Анотація до роботи:

Піковський М.Й. Еколого-біологічні особливості Botrytis cinerea Pers., його роль в етіології і патогенезі сірої гнилі гороху. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.01.11 - фітопатологія. Національний аграрний університет, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню екологічних та біологічних особливостей Botrytis cinerea Pers., його ролі в етіології й патогенезі сірої гнилі гороху. Встановлено, що гриб є досить пластичним по відношенню до температурного фактора. Оптимальна температура для його вегетативного росту – 20-25 С. Спороношення відбувається при температурі від 5 до 30 С, склероції формуються за умов від 3 до 25 С. Конідії здатні проростати в діапазоні 3-28 С. Лімітуючим фактором щодо життєвих структур B. cinerea є відносна вологість повітря. Так, вегетативний ріст грибниці відбувається за умов 80-100 % вологості. Конідіальне спороношення здатне формуватися в межах 97,5-100 %. Диференціація склероціальної стадії спостерігається при вологості повітря 90-100 %.

Досліджено біологічний цикл розвитку B. cinerea на рослинах гороху. Встановлено, що на уражених органах гриб формує міцелій, конідіальне спороношення та склероції. Останні під час проростання продукують конідії. Виявлена здатність B. cinerea утворювати хламідоспори. Вперше відмічено міцеліальний термінальний тип їх формування у вигляді ланцюжків. Засвідчена також властивість гриба продукувати мікроконідії (у кулеподібних вмістищах) та мікросклероції.

Вперше встановлена висока сприйнятливість квіток до патогена та його активна колонізація пошкоджених і старіючих органів. Експериментально доведено явище прискореного розвитку B. cinerea на ділянках тканин, уражених збудниками інших мікозів – блідо - і темноплямистого аскохітозів, а також пероноспорозу.

Серед районованих і перспективних сортів гороху імунних до сірої гнилі не виявлено. В різних екологічних умовах лісостепової зони України менше уражувалися рослини сортів Люлінецький короткостебловий, Харківський 320, Орендатор та Комет.

Зниженню розвитку хвороби сприяє обробка посівів фундазолом (1кг/га), при цьому його біологічна ефективність становить 66,6-69,8 %.

1. Сіра гниль гороху є досить поширеною та шкодочинною хворобою. Протягом 1999-2001 рр. у господарствах зони Лісостепу України кількість уражених рослин у фазу цвітіння була в межах 15-35 %; наливу бобів – 11,6-45,0 %. Збудник сірої гнилі – Botrytis cinerea Pers. паразитує на всіх надземних органах рослин. Доказано, що навіть слабке ураження останніх під час цвітіння супроводжується обпаданням значної кількості квіток та молодих зав’язей. Захворювання стебел та плодоносів призводить до зменшення маси насіння з рослин відповідно на 27,6 та 44,9 %, сильне ураження бобів у пізній період їх розвитку – до зниження маси насіння на 51,8 % та повної втрати посівних якостей.

2. На рослинах гороху хвороба відзначається поліморфізмом діагностичних ознак. Її симптоми бувають досить часто нетиповими. Залежно від екологічних умов нами виявлено такі типи прояву сірої гнилі: зміна забарвлення уражених органів, некрози, гниль, формування виразок та в’янення. При дефіциті атмосферних опадів та низькій вологості повітря уражені ділянки рослин можуть набувати коричневого забарвлення або знебарвлюватися; в їх межах часто відсутнє спороношення.

3. В. cinerea є досить пластичним щодо температурного фактора. Оптимальною температурою для його вегетативного росту є 20-25 С, кардинальні температурні умови – 3 та 32 С. Спороношення гриба відбувається при температурі від 5 до 30 С; склероції формуються за умов від 3 до 25 С, оптимум становить 20 С. Конідії здатні проростати за температурних умов 3-

28 С.

4. Лімітуючим фактором стосовно життєвих структур B. cinerea у багатьох випадках є відносна вологість повітря. Вегетативний ріст грибниці відбувається за умов вологості від 80 до 100 %. Конідіальне спороношення здатне формуватися в досить вузькому діапазоні вологості – 97,5-100 %. Відносна вологість повітря, що забезпечує проростання конідій, становить 90-100 %, проте найкраще цей процес відбувається на рослинах гороху в краплинно-рідинному середовищі.

Вперше встановлено, що склероціальна стадія гриба утворюється при вологості повітря 90-100 %, оптимум – 99 %.

5. Збудник сірої гнилі досить тривалий період не втрачає життєздатності. Його конідії здатні проростати після 15-ти місяців зберігання в лабораторних умовах, а склероції – після 18-ти. Останні є стійкими до дії несприятливих умов в осінньо-зимовий період та зберігають високу здатність до проростання після перезимівлі.

6. Досліджено біологічний цикл розвитку B. cinerea на рослинах гороху. На уражених органах гриб формує міцелій, конідіальне спороношення та склероції. Останні можуть проростати та продукувати конідії. Виявлена здатність B. cinerea в умовах критичної для свого розвитку відносної вологості повітря (86 %) масово утворювати хламідоспори. Вперше відмічено міцеліальний термінальний тип їх формування у вигляді ланцюжків. Встановлена здатність гриба продукувати мікроконідії (у кулеподібних вмістищах) та мікросклероції.

