Анотація до роботи:

Тютюнник Ю.Г. Екогеохімія ландшафтів у зонах техногенезу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора географічних наук за спеціальністю 11.00.01 – фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів, Інститут географії НАН України, Київ, 2002.

Розроблено принципи та конкретні методи екогеохімічного вивчення ландшафтів у зонах інтенсивного техногенезу. Дослідження урбанізованих ландшафтів проведено на основі концепції біосоціального та техногенних ландшафтних компонентів. Подано класифікацію міських ландшафтів. Для основних типів міських ландшафтів виявлено основні причини і чинники формування геохімічних полів під впливом процесів техногенезу та повітряного масопереносу. Показана геохімічна спеціалізація міських ландшафтів різних типів. Розроблено метод кількісного планшетного моніторингу забруднення атмосфери та поверхневих вод (р. Дніпро) важкими металами (Fe, Mn, Zn, Cu, Pb, Ni, Cd, Co). Метод застосовано до вивчення і картографування атмгеохімічних полів важких металів у містах України. За допомогою біогеохімічних методів моніторингу проведена геохімічна реконструкція атмосферного забруднення важкими металами ландшафтів України в період ХІХ – ХХ ст. та дана оцінка радіоактивного забруднення підземних вод і грунтів в зонах техногенезу Чорнобильскої зони відчуження.

1. Ландшафти у зонах інтенсивного техногенезу, насамперед у містах, мають структурно-функціональні особливості, що вимагають суттєвого корегування традиційних ландшафтно-геохімічних методів їх дослідження. Просторова диференціація техногенних об’єктів та атмосферної седиментації продуктів техногенезу є настільки потужними чинниками формування міграційної структури ландшафтів у зонах техногенезу, що її дослідження на основі однієї лише катенарної диференціації перестає бути адекватним.

2. Комплексне врахування просторової диференціації на урбанізованій території об’єктів техногенезу і атмосферної міграції хімічних речовин методологічно адекватно можна провести, спираючись на концепцію техногенних компонентів ландшафту. Всі технічні об’єкти і штучні інженерні споруди є компонентами (техногенними компонентами) ландшафтів, а не чинником, що діють на ландшафт «зовні». Для більшості різновидів урбанізованих ландшафтів провідними геокомпонентами є техногенні. Всі технологічні процеси генерування та перетворення речовини є внутрішньоландшафтними (технологічними ландшафтно-геохімічними процесами). Ідентифікація та класифікація урбанізованих ландшафтів проводиться, головним чином, за структурно-функціональними параметрами їх техногенних компонентів. В урболандшафтознавчих типологіях іманентно враховується просторова диференціація і типологія техногенезу. Диференціація мікрокліматичних і мезокліматичних параметрів діяльного шару у техногенних ландшафтах визначається як територіальними варіаціями техногенного покриву (здебільшого), так і відмінами у деяких вихідних природних властивостях території (обумовлених, в основному, мезорел’єфом та гідрографією, іноді рослинним покривом). Членування і типізація урболандшафтів за варіативними ознаками техногенних компонентів із врахуванням важливих в тому чи іншому випадку природними параметрами дозволяє найбільш комплексно підійти до вивчення просторової міграційної структури міст, обумовленої атмосферним забрудненням.

3. Поняття урбанізованого ландшафту має два аспекти: а) урбанізований ландшафт окремого міста в цілому (індивідуальна урболандшафтознавча категорія) та б) власне міський ландшафт (тип урбанізованого ландшафту незалежно від регіональних особливостей). Домінуючими типами міських ландшафтів є селитебні, транспортні, промислові, садово-паркові; субдомінуючими – промислово-селитебні, складські, промислово-складські та транспортно-складські, іноді аквальні міські ландшафти. Міські ландшафти кожного типу мають специфічний діяльний шар і специфічнй тип техногенного покриву. Геохімічна спеціалізація, обумовлена атмотехногенним чинником, для міських ландшафтів різних типів є статистично доведеною.

4. В умовах техногенезу в геосистемах встановлюються стійкі статистичні зв’язки між вмістом забруднюючих речовин в рухомих геокомпонентах, що їх переносять (вода, повітря), та в нерухомих, котрі продукти техногенезу поглинають (грунти, донні відклади, рослинність). Ці залежності за своєю суттю є ландшафтно-геохімічними. Їх можна виразити відповідними рівняннями регресій. Для деяких важких металів ці рівняння розраховані. Рівняння можна ефективно використовувати для обрахування в умовах України, Білорусі, Молдови концентрацій важких металів у повітрі та у воді Дніпра за величинами їх визначених вмістів у поглинаючих середовищах.

