Анотація до роботи:

Самчишина Л.В. Еколого-фауністичні і морфологічні аспекти вивчення прісноводних і солонуватоводних Сalanoida (Crustacea, Copepoda) України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук із спеціальності 03.00.08 – зоологія, Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, м. Київ, 2005 р.

Проведено дослідження фауни, систематики, екології прісноводних і солонуватоводних копепод ряду Сalanoida. Всього в Україні нараховується 40 видів та 1 підвид каланоїд, які належать до 12 родів і 3 родин. Вперше зареєстровані в Україні - Mixodiaptomus kupelwieseri (Brehm) і Diaptomus falsomirus Kiefer і стаціонарна популяція бореального виду Heterocope appendiculata Sars, Eudiaptomus vulgaris (Schmeil)- новий для фауни Криму. В результаті таксономічної ревізії Diaptomus serbicus var. charini Siewerth надано статус самостійного виду D. charini Siewerth, а Eurytemora affinis hirundoides (Nordq.) відокремлений від типового Eurytemora affinis (Poppe) в ранзі самостійного підвиду. Вперше за допомою СЕМ вивчено ультраструктуру оболонок субітанних і діапаузуючих яєць діаптомід. Діапаузуючі яйця мають двошарову оболонку, субітанні- одношарову. Розроблена гіпотеза сучасного розселення по прісних водах України понто-каспійського виду Eurytemora velox (Lill.) двома способами- активним і пасивним (за допомогою риб). Експериментально доведено, що діапаузуючі і субітанні яйця прісноводних каланоїд частково залишаються життєздатними після транзиту через травний шлях риби. Ареологічний аналіз каланоїд показав, що у 10 видів Україна лежить на межі їх ареалу: для чотирьох видів- це східна межа, ще для чотирьох видів- західна, для H. appendiculata Sars- це південна і для Arctodiaptomus mucronatus- північна. Для деяких видів вперше простежена сезонна динаміка.

1. Фауна Calanoida України нараховує 40 видів і 1 підвид, які належать до 12 родів і 3 родин. Mixodiaptomus kupelwieseri (Brehm) і Diaptomus falsomirus Kiefer- знайдені вперше в фауні України, Eudiaptomus vulgaris - вперше в фауні Криму. Вперше на території України знайдена стаціонарна популяція бореального виду- Heterocope appendiculata.

   Досліджено морфологію і представлені ілюстровані переописи 22 видів Calanoida фауни України, складені визначальні ключі родин, родів і видів регіональної фауни. Для 12 видів внесені доповнення в характеристику діагностичних ознак (H. appendiculata, E. gracilis і ін.).

   У результаті таксономічної ревізії Diaptomus serbicus var. charini Siewerth підведений у ранг самостійного виду Diaptomus charini Siewerth, а Eurytemora affinis hirundoides (Nordq.) відокремлений від типового E. affinis (Poppe) в ранзі самостійного підвиду.

   3. У зоогеографічному відношенні фауна Calanoida України складається з 6 груп: голарктична, палеарктична (з чотирма підгрупами: західнопалеарктична, північнопалеарктична, східнопалеарктична, південнопалеарктична), палеаркто-синоіндійська, європейська (з двома підгрупами: центральноєвропейська і східноєвропейська), середземноморська (з двома підгрупами: власне середземноморська і середземноморсько-монтанна) і понтокаспійська.

   Межі поширення 10 видів проходять по території України. Для 4 видів це східна границя їхнього ареалу, ще для 4 видів- це західна, для H. appendiculata- це південна і для Arctodiaptomus mucronatus- це північна границя.

   Розроблена гіпотеза сучасного розселення по прісних водоймах України каланоїд, зокрема понто-каспійського виду E. velox, - активним і пасивний (за допомогою переносу рибами) шляхами.

   Експериментально підтверджена можливість розселення каланоїдних копепод за допомогою риб при виживанні, після транзиту через кишечник риби, субітанних (10.29%) і діапаузуючих яєць (34.8%).

   4. Вперше за допомогою СЕМ досліджена тонка структура оболонок яєць діаптомід: діапаузуючих яєць– у Hemidiaptomus amblyodon (Marenz.), Eudiaptomus vulgaris (Schmeil), Е. graciloides (Lill.) і субітанних - у E. gracilis (Sars). Діапаузуючі яйця мають двошарову оболонку. Товщина хоріона 0.61-1.13 мкм у Е. graciloides і 1.43-1.71 мкм у E. vulgaris, у астатобіонта H. amblyodon вона у 2.5-8 разів товща. Субітанні яйця одношарові з товщиною хоріона 0.13-0.25 мкм у E. gracilis.

