У роботі отримані науково обґрунтовані результати, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання – обгрунтування еколого-економічних механізмів по захисту земель від деградаційних процесів, які забезпечують раціональне використання і охорону земельних ресурсів в ринкових умовах. За результатами дослідження сформовано такі висновки. 1. Виходячи із захисної ролі, яка здійснюється при екологічній стабілізації землекористування під механізмами захисту земель від деградаційних процесів розуміється стабільно зафіксований зв’язок взаємодії, створюючої відповідного стану системи, спрямованої на локалізацію і ліквідацію вказаних процесів при використанні земельних ресурсів та створенні сприятливого навколишнього середовища. 2. Екологічний механізм як підсистема екологічного спрямування складається з наступних блоків: управління в галузі використання і охорони земельних ресурсів; екологічна експертиза; моніторинг стану землекористування; прогнозування; експериментальне, технічне і робоче проектування системи природоохоронних заходів; правове, нормативно-методичне забезпечення; науково-інформаційне забезпечення і супроводження та авторський нагляд; державний контроль за дотриманням екологічних вимог використання земель та екологічної якості кінцевої продукції; земельно-агротехнічна паспортизація; екологічна освіта. Підсистема економічного спрямування (економічний механізм) складається з таких блоків: платність землекористування; фінансове забезпечення та кредитування; стимулювання раціонального та екологобезпечного землекористування; економічна відповідальність за екологічну безпеку (відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, санкції, ліцензування науково-технічної діяльності); ціноутворення з урахуванням екологічних факторів; державний контроль за дотриманням чинного земельного законодавства щодо набуття права власності і користування земельними ділянками. 3. Аналіз природних та антропогенних явищ, які деградують земельні ресурси, показує, що вони мають різні негативні прояви і залежать від природно-кліматичних та соціально-економічних умов. Серед цих явищ найбільш значущим по деградаційній дії є водна і вітрова ерозії. Звідси врахування цих явищ є обов’язковим при локалізації їх дій і формуванні екологічно стійкого (сталого) землекористування при трансформації земельних відносин. 4. Наявність деградованих і малопродуктивних земель в регіоні засвідчує необхідність обгрунтування відповідних механізмів (правових, еколого-економічних, фінансових, організаційних) щодо виведення їх із інтенсивного використання і створення умов формування екологобезпечного навколишнього середовища. 5. Для формування і здійснення екологічних і економічних механізмів захисту земель від деградаційних процесів необхідно комплексне спрямування їх з відповідним фінансовим і організаційним забезпеченням та державною підтримкою і регулюванням. Особливо потребує нагальне відновлення дії Закону України “Про плату за землю”, за яким 30% надходжень від податку на землю направляється на захист, збереження і відтворення родючості ґрунтів. 6. Враховуючи напружений екологічний стан землекористування, який набув за роки земельних перетворень як в цілому в Україні так і на регіональному рівні, а також майже втратою державного характеру землеустрою, за цей період, обумовлюється необхідність відновлення здійснення прогнозних землевпорядних розробок, експериментального, технічного і робочого проектування системи природоохоронних заходів і, в першу чергу, по захисту земельних ресурсів від деградаційних процесів як важливого блоку екологічного механізму. 7. Особливої уваги заслуговує розробка “Регіональної програми використання і охорони земельних ресурсів”, яка виступає однією із основних передпроектних розробок і враховує конкретні територіальні і природно-кліматичні особливості щодо розвитку земельно-ерозійних та інших деградаційних процесів, сучасний стан довкілля, господарську діяльність, яка здійснюється на цій території. 8. Розробка “Регіональної програми використання і охорони земельних ресурсів” в області викликана необхідністю виправити критичний стан в ланці відносин сільськогосподарського виробництва з навколишнім природним середовищем, який обумовлений багаторічною практикою планування посівних площ та забезпечення прогресуючих показників обсягів продовольства та сировини без врахування агроекологічного потенціалу територій, що сприяло утвердженню затратних напрямів в інтенсифікації технічних процесів. 