Міщенко Ігор Віталійович. Еферентна роль різних органів і тканин в регуляції гуморальних захисно- пристосувальних систем (антиоксидантної, гемостазу та фібринолізу) в нормі та патології : дис... д-ра мед. наук: 14.03.04 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2006.
Анотація до роботи:
Міщенко І.В.Еферентна роль різних органів і тканин в регуляції гуморальних захисно-пристосувальних систем (антиоксидантної, гемостазу та фібринолізу) в нормі та патології. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2006.
Дисертація присвячена проблемі еферентної ролі різних органів і тканин у регуляції гуморальних захисно-пристосувальних систем при деяких хворобах у людей, експериментальних патологічних процесах у тварин та в людей і тварин у нормі. Доведено, що головний мозок, міокард, шлунок, скелетні м’язи, артеріальні судини різних регіонів організму відіграють окрему, специфічну роль у регуляції антиоксидантної, гемостатичної та фібринолітичної систем крові при різній експериментальній патології у тварин (емоційно-больовому стресі, безантиоксидантному раціоні, надмірному фізичному навантаженні, неповній ішемії головного мозку та його реперфузії, ішемії міокарда), а також у людей і тварин у різних фізіологічних умовах. Доведено, що зміни та перерозподіл антиоксидантних, гемостатичних і фібринолітичних властивостей цих органів мають значення в патогенезі ішемічної хвороби мозку (ішемічний інсульт), ішемічної хвороби серця (інфаркт міокарда), виразкової хвороби шлунка в людей. Доведена роль судинної стінки як еферентного регулятора антиоксидантної системи, гемостазу та фібринолізу у хворих людей на прикладі ішемічної хвороби мозку (ішемічний інсульт) і гіпертонічної хвороби та у здорових людей при різних м’язових навантаженнях (оздоровчого характеру та тих, що викликають утомленість).
Дисертація містить теоретичні узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми в установленні ролі різних органів і тканин (головного мозку, серця, шлунка, скелетних м’язів, судин) як еферентних регуляторів гуморальних захисно-пристосувальних систем (антиоксидантної, гемостазу та фібринолізу). Ці органи вивільняють у кров прооксиданти, антиоксиданти, активатори й інгібітори агрегації тромбоцитів, згортання крові та фібринолізу, що має значення в патогенезі деяких хвороб у людей, розвитку експериментальної патології у тварин та в людей і тварин у нормі. Спрямованість цих реакцій має перерозподільний характер та може бути неоднаковою при деяких хворобах, в експериментальних моделях патології та у фізіологічних умовах.
1. При безантиоксидантному раціоні харчування у тварин відбуваються інтенсифікація ПОЛ (ПРЕ зростає з 12,60±0,97 до 26,00±1,53%, Р<0,001, приріст ТБК-активних продуктів - із 0,72±0,03 до 1,36±0,05 мкмоль/л еритроцитів, Р<0,01), зниження рівня антиоксидантного захисту (активність СОД знижується з 2,25±0,18 до 1,48±0,12 одиниць активності, Р<0,01), посилення агрегаційних та прокоагулянтних властивостей крові, виснаження фібринолізу. Еферентна роль сірої речовини головного мозку, мозкових судин, міокарда та слизової оболонки шлунка в цих умовах неоднакова. Слизова оболонка шлунка посилює агрегацію тромбоцитів, а міокард та мозкові судини мають антиагрегаційну активність. Сіра речовина головного мозку, мозкові судини, слизова оболонка шлунка посилюють прокоагулянті властивості, міокард послаблює їх.
2. Емоційно-больовий стрес у тварин викликає активацію ПОЛ та зниження активності АОС, що призводить до посилення агрегації тромбоцитів, згортання крові та фібринолізу. В регуляції цих взаємовідносин між ПОЛ, активністю АОС, гемостазом та фібринолізом активну роль відіграють тканини головного мозку, міокарда та слизової оболонки шлунка. Зміни вищевказаних процесів у слизовій оболонці шлунка відіграють певну роль у патогенезі утворення виразок на ній.
3. При експериментальній неповній ішемії головного мозку у тварин спостерігається активація ПОЛ, агрегації тромбоцитів та згортання крові. При цьому активність ПОЛ зростає у тканинах мозку і його судинах, міокарді, слизовій оболонці шлунка та не змінюється в нирках. Активність СОД знижується в мозку, його судинах, міокарді та нирках і не змінюється у шлунку. Мозкові тканини і судини посилюють свої антиагрегаційні властивості при ішемії мозку, а міокард та слизова шлунка, навпаки, посилюють агрегацію тромбоцитів. Прокоагуляційні властивості мозку, його судин, міокарда не змінюються, а слизової шлунка – послаблюються.