5. За вмістами важких металів у лишайниках можливо розробляти ефективні геохімічні реконструкції впливу атмосферного забруднення на ландшафти за історичний час. Береза звисла (Betula pendula L.) є ефективним біогеохімічним індикатором радіаційного забруднення грунтів і підземних вод, перспективне використання її соку для потреб радіогідрогеохімічного моніторингу ландшафтів в умовах Українського Полісся.

Публікації автора:

Статті

1. О.Б.Блюм, Ю.Г.Тютюнник, В.М. Пащенко. Бiогеохiмiчна лiхеноiндикацiя важких металiв у приземному шарi повiтря мiських ландшафтiв// Укр. бот. журн. – 1988. – № 3. – С. 66–71.

2. Ю.Г.Тютюнник. К методологии антропогенного ландшафтоведения// География и природ. ресурсы. – 1989. – № 4. – С. 130–135.

3. О.Б.Блюм, Ю.Г. Тютюнник. Исторический аспект регионального мониторинга тяжелых металлов в атмосфере, осуществляемый методом биогеохимической лихеноиндикации (на примере Украинской ССР)// Проблемы экологического мониторинга и моделирования экосистем. – 1989. – Т.12. – С.73–78.

4. Ю.Г. Тютюнник. Идентификация, структура и классификация ландшафтов урбанизированных территорий// География и природ. ресурсы.– 1991.– № 3. – С. 22–28.

5. Ю.Г.Тютюнник. Концепция городского ландшафта// География и природ. ресурсы.– 1990. – № 2. – С. 167–172.

6. Ю.Г.Тютюнник. Ландшафт как структура// Известия АН СССР. Сер. геогр.– 1990.– № 2.– C. 116–122.

8. Ю.Г.Тютюнник. Людина i ландшафт в постнекласичному ландшафтознавствi// Ойкумена (Український екологiчний вiсник).–1991.– № 6. – С.20–27.

7. Ю.Г. Тютюнник. Промышленный ландшафт// География и природ. ресурсы. – 1991.– № 2. – С.135–141.

9. Ю.Г Тютюнник. Оптимизация природной среды: поляризация и коэволюция ландшафтов// География и природ. ресурсы. – 1992. – № 1. –С.28–32.

10. Ю.Г.Тютюнник, О.Б.Блюм. Грунти як геохiмiчнi iндикатори забруднення мiських ландшафтiв важкими металами// Геоекологiя України. – Київ, 1993.– С. 82–84.

11 Ю.Г.Тютюнник, Ткаченко Н.Е. Геохiмiчний вплив коксохiмiчного виробництва на оточуюче середовище// Ойкумена (Український екологiний вiсник). – 1993. – № 1. – С.75–83.

12. Ю.Г.Тютюнник. Ландшафтоведческий подход к изучению атмогеохимических полей урбанизированных территорий// География и природ. ресурсы. – 1993. – № 1. – С.54–59.

13. Ю.Г.Тютюнник. О единой географии (онтологический аспект) // Методологические проблемы современной географии. – Киев: Наук. думка, 1993.– С. 19–25.

14. Ю.Г.Тютюнник. Урболандшафтоведение: история, современное состояние, перспективы// География и природ. ресурсы. –1993.– № 2.– С.5–10.

15. Yu.G. Tyutyunik. Dependendence of the content of heavy metals in urban soils on atmospheric polution// Eurasian Soil Sciens – 1993. – Vol. 25(4). – P.18–21.

16. Ю.Тютюнник, Н.Ткаченко. Геохiмiчний вплив гiрничо–збагачувальних комбiнатiв Кривбасу на навколишнє середовище// Ойкумена (Український екологiчний вiсник) – 1994. – № 1–2. – С. 133–138.

17. Ю.Г.Тютюнник. Количественная фитогеохимическая индикация загрязнения воздуха тяжелыми металлами// Экология. –1994. – № 1. – С. 84–85.

18. Ю.Г.Тютюнник. Кризис оснований и феноменология ландшафтоведения// География и природ. ресурсы. – 1994.– № 2.– С. 18–25.

19. Ю.Г.Тютюнник. Конференция по постнеклассическим методологиям естественно–географических наук// География и природ. ресурсы. – 1995. – № 2. – C.183–184.

20. Ю.Г.Тютюнник. О сущности урбанизированного ландшафта// География и природ. ресурсы. – 1995. – № 4. – С. 149–156.

21. В.Рижко, В.Пащенко, Ю.Тютюнник. Проблеми постнекласичних методологiй в природничо–географiчних науках// Вiсник Нацiональної академiї наук України. – 1995. – № 1–2. – С. 94–95.

22. Ю.Г.Тютюнник. Теория и практика постнеклассического ландшафтоведения// Totallogy: Постнекласичнi дослiдження. – Київ, 1995. – С. 157–172.

