Анотація до роботи:

Варго О.М. Екологічна свідомість як умова становлення екологічного суспільства. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю – 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. – Харківський університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба. -Харків, 2006.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі екологічної свідомості і можливості в процесі її розвитку становлення екологічного суспільства. У роботі здійснено соціально-філософський аналіз поняття «екологічна свідомість», яка розглядається в широкому і вузькому сенсі слова; проаналізовано динаміку екологічної свідомості від стародавніх міфів до сучасності, що дозволило запропонувати етапи розвитку суспільства залежно від сформованих в них типів екологічної свідомості та показати, як поступово людина і суспільство відчужувалися від живої природи. На основі аналізу стану екологічної свідомості в трьох основних типах сучасної цивілізації: країнах європейського типу, традиційних суспільствах Південно-Східної Азії і країні, що трансформується (на прикладі України), – розглянуто можливість створення екологічного суспільства. Зазначається, що для сучасної України доцільним є використання для формування екологічного суспільства своєрідного українського менталітету, спрямованого на природу. У той же час екологічне суспільство залишається суспільством майбутнього, що можливо стане результатом злиття західноєвропейської науки і раціоналізму, а також властивого для світогляду традиційного сходу уважного ставлення до природи.

У дисертаційному дослідженні розвиток екологічної свідомості розглянуто як одну з можливостей становлення екологічного суспільства.

1.Соціально-філософський аналіз поняття «екологічна свідомість» дозволив стверджувати, що одним із напрямків розвитку суспільства є формування світоглядних концепцій і соціальних відносин, призваних подолати сучасне відчуження між людиною і природою.

2.У сучасному світі екологічна свідомість поступово формує парадигму, відповідно до якої для побудови екологічного суспільства необхідні не тільки економічні, але й політичні, соціальні і світоглядні зміни. Імперативом сучасної екологічної свідомості стає турбота про знаходження і збереження екологічної рівноваги. Екологічна свідомість стає не тільки відображенням труднощів, з якими стикається суспільство, а й висловоює також високий рівень суспільного розвитку. Вона відкрита для діалогу і визнання інтересів і «прав» не тільки суспільства, але й природи. У той же час екологічна свідомість не заперечує ролі людини, не закликає до пасивності й ігнорування досягнень науки і техніки. Вона розглядає людину і природу у світлі нових цінностей, а саме рівноправного розвитку суспільства і природи.

3.У дослідженні обґрунтовано необхідність розгляду екологічної свідомості в широкому і вузькому сенсі слова. Значущість цього поняття диктує необхідність розглянути функції екологічної свідомості в широкому сенсі слова: аксіологічну, пов'язану з розвитком системи ціннісних орієнтацій особистості, головним пріоритетом яких стане чистота біосфери; споживчу, яка вказує на необхідність формування структури потреб, у яких престиж і самооцінка людини не будуть пов'язані тільки з кількістю споживання матеріальних благ; адаптаційну – спрямовану на створення і розвиток психологічної готовності прийняти перебудову суспільного життя з метою формування екологічного суспільства.

4. У роботі запропоновано і розглянуто такі типи екологічної свідомості: зацікавлений, виникаючий у суспільстві, коли воно знаходиться в процесі становлення промислового виробництва і порушення природного середовища стають явними; тривожний, який виявляється під час виникнення реальної загрози і її усвідомлення; пристосувальний, що становить розвинуту екологічну свідомість, яка дозволяє розширювати сферу власних оцінок в умовах нової екологічної реальності; об'єднуючий, що виникає на стадії соціальної адаптації, при якій відбувається інтеграція набутого досвіду; екофільний тип свідомості, який характеризується усвідомленням пріоритетності екологічних проблем, високим рівнем особистої відповідальності за долю природи і діяльну участь в її захисті.

5. У дисертації аналізуються соціально-політичні, матеріально-природні й особистісні передумови, що впливають на зміст екологічної свідомості. При цьому доводиться, що для реалізації концепції екологічного суспільства необхідно відмовитися від спрямованості на споживання, сприяти розвиткові духовних і творчих потреб, а також необхідність переорієнтації соціального прогресу на людину в її гармонійному розвитку з живою природою і відмови від споживацько-раціонального ставлення до природи.