При реперфузії після ішемії головного мозку підвищується в крові активність антиоксидантних ферментів (СОД, каталаза, відновлений глутатіон), що викликає нормалізацію агрегації тромбоцитів та згортання крові. Після реперфузії головного мозку в ньому залишається підвищеним ПОЛ за зростання в тканинах головного мозку та його судинах активності антиоксидантних ферментів, що супроводжується нормалізацією їхніх тромбоцитоактивних і прокоагулянтних властивостей.
4. При фізичному навантаженні регуляція ПОЛ, АОС, гемостазу та фібринолізу залежить від його режиму. Так, при адаптованих, циклічного характеру фізичних навантаженнях рівень реакцій ПОЛ у крові знижується (ПРЕ – з 13,00±1,70 до 8,30±0,54 %, Р<0,05, приріст ТБК-активних продуктів – з 1,15±0,12 до 0,37±0,08 мкмоль/л еритроцитів, Р<0,05), а при надмірному – навпаки (ПРЕ зростає до 15,00±0,50 %, приріст ТБК-активних продуктів – до 1,90±0,14 мкмоль/л еритроцитів, Р<0,01). У різних органах при фізичному навантаженні процеси ПОЛ, АОС, гемостазу та фібринолізу змінюються також по-різному. Посилення в крові та тканинах процесів ПОЛ і гемостазу є факторами, які пришвидшують розвиток втоми скелетних м’язів, а зростання активності АОС та зниження процесу гемокоагуляції збільшують працездатність м’язів та перешкоджають розвитку втоми в них.
5. При ішемічній хворобі головного мозку (ішемічному інсульті) в еритроцитах людей підвищуються перекисна резистентність, рівень ТБК-активних продуктів, окисленого глутатіону і знижується активність СОД, що призводить до посилення агрегації тромбоцитів, згортання крові та сповільнення фібринолізу. Ці зміни значною мірою обумовлені посиленням проагрегаційних (кут агрегації тромбоцитів під впливом тканин мозку здорових людей - 48,57±5,90 град., у хворих – 61,73±1,69, Р<0,01), прокоагулянтних (час рекальцифікації плазми - 18,40±1,20 сек. та 12,10±1,10 сек. відповідно, Р<0,01) та антифібринолітичних (час фібринолізу - 140,0±10,40 хв. та 196,12±8,42 хв. відповідно, Р<0,05) властивостей сірої речовини головного мозку, що впливає на патогенез ішемічної хвороби мозку.
6. При ішемічній хворобі серця (інфаркт міокарда) в людей та експериментальній ішемії міокарда у тварин (щурів) посилюються перекисний гемоліз еритроцитів, накопичення ТБК - активних продуктів у них, знижується активність відновленого глютатіону та СОД. Ці зміни супроводжуються активацією процесу агрегації тромбоцитів, згортання крові та пригніченням фібринолізу. В міокарді різко активуються процеси ПОЛ і знижуються його антиоксидантні властивості. Коронарні судини і ділянки міокарда із зони ішемії мали невиразні антиагрегаційні, прокоагулянтні та фібринолітичні властивості в порівнянні з неушкодженими ділянками міокарда. Така реакція свідчить про вивільнення з них факторів, які регулюють процеси агрегації тромбоцитів, згортання крові та фібриноліз у крові при цій патології.
7. При виразковій хворобі шлунка в людей відбувається посилення реакцій ПОЛ та зниження активності АОС, що супроводжується зростанням агрегації тромбоцитів, згортання крові та пригніченням фібринолізу. У слизовій оболонці шлунка з виразкової ділянки підвищений рівень приросту ТБК-активних продуктів на 69% та знижена активність СОД на 25,8%. Така ділянка слизової оболонки має виразні тромбоцитоактивні та антифібринолітичні властивості. Паралелізм змін у крові та слизовій оболонці шлунка, з одного боку, доводить, що вона може брати участь у регуляції захисних систем крові (антиоксидантної, гемостазу та фібринолізу), а з іншого, свідчить про важливу роль цих систем у патогенезі утворення виразок.
8. Судинна стінка у хворих на гіпертонію, ішемічний інсульт, які займались адекватними фізичними навантаженнями, а також у здорових людей, які виконували фізичні навантаження різної інтенсивності може виділяти у кров продукти переокислення, гемостазу, фібринолізу й антиоксидантні ферменти.
