У дисертації запропоновано вирішення актуальної науково-практичної задачі розвитку та удосконалення теоретичних і прикладних засад еколого-економічного оцінювання меліоративних проектів на основі сучасної теорії економіки природокористування, а також інструментів проектного менеджменту й інвестиційного аналізу з урахуванням специфічних особливостей галузі. Реалізація нового підходу потребує розвитку теоретичних основ й удосконалення методів вибору екологічно та економічно оптимальних проектних рішень і розрахунку загальної та комерційної ефективності інвестицій в проекти будівництва й реконструкції меліоративних систем. Основні наукові та прикладні результати, а також рекомендації з їх використання полягають у такому: 1. В дисертаційній роботі автором визначено, що сучасний стан аграрного виробництва на меліорованих землях характеризується рядом кризових явищ та проблем, вирішення яких потребує, насамперед, реконструкції і модернізації діючих меліоративних систем або будівництва нових, більш екологічно досконалих та економічно вигідних. Проте на даний час практично припинене фінансування водогосподарсько-меліоративних проектів як через нестачу фінансових ресурсів, так і через відсутність сучасної ефективної методологічної й методичної бази еколого-економічного оцінювання доцільності інвестування в дану галузь. 2. В дисертації розширено та конкретизовано термін меліоративний проект, який можна трактувати з різних позицій, зокрема в контексті економіки природокористування як складну еколого-економічну систему. 3. На базі існуючих підходів автором досліджень розроблено класифікацію можливих видів ризиків аграрного виробництва на меліорованих землях, на підставі якої встановлено, що об'єктивним, визначальним і систематично діючим видом ризику в галузі є погодно-кліматичний. Визначено економічний зміст та обґрунтовано методичні підходи його кількісної оцінки. 4. На відміну від традиційних, автором запропоновано удосконалені методологічні підходи до оцінки впливу мінливості погодно-кліматичних умов функціонування об'єкту в межах проектного терміну та пов'язаного з ними ризику на вибір оптимального варіанту проектного рішення. При цьому визначений механізм урахування впливу природних факторів на формування основних техніко-економічних показників (поточні витрати, валова продукція, чистий доход, погодно-кліматичний ризик) шляхом розрахунку їх середньостатистичних значень за даними довготермінового прогнозу в різні за метеорологічними особливостями групи років та їх дольової частки в межах проектного терміну функціонування об'єкта. 5. На основі виділених нами принципів до оцінки меліоративних проектів і виходячи із технології поетапної їх розробки, запропонована загальна модель їх еколого-економічного оцінювання на багатоваріантній основі. При цьому обґрунтовано доцільність проведення оцінки в дві стадії: попередня еколого-економічна та остаточна інвестиційна оцінка варіантів проектних рішень за відповідними критеріями. 6. В дисертаційній роботі удосконалено загальну модель попередньої еколого-економічної оцінки, яка, на відміну від фактично існуючої, включає економічний критерій (мінімум показника приведених витрат з урахуванням абсолютної міри погодно-кліматичного ризику) та екологічне обмеження (коефіцієнт екологічної надійності). Даний підхід, на відміну від традиційного, дозволить обирати такий варіант проектного рішення, де витрати і втрати від негативного впливу природних факторів збалансовані в прийнятній пропорції, та віддає перевагу більш технічно та екологічно досконалій технології водорегулювання. 7. Автором досліджень удосконалено модель остаточної інвестиційної оцінки варіантів проектних рішень та вибору найкращого з них, у якій в якості основного критерію вибору використовується максимум індексу доходності інвестицій, а обмежень – позитивне значення чистого дисконтованого доходу, перевищення внутрішньої норми доходності над ставкою дисконту та прийнятний дисконтований термін окупності інвестицій. Отримали подальшого розвитку методичні засади визначення таких показників в залежності від джерел фінансування на основі суміщення ресурсного і грошового підходів до розрахунку ефективності інвестицій. 8. В дисертації обґрунтовано, що для адекватної інвестиційної оцінки меліоративних проектів слід застосовувати динамічну величину ставки дисконту. Для цього запропоновані емпіричні моделі її визначення в межах проектного терміну функціонування меліоративного об'єкта. 9. Апробація запропонованих підходів на реальних об'єктах у різних кліматичних зонах України при реконструкції осушувальних та будівництві зрошувальних систем виявила достатню їх ефективність щодо еколого-економічної обгрунтованості проектних рішень та доцільність інвестування як бюджетних, так і приватних коштів у такі заходи в сучасних умовах. При цьому автором удосконалена методика, яка на відміну від наявної, дозволяє прийняти до реалізації більш технологічно досконалий, екологічно надійний та економічно вигідний варіант меліоративного проекту. 10. Проведений на основі еколого-економічних розрахунків на реальних об'єктах у зонах Лісостепу (Київська область), Полісся (Волинська область) та Степу (Одеська область) статистичний аналіз показав досить високу залежність основних економічних показників меліоративних систем від погодно-кліматичного ризику, що підтверджує необхідність його урахування при еколого-економічному обгрунтуванні меліоративних проектів. 11. Запропоновані основні підходи до еколого-економічного оцінювання меліоративних проектів в умовах трансформації економічних відносин в Україні знайшли своє відображення у розроблених рекомендаціях, переданих у виробництво для розрахунків економічного розділу в проектних матеріалах і обгрунтування інвестицій при необхідності отримання кредитів. | 