У дисертації наведені теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що полягає в поглибленні науково-методичних підходів до вирішення еколого-економічних проблем використання сільськогосподарських земель в умовах інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Проведені дослідження, отримані наукові та практичні результати дозволяють зробити такі висновки. 1. Підвищення ефективності використання та відтворення продуктивного потенціалу сільськогосподарських земель можна забезпечити шляхом об’єднання та взаємного узгодження правових, організаційних та фінансово-економічних важелів впливу на суб’єкти аграрного виробництва. 2. Аналіз екологічного стану сільськогосподарських угідь України свідчить, що в нашій державі підсилюються процеси деградації ґрунтів внаслідок ерозії, хімічного та радіоактивного забруднення, засолення тощо. Основна причина деградації ґрунтів, зниження продуктивності сільськогосподарських земель полягає у недостатньому фінансовому забезпеченні охорони земель, технологічному та організаційному рівні землеробства. 3. В умовах реформування земельних відносин, проведення земельної реформи, збільшення операцій із земельними ділянками найгострішою проблемою є забезпечення раціонального використання і відтворення продуктивного потенціалу сільськогосподарських земель. Вирішальне значення має комплексна еколого-економічна оцінка землі, результати якої дозволяють науково обґрунтувати систему заходів з охорони родючості земель, розробити економіко-правові механізми земельних відносин. 4. Трансформація земельних відносин на основі приватної власності на землю обумовлює необхідність використання об’єктивних методів грошової оцінки земель як фактору їх раціонального використання й охорони. У перехідний період доцільно здійснювати нормативну та експертну оцінки сільськогосподарських земель, використовуючи при цьому різні методи їх визначення. 5. З метою забезпечення раціонального використання та охорони земель доцільно дотримуватися наступних принципів: недопущення господарської діяльності, яка погіршує природне екологічне функціонування ґрунтів; своєчасне попередження та усунення негативного впливу деградованих, забруднених та порушених земель на здоров’я та добробут населення, довкілля тощо, збереження в необхідній кількості цінних природних територій. 6. Основним пріоритетним напрямком відтворення продуктивного потенціалу сільськогосподарських земель є зменшення їх розораності; додержання екологічних вимог при організації територіальних систем землекористування; поетапне встановлення екологічно збалансованого співвідношення угідь у зональних системах землекористування. 7. Для стимулювання раціонального землекористування у сільськогосподарському землекористуванні запропоновані методичні підходи, які базуються на показниках еколого-економічного збитку. При цьому стимулювання відбувається за умови збереження рівня якості земель або його покращання та обкладанні штрафними санкціями при їх погіршенні. | 