92. № 259-92. (0,25 авт. л.)

4. Козина Ж.Л., Волков Е.П. Метод контроля физической нагрузки в баскетболе по субъективным ощущениям // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць під ред. Єрмакова С.С. - Харків, ХХПІ, 2000. - №6 – С.42-46 (0,5 авт. л.)

5. Козина Ж.Л. Взаимосвязь субъективных и объективных параметров физической нагрузки в баскетболе // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць під ред. Єрмакова С.С. - Харків, ХХПІ, 2000. - №7 – С.43-46. (0,3 авт. л.)

6. Козина Ж.Л. Обоснование эффективности контроля физической нагрузки в баскетболе по субъективным ощущениям // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць під ред. Єрмакова С.С. - Харків, ХХПІ, 2000. - №8 – С.49-53. (0,4 авт. л.)

7. Козина Ж.Л., Вакслер М.А., Тихонова А.А., Клювак В.Е. Эффективность применения метода контроля физической нагрузки по субъективным ощущениям у детей-акселератов при занятиях баскетболом на уроках физической культуры в школе // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць під ред. Єрмакова С.С. - Харків, ХХПІ, 2000. - №24. – С. 21-25. (0,3 авт. л.)

8. Козіна Ж.Л., Вакслер М.А., Тихонова А.А. Обгрунтування ефективності методу контролю фізичного навантаження у дітей-акселератів по суб’єктивним відчуттям при заняттях баскетболом на уроках фізкультури в школі // Теорія та практика фізичного виховання. Щоквартальний науково-методичний журнал ХДПУ. - Харків: ХДПУ, 2001. - №1.- С.31-35. (0,6 авт. л.)

9. Козіна Ж.Л. Особенности физиологических и субъективных параметров реакции на физическую нагрузку высокорослых баскетболисток // Матеріали 3 міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів “Фізична культура, спорт та здоров’я”. – Харків, 2001. – С. 74-75.

10. Козина Ж.Л., Волков Е.П. Особенности реакции на физическую нагрузку высокорослых баскетболисток // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научных трудов под ред. Ермакова С.С. – Харьков: ХХПИ, 2001. - № 2. – С. 8-14. (0,5 авт. л.)

11. Козіна Ж.Л., Слюсарев В.Ф., Волков Є.П. Ефективність застосування нетрадиційної форми аутогенного тренування для відновлення працездатності баскетболістів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць під ред. Єрмакова С.С., Харків, ХХПІ, 2001. - №14. – С. 8-15. (0,5 авт. л.)

12. Козіна Ж.Л., Слюсарев В.Ф., Кривич І.П. Ефективність використання мумійо та квіткового пилка для підвищення працездатності і лікування опорно-рухового апарату баскетболістів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць під ред. Єрмакова С.С., Харків, ХХПІ, 2001. - №15. – С. 3-7. (0,4 авт. л.)

13. Козіна Ж.Л., Горчанюк Ю.А. Эфективность использования природних бальзамов для развития силы гандболистов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научных трудов под ред. Ермакова С.С. – Харков: ХГАДИ (ХХПИ), 2002. - № 1. – С. 25-33. (0,5 авт. л.)

14. Козіна Ж.Л., Козін В.Ю., Боровський С., Чудик С., Марюхнич А. Ефективність використання природних бальзамів (мумійо, пилок квітів) і нетрадиційної форми аутогенного тренування для підвищення працездатності баскетболістів // Біологія та валеологія: Збірник наукових праць.- Випуск 4 – Харків: ХДПУ, 2001. С.187-194. (0,25 авт. л.)

15. Козіна Ж.Л., Вакслер М.А., Тихонова А.О., Щедріва Л.В. Особливості спеціальної фізичної та функціональної підготовки баскетболісток різного ігрового амплуа //Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Збірка тез конференції. – Випуск 6. – Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2002. – С.347-350. (0,25 авт. л.)

16. Козіна Ж.Л., Слюсарев В.Ф., Тугай Д. Вплив нетрадиційних психолого-педагогічних та медико-біологічних методів відновлення на функціональний стан юних баскетболісток 11-12 років // Теорія та практика фізичного виховання. Щоквартальний науково-методичний журнал ХДПУ. - Харків: ХДПУ, 2002. - №2.- С.35-44. (1 авт. л.)

17. Козіна Ж.Л., Слюсарев В.Ф. Нетрадиційні методи підвищення працездатності баскетболістів // Волинський державний університет ім. Лесі Українки. – Міжнародна конференція „Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві”. – Луцьк, 2002. – Т. 2. – С. 199-201. (0,25 авт. л.)

18. Козина Ж.Л., Слюсарев В.Ф. Влияние применения лекарственных растений и мумие на некоторые показатели вегетативной нервной и вегето-сосудистой систем баскетболисток высокой квалификации // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць під ред. Єрмакова С.С., Харків, ХДАДМ (ХХПІ), 2002. - №11.– С. 81-89. (0,5 авт. л.)

19. Козина Ж.Л., Слюсарев В.Ф. Влияние комплексной системы восстановления на уровень специальной физической подготовленности и игровые показатели баскетболисток высокого класса. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць під ред. Єрмакова С.С., Харків, ХДАДМ (ХХПІ), 2002. - №12. – С. 42-51. (0,5 авт. л.)

20. Козіна Ж.Л., Без’язичний Б.І., Сірий О. В. Особливості впливу різних методик тренування на спеціальну фізичну підготовленість юних футболістів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць під ред. Єрмакова С.С., Харків, ХДАДМ (ХХПІ), 2002. - №14. – С. 3-7. (0,25 авт. л.)

21. Козина Ж.Л. Эффективность применения субъективного метода контроля физических нагрузок в женском баскетболе: Автореф. дис…канд. пед. наук. – Краснодар, 2000. – 23 с.

22. Боровський С.В., Ж.Л. Козіна Ж.Л. Вплив нетрадиційної системи відновлення на стан вегетативної нервової системи спортсменів, що спеціалізуються у баскетболі // Слобожанський науково-спортивний вісник. – Харків, 2003. - №6. С. 101-104 (0,25 авт. л.).

23. Козіна Ж.Л. Інформативность й інтегральность методу кількісної оцінки суб'єктивних відчуттів напруженості навантаження // Слобожанський науково-спортивний вісник. – Харків, 2003. - №6. С. 137-141 (0,25 авт. л.).

24. Козіна Ж.Л. Кількісна оцінка суб'єктивних відчуттів напруженості навантаження як інформативний і інгральний метод регуляціі і контролю інтенсивності фізичної роботи в баскетболі // Матеріали 5 міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів “Фізична культура, спорт та здоров’я”. – Харків, 2003. – С. 101-102 (0,1 авт. л.)

25. Козина Ж.Л. Результаты определения особенностей дифференцированной оценки субъективно воспринимаемой напряженности нагрузки у баскетболисток // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научных трудов под ред. Ермакова С.С. – Харьков: ХГАДИ (ХХПИ), 2003.- № 6. – С.3-12 (0,5 авт. л.)