7. Вивчено мікосинузії на рослинах гороху за участю B. cinerea. Вперше з’ясовано взаємовідносини збудника сірої гнилі з іншими представниками мікобіоти. Виявлена його здатність пригнічувати вегетативний ріст міцелію ряду фітопатогенів: Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary, Ascochyta pisi Lib., Ascochyta рinodes Jon., Fusarium graminearum Schwabe та Fusarium lateritium Nees.

8. У результаті вивчення трофічних особливостей B. cinerea розроблено живильне середовище для масового отримання інфекційного матеріалу гриба – конідій та склероціїв, на що отримано патент на винахід (№ 50543 А, від 15.10.2002).

9. Вияснено етіологію сірої гнилі на рослинах гороху. Вперше встановлена висока сприйнятливість квіток до патогена та його активна колонізація пошкоджених і старіючих органів. Експериментально доведено явище прискореного розвитку B. cinerea на ділянках тканин, уражених збудниками інших мікозів – блідо- і темноплямистого аскохітозів, а також пероноспорозу.

10. Встановлено тісний кореляційний взаємозв’язок між поширенням сірої гнилі гороху та різними екологічними факторами. Так, поява хвороби у першій декаді червня відбувається в умовах пониженої температури повітря (r = –0,98), наявності атмосферних опадів (r = 0,84) та підвищеної відносної вологості повітря (r= 0,94).

11. Серед 21 районованого і перспективного сорту гороху імунних до сірої гнилі не виявлено. В різних екологічних умовах лісостепової зони України менше уражувалися рослини сортів Люлінецький короткостебловий, Харківський 320, Орендатор та Комет. З метою обмеження розвитку хвороби їх доцільно вирощувати у виробничих умовах господарств різної форми власності.

12. Зниженню розвитку сірої гнилі сприяє обробка посівів у фазу бутонізації фунгіцидами еупарен (1 кг/га), топсин М (1 кг/га) та фундазол (1кг/га). Вищою біологічною ефективністю відзначалися препарати топсин М (41,6-50 %) та фундазол (66,6-69,8 %), застосування яких сприяє підвищенню врожайності відповідно на 4,0-6,3 і 6,4-8,0 ц/га. Ці фунгіциди cлід рекомендувати Укрдержхімкомісії до реєстрації проти сірої гнилі гороху.

Публікації автора:

1. Піковський М.Й. Інтенсивність росту міцелію та спороутворення Botrytis cinerea Pers. на різних поживних середовищах // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 1999. – Вип. 13. – С. 120-124.

2. Піковський М.Й. Уражуваність районованих та перспективних сортів гороху сірою гниллю // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2001. – Вип. 37. – С. 93-96.

3. Піковський М.Й. Поширення сірої гнилі на сортах гороху в Лісостепу України // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – Вип. 3. – С. 61-64.

4. Піковський М.Й. Сіра гниль рослин // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2002. – Вип. 53. – С. 85-91.

5. Кирик М.М., Піковський М.Й. Біла та сіра гнилі гороху // Захист рослин. – 2002. – № 2. – С. 8. (Особистий внесок здобувача 60 %. Проведення досліжень і узагальнення даних).

6. Кирик Н.Н., Пиковский М.И. Диагностические признаки серой гнили гороха // Защита и карантин растений. – 2002. – № 2. – С. 44-45. (Особистий внесок здобувача 60 %. Проведення досліджень і узагальнення даних).

7. Кирик Н.Н., Пиковский М.И. Вредоносность серой гнили гороха // Микология и фитопатология. – 2002. – Т. 36. – Вып. 2. – С. 59-62. (Особистий внесок здобувача 60 %. Отримано експериментальні дані, проведено узагальнення матеріалу та сформовано висновки).

8. Кирик М.М., Піковський М.Й. Формування склероціїв Botrytis cinerea Pers. (Hyphоmycetales) за різних температур // Український ботанічний журнал. – 2002. – Т. 59. – Вип. 3. – С. 299-304. (Особистий внесок здобувача 60 %. Проведення експериментальної роботи, узагальнення даних ).

9. Патент 50543 А Україна, МПК⁷ С12N1/00. Спосіб отримання інфекційного матеріалу збудника сірої гнилі (Botrytis cinerea Pers.) рослин; Кирик М.М., Піковський М.Й. (Україна); Національний аграрний університет. – № 2002021026; Заявлено 08.02.2002; Опуб. 15.10.2002, Бюл. № 10.

10. Пиковский М.И., Кирик Н.Н. Взаимоотношения Botrytis cinerea Pers. с патогенной микобиотой растений гороха // Современная микология в России /Первый съезд микологов России: Тезисы докладов. – М.: Национальная академия микологии, 2002. – С. 201-202.

11. Пиковский М.И. Влияние температурных условий на развитие покоящейся стадии Botrytis cinerea Pers. // Биология – наука ХХI века / 6-я Пущинская школа-конференция молодых учёных: Сборник тезисов. – Пущино, 2002. – Т. 3. – С. 50-51.

12. Піковський М.Й. Вплив екологічних факторів на життєздатність конідій Botrytis cinerea Pers. // Засади сталого розвитку аграрної галузі: Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених. – К., 2002. – С. 110-111.