Анотація до роботи:

Лисицька С.М. Еколого-біологічні особливості використання хімічного методу захисту картоплі від колорадського жука в північному Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03. 00. 16 – екологія – Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2005.

Дисертація присвячена розробці екологічно безпечних та економічно обґрунтованих заходів в інтегрованій системі захисту картоплі від колорадського жука. В картопляному агроценозі запропоновано використання інсектицидних сумішей, до складу яких включена матрична основа (комплекс біологічно активних речовин ліпідного характеру) та інсектициди різних класів хімічних сполук (децис, волатон, актара) у знижених в 1,5-2 рази нормах витрати, при одноразовій обробці рослин картоплі в фазі бутонізації.

На підставі здійснених нами досліджень встановлено наступне:

1. В картопляних агроценозах північного лісостепу України найбільш поширеним і небезпечним шкідником є колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say), який має дві повні генерації за рік. Початок відродження личинок молодших віків і подальші фенологічні етапи їх активної життєздатності відбуваються одночасно з фенологічними фазами розвитку картоплі, що призводить до виникнення високого ступеня інвазії шкідником, негативно відбивається на врожайності картоплі.

2. У зв’язку з систематичними посадками картоплі за попередниками роду Solanaceae (пасльонові) у Чернігівській і Сумській областях виникли сприятливі умови для масового поширення і розмноження колорадського жука. Ступінь пошкодження рослин картоплі у районах досліджень за період 2001-2004 р.р. без застосування інсектицидів складав майже 50%. На сорті Невська найбільші втрати врожаю від шкідника становили 80 ц/га.

3. В інтегрованій системі захисту картоплі від колорадського жука у північному Лісостепу України домінантним і найбільш ефективним залишається хімічний метод. Але він нерідко призводить до забруднення навколишнього середовища, рослинницької продукції токсичними ксенобіотичними речовинами.

4. Серед інсектицидів, які ефективно захищають посадки картоплі сорту Невська від колорадського жука, виявилися актара, 25% в.р.г., волатон, 50% к.е., карате, 5% к.е., банкол, 50% з.п. Але біологічна ефективність цих інсектицидів за часом значно зменшується (через три тижні після обробки складає від 43,1 до 52,4%).

5. Визначено, що матричною основою нових інсектицидних препаративних форм може бути РАПП, 20%-вий концентрат емульсії, який отриманий на основі відходів олійноекстракційних виробництв після лужної рафінації харчових рослинних олій.

6. Для екологізації хімічного методу захисту картоплі від колорадського жука запропоноване використання багатокомпонентної бакової суміші інсектициду (децису, волатону, актари) з РАПП, 20%-вим к.е. у нормах витрати: інсектицидів – зменшених в 1,5-2 рази, РАПП – 3 л/га. Біологічна ефективність через три тижні після обприскування рослин картоплі при цьому складала 61-87%.

7. Визначено, що окремі складові інгредієнти РАПП володіють інсектицидною активністю, а в сукупності вони доповнюють один одного зі значним поліпшенням загальних еколого-технологічних властивостей. Механізм взаємодії складових речовин нових препаративних форм є складним, багатокомпонентним і включає дію хімічних, фізичних та біологічних факторів, що забезпечує в цілому протягом тривалого часу (трьох тижнів) знешкоджуючий ефект (пролонговану дію), високу біологічну ефективність сумішей в усіх дослідних варіантах – до 80%.

8. Статистичне оцінювання на основі регресійного аналізу динамічних зв’язків у картопляних агроценозах за допомогою моделей різних порядків показало позитивне екологічне значення матриці (РАПП) в препаративних формах.

9. Комплексне застосування інсектицидів з матричною основою (РАПП) проти колорадського жука в картопляному агроценозі має екологічну доцільність завдяки зменшенню удвічі норми витрати токсичних діючих речовин інсектицидів при збереженні біологічної ефективності (95%) та синергічному ефекту сумісної дії усіх компонентів сумішей.

10. Внаслідок зниження концентрації інсектицидів (децису, волатону, актари), які вміщують найбільш токсичні для живих організмів ціано- та тіогрупи, до циркуляції в природному кругообігу залучаються значно менші їх кількості (децису, 2,5% к.е. – 0,1 л/га; волатону, 50% к.е. – 0,8 л/га; актари, 25% в.г. – 0,045 кг/га), що сприятиме поліпшенню екологічного стану, зменшенню загального пестицидного пресу на навколишнє середовище.

11. Запропоноване нами використання комплексного хімічного методу у варіанті з актарою при зниженні її норми витрати на 25% дозволяє досягти у порівнянні з контролем збільшення врожайності на 86 ц/га, рівня рентабельності 99,6%, а чистого прибутку – 7546 грн. з кожного гектару вирощеної картоплі.

