У дисертації наведені теоретичні узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що проявляється у розробці методичних положень щодо еколого-економічної оцінки зовнішньоторговельної діяльності лісових підприємств України та збалансованої торгівлі. Основні наукові та практичні результати роботи такі: 1. Проблема взаємовпливу міжнародної торгівлі лісопродукцією та охорони навколишнього природного середовища набуває глобального характеру, що спричинене постійним зростанням обсягів виробництва і споживання деревинної продукції протягом останніх двох десятиліть, а також надзвичайно високими темпами росту обсягів зовнішньої торгівлі. 2. В останні роки видатні економісти надають перевагу екологічній складовій перед вигодами міжнародної торгівлі, а отже при розробці принципів та правил ведення зовнішньоторговельної діяльності, особливо в таких галузях як лісова, слід враховувати екологічні та соціальні фактори. Такий підхід є необхідним для взаємоузгодження правил міжнародної торгівлі із принципами екологічної політики. 3. Протягом періоду 1995-2004 рр. спостерігається стрімке зростання обсягів експорту продукції лісових підприємств України (більш, ніж у 11,5 разів). Переважно зростання відбувається за рахунок збільшення фізичного обсягу експорту. Варто також відмітити, що згідно даних Митної служби України у 2004 році задекларовано обсяги експорту лісопродукції у 3,65 рази більші, ніж вивезено підприємствами Держкомлісгоспу. 4. Лісові підприємства України, галузь та економіка країни в цілому втрачають економічні можливості від експортної діяльності, а Україна продовжує перетворюватися на сировинний придаток Європи. У 2004 році на експорт відправлено більше 41% виготовленої продукції, а у товарній структурі експорту переважає необроблена лісопродукція - близько 80%. Негативним у товарній структурі є зростання обсягів експорту високоякісних лісоматеріалів з цінних порід деревини (дубу, модрини, клену, черешні тощо). 5. Враховуючи розвиток європейського ринку лісопродукції та структурні зміни, які відбуваються, було вивчене ставлення керівництва українських лісових підприємств до процесів сертифікації. Дослідження показали, що керівники лише 4-х підприємств з 17 виявили бажання введення екологічної сертифікації продукції. Незадовільною є обізнаність керівників держлісгоспів з існуючими системами екологічної сертифікації. 6. Оскільки екологічна складова є невід’ємним елементом стратегії діяльності лісових підприємств, для виявлення та формування напрямків удосконалення зовнішньої торгівлі особливу увагу необхідно звернути на еколого-економічні показники: аналітичні показники та показники ефективності. До аналітичних показників оцінки зовнішньої торгівлі лісових підприємств слід віднести: одиничний та загальний показники породності експорту, ступеня обробленості експорту, сертифікованості експорту, співвідношення цін на сертифіковану продукцію, показник ресурсозбережності при використанні імпортних засобів праці та показники екологічності транспортування. До показників ефективності - еколого-економічну ефективність: експорту та імпорту, реалізації експортної продукції на внутрішньому ринку, придбання та використання імпортного обладнання. Результати розрахунку деяких аналітичних показників показують, що зовнішня торгівля лісових підприємств України не зовсім відповідає принципам збалансованої торгівлі. 7. Розроблено модель обсягів експорту продукції лісових підприємств України та проведені розрахунки за двома сценаріями. Перший сценарій (базовий) враховує лише зміни цін на внутрішньому ринку, експортних цін та обсягів споживання на зовнішніх ринках. Другий сценарій, що враховує екологічну складову, передбачає додавання до змінних базового сценарію ще такі, як: обсяги сертифікації лісів та попиту на сертифіковану продукцію з деревини, рівень використання відновних джерел енергії та управління деревинними відходами. Згідно базового сценарію, порівняно з 2004 роком обсяги експорту в цілому зростуть на 14,2%: до інших країн Європи - на 18,7%, до країн ЄС - на 11,4%, до Росії - 11,1%, до США - близько 3,5%. Згідно сценарію з врахуванням екологічних факторів спостерігатиметься падіння обсягів експорту до країн Європейського Союзу - на 1% порівняно із 2004 роком, що є досить багато, з огляду на фізичні обсяги експорту у країни цього регіону. Незначним буде збільшення обсягів експорту до інших країн Європи - на 3,7% порівняно з 2004 р. 8. Врахування екологічної складової при формуванні зовнішньоторговельної політики уможливить розвиток збалансованої торгівлі на лісових підприємствах, тобто такої, яка мінімізує негативний екологічний та соціальний впливи експортної та імпортної діяльності на країни-партнери в цілому, господарські одиниці або об’єднання у цих країнах, а також приносить екологічні, економічні та соціальні вигоди учасникам торговельних відносин. 9. Збалансована торгівля повинна ґрунтуватись на таких принципах: економічна вигідність; екологічність; навчання (інформування) споживачів та формування попиту; побудова довготривалих партнерських зв’язків; справедлива оплата праці; можливість кар’єрного росту працівників; безпека для здоров’я працівників; сприяння реалізації концепції сталого розвитку. 10. Дієвими важелями для сприяння охороні НПС у міжнародному масштабі, особливо для вирішення екологічних проблем, можуть стати торговельні обмеження. Досвід інших країн показує, що запровадження певних торговельних обмежень щодо зовнішньої торгівлі лісопродукцією, особливо необробленою, має різний ефект. Так, використання повної заборони на експорт необробленої лісопродукції замість розвитку вітчизняної деревообробної промисловості приводить до зростання нелегальної торгівлі. 11. Запровадження екологічного експортного мита у розмірі 6-10% та екологічне маркування разом із сертифікацією лісів, повинно стати найкращими заходами. Це не суперечить нормам СОТ та, як показує досвід деяких країн, дає позитивні результати. Диференціацію мита слід проводити залежно від ступеня обробленості продукції та породи, з якої виготовлений виріб. Запровадження екологіч-ного експортного мита дасть можливість отримати додаткові кошти, які можуть спрямовуватись, зокрема, на фінансування сертифікації лісів. 12. До критеріїв та індикаторів збалансованого лісогосподарювання варто додати торговельні. Тобто виділити такий індикатор збалансованого лісогосподарювання як збалансована торгівля. |
