Анотація до роботи:

Стригун О.О. Екологічне обґрунтування методів прогнозу звичайного та сірого бурякових довгоносиків в умовах Центрального Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2004.

Проведено районування території України за різним рівнем чисельності і тривалості спалахів розмноження звичайного бурякового та сірого довгоносиків. Уточнено вплив різних систем захисту цукрових буряків на динаміку чисельності і трофічну орієнтацію.

Вперше введений коефіцієнт зосередженості (Кб) популяції звичайного бурякового довгоносика на посівах буряків, що дає змогу вносити поправку до оцінки ступеня загрози від фітофага. Встановлені екологічні параметри (САТ, ГТК, тривалість сонячного сяйва, сонячної активності), що обумовлюють різну інтенсивність розмноження звичайного бурякового довгоносика (Кр) в багаторічному циклі динаміки чисельності. Доведено, що токсикація сходів способом обробки насіння впродовж останніх років суттєво вплинула на структуру популяцій фітофагів бурякового агроценозу в період „сім’ядолі - дві пари листків”.

Розроблені алгоритми та математичні моделі динаміки чисельності звичайного бурякового і сірого довгоносиків для комп’ютерного прогнозування.

1. В 1995-2003 рр. проблема захисту посівів цукрових буряків від звичайного бурякового та сірого довгоносиків набула надзвичайно важливого значення, оскільки сумарний коефіцієнт заселеності (Кз) ними бурякових полів в порівнянні з періодом 1970-90 років збільшився в 3,35 разів, а інших стацій – в 5,78 рази.

2. Чисельність жуків звичайного бурякового довгоносика в СТОВ „Перемога” Полтавської області восени 2001-2003 рр. становила: на бурякових полях, відповідно, 2,6; 0,3 і 1,9 екз./м², на полях під посів цукрових буряків – 2,6; 0,4 і 1,8 екз./м². Чисельність сірого довгоносика на бурякових полях восени у ланці сівозміни з горохом в середньому за роки досліджень становила – 0,16 екз./м², з багаторічними травами – 0,42 екз./м²; на полях під посів цукрових буряків, відповідно, 0,26 і 0,63 екз./м², що в доповненні до чисельності звичайного бурякового довгоносика складає загрозу значного пошкодження сходів цукрових буряків.

3. В 2001-2003 рр. при САТ за IY-IX місяці попереднього року, відповідно 2958,6; 3032,1 і 3051,6 ⁰С та ГТК - 1,4; 1,7 і 1,2 за зимовий період загинуло 34,6; 24,8 та 20,1 % популяції звичайного бурякового довгоносика. Тривалість виходу жуків на поверхню ґрунту та строки заселення фітофагом бурякових плантацій у ранньовесняний період (II декада квітня) залежала від зволоженості попереднього вегетаційного періоду, глибини промерзання ґрунту та температурних умов квітня.

4. В період появи сходів цукрових буряків щільність жуків звичайного бурякового довгоносика становила: у 2001 р. – 3,1 екз./м², 2002 р. – 5,2 екз./м² і 2003 р. – 3,3 екз./м², якими за 1-2 доби було пошкоджено токсикованих рослин, відповідно - 24,8 %; 79,0 % і 35,2 %. Найбільша загибель рослин (54,8 %) спостерігалась у 2002 р, що обумовлено температурним режимом та тривалістю періоду „посів-сходи” – 12 діб. Одноразове обприскування сходів, токсикованих обробкою насіння карбофурановими препаратами не дає змоги утримати чисельність звичайного бурякового довгоносика на рівні ЕПШ.

5. Коефіцієнти розмноження (Кр) за роки досліджень на токсикованих сходах і одноразового застосування інсектицидів для обприскування посівів становили: у 2001 р. (за чисельності у весняний період 3,1 екз./м²) 0,13; у 2002 р.(5,2 екз./м²) – 0,42; у 2003 р. (3,3 екз./м²) – 0,18, а в середньому за 3 роки – 0,28.