Публікації автора:

1. Кулик А.П., Лисицкая С.М., Кушнир И.П., Секун Н.П., Кошевская Н.Н. Исследование инсектицидной активности препаратов на основе отходов маслоэкстракционных производств // Вопросы химии и химической технологии. – 2003. – № 3. – С. 75-77. (Особистий внесок: проведення лабораторних, участь у польових дослідженнях, аналіз, статистична обробка результатів, написання статті).

2. Лисицька С.М., Кузнецова О.В., Секун М.П. Механізм дії контактного інсектицидного препарату на основі відходів маслоекстракційних виробництв // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2003. – № 3-4. – С. 27-28. (Особистий внесок: узагальнення літературних даних проведення польових досліджень та їх аналіз, участь у написанні статті).

3. Секун М. П., Кошевська Н.М., Кулик О.П., Лисицька С.М. Токсичність суміші інсектицидів з РАПТ для колорадського жука // Захист і карантин рослин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – 2003. – № 49. – С. 174-179. (Особистий внесок: участь у проведенні польових досліджень, статистичний аналіз результатів).

4. Лисицька С.М., Кулик О.П., Секун М.П. Особливості використання хімічного методу захисту картоплі від колорадського жука // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – 2004. – №2. – С. 42-45. (Особистий внесок: аналіз літератури, теоретичне обґрунтування проблеми хімічного захисту, лабораторні дослідження, написання статті).

5. Спосіб боротьби з шкідниками сільськогосподарських культур // Деклараційний патент України на винахід № 52175 А, МПК⁷ А 01 N 61/02, А 01 N 47/46. О.П. Кулик, С.М. Лисицька, І.П. Кушнір, Н.М. Кошевська, М.П. Секун. Заявл. 07.03.2002; Опубл. 16.12.2002, Бюл. № 12. – 2002. – 4 с. (Особистий внесок: участь у проведенні польових досліджень, фізико-хімічний аналіз запропонованих сумішей, статистична обробка результатів, написання патенту).

6. Склад для боротьби проти вовчка звичайного контактно-кишкової дії // Деклараційний патент України № 53921 А, МПК⁷ А 01 N 25/00, 63/00, 65/00. О.П. Кулик, С.М. Лисицька, І.П. Кушнір, А.В. Іванус. Заявл. 07.03.2002; Опубл. 17.02.2003, Бюл. № 2. – 2003. – 4 с. (Особистий внесок: здійснення польових досліджень, розробка схеми дослідів, аналіз результатів, написання патенту).

7. Кулик А.П., Руденко В.И., Секун Н.П., Лисицкая С.М. Использование отходов маслоэкстракционного производства для получения экологически безопасного средства защиты растений // Биотех-95: Материалы Международной научно-технической конференции (18-20 октября 1995 г.). – Днепропетровск: Украинский гос. химико-технологич. ун-т, 1995. – С. 85. (Особистий внесок: участь у виконанні польових досліджень, формування висновків).

8. Лисицька С.М., Мірошник А.В. Використання препарату на основі відходів МЕВ проти вовчка звичайного (Gryllotalha gr. L.) // Хімія і сучасні технології: Матеріали І Міжнародної науково-технічної конференції студентів і аспірантів (26-28 травня 2003 р.). – Дніпропетровськ: ІнКомЦентр, 2003. – С. 267-268. (Особистий внесок: здійснення експериментальних досліджень, аналіз результатів).

9. Лисицька С.М., Кузнецова О.В. Застосування БАР відходів маслоекстракційних виробництв у боротьбі з карантинними шкідниками // Фізіологія мікроорганізмів та біотехнологія: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (25 квітня 2003 р.). – Дніпропетровськ: Наука і Освіта , 2003. – С. 15. (Особистий внесок: виконання лабораторних та польових досліджень, формування висновків).

10. Кулик О.П., Лисицька С.М., Кушнір І.П. Комплексний підхід до науково-дослідної роботи // Наука і Освіта 2004: Матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції (10-25 лютого 2004 р.). Проблеми підготовки фахівців. – Дніпропетровськ: Наука і Освіта, 2004. – Т. 37. – С. 49.

(Особистий внесок: виконання лабораторних та польових досліджень, формування висновків).

11. Кулик О.П., Лисицька С.М., Герасименко В.О. Еколого-токсикологічна оцінка хімічного методу на основі відходів олійноекстракційних виробництв // Наука і Освіта 2005: Матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (7-21 лютого 2005 р.). Сільське господарство. – Дніпропетровськ: Наука і Освіта, 2005. – Т. 53. – С.74-76. (Особистий внесок: дослідження, обґрунтування та аналіз екологічних факторів у системі захисту рослин).