У хворих на гіпертонічну хворобу зменшується виділення із судинної стінки антиоксидантів, інгібіторів агрегації тромбоцитів, але збільшується вивільнення прооксидантів, прокоагулянтів та активаторів фібринолізу, а у хворих на ішемічний інсульт відбувається виділення із судинної стінки прооксидантів, активаторів агрегації тромбоцитів та фібринолізу, що впливає на патогенез цих хвороб.
Під дією фізичного навантаження адаптованого характеру у хворих на гіпертонічну хворобу із судинної стінки зменшується виділення прооксидантів та проагрегантів, але збільшується надходження антиоксидантів, інгібіторів згортання крові й активаторів фібринолізу. Тому такий вид фізичного навантаження у хворих на гіпертонічну хворобу можна розглядати як немедикаментозний засіб регуляції перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту, гемостазу та фібринолізу.
9. У тварин та людей у фізіологічних умовах існують видові особливості АОС, гемостазу та фібринолізу. Інтенсивність ПОЛ та активність АОС впливають на стан гемостазу і фібринолізу. У людини, щурів та морських свинок на фоні вираженої антиоксидантної активності крові спостерігається низький рівень пероксидації. Високий рівень перекисного окислення ліпідів та низька активність антиоксидантної системи у кролів супроводжуються підвищенням агрегаційних і коагуляційних властивостей крові та низьким рівнем фібринолізу. Вказані реакції крові залежать від особливостей цих властивостей у різних органах, які різні також й у парних органах (півкулях мозку, скелетних м’язах).
10. Одержані дані можуть бути враховані при експериментальному моделюванні різних патологічних процесів з урахуванням перебігу реакцій ПОЛ, АОС, судинно-тромбоцитарного та коагуляційного гемостазу, фібринолізу як у крові, так і в окремих органах (у парних – справа і зліва), а також виду експериментальних тварин.
У клінічних умовах вони можуть бути використані для оцінки процесів ПОЛ, АОС, гемостазу та фібринолізу залежно від локалізації патології (головний мозок, серце, шлунок, кровоносні судини, скелетні м’язи, в парних органах – справа і зліва).
У спортивній медицині - при індивідуальному підборі та оцінці виду фізичного тренування, адаптаційного періоду, втоми, а також у курсі лікувальної фізкультури в плані профілактики та в немедикаментозній корекції хвороб головного мозку, серця, шлунка, кровоносних судин.
Публікації автора:
Мищенко В.П., Мищенко И.В. Физиология системы гемостаза. - Полтава: АСМИ, 2003. – 124 с.
Автором самостійно написані 3 і 6 розділи. Впровадження монографії забезпечено особисто автором.
Мищенко В.П., Ерёмина Е.Л., Мищенко И.В. Физическая активность, гемостаз и здоровье. - Полтава: АСМИ, 2004. – 144 с.
Автором самостійно написані розділи 1.6, 3.2, 3.4, 3.5. Впровадження монографії забезпечено особисто автором.
Мищенко В.П, Мищенко И.В., Муляр Л.А. Питание, гемостаз и здоровье. - Полтава: АСМИ, 2004. – 116 с.
Автором самостійно написаний розділ 4. Впровадження монографії забезпечено особисто автором.
Мищенко В.П., Мищенко И.В., Цебржинский О.И. Перекисное окисление липидов, антиоксиданты и гемостаз. - Полтава: АСМИ, 2005. – 159 с.
Автором самостійно написано розділ 3.3. Впровадження монографії забезпечено особисто автором.
Асимметрии крови и её свёртывания / Мищенко В.П., Гришко Ю.М., Коковская О.В., Мищенко И.В., Мищенко С.В., Ткаченко Е.В., Торяник Е.А., Якина Е.А. - Полтава: АСМИ, 2005. – 126 с.
Автором написано розділ 3.2. Впровадження монографії забезпечено особисто автором.
Мищенко В.П., Грицай Н.Н., Ерёмина Е.Л., Мищенко И.В., Моргун З.К., Сорокина С.И. Сосудистая стенка как эфферентный регулятор физиологической антиоксидантной системы, гемостаза и фибринолиза в условиях нормы и патологии // Проблеми екології та медицини. - 2000. - Т. 4, № 2-3. - С. 20-23.
Автором особисто досліджувалися тромбоцитоактивні властивості судинної стінки.