6. За період розвитку звичайного бурякового довгоносика від L₂ до жуків нової генерації виживання популяції фітофага за роки досліджень становило 3,65 – 27 %, найбільша смертність (96,35 %) відмічена в 2001 р. (за ГТК вегетаційного періоду 1,7), а найменша (73,0 %) – в 2002 р. (ГТК – 1,2). Найбільш чутливою до біотичних і абіотичних чинників є стадія лялечки.

7. Підґрунтям до розробки зональних систем захисту посівів цукрових буряків є районування території України за різним рівнем чисельності та шкодочинності фітофагів. Зона сталої високої чисельності звичайного бурякового довгоносика (1,2-1,9 екз./м²) та тривалості спалахів розмноження 4-6 років охоплює південно-західні райони Сумської, південні - Чернігівської, західні і центральні - Полтавської, східні - Київської, центральні і східні - Черкаської, північні - Кіровоградської областей; зона з чисельністю 0,6-0,9 екз./м², з тривалістю спалахів 3-4 роки відмічена у південно-західних районах Харківської, східних - Полтавської, північних - Дніпропетровської і Миколаївської, центральних - Кіровоградської, Черкаської і Сумської, південних - Київської і Чернігівської областей. Зона постійної шкодочинності і підвищеної чисельності сірого довгоносика (0,4-0,5 екз./м²) охоплює південно-східні райони Сумської, північно-західні - Харківської, Полтавську, центральні - Київської, Черкаської, Хмельницької, Тернопільської, південні - Житомирської, північні - Вінницької областей; кордон із середньою багаторічною чисельністю 0,3-0,4 екз./м² проходить через південно-східні райони Харківської, центральні - Дніпропетровської, Кіровоградської, Вінницької, Житомирської, Київської, Чернігівської, Сумської, південні - Черкаської і Хмельницької, південно-західні - Тернопільської і Рівненської областей.

8. Частка популяції звичайного бурякового довгоносика до застосування токсикації сходів системними інсектицидами, що розвивається за межами бурякового поля, становила 5-10%. За токсикації сходів цукрових буряків системними інсектицидами впродовж останніх років частка популяції, що пристосувалася до розвитку на цій культурі зменшилася, а та, що залишилася на лободових бур’янах збільшилася за останні вісім років до 34%, що слід враховувати при прогнозуванні ступеня загрози посівам та організації системи захисту культури.

9. Тривале застосування (з 1987 р.) карбофуранових препаратів для обробки насіння цукрових буряків спричинило адаптацію популяції звичайного бурякового довгоносика та сприяло більш інтенсивному розмноженню цього фітофага в зоні підвищеної його шкодочинності. Це вимагає як заміни препаратів для обробки насіння на інші, так і обов’язкового обприскування посівів інсектицидами у період сходів за масової появи шкідника та профілактичного – перед відкладанням яєць (середина травня).

10. Токсикація сходів цукрових буряків зменшує їх пошкодженість сірим довгоносиком, проте не впливає на інтенсивність розмноження фітофага, а навпаки сприяє, оскільки розвиток шкідника відбувається в період токсичності сходів буряків на інших рослинах та за межами бурякового поля, на стаціях з осотовими бур’янами, де інсектициди проти фітофага не застосовуються.

