У дисертації здійснено теоретичне узагальнення шляхів реформування лісоресурсної складової природного комплексу регіону та запропоновано модель організації лісозаготівель з урахуванням екологічних факторів. 1. Для ефективного використання лісових ресурсів в ринкових умовах господарювання розроблена оціночна система показників, застосування якої дасть можливість характеризувати не лише повноту та інтенсивність лісокористування, але й врахувати деструктивні еколого-економічні зміни, які відбуваються у лісовому біоценозі держлісгоспів. Основою системи є натуральні і вартісні показники, які практично застосовуються в бухгалтерському обліку, статистичній звітності і обліку лісового фонду. Вона є простою і зрозумілою, що надає можливість спеціалістам різних виробництв застосувати її без надмірних трудовитрат. 2. Розроблена модель організації лісозаготівель об'єктом господарювання з урахуванням впливу екологічних факторів за допомогою якої може бути досягнутий компроміс між грошовою вигодою об'єкта господарювання і природним середовищем, тобто екологічним чинником. Вона базується на методах розв'язування оптимальних задач лінійного програмування і, зокрема симплекс-методу, який як і всі задачі лінійного програмування передбачає створення математичної моделі досліджуваних процесів та її покрокове приведення до оптимального розв'язку. 3. На основі досягнень науково-технічного прогресу запропоновано процес впровадження у виробництво сучасних технологічних комплексів, що поєднують у собі систему машин, механізмів та сучасні прогресивні технології для відновлення лісосировинних ресурсів і підвищення соціально-економічних і екологічних функцій лісових насаджень. Такий підхід до розв'язання проблеми науково-технічного прогресу базується на взаємодії всіх складових господарського механізму, системи управління, важелів ринкової економіки та економічних інтересів у найбільш ефективному використанні прогресивних ресурсо- і екологоощадних технологій. 4. Найкращих результатів у використанні, відтворенні та охороні лісових ресурсів досягли комплексні лісові підприємства. В цих підприємствах упродовж двох десятиріч (1960-1980 роки) створилися передумови для комплексного використання всіх компонентів лісу. Фактично це був новий тип підприємств, в якому завдяки комбінуванню об'єднуються організаційно, технологічно і економічно в одну господарську систему три виробництва -лісогосподарське, добувне і переробне. 5. Несприятлива вікова структура, яка сформувалась через надмірні рубки повоєнних років негативно впливає на запаси деревини, продуктивність лісостанів і на лісосировинний потенціал. Щоб запобігти цьому негативному процесу - виснаженню лісів і підвищити їх продуктивність без додаткових інвестицій, рубки головного користування упродовж 15-20 років необхідно проводити в обсягах на 20-30 % менших від величини розрахункової лісосіки. 6. На основі Закону України "Про мораторій на проведення рубок на гірських схилах в ялицево-букових насадженнях Карпат" та інших законодавчих матеріалів розглянуто питання забезпечення екологічно збалансованого лісокористування, запобігання проявам негативних наслідків природних явищ, посилення захисних, кліматорегулюючих, водоохоронних, санітарно-гігієнічних та інших корисних властивостей лісів. 7. Відсутність екологоощадних технологій, неякісна розробка лісосік, безсистемні трелювальні роботи завдають значних економічних та екологічних втрат. Тому пропонується заміна трелювальних тракторів і тягачів загальногосподарського призначення парокінними упряжками, що дасть можливість зберегти ґрунтовий та рослинний покрив, підріст, звести до мінімуму витрати пов'язані з утриманням механізмів, сприяти покращанню екологічної ситуації в цілому і отриманні екологічного ефекту. 8. Ефективне функціонування підприємств лісового господарства, відтворення лісоресурсного потенціалу, раціональне використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища в певній мірі залежить від організації праці суб'єктів господарської діяльності. В цьому плані заслуговує уваги створення мобільних, не великих за чисельністю малих підприємств (бригад) з числа працівників держлісгоспів, або з найманих зі сторони робітників, які працюють на основі договорів з держлісгоспами на виконання тієї чи іншої роботи на протязі визначеного часу. 9. В ефективності використання лісових ресурсів важливе місце відводиться експорту лісу, який не повинен наносити шкоди лісовому господарству і навколишньому середовищу. Експорт лісу і всієї лісопродукції повинен базуватись на сертифікації лісу, на реальній законодавчій базі з цього питання. | 