Анотація до роботи:

Євтушенко Вікторія Анатоліївна. Еколого-економічні відносини в системі суспільного вибору. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія. – Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Харків, 2003.

Дисертаційна робота присвячена теоретичному обґрунтуванню сутності сучасних еколого-економічних відносин та розробці рекомендацій щодо використання механізму суспільного вибору в формуванні ефективної еколого-економічної політики держави.

Виділено та визначено систему еколого-економічних відносин як найважливішу підсистему соціально-економічних відносин; представлено їх об’єктно-суб’єктну характеристику у відповідності до рівнів формування та реалізації.

Доведено необхідність застосування механізму суспільного вибору як оптимальної теоретико-економічної основи формування системи сучасних еколого-економічних відносин.

Проведено класифікацію екстернальних еколого-економічних ефектів за різними критеріями та вдосконалено методичні рекомендації щодо оцінки негативних і позитивних еколого-економічних ефектів.

Розкрито сутність сучасної еколого-економічної політики держави та розроблено напрямки її реалізації в трансформаційній економіці України.

В дисертаційній роботі визначено сутність сучасних еколого-економічних відносин, теоретично обґрунтовано закономірності їхнього формування та реалізації і розроблено рекомендації по використанню механізму суспільного вибору в проведені ефективної державної еколого-економічної політики. Узагальнення отриманих результатів дозволяє зробити такі висновки:

1. Еколого-економічні відносини – найважливіша складова соціально-економічних відносин, яка характеризується своїми об’єктами та суб’єктами. Система еколого-економічних відносин включає сукупність виробничих, соціальних, технологічних, біологічних відносин, як підсистем, і носить конкретно-історичні форми та рівні реалізації.

2. Поглиблення екологічної кризи інтенсифікує її теоретико-економічне осмислення. Уніфікація світу на основі моделі ринкового господарства, реальні процеси трансформації світової економіки до постіндустріалізму, курс на сталий розвиток та одночасне наростання глобальних екологічних проблем потребують нової еколого-економічної парадигми –сприйняття суспільства і природи рівноправними складовими ноосфери та дослідження формування й реалізації державних рішень щодо відтворення еколого-економічних відносин в системі суспільного вибору.

3. Соціально-економічна система суспільства являє собою взаємодію складних підсистем-елементів. Порушення рівноваги в кожній з них призводить до порушення макроекономічної рівноваги. Аналіз взаємовпливів за прямими та зворотними зв’язками між екологічною та іншими суспільними підсистемами на сучасному етапі розвитку еколого-економічних відносин свідчить про об’єктивне перетворення принципів концепції сталого еколого-економічного розвитку у внутрішнє джерело соціально-орієнтованих ринкових трансформацій.

4. Для змістовної диференціації еколого-економічної політики рекомендується використовувати класифікацію екстернальних еколого-економічних ефектів за різними критеріями: спрямованістю; суб’єктами; можливостями інтерналізації; ступенем припустимості; терміном дії; територіальною й галузевою ознаками.

5. Формування сучасних еколого-економічних відносин у відповідності до засад сталого розвитку потребує створення позитивних зовнішніх ефектів і на цій основі отримання екологічної вигоди, яка є протилежністю екологічному збитку. Для цього пропонується метод комплексної вартісної оцінки кожного об’єкта еколого-економічних відносин.

6. Становлення еколого-економічної рівноваги в суспільстві опосередковується системою суспільного вибору, яка є сукупністю складових елементів, має системні характеристики функціонування та єдину мету – прийняття державного рішення щодо відтворення обмежених природних ресурсів і умов. Надмірна концентрація владних повноважень у державного або приватного сектору призводить до еколого-економічної нерівновагі, подолати яку можна за допомогою оптимального поєднання державних і ринкових механізмів в реалізації еколого-економічної політики.

7. Національний механізм природокористування повинна створювати державна еколого-економічна політика, яка характеризується своїми цілями; суб'єктами та об’єктами; рівнями формування та реалізації; формами, методами, інструментами реалізації; ефективністю.

8. В умовах ринкової економіки основними методами регулювання еколого-економічних відносин є ринкові та державні. Але ринкові методи (платність природокористування, створення ринку природних ресурсів, вдосконалення ціноутворення з врахуванням екологічного фактору та т. і.) мають об’єктивно обмежену сферу дії внаслідок фіаско ринку. Пріоритетними, особливо в умовах ринкових трансформацій, треба вважати державні методи регулювання, а саме: пряме державне регулювання (правові й адміністративні методи) та змішане державне регулювання, спрямоване на контроль ринкових відносин через інструменти економічного стимулювання суб’єктів господарювання.

Публікації автора:

1. Евтушенко В.А. Теория общественного выбора и несовершенство общественного сектора // Вестник Харьковского государственного университета: Экономическая серия. – Выпуск 398. – Харьков: ХГУ. – 1997. – С.152-160.

2. Евтушенко В.А. Развитие теории экономики благосостояния и проблемы общественного выбора // Вестник Харьковского государственного университета: Экономическая серия. – Выпуск 415. – Харьков: ХГУ. – 1999. – С.178-187.

3. Евтушенко В.А. Концепция управления экологическим риском как условие решения эколого-экономических проблем // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна: Економічна серія. - № 459. – Харків: ХНУ. – 1999. – С.59-65.

4. Евтушенко В.А. Проблема общественного выбора в Украине // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна: Економічна серія. - № 508. – Харків: ХНУ. – 2001. – С.37-40.

5. Евтушенко В.А. Теоретические основы формирования эколого-экономической политики и механизм ее реализации в Украине // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна: Економічна серія. - № 575. – Харків: ХНУ. – 2002. – С.123-128.