11. Встановлені середньобагаторічні параметри гідротермічного і світлового режимів, що сприяють чи обмежують життєвість звичайного бурякового довгоносика, а також критичні періоди в багаторічному циклі його розмноження. Депресивний стан популяції (Кр <1) обумовлюють такі параметри абіотичних чинників: САТ за травень 480,6 С, червень – 542,6 С, квітень-вересень – 2834,6 С, ГТК, відповідно - 1,04; 1,3 і 1,09; тривалість сонячного сяйва – 268,9 годин, 261,5 та 1160,5; числа Вольфа за квітень-вересень 72,2, що характерно для гілок спаду і початку підняття сонячної активності; масове розмноження (Кр 2-8) спостерігається за САТ травня 447 С, червня – 606,3 С, квітня-вересня – 3064,9 С; ГТК, відповідно - 0,9; 0,6 і 0,86; тривалості сонячного сяйва – 255,9; 278,7; 1363,3 годин і середньорічних чисел Вольфа 126,4, що характерно для гілки сонячної активності ближче до максимуму. Спалах розмноження спостерігається за САТ травня – 445,3 С, квітня-вересня – 3173,4 С, ГТК травня 1,9, квітня-вересня – 1,1; тривалості сонячного сяйва за квітень-вересень – 1664,1 годин, середньорічних чисел Вольфа 139,05, що характерно для високої сонячної активності.

12. Розроблені рівняння регресії і алгоритми математичного моделювання динаміки чисельності звичайного бурякового і сірого довгоносиків, що ґрунтуються на показниках весняної чисельності фітофагів та розрахованими коефіцієнтами розмноження, які легко вводяться в ЕОМ для комп’ютерного прогнозування і дають змогу з мінімальними затратами часу і засобів визначити ступінь загрози для посівів цукрових буряків.

Публікації автора:

Статті

1. Стригун О.О. Вплив метеорологічних умов на багаторічну динаміку чисельності звичайного бурякового довгоносика // Захист і карантин рослин. Зб. н. п. – К., 2002. – Вип. 48. – С. 128-135.

2. Трибель С.О., Стригун О.О. Зональна поширеність та рівень шкодочинності звичайного бурякового довгоносика // Захист рослин. – 2003. - № 4. – С. 11-12. (Особистий внесок здобувача 50%, проведено аналіз літератури, зроблено висновки).

3. Трибель С.О., Стригун О.О. Сірий довгоносик, поширеність та шкідливість в бурякосіючих зонах країни // Захист рослин. – 2003. - № 8. – С. 13-14. (Особистий внесок здобувача 50%, проведено аналіз літератури, зроблено висновки).

4. Трибель С.О., Смірних В.М., Стригун О.О. Токсикація сходів цукрових буряків і формування резистентності основних шкідників // Захист і карантин рослин. Зб. н. п. – К., 2003. – Вип. 49. – С. 10-21. (Особистий внесок здобувача 40%, проведено аналіз даних, зроблено висновки).

5. Трибель С.О., Стригун О.О., Смірних В.М. Звичайний буряковий довгоносик, екологічні параметри інтенсивності розмноження та математичні моделі прогнозування багаторічної й річної динаміки чисельності // Карантин і захист рослин. – 2004. - № 9. – С. 8-10. (Особистий внесок здобувача 40%, проведено аналіз даних, зроблено висновки).

Матеріали наукових конференцій

6. Стригун О.О. Поширеність бурякових довгоносиків в Україні // Проблеми сучасного землекористування. Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених. – Чабани, 2002. – С. 127-128.

7. Стригун О.О. Вплив систем захисту сходів цукрових буряків на динаміку чисельності звичайного бурякового довгоносика // YI з'їзд Українського ентомологічного товариства. Тез. доп. – Ніжин: ТОВ Наука-сервіс, 2003. – С. 117.

8. Стригун О.О. Вплив різних систем захисту посівів цукрових буряків на багаторічну динаміку чисельності звичайного бурякового довгоносика // Сучасна аграрна наука: напрям досліджень, стан і перспективи. Збірник матеріалів четвертої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів. – Вінниця, 2004. – С. 40-41.

9. Стригун О.О., Трибель С.О. Вплив систем захисту сходів цукрових буряків на заселеність звичайним буряковим довгоносиком // Інтегрований захист рослин на початку XXI століття. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Київ, 2004. – С. 265-271. (Особистий внесок здобувача 50%, проведено аналіз даних, зроблено висновки).