23. Ю.Г.Тютюнник. Техногенез лантаноидов// География и природ. ресурсы.– 1995. – № 1. – С. 60–67.

24. Ю.Г.Тютюнник. Постнеклассические тенденции в современном ландшафтоведении// География и природ. ресурсы. – 1996. – № 4. – С. 188–191.

25. Ю.Г.Тютюнник. Зависимость содержания тяжелых металлов в урбаноземах от уровня загрязнения атмосферного воздуха// География и природ. ресурсы. – 1997. – № 2. – C.63–66.

26. Ю.Г.Тютюнник. Понимание ландшафта// Известия РАН. Сер. геогр. – 1998.– №2. – С. 30–38.

27. С.М.Бiдна, М.Ф.Петров, М.П.Архiпов, Ю.Г.Тютюнник. Демутацiйнi процеси вiдновлення природного рослинного покриву Зони вiдчуження ЧАЕС// Наука. Чорнобиль – 97: Наук.–практ. конф.: Збірка доповiдей. – Київ, 1998.– С.51–58.

28. Yu.G.Tyutyunnik, B.A.Gorlitskii. The Factor Analisis of Geochemical Peculiarites of Urban Soils in Ukraine// Eurasian Soil Science. –1998. – Vol. 31, No 1. – P. 92–100.

29. Ю.Г.Тютюнник, С.М.Бедная. Изменения растительного покрова в урбанизированных ландшафтах Зоны отчуждения Чернобыльской АЭС// Изв. РАН. Сер. геогр. – 1999.– № 2.

30. Ю.Г.Тютюнник, В.А.Агеев, С.Л.Выричек, А.А.Одинцов, А.А.Правдивый. Изучение особенностей распределения трансурановых элементов и продуктов деления урана в системе грунты–грунтовые воды в районе Чернобыльской АЭС// Проблемы Чернобыля. – 1999. – Вып.4. – С.48–52.

31. Ю.Г.Тютюнник. Техногенез и ноосферогенез как тотальность// Totallogy–XXI (другий i третiй випуски): Постнекласичнi дослiдження. – Київ, 1999.– С.429–440.

32. О.Г.Бунтова, С.М.Бiдна, М.Г.Зленко, М.Д.Кучма, Ю.Г.Тютюнник. Чорнобильскi лiси: минуле, сучасне, майбутнє// Проблеми Чорнобиля. – 1999. – Вып.5.– С.349–355.

33. Ю.Г.Тютюнник, Б.А.Горлицкий. Техногенне забруднення мiських грунтiв України (феноменологiчний аналiз)// Доповiдi НАН України. – 2000. – № 6 – С. 208–211.

34. Ю.Г.Тютюнник. Сплошная консистенция ландшафта// Totallogy – XXI (четвертий випуск): Постнекласичні дослідження. – Київ, 2000. – С. 182–202.

35. Yulian Tyutyunnik, Vladimir Belokon, Oleg Blum. Statistical conformity of the accumulation of heavy metals in depositive media and their use for monitoring of air and surface water pollution// Ecolgia (Bratislava). – 2000. – Vol. 19, No 3. – P.331–340.

36. Ю.Г.Тютюнник. Чтение городского пространства в знаках индустриальной культуры// Totallogy (п’ятий випуск): Постнекласичні дослідження. – Київ, 2001.– С. 69–89.

Тези

1. Ю.Г.Тютюнник. Ландшафтознавчий пiдхiд до оптимiзацiї мережi монiторингу атмосферного забруднення навколишнього середовища// Сучаснi географiчнi проблеми Української РСР: Матерiали 6–го з’їзду Географiчного то–ва УРСР, Одеса, 1990. – Київ, 1990. – С. 32–33.

3. О.Б.Блюм, Ю.Г.Тютюнник, Ю.Л.Мартін, Т.Б.Трохим’як. Актуальнi питання регiональної бiогеохiмiчної лiхеноiндикацiї// Проблеми охорони природи i вiдтворення ресурсного потенцiалу Захiдного Подiлля: Тез. доп. конф., Тернопiль, 1990.– Тернопiль, 1990. – Ч.2. – С. 45–47.

4. О.Б.Блюм, Ю.Г.Тютюнник. Лишайники – мониторы атмосферного загрязнения тяжелыми металлами в заповеднике «Каменные Могилы»// Промышленная ботаника: Состояние и перспективы: Тез. докл. конф., Донецк,1990. – Киев, 1990. – С.108–109.

5. Ю.Г.Тютюнник, О.Б.Блюм, И.А.Загороднюк. Вдосконалення фiтогеохiмiчної iндикацiї атмосферного забруднення важкими металами промислових центрiв// Проблеми урбоекологiї та фiтомелiорацiї: Тез. доп. мiжнарод. конф., Львiв, 1991.– Львiв, 1991. – С. 154.