Міщенко І.В. Значення тканин різних органів у реакціях перекисного окислення ліпідів у крові при неповній ішемії головного мозку у щурів // Вісник проблем біології і медицини. - Полтава. - 2000. - № 5-6. – С. 21-24.
Мищенко И.В. Значение различных органов в активации перекисного окисления липидов при дозированной физической нагрузке и реакциях гемостаза на неё // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2000. - № 4. – С. 82-85.
Грицай Н.Н., Мищенко В.П., Мищенко И.В. Значение церебральных сосудов и тканей мозга в активации перекисного окисления липидов и гемостаза при диете, ограниченной антиоксидантами // Експериментальна і клінічна медицина. - 2000. - № 4. - С. 22-24.
Автором особисто досліджені показники коагуляційного гемостазу.
Мищенко И.В. Роль сосудистой стенки в реакциях перекисного окисления липидов и гемостаза при дозированной физической нагрузке у больных гипертонической болезнью // Експериментальна і клінічна медицина. - 2001. - № 1. - С. 69-71.
Міщенко І.В. Безантиоксидантна дієта, агрегація тромбоцитів і антиагрегаційні властивості різних органів // Одеський медичний журнал. - 2001. - №3 (65). - С. 24-25.
Міщенко І.В. Вплив безантиоксидантної дієти на агрегацію тромбоцитів та антиагрегаційні властивості судинної стінки та міокарду // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2001. - № 1. - С. 32-33.
Міщенко І.В., Міщенко В.П., Петренко В.А., Сорокіна С.І. Антиокислювальні та гемокоагулюючі особливості гомогенатів різних органів у лабораторних тварин та людини // Вісник проблем біології і медицини. – 2002. – Вип. 3. – С. 27-30.
Автором особисто досліджені антиоксидантні, антиагрегаційні, тромбопластичні властивості нирок у різних тварин.
Міщенко І.В., Гришко Ю.М., Коковська О.В., Міщенко В.П., Ткач О.О., Ткаченко О.В. Асиметрія прокоагулянтних та фібринолітичних компонентів в парних скелетних м’язах у щурів в нормі та при гострій ішемії головного мозку справа та зліва // Проблеми екології та медицини. - 2002. - Т. 6, № 3-4. - С. 6–9.
Автором особисто досліджені фібринолітичні властивості скелетних м’язів інтактних щурів та при право та лівобічній ішемії головного мозку.
Міщенко В.П., Гришко Ю.М., Коковська О.В., Міщенко І.В., Ткач О.О., Ткаченко О.В. Асиметрія прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей півкуль головного мозку у щурів в нормі та при гострій ішемії головного мозку справа та зліва // Вісник проблем біології і медицини. - 2002. - № 4. - С. 62– 67.
Автором особисто досліджені фібринолітичні властивості півкуль головного мозку інтактних щурів та при право та лівобічній ішемії головного мозку.
Міщенко І.В. Залежність реакцій перекисного окислення ліпідів і гемостазу від антиоксидантної активності різних органів // Фізіологічний журнал. - 2002. –Т. 48, № 5. - С. 48-50.
Міщенко В.П., Міщенко І.В., Сорокіна С.І. Антиоксидантні, антиагрегаційні та гемокоагулюючі властивості коронарних артерій різних тварин та людини // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2002. - №6 (2). - С. 404–405.
Автором особисто досліджені тромбоцитоактивні властивості коронарних судин різних тварин та людей.
Міщенко І.В. Реакції перекисного окислення ліпідів і гемостазу у різних тканинах при гострому емоційно-больовому стресі // Фізіологічний журнал. - 2002. – Т. 48, № 6. - С. 66–69.
Ткач О.О., Міщенко В.П., Міщенко І.В., Котовська О.В., Ткаченко О.В., Гришко Ю.М. Еферентна роль парних органів (півкуль мозку, м’язів кінцівок) у регуляції згортання крові // Буковинський медичний вісник. – 2003. – Т. 7, № 1-2. - С. 145–147.
Автором особисто досліджені фібринолітичні властивості парних органів.
Міщенко В.П., Єрьоміна О.Л., Міщенко І.В., Самохвалов В.Г. Звільнення у кровотік із функціонуючих скелетних м’язів речовин, що впливають на перекисне окислення ліпідів та гемостаз // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 2. - С. 93–95.
Автором особисто досліджені коагуляційні властивості скелетних м’язів при їх стимулюванні.
