Анотація до роботи:

Кочерга М.М. Екологічні особливості підвищення продуктивності та біологічної стійкості лісів Полісся та Лісостепу Київщини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю: 03.00.16 – екологія. – Інститут агроекології УААН, Київ, 2007.

Дисертаційна робота присвячена вивченню екологічних особливостей динаміки стану лісів Полісся та Лісостепу Київщини та науковому обґрунтуванню лісогосподарських шляхів і методів підвищення їх загальної продуктивності та біологічної стійкості.

Екосистемно описано причинно-наслідковий алгоритм динаміки стану лісів за їхньою продуктивністю і біологічною стійкістю залежно від впливу історичних, природних, соціально-економічних і технологічних факторів.

Оцінено і класифіковано екологічні причини всихання сосняків усіх вікових груп та різного походження, виявлено синергічний ефект взаємодії несприятливих для лісу екологічних факторів: антропогенно порушених едафотопів, недотримання лісогосподарських норм догляду за лісом, кліматичних екстремумів, впливу шкідників і хвороб, конкуренції трав’янистої рослинності. Визначено вплив зазначених екологічних факторів на природне і штучне відновлення лісів, збереження біорізноманіття.

Узагальнено науково-виробничий досвід з лісовідновлення і лісовирощування та розроблено систему лісогосподарських шляхів і методів підвищення загальної продуктивності та біологічної стійкості лісів Київщини на засадах сталого лісокористування.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у підвищенні продуктивності та біологічної стійкості лісів Полісся і Лісостепу Київщини на засадах збалансованого лісокористування. Вперше на новому методологічному рівні вивчено екологічні особливості стану лісів Київщини та їхню динаміку за продуктивністю і біологічною стійкістю залежно від впливу історичних, природних, соціально-економічних і технологічних факторів. Проведені дослідження дали змогу зробити такі висновки:

1. Лісові насадження в антропогенно трансформованих, радіоактивно забруднених умовах регіону досліджень мають велике екологічне і соціально-економічне значення. Водночас, тривале орієнтування лісового господарства на економічні пріоритети спричинило трансформацію і фрагментацію рослинного покриву, заміну природних лісів на монокультури, збіднення біорізноманіття. Усе це призвело до зниження загальної продуктивності і біологічної стійкості лісових екосистем, їх екологічної ролі в радіоактивно забруднених ландшафтах.

2. Зниження біологічної стійкості лісових екосистем зумовлено синергічною дією комплексу негативних факторів: антропогенних (недотримання норм ведення лісового господарства), абіотичних (несприятливі кліматичні умови), біотичних (конкуренція трав’янистої рослинності, коренева губка, хвороби, шкідники).

3. Інтенсивність всихання сосняків зростає з віком. Вона більша у лісових культурах, ніж у природних насадженнях. Достигаючі і старіші за віком деревостани повільніше всихають, ніж середньовікові, але швидше, ніж молодняки.

4. Грунтово-кліматичні умови регіону дослідження сприятливі для вирощування мішаних за породним складом і складних за формою біологічно стійких і високопродуктивних соснових насаджень з показниками, вищими від середніх по Україні і з середини ареалу сосни звичайної: запас до 359, середній приріст 6,1 м³/га проти 196 та 4,0 м³/га. Через різну вікову структуру лісового фонду і значну частку низькоповнотних деревостанів середній запас стовбурової деревини в насадженнях сосни звичайної змінюється в межах – від 190 (Іванківський держлісгосп) до 270 м³/га (Клавдієвський держлісгосп).

5. Зниження продуктивності, біологічної стійкості і стану соснових насаджень спричинено недоліками при лісовідновленні та догляді за деревостанами: створення чистих за складом лісових культур на ділянках свіжих і вологих суборів, придатних для формування мішаних насаджень; невдалий вибір головних порід, схем змішування і розміщення посадкових місць; зріджування деревостанів до 0,5–0,6 повноти і невчасні або неякісні рубки догляду і санітарні рубки. Це призводить до порушення зв’язку “екотоп – тип деревостану”. Тому клас бонітету штучних насаджень є нижчим за нормативний для певних лісорослинних умов.

6. Для оцінки рівня використання природного потенціалу екотопу в лісових культурах, порівняно з бонітетом, точнішим критерієм є середній річний запас деревини, який інтегрує ефекти впливу усіх екологічних факторів, у т.ч. антропогенних.

7. Домішка листяних порід у складі деревостанів сприяє швидшій мінералізації органічного опаду сосни та підвищує вміст гумусу, гідролізуємого калію, азоту, суми поглинених основ, зменшує гідролітичну кислотність ґрунту. У мішаних насадженнях знижується також загроза розвитку кореневої губки.

8. Трав’яниста рослинність на зрубах росте і розвивається інтенсивніше порівняно з підростом сосни звичайної та інших деревних порід. Серед трав-конкурентів сосни найнебезпечнішим є куничник лісовий, особливо в зріджених до 0,5–0,6 повноти деревостанах та на зрубах. Запобігти розростанню трав’яних рослин в насадженнях можна дотриманням рубками догляду зімкнутості крон не нижче 0,8.

9. Найдоцільніший спосіб відновлення соснових лісів у регіоні – створення лісових культур на ґрунті, обробленому смугами без винесення знятого гумусового шару за межі смуг. Це забезпечує у свіжому суборі на 10–40% кращий ріст сосни до жердинного віку. Природне поновлення під наметом соснових насаджень і на зрубах, зазвичай, незадовільне через недосконалість технологій ведення лісового господарства. За належного лісогосподарського сприяння кількість самосіву сосни є достатньою лише у вологих суборах.

Публікації автора:

1. Кочерга М.М. Особливості формування високопродуктивних деревостанів сосни звичайного в лісах Київського Полісся // Науковий вісник НАУ.– К.: НАУ, 1998. – №8. – С. 110–112.

2. Кочерга М.М. Вплив умов місцезростання та господарських заходів на стан та продуктивність насаджень Київського Полісся НАУ// Науковий вісник НАУ. – К.: НАУ, 1999. – №17. – С. 339–342.

3. Кочерга М.М. Природне поновлення на зрубах Київського Полісся та особливості його використання для лісовідновлення. НАУ // Науковий вісник НАУ. – К.: НАУ, 2000. – №3. – С. 66–77.

4. Кочерга М.М. Еколого-лісівничі проблеми та шляхи підвищення продуктивності та біологічної стійкості соснових лісів Полісся та Лісостепу Київщини // Агроекологічний журнал. – 2007. – №3. – С. 23–26.

5. Маурер В.М., Кочерга М.М., Гордієнко М.І., Падій М.М., Цилюрик А.В. Причини всихання соснових насаджень Бориспільського держлісгоспу та шляхи покращення їх стану: Матер. доповідей наук. конф. професорсько-викладацького складу та аспірантів НАУ. – К.: НАУ, 1994. – С. 27–29.

6. Кочерга М.М., Маурер В.М. Шляхи інтенсифікації лісовирощування в лісах Київщини // Лісівнича наука та освіта: стан та перспективи розвитку: Матер. міжнар. ювілейної наук.-практ. конф., присвяченої 155–річчю лісогосподарського факультету і 70–річчю Боярської лісової дослідної станції, 17–20 жовтня 1995 року. – К.: НАУ, 1997. – С. 100–104.