У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової задачі, що полягає в удосконаленні науково-методичних підходів до оцінки впливу екологізації управління на показники ЕкЗ. Проведене дослідження, отримані наукові та практичні результати дозволяють зробити такі висновки. 1. Сукупність наукових результатів, отриманих у процесі дисертаційного дослідження, дозволяють вирішити важливу народногосподарську проблему – забезпечення раціональних темпів економічного зростання шляхом впровадження принципів еколого-орієнтованого управління, дозволяє сформулювати та обґрунтувати відповідні пропозиції щодо вдосконалення процесу оцінювання та прийняття управлінських рішень. 2. Прогнозуючи темпи ЕкЗ, слід враховувати динаміку факторів, від яких вони залежать: темп приросту населення, розмір наявного інвестиційного капіталу, кількість та якість наявних природних ресурсів. Оскільки всі три фактори формуються або існують у сфері НПС, можна стверджувати про нерозривний зв’язок між його якістю та станом факторів зростання. 3. В основу екологізації управління має бути покладений принцип збереження якості НПС через зниження природо- та екологоємності виробництва з метою зниження кількості відходів, що утворюються в процесі виробничої діяльності. Процес екологізації є більш глобальним порівняно з екологізацією виробництва, оскільки передбачає застосування принципів еколого-орієнтованого управління як на рівні СГ, так і на всіх рівнях економічної системи. Прийняття еколого-орієнтованих управлінських рішень варто проводити за алгоритмом, подібним до контуру управління, реалізація кожного з етапів якого має передбачати прогнозування та оцінку можливого впливу застосовуваного рішення на еколого-економічні показники підприємства та відповідної території. 4. З метою економії часу та ресурсів, необхідних для оцінювання, відповідні оціночні блоки загального алгоритму, слід розглядати у послідовності, згідно якою в першу чергу вивчається зміна показників природо- та екологоємності, а потім фінансово-економічні та екологічні показники діяльності СГ, динаміка зміни показників надійності його функціонування, оцінювання впливу еколого-орієнтованих управлінських рішень на величину екстернальних збитків та на суміжні галузі народного господарства і, нарешті, оцінка показників сталого розвитку та ЕкЗ. 5. У разі неврахування можливих зовнішніх ефектів при плануванні економічного розвитку можлива ситуація, коли розмір екстернальних збитків невпинно зростатиме. Причиною такого зростання є прагнення СГ максимально знизити власні витрати, а отже і собівартість виробленої продукції. Оскільки розмір ставки податків на викиди (скиди) забруднюючих речовин не відповідає розміру реально спричинених збитків та витратам на знешкодження викидів, СГ можуть скорочувати власні витрати на охорону НПС, за рахунок чого зростатимуть обсяги викидів (скидів) забруднюючих речовин, а отже, і екстернальні збитки. Саме тому особливої уваги потребує питання гнучкого регулювання ставками податку на викиди. Проте при оцінці таких рішень потрібно визначати макроекономічні наслідки. Дане твердження є особливо актуальним для економіки України, природоємність ВВП якої значно перевищує середньосвітовий рівень. 6. При виборі конкретних стабілізаційних рішень слід виходити з детального аналізу вихідних параметрів території. При цьому необхідно чітко визначити джерела забруднення та збитки, спричинені їх діяльністю. Лише після проведення такого аналізу можна на основі відповідних варіантних розрахунків вибрати найбільш прийнятні заходи. 7. Ефективність конкретних стабілізаційних рішень багато в чому залежить від зовнішніх умов, на які особи, що приймають управлінські рішення, не мають безпосереднього впливу. Враховувати зовнішні умови можна шляхом розгляду різних сценаріїв розвитку подій, що дасть змогу розглянути найбільш імовірні варіанти розвитку ситуації. 8. При оцінці стабілізаційних рішень потрібно визначати не тільки його можливий вплив на фінансово-економічні показники діяльності підприємств, але й враховуючи взаємозв’язок між ними, оцінювати вплив застосування стабілізаційних рішень на показники екстернальних збитків та ЕкЗ. 9. Для забезпечення високого та стабільного рівня економічного зростання й зайнятості український уряд має впровадити політику, спрямовану на підвищення конкурентоспроможності економіки та скорочення зовнішньої державної екологічної заборгованості відносно ВВП. Ефективна охорона НПС має охоплювати питання підтримки його якості, видової біорізноманітності та раціонального використання невідновлюваних природних ресурсів. Оцінка ефективності використання останніх має спиратися на показники ефективності енергоспоживання, найбільш інформативним серед яких є енергоємність ВВП. 10. На підставі результатів дисертаційного дослідження можна запропонувати: Міністерству економіки звернути увагу на теоретичні та методичні положення, які дозволять проводити макроекономічну оцінку та аналіз ефективності економічних та адміністративних інструментів екологічного регулювання; Міністерству промислової політики використовувати рекомендації щодо екологізації управління промисловими підприємствами, з метою мінімізації негативного впливу виробничих процесів на навколишнє середовище; Міністерству охорони навколишнього природного середовища використати положення дисертації при плануванні заходів спрямованих на покращення екологічної ситуації та мінімізацію негативного екстернального впливу; Міністерству освіти і науки для підготовки спеціалістів у сфері економіки застосовувати теоретичні та практичні положення дисертації щодо впливу екологізації управління на показники економічного зростання. | 