6. Докладний огляд історичних етапів розвитку екологічної свідомості дозволив запропонувати такі етапи розвитку суспільства залежно від рівня сформованої в них екологічної свідомості: промислове суспільство, екологічно- проблемне суспільство, екологічне суспільство. При цьому показано, що для промислового суспільства характерні зацікавлений і тривожний типи екологічної свідомості, для екологічно-проблемного суспільства – пристосувальний і об'єднуючий типи екологічної свідомості; екологічному суспільству притаманний екофільний тип екологічної свідомості.

7. На основі вивчення феномена екологічної свідомості здійснено спробу розглянути можливість становлення екологічного суспільства в різних умовах розвитку людини і соціуму. Досвід світового розвитку свідчить про те, що, незважаючи на велику увагу, яка приділяється проблемі взаємин суспільства і природи, поки що не можна навести приклад суспільства, яке повною мірою може бути названо екологічним. Існуючі типи суспільств не можуть служити прототипами екологічного суспільства, усі вони мають потребу в перегляді пріоритетів розвитку і зміні світогляду. В Україні екологічна свідомість знаходиться на досить значному рівні, однак, її подальшому розвитку перешкоджає відчуження більшої частини населення від можливості прийняття рішень в екологічно значимих галузях. Від західноєвропейських країн Україна може перейняти позитивні досягнення в електоральній, законодавчій і технологічній галузях, але у світоглядному плані більш доцільним для формування екологічного суспільства є використання своєрідності українського менталітету, орієнтованого на природу.

8. Засобами досягнення екологічного суспільства можуть бути: екологічна політика (перетворення екологізації на політичний пріоритет), пропаганда (іншими словами, формування екологічної свідомості), правове забезпечення (прийняття законів, які стимулюють захист довкілля), підвищення уваги до екологічного чинника в урядових органах, громадських організаціях, економічні вкладення в захист навколишнього середовища (збільшення частки витрат на екологію в бюджеті).

Публікації автора:

1. Калюжнова О.М. Природа, суспільство і зміна світогляду // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. – Харків.: ХВУ, 2000. – Вип. VI. – C. 101–105

2. Калюжнова А.Н. Мировоззренческие аспекты экологической проблемы // Вестник Харьковского национального университета. «POST OFFICE. Образы времени – Образы мира». – Харьков: ХНУ им. В.Н. Каразина, 2000.– № 484.– С. 183187.

3. Калюжнова А.Н. Экономико-философский аспект экологических проблем // Вестник государственного политехнического университета. Философия. – Харьков: ХГПУ, 2000.– Вип. 120. – С.99–104.

4. Варго О.М. Динаміка екологічної свідомості в Україні // Науковий вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Серія: Філософія. – Харків.: ХДПУ ім. Г.С. Сковороди, 2004. – Вип. 15.– С. 95–99.

5. Варго О.М. Проблема становлення екологічного суспільства // Наукові записки Харківського військового університету. – Харків.: ХВУ, 2004. – Вип. 1 (19) – С. 188–193.

6. Варго А.Н. Сочетание западных и восточных мировоззренческих традиций в становлении экологического сознания // Науковий вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Серія: Філософія. – Харків.: ХДПУ ім. Г.С. Сковороди, 2005. – Вип. 19. – С. 80–83.

7. Калюжнова И .М. Экологическое общество – общество будущего // И.М. Калюжнова, А.Н. Варго; Вісник Міжнародного слов'янського університету. Серія: Соціологічні науки. – Харків.: МСУ, 2005. – Том VIII. – №1-2. – С. 38–40.

8. Варго А.Н. Экологическое сознание как понятие социальной философии // Тези доповідей VI міжнародної науково-практичної конференції «Наука і освіта 2003». – Дніпропетровськ, 20–24 січня 2003.– Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 8–9.

9. Варго А.Н. Развитие экологического сознания как возможность становления экологического общества // Тези доповідей VIII міжнародної науково-практичної конференції «Наука і освіта 2005», Дніпропетровськ 7–21 лют. 2005 р.– Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 22–24

10. Варго О.М. Майбутній розвиток і проблеми екологічного суспільства // Демократичні цінності, громадянське суспільство і держава: Матеріали XIII Харківських міжнародних Сковородинівських читань. – Харків, 30 верес. – 1 жовт. 2005 р. – Харків: ТОВ «ПРОМЕТЕЙ ПРЕС».– 2005. – С. 28–30.