Грицай Н.М., Міщенко В.П., Міщенко І.В. Роль судинної стінки в регуляції перекисного окислення ліпідів, фізіологічної антиоксидантної системи та мікроциркуляторного гемостазу у хворих на ішемічну хворобу мозку // Експериментальна і клінічна медицина. - 2003. - № 1. – С. 47-49.
Автором особисто досліджені тромбоцитоактивні властивості судинної стінки у здорових людей та хворих на ішемічну хворобу мозку.
Коковська О.В., Міщенко І.В., Торяник К.А. Асиметрія зсідання крові та фібринолізу // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2003. - Т.3, №2 (6). – С. 9-11.
Автором особисто проведено аналіз показників гемостазу і фібринолізу в симетричних судинах людей.
Міщенко В.П., Єрьоміна О.Л., Міщенко І.В., Коковська О.В., Ткач О.О., Ткаченко О.В. Роль м’язів у реакціях зсідання крові, яка відтікає від кінцівок (особливості справа та зліва) // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2003. –№ 2 (22). – С. 32-37.
Автором особисто досліджені фібринолітичні властивості симетричних м’язів.
Ткач О.О., Ткаченко О.В., Міщенко В.П., Гришко Ю.М., Міщенко І.В., Коковська О.В. Особливості гемокоагуляційних властивостей парних скелетних м’язів та півкуль головного мозку в нормі та при порушенні мозкового кровообігу // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2003. – № 3 (23). – С. 15-21.
Автором особисто досліджені гемостатичні властивості симетричних скелетних м’язів при гострому і хронічному порушенні мозкового кровообігу.
Міщенко І.В. Участь слизової оболонки шлунка в пероксидній оксидації ліпідів та реакціях гемостазу в умовах безантиоксидантної дієти // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2003. – № 4. – С. 42-45.
Грицай Н.Н., Гришко Ю.М., Коковская О.В., Мищенко В.П., Мищенко И.В., Пурденко Т.И. Значение биохимической асимметрии мозга в реакциях гемостаза при остром и хроническом нарушении мозгового кровообращения у крыс // Проблеми екології та медицини. - 2003. – Т.7, №3-4. – С. 9-12.
Автором особисто досліджені гемостатичні властивості півкуль мозку щурів при гострому та хронічному право- і лівобічному порушенні мозкового кровообігу.
Мищенко И.В. Постишемическая реперфузия головного мозга и её влияние на реакции перекисного окисления липидов // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2003. – Т.12, №2. – С. 162-164.
Коковська О.В., Міщенко В.П., Гришко Ю.М., Міщенко І.В., Ткач О.О., Ткаченко О.В. Прокоагулянтні й фібринолітичні властивості тканин головного мозку в нормі та при хронічній його ішемії справа та зліва // Медицина сегодня и завтра. - 2003. - №4. – С. 22-26.
Автором особисто досліджені гемостатичні та фібринолітичні показники крові у щурів при хронічній ішемії головного мозку.
Мищенко В.П., Коковская О.В., Мищенко И.В., Ткач Е.А., Ткаченко Е.В. Асимметрия крови и её свёртывания в симметричных участках системы кровообращения у людей и животных // Кровообіг та гемостаз. – 2004. - №1. – С.73-77.
Автором особисто досліджені фібринолітичні показники крові в яремних та стегнових венах котів і ліктьових венах людей справа та зліва.
Мищенко И.В., Мищенко В.П., Еремина Е.Л., Муляр Л.А. Движение и питание, роль в профилактике нарушений гемостаза // Забайкальський медицинский вестник. - 2004. - №4. – С. 65-69.
Мищенко И.В., Грицай Н.Н., Гольденберг Ю.М., Катрушов А.В., Кайдашев И.П., Муляр Л.А., Горбенко С.А., Цебржинский О.И., Сорокина С.И. Взаимосвязь перекисного окисления липидов и свёртывания крови в норме и патологи // Тез. Междунар. симпозиума “Физиология и патология гемостаза”. – Симферополь, 1994. - С. 35-36.
Міщенко І.В. Антиагрегаційні властивості слизової оболонки шлунка та їх значення для утворення в ній виразок // Тези доп. Всеукр. наук. конф. “Актуальні проблеми гастроентерології”. – К., 2001. - С. 32.
Міщенко В.П., Грицай Н.М., Єрьоміна О.Л., Міщенко І.В., Моргун З.К., Сорокіна С.І. Захисні системи крові (антиоксидантна, зсідання, фібринолітична) та судинна стінка // Тези доп. конф. “Історія та сучасні досягнення фізіології в Україні”. – К., 2001. - С. 110.