6. Ю.Г.Тютюнник. Городская экосистема и городской ландшафт// Экологические основы оптимизации урбанизированной и рекреационной среды: Тез. докл. международ. рабоч. совещ., Тольятти, 1991. – Тольятти, 1992. – Ч.2. – С. 5–7.

7. О.Б.Блюм, Ю.Г.Тютюнник. Количественный лихеноиндикационный мониторинг тяжелых металлов в воздухе городов// Экологические основы оптимизации урбанизированной и рекреационной среды: Тез. докл. Международ. рабоч. совещ., Тольятти, 1991. – Тольятти, 1992.– Ч.1. – С. 126–129.

8. O.B.Blum, Y.G.Tyutyunnik. Quantitative monitoring of environmental polution of urbanized areas with heavy metals: new approaches and new metods. In: Second Internetional Symposium IAL 2. Abstracts. Hemmeslov. Bastad, Sweden. 30 August – 4 September 1992. Karnefeld I. (ed.). Lund, 1992. – P. 74.

9. Ю.Г.Тютюнник. Аспекты идентификации постнеклассического ландшафтоведения// Проблеми постнекласичних методологiй в природничо–географiчних науках: Тез. доп. наук.–методол. конф. – Київ, 1994. – С.56–57.

10. Ю.Г.Тютюнник, Г.Г.Жерновая. Химические элементы-примеси углей в отходах и субпродуктах коксохимических заводов// Оценка состояния отходов промышленных предприятий и перспективы использования их в качестве техногенных месторождений: Тез. докл. конф., Кривой Рог,1994.– Киев,1994. – С. 72–74.

11. Ю.Г.Тютюнник, Б.А.Горлицкий, Л.А.Черкашин. Классификация урбогеохимических полей на ландшафтной основе// Глубинное строение литосферы и нетрадиционное использование недр Земли: Тез. докл. Междунар. конф., Киев, 1996.– Киев, 1996. – С.307.

12. Ю.Г.Тютюнник. Начальный этап демутации селитебных ландшафтов// Геоэкологические проблемы устойчивого развития городской среды: Материалы междунар. конф., Воронеж, 1996. – Воронеж, 1996. – С. 12–14.

13. Ю.Г.Тютюнник. Проблемы организации геосистемного мониторинга изменения урбанизированной среды в 30–км зоне отчуждения Чернобыльской АЭС// УРБИС–97: Современные информационные технологии в урбанистике, градостроительстве и региональном планировании: Материалы конф.– М.,1997. – Т.1. – С.59–60.

14. Ю.Г.Тютюнник, А.Н.Селезнев, А.Б.Мазур, Е.С.Серединин. Возможности урболандшафтного подхода при создании и использовании муниципальных ГИС (МГИС)// Опыт и применение GIS–технологий для создания кадастровых систем: Материалы междунар. конф., Ялта, 1997. – Ялта, 1997. – С. 27–28.

15. Y.G. Tyutyunnik. Particularidades de la poblacin y del estado de los territorios urbanizados en la zona de la catstrofe nuclear// «Propuestas de futuro» – 1^er Congreso Mundial de Salud y Medio Ambiente Urbano, Madrid, Espaa, 6–10 de julio de 1998. – Resmenes, p. 40.

16. Ю.Г.Тютюнник, С.М.Бедная. Использование сока деревьев в качестве индикатора радиоактивного загрязнения геологической среды// Научные чтения им. акад. Ф.Ю.Левинсона–Лессинга. Международная конференция «Экологическая геология и рациональное недропользование – ЭКОГЕОЛОГИЯ–2000». Материалы конференции. – Санкт–Петербург, 2000. – С. 319–321.

17. E.Jarauta–Bragulat, C.Hervada–Sala, Y.G.Tyutyunnik, V.Pawlowsky–Glahn, J.J.Egozcue, N.D.Kuchma, S.M.Bdnaiya. Monitoring soil radioactive pollition through bich's sap (Betula pendula L.). In: PEDOMETRICS 2001. 4^th Conference of the working group on Pedometrics of the International Union of Soil Science(IUSS). Belgium, Ghent, Ghent University, September, 19–21, 2001. – Abstracts, p. 99–100.

18. E.Jarauta–Bragulat, C.Hervada–Sala; Yulian G.Tyutyunnik. Monitorizacin de la contaminacin radiactiva del suelo por ⁹⁰Sr y ¹³⁷Cs en la Zona de Exclusin de la Central Nuclear de Chernbil. En: EMA-01. Conferencia internacional de Estadstica en Estudios Medioambientales. Universidad de Cdiz, Cdiz, Espaa, 21–23 de noviembre de 2001. –Resmenes, p. 89–90.