Анотація до роботи:

Кабар А.М. Еколого-біологічні властивості ґрунтового покриву ботанічного саду Дніпропетровського національного університету (становлення, охорона, раціональне використання). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2003.

Досліджувався ґрунтовий покрив ботанічного саду ДНУ, його трансформація під впливом угруповань інтродуцентів колекції ботанічного саду та інших антропогенних чинників.

Визначена роль різних угруповань та окремих видів інтродуцентів дендрарію саду в трансформації властивостей ґрунтового покриву. Виявлено, що стан ґрунтів дендрарію пов’язаний зі станом угруповань інтродуцентів дендрарію. Виявлений позитивний вплив окремих видів інтродуцентів на властивості ґрунтів. Вивчена негативна роль агро-меліоративних робіт у трансформації властивостей ґрунтів лабораторно-виробничих ділянок; дослідженнями встановлені особливості штучно створених ґрунтів саду та зв’язок їх властивостей з особливостями матеріалів, що використовувались при їх створенні.

Визначено вплив автотранспорту на ґрунтовий покрив саду. Вивчено вплив на ґрунтовий покрив рекреаційних навантажень.

Створена карта-схема ґрунтового покриву території ботанічного саду ДНУ, приведена класифікація ґрунтів відповідно існуючим класифікаційним системам, проведена оцінка родючості цих ґрунтів та вироблені рекомендації по їх використанню.

1. На основі аналізу морфологічних, агрохімічних, фізико-хімічних та водно-фізичних властивостей ґрунтів, вмісту ВМ у ґрунтах визначено, що під впливом рослинності та антропогенних факторів відбулася трансформація ґрунтів ботанічного саду ДНУ.

2. Вивчено вплив деревно-чагарникових інтродуцентів та їх угруповань на ґрунтовий покрив дендрарію саду. Конкретні види інтродуцентів особисто впливають на ґрунти дендрарію та, сумісно з іншими антропогенними факторами, формують строкатість ґрунтового покриву.

3. Встановлено, що під угрупуваннями деревно-чагарникових інтродуцентів що самовідновлюються у ґрунтах відбувається збільшення вмісту гумусу, рухомих поживних елементів (NPK), зростає вилужність, відбувається збільшення вмісту ВМ у межах, що характерні для чорноземів лісових степової зони. Величини щільності твердої фази, об’ємної маси, пористості ґрунтів близькі до відповідних характеристик чорноземів звичайних степової цілини.

4. Під угрупованнями дендрарію, що не відновлюються самостійно, відбувається погіршення ряду властивостей ґрунтів – зменшення пористості, збільшення об’ємної маси ґрунтів в результаті безпосереднього впливу антропогенних факторів. Вміст ВМ збільшується незначно, а таких небезпечних елементів як Pb, Cd – зменшується.

5. Серед угруповань дендрарію що самовідновлюються, особливе місце займають угруповання хвойних культур, котрі змінюють якісний склад гумусу ґрунтів під ними, підкислюють поверхневі горизонти ґрунтів, сприяючи більш активному їх вилуговуванню.

6. Серед окремих видів інтродуцентів найбільш поліпшують ґрунтові характеристики дуб імеретинський та каркас західний. У ґрунтах під ними зростає в 2 рази вміст органічної речовини, зростає вміст рухомих форм фосфору та калію, зменшується об’ємна маса у порівнянні з чорноземами звичайними степової цілини.

7. Властивості ґрунтів лабораторно-виробничих ділянок ботанічного саду ДНУ та вміст важких металів в них залежать від господарської діяльності (рихлення, зрошення, внесення фосфорно-калійних добрив).

8. Властивості насипних ґрунтів саду переважно залежать від підбору матеріалів, що використовуються при їх створенні та від характеру їх використання. Вміст ВМ у насипних ґрунтах залежить від їх вмісту у первинних матеріалах ґрунтів та від антропогенних факторів, що супроводжують їх розвиток. Ці ґрунти більш багаті за вмістом ВМ, ніж ґрунти степової цілини. Ґрунти на природних ґрунтах за основними своїми характеристиками близькі до зональних чорноземів звичайних (при їх створенні використовувався матеріал чорноземів звичайних). Ґрунти на відвалах антропогенного походження мають особливо низьку родючість.

9. Досліджено вплив автотранспорту на вміст ВМ у ґрунтах саду. Встановлено, що в результаті його впливу відбувається зміна складу ВМ ґрунтів у 120-метровій смузі від автомагістралі.

10. Вивчено вплив рекреаційних навантажень на фізичні властивості ґрунтів. В результаті впливу цих навантажень (витоптування) зменшується пористість ґрунту, зростає об’ємна маса.

11. Виділені 6 основних груп ґрунтів ботанічного саду та визначена послідовність трансформації їх властивостей:

ґрунти різнотравно-злакової степової цілини;

ґрунти насаджень дендрарію що самовідновлюються;

ґрунти насаджень дендрарію, що не відновлюються самостійно (деградуючих);

ґрунти лабораторно-виробничих ділянок;

насипні ґрунти на природних ґрунтах;

насипні ґрунти на відвалах антропогенного походження.

