В результаті дисертаційного дослідження визначено ступінь екологічної безпеки ґрунтів і виробництва сільськогосподарської рослинної продукції в умовах Лівобережного Лісостепу. Виявлено, що ґрунти в межах усіх експериментальних екологічних полігонів є відносно екологічно безпечними, так як не виявлено жодного перевищення існуючих ГДК. Проведені порівняльні, аналогічні дослідження в межах інших природних зон, а саме: в степовій та зоні мішаних лісів, підтвердили екологічну безпеку ґрунтів і у цих зонах. Сільськогосподарська продукція широкого вжитку виявилася у багатьох випадках забрудненою і навіть екологічно небезпечною. Найбільш забрудненою у всіх трьох природних зонах виявилася картопля. В переважній більшості зразків виявлено перебільшення ГДК по цілій низці мікроелементів. Особливе велике перебільшення виявлено
для фонових значень. Ступінь забрудненості інших видів рослинної продукції різний в залежності від регіону – в умовах антропогенного тиску головним є регіональна зумовленість накопичення мікроелементів. Найменше, серед рослинної продукції широкого вжитку, що досліджувалась, забруднена капуста. Найбільше забруднена рослинна продукція сільськогосподарського виробництва в лісостеповій зоні, найменше – в степовій. Серед найбільш суттєвих закономірностей визначена переважаюча роль позакореневого надходження мікроелементів до рослинної продукції.
Серед інших найбільш важливих висновків необхідно підкреслити наступні: 1) До питання вивчення закономірностей накопичення хімічних елементів у ґрунтах і рослинній продукції, яке є фундаментальною основою формування їх екологічної безпеки чи небезпеки долучилися представники багатьох наук в Україні і за кордоном, часто далеких від географії. Не дивлячись, що географічним факторам майже всі дослідники, надають першочергового значення, в географічній літературі це питання майже зовсім не розглядаються. 2) Серед географічних передумов, головними факторами, що впливають на накопичення важких металів визначені ступінь горизонтального і вертикального розчленування території, гідрокліматичні особливості. Аеральне надходження речовин є основною приходною частиною бюджету хімічних речовин. Виробнича та невиробнича діяльність є визначальною в накопиченні важких металів. Ґрунт є геохімічним акумулятором забруднень. Існують системи, що затримують забруднювачів, і системи, що закріплюють та переводять в недоступну для рослин форму. Коренева система здатна затримувати у певному діапазоні забруднювачі і забезпечувати чистоту органів запасання асімілянтів. 3) У більшості рослин немає специфічного захисного механізму від важких металів, але існує декілька систем контролю за надходженням іонів важких металів. Різні види рослин мають різні здатності, щодо поглинання хімічних елементів. Здатність накопичення важких металів визначається цілою низькою причин, серед них: тип рослинності, тривалість життя, різний розмір плодів, стадія розвитку рослин і т.ін. 4) Найбільш ефективним для визначення екологічної безпеки об’єктів, що досліджуються, є порівняльно-географічний метод в комплексі з іншими. Вірогідність висновків забезпечує використання атомно-абсорбційної спектрометрії. 5) Для визначення характеру та особливостей формування екологічної безпеки ґрунтів і виробництва сільськогосподарської рослинної продукції були використані акумулятивні ряди накопичення важких металів. Положення хімічного елементу в ряді, що утворюється, надає можливості оцінювати його роль у формуванні екологічної безпеки чи небезпеки об’єктів. Для того, щоб показати наскільки різні акумулятивні ряди геосистем різної ґенези та різних видів рослинної продукції наведемо їх, як приклад, для заплав та вододільних геосистем: для ґрунтів заплав утворюється наступний ряд: Mn > Zn > Pb > Fe > Cu > Ni > Cd > Co > Cr, а для рослинної продукції (картоплі): Fe > Zn > Mn > Cu > Pb > Co > Ni > Cr > Cd, для ґрунтів вододільних геосистем: Mn > Fe > Pb > Zn > Cu > Co > Cd > Cr, для рослинної продукції (картоплі): Fe > Cu > Zn > Mn > Ni > Pb > Cr > Co > Cd. 6) Виявлено, що провідним у формуванні екологічної безпеки ґрунтів є регіональний принцип. Саме особливості регіону визначають характер і особливості накопичення важких металів. В рослинній продукції незалежно від регіону, природної зоні, виду рослин та інших відмінностей найбільше накопичується Fe. Питома вага його серед інших важких металів складає 68 % у картоплі при 15 % вмісту у ґрунтах. Zn належить 14 %, Mn – 9 %, Cu – 6 %. Лише в кабачках Лівобережного Лісостепу перше місце посідає Zn. 7) Виявлено, що зональний вплив на розподіл важких металів в умовах урбогеосистем нівелюється. В ґрунтах урбогеосистем найбільше акумулюється Zn і Mn. В рослинній продукції пріоритет безапеляційно належить Fe. Жоден хімічний елемент, що досліджується, за його вмістом не перевищує ГДК. Рослинна продукція (картопля) суттєво перевищує в умовах урбогеосистем ГДК по Fe і частково по Zn і є екологічно небезпечною. Коефіцієнт біоакумуляції в умовах урбогеосистем суттєво знижується. 8) Доведено, що накопичення хімічних елементів, що досліджуються, мають чітко виражений гомогенний характер. Різниця спостерігається лише у кількісному вмісті певних хімічних елементів в окремих фізико-географічних районах, областях, краях. Коефіцієнт біоакумуляції найбільший у картоплі Лівобережного Лісостепу (13,21), мінімальний – у картоплі зони мішаних лісів (1,39). У степовій зоні коефіцієнт біоакумуляції складає 3,33. В лісостеповій зоні в межах урбогеосистем коефіцієнт біоакумуляції в 8,63 рази нижчий, ніж у природних геосистемах. У степовій зоні ця різниця складає 6,4 рази. Процес біоакумуляції в лісостеповій зоні в 9,5 раз інтенсивніший, ніж у зоні мішаних лісів і майже в 4 рази – ніж у степу. 9) Фактичними даними підтверджено, що в рослинах існує потужний захисний механізм, який блокує додаткове надходження токсикантів в органи запасання асимілянтів. 10) Необхідно, щоб рослинна продукція відповідно до «Глобальної мережі екологічного маркування (GEN)», до якої Україна вступила в жовтні 2004 року, також маркувалася українським знаком маркування. У зв’язку з цим виникає потреба у розробці відповідних вимог. Дисертаційні матеріали можуть бути використані для вирішення цієї практичної задачі. |