Міщенко І.В. Еферентна роль різних органів і тканин в регуляції захисних систем крові (антиоксидантної, коагуляційної і фібринолітичної) в умовах норми і патології // Тези доп. конф., присв. 100-річчю засл. діяча науки України проф. Я.П. Солярова, “Механізми фізіологічних функцій в експерименті та клініці”. - Львів, 2001. - С. 37.
Гришко Ю.М., Міщенко І.В. Вплив гострої неповної ішемії головного мозку на гемокоагуляційні властивості тканин різних органів в умовах годування тварин вітамінами-антиоксидантами // Тези Міжнар. наук. конф. студентів і молодих вчених “Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини”. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 23.
Мищенко В.П., Грицай Н.Н., Литвиненко Н.В., Мищенко И.В., Гришко Ю.М. Регуляция тканями мозга защитных систем крови (антиоксидантной, свертывающей и фибринолитической) в условиях нормы и патологии // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2001. – Т. 10, №2: Тези доп. ІІ конференції Українського товариства нейронаук. – Донецьк, 2001. - С. 189.
Міщенко В.П., Гришко Ю.М., Міщенко І.В., Котовська О.В. Асиметрія гемостазу в нормі та при порушеннях мозкового кровообігу // Фізіологічний журнал. - 2002. – Т. 48, № 2: Матер. XVI з’їзду Українського фізіологічного товариства. – Вінниця, 2002. – С. 74–75.
Ткаченко Е.В., Мищенко В.П., Гришко Ю.М., Коковская О.В., Мищенко И.В., Ткач Е.А. Дипольность биополя, кровь и ее свертывание // Тез. доклада IV международного конгресса «Эниология ХХI века». – Одесса, 2002. - С. 158-160.
Ерёмина Е.Л., Мищенко В.П., Мищенко И.В. Особенности микроциркуляторного и коагуляционного гемостаза, реакций перекисного окисления липидов и их значение в обосновании дифференцированных режимов оздоровительных физических тренировок лиц разного возраста // Матер. ІІ міжнар. наук. конф. “Мікроціркуляція та ії вікові зміни”. – К., 2002. – С. 103– 105.
Мищенко В.П., Сорокина С.И., Мищенко И.В. Антиагрегационные (тромбоцитоактивные) свойства тканей миокарда при различных экстремальных состояниях у крыс разного возраста // Матер. ІІ міжнар. наук. конф. “Мікроциркуляція та ії вікові зміни”. – К., 2002. – С. 225 – 226.
Еремина Е.Л., Мищенко В.П., Мищенко И.В., Самохвалов В.Г. Значение защитных систем крови (антиоксидантной, гемостаза и фибринолиза) в формировании адаптивных физических нагрузок и утомления // Тези доп. І Всеукр. з’їзду фахівців із спортивної медицини і ЛФК “Перспективи розвитку спортивної медицини і лікувальної фізкультури ХХІ століття”. – Одеса, 2002. – С. 76– 77.
Мищенко В.П., Мищенко И.В., Петренко В.А. Слизистая оболочка желудка, процессы перекисного окисления липидов и гемостаз (значение в язвообразовании) // Матер. конф., посвященной 100-летию проф., акад. Р.О. Файтельберга. – Одесса, 2003. – С. 108–110.
Ткаченко Е.В., Мищенко В.П., Мищенко И.В., Коковская О.В., Ткач Е.А., Гришко Ю.М. «Правый» и «левый» тип реакций свертывания // Матер. Первой Всерос. научн. конф. «Клиническая гемостазиология и гемореология в сердечно-сосудистой хирургии». – М., 2003. – С. 157.
Ткаченко Е.В., Коковская О.В., Мищенко В.П., Мищенко И.В., Ткач Е.А. Асимметрия крови и её свёртывания в норме и при остром нарушении мозгового кровообращения // Матер. І-й Укр. конф. з міжнар. участю “Тромбози в клінічній практиці: профілактика, діагностика, лікування”. – К., 2004. – С. 206-208.
Гришко Ю.М., Коковська О.В., Міщенко В.П., Мищенко И.В., Ткач Е.А., Ткаченко Е.В., Торяник Е.А. От асимметрии в центральной нервной системе к асимметрии в гемостазе // Тези доп. наук.-практ. конф. з міжнародною участю, присвяченої 175-річчю І.М.Сєченова. – Одеса, 2004. – С. 53-56.