12. Виявлене можливе систематичне положення основних ґрунтів ботанічного саду відповідно різним сучасним класифікаційним системам, що використовуються на території України та СНД. Ґрунти під угрупуваннями, що самовідновлюються, характеризуються як урбочорноземи звичайні лісопокращені; під деградуючими угрупованнями – як урбочорноземи звичайні слабо порушені. Ґрунти під лабораторно-виробничими ділянками відповідно різним класифікаційним системам характеризуються як агроземы чорноземні, агроземы акумулятивно-гумусові, як культуроземи. Ґрунти степової цілини ботанічного саду – чорноземи звичайні малогумусні. Штучно створені ґрунти на природних ґрунтах класифікуються як стратоземи темні на похованому ґрунті та як урбоштучноземи. Штучно створені ґрунти на відвалах антропогенного походження – як техноземи чорноземні, техноземи лужні з автоморфним зволоженням, реплантоземи та урботехноземи.

13. На основі результатів дослідження складена робоча карта-схема ґрунтового покриву території ботанічного саду ДНУ.

14. Зроблена оцінка придатності до використання та запропоновані рекомендації по раціональному використанню ґрунтів ботанічного саду ДНУ. По зниженню родючості ґрунти ботанічного саду утворюють ряд:

ґрунти угруповань дендрарію, що самовідновлюються;

ґрунти степової цілини ботанічного саду;

ґрунти лабораторно-виробничих ділянок;

ґрунти деградуючих угруповань дендрарію;

насипні ґрунти на природних ґрунтах;

насипні ґрунти на відвалах антропогенного походження.

Публікації автора:

1. Кабар А.Н. Влияние рекреационных нагрузок на некоторые физические свойства почв ботанического сада Днепропетровского госуниверситета // Екологія та ноосферологія.- К – Д.: ДНУ, 1999. – Т. 6, № 1-2. – С. 215-217.

2. Кабар А.Н. О содержании гумуса в почвах ботанического сада ДГУ// Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. – Д.: РВВ ДДУ, 2000. – Вип. 4. – С. 69-76.

3. Кабар А.Н. Физико-химические свойства почв ботанического сада ДГУ // Питання біоіндикації та екології. – Запоріжжя: ЗГУ, 2000. – Вип. 5, № 3.- С. 184-194.

4. Цветкова Н.Н., Кабар А.Н. Содержание и распределение в почвенном покрове ботанического сада ДНУ подвижных форм микроэлементов // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. – Д.: РВВ ДНУ, 2001. – Вип. 5. – С. 105-111. (Дана робота виконана автором на 50%. Автор особисто приймав участь у визначенні вмісту важких металів в ґрунтах та трактуванні результатів досліджень).

5. Кабар А.Н. Закономерности распределения калия в почвах ботанического сада ДНУ // Сб. тез. 5-ой Пущинской конф. молодых ученых «Биология – наука 21го века». – Пущино, РАН, 2001. – С. 235 – 236.

6. Кабар А.Н. Содержание и закономерности распределения подвижных форм фосфатов в почвах ботанического сада Днепропетровского университета // Тез. докл. VIII Междунар. конф. студ. и аспир. по фундаментальным наукам «Ломоносов – 2001». Сек. Почвоведение. – М.: МГУ, 2001. – С. 52.

7. Кабар А.Н., Опанасенко В.Ф., Цветкова Н.Н. Материалы к морфологической характеристике почв ботанического сада ДГУ // Тр. Міжнар. конф. «Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур». – Д.: АРТ-прес, 1998. - Т. 1. – С. 131-134. (Дана робота виконана автором на 30% - частково описи ґрунтових розрізів).

8. Кабар А.Н., Цветкова Н.Н. Особенности искусственных почвогрунтов ботанического сада ДНУ // Мат. наук.-практ. конф. «Раціональне використання рекультивованих та еродованих земель». – Д.: ДДАУ, 2002. – С. 54-56. (Дана робота виконана автором на 50%. Особисто автором були отримані експериментальні дані по основним властивостям штучних ґрунтів ботанічного саду ДНУ).

9. Цветкова Н.Н., Кабар А.Н., Якуба М.С. Оценка почв ботсада Днепропетровского национального университета по содержанию тяжелых металлов// Мат. Междунар. науч.-практ. конф. «Геоэкологические и биоэкологические проблемы Северного Причерноморья» – Тирасполь: Приднестровский государственный университет, 2001. С. 333-334. (Загальна участь автора в публікації цієї роботи становить 30% - експериментальні дані по вивченню вмісту важких металів в ґрунтах та частково інтерпретація результатів дослідження).

10. Кабар А.Н., Якуба М.С. Растения интродуценты и содержание тяжелых металлов в почвах ботанического сада Днепропетровского национального университета // Тез. докл. ІХ Междунар. конф. студ. и аспир. по фундаментальным наукам «Ломоносов – 2002». Сек. Почвоведение. – М.: МГУ, 2002. С.51-52. (Дана робота виконана автором на 50%. Автором отримані практичні результати та також він приймав участь в інтерпретації результатів дослідження).