9. Як засвідчує аналіз прогнозних розробок, які виконувались в Україні в 70-х-90-х роках, де розглядались питання тільки захисту земель, захист земельних ресурсів без прогнозування їх екологобезпечного використання здійснити неможливо. А тому постає нагальною проблемою розробка (формування) еколого-економічного механізму як сукупності різних форм і методів практичного використання економічних законів, тобто форм і методів управління економікою, зведених у певну систему, відповідно до вимог об’єктивних законів розвитку природних систем. 10. Одним із ключових питань запобігання ерозії земель та зниження її інтенсивності до рівня, відповідного темпам ґрунтотворного процесу, виступає грунтово - ерозійне районування регіону. Вказане районування здійснено вперше, в основу якого покладені матеріали крупномасштабного обстеження ґрунтів 1957-1960 років та відкоригованих в період 1967- 1990 років з відтворенням двох факторів ерозії – фактичної еродованості і потенціальної небезпеки ерозії, що забезпечує найбільшу інформативність про ерозійні процеси. 11. Виходячи з грунтово-ерозійного районування території регіону та враховуючи оцінку протиерозійної дії існуючих заходів, запропоновано систему нових заходів по локалізації деградаційних процесів водної і вітрової ерозії, а саме: - консервація деградованих і малопродуктивних земельних угідь (сильно - еродовані землі з потенційним змивом на агрофоні чорний пар 80-120 т/га, розміщених на схилах 8-100 і більше та на складних схилах з лощино - подібними зниженнями); - орні землі, де поширені різного ступеню дефльовані (здуті) ґрунти, переважно дерново-підзолисті піщані та глинисто-піщані з низьким вмістом гумусу (0,4-0,5%), а також радіоактивно забруднені землі (з щільністю забруднення цезієм-137 більше 15 Кі/км2, стронцієм –90 більше 30 Кі/км2, землі, де поширені органогенні ґрунти з щільністю забруднення цезієм –137 5-15 Кі км2), передбачено залісити. 12. Як показує аналіз, дії існуючих еколого-економічних механізмів захисту земель від деградаційних процесів не в повній мірі спрацьовують, а тому пропонується їх модернізація, а саме: - заходи, щодо стимулювання природоохоронного землекористування повинні мати юридичне оформлення як конкретного механізму; - кошти від плати за землю у відповідності з Законом України “Про плату за землю” повинні направлятися на спеціальні рахунки Держкомзему України та обласні головні управління земельних ресурсів, які використовуються для розробки відповідних землевпорядних розробок по захисту земель від деградаційних процесів, відтворення родючості ґрунтів і на цій основі поліпшення довкілля. 13. Дієвим інструментом поряд із стимулюванням, є застосування штрафів за недотримання екологічних вимог і погіршення якості земельних ресурсів. Розрахунки вказаних погіршень здійснюються державними земельними інспекціями на основі співставлення зафіксованого земельно- агротехнічними паспортами стану земельних угідь і на час складання акту. Вартість відтворення втраченої якості земельного ресурсу і складатиме розмір штрафу, який слід направляти на поліпшення екологічного стану земельних ресурсів і довкілля. 14. Екологічний стан земельних ресурсів України обумовлює необхідність створення мотиваційно-стимулюючої основи для формування і розвитку екологоорієнтованого землекористування. Для перехідного стану до ринкової економіки необхідно створення систем нових економічних регуляторів екологічного поліпшення землекористування. До таких регуляторів слід віднести різні види податкових пільг у межах податкової та кредитно-фінансової політики щодо стимулювання інноваційної та інвестиційної активності товаровиробників для застосування сучасних ресурсозберігаючих технологій. 15. Активізація інвестиційної діяльності суб’єктів землекористування здійснюється на основі зменшення оподаткованого прибутку на суму, що є еквівалентною затрат на придбання відповідної спеціальної техніки, зниження податкових ставок або звільнення на певний час від сплати податків ( на період відтворення, поліпшення екологічного стану земельних ресурсів), надання цільових податкових пільг, пільгових кредитів при підтримці держави. 16. Важливим інструментом у здійсненні екологогізації землекористування виступає диференціація цін з врахуванням екологічних чинників, тобто встановлення доплат або знижок цін в залежності від екологічно чистої чи забрудненої продукції. Це обумовлює необхідність запровадження відповідної системи еколого-економічних механізмів захисту земель від деградаційних процесів, яка забезпечувала б заохочення і примушування землевласників і землекористувачів реалізовувати природоохоронні і ресурсозберігаючі заходи. | 