   5. Сезонний розвиток Eudiaptomus transylvanicus у постійній водоймі дициклічний з весняним максимумом у квітні-травні і літнім- у липні-серпні (тепловодно-стенотермна форма). Перехід у стан спокою здійснюється при температурі води 2-0С, а вихід з нього- при температурі 2.5С.

   H. amblyodon як в астатичній, так і в постійній водоймах моноциклічний, залишаючись у стані діапаузи з кінця травня до наступної весни. Реактивуючими факторами є температурний 0-3 С з попереднім промерзанням. Температурні пороги виходу H. amblyodon із стану спокою 0-3С, а переходу в нього- 10-17С. Холодолюбний стенотермний вид.

   E. vulgaris у постійній водоймі поліциклічний і знаходиться в активному стані з березня до листопада; у весняній астатичній водоймі вид моноциклічний, при наповненні водойми осінніми дощами реактивується і дає одну генерацію приблизно в 2 рази чисельно перевищуючу весняну. Порогом виходу E. vulgaris із стану діапаузи є температура води 6-8С, а переходу у діапаузу- температура 2-4С. Теплолюбний стенотермний вид.

   6. Температурні пороги переходу теплолюбних стенотермних видів в активний стан вище температурних порогів переходу в стан спокою. Навпроти, температурні пороги переходу у активний стан холодолюбних стенотермних видів нижче температурних порогів переходу в стан спокою. Узагальнюючи, температурні пороги переходу стенотермних видів (холодолюбних і теплолюбних) в активний стан у кожнім випадку ближче до оптимальних температур розвитку виду, ніж температурні пороги переходу в стан спокою.

   7. Через специфіку біотопічної приуроченості група знаходиться в небезпечному стані. 9 видів ніким не були повторно знайдені після першого їх виявлення в Україні. Ще 9 видів нараховують лише від 2 до 3 знахідок, зроблених переважно наприкінці XIX-першій половині XX ст. Це пов'язується з оранкою раніше заборонених земель- «подів», чи степових блюдців, заплавної тераси малих рік, осушенням боліт, передозуванням мінеральних добрив, пестицидів, гербіцидів, що приводить до порушення природного балансу, знищення природних біотопів і пов'язаної з цим загибеллю невеликих дрібних водойм і їх мешканців. Різке і значне зменшення видової різноманітності як у цілому зоопланктону, так і зокрема каланоїд, відзначено наприкінці 90-х років і іншими авторами (Полищук, 2001; Полищук, Настенко, Гаркавая, 2001 та ін.).

   Усе це є безумовним свідченням того, що дана група ракоподібних повинна бути об'єктом екологічного моніторингу в Україні. 2 види включені автором у нове видання Червоної книги України.

   Публікації за темою дисертації

   1. Л.В. Самчишина. Предполагаемое рецентное вселение Eurytemora velox (Lill.) (Copepoda, Calanoida) в Днепр и его крупные притоки // Экология моря. – 2000. – Вып. 52. – С. 52-55.

   2. Л.В. Самчишина. Copepoda, Calanoida Шацких озер (Украина) // Вестник зоологии. - 2001. – Т. 35, № 1. – С. 35-51

   3. Л.В. Самчишина. Материалы к сезонной динамике Eudiaptomus transylvanicus (Daday, 1890) (Copepoda, Calanoida) // Биологический вестник.- Харьков, 2001. - Т. 5, № 1-2. - С. 116-118.

   4. Л.В. Самчишина. Состояние фауны Сalanoida (Сrustacea, Сopepoda) внутренних водоёмов Крыма //Наук. зап. Тернопільського державного пед-університету. Серія: Біологія. Спец. вип.: Гідроекологія. - 2001.- № 3 (14). – С. 89-90.

   5. Л.В. Самчишина. О жизнеспособности яиц некоторых ракообразных, взятых из фекальных масс карася // Биология внутренних вод. - Борок, 2002. - № 2. – С. 103-105.

   6. Л.В. Самчишина. Сканирующая электронная микроскопия яйцевых оболочек диаптомид (Copepoda, Calanoida) // Уч. зап. Таврического нац. ун-та. – 2003. – Т. 16 (55), № 3. – С. 210-215.

   7. Samchyshyna L.V. Two new species of freshwater calanoid copepods (Copepoda, Calanoida) in the fauna of Ukraine // Вестник зоологии. – 2005. – 39, № 3. – С. 58.

   8. Л.В. Самчишина. Новые находки Понто-Каспийской копеподы Eurytemora velox (Lill.) (Copepoda, Calanoida) в бассейне среднего Днепра // Тезисы Первой международной конференции молодых ученых “Понт Эвксинский 2000”, 16-18 Мая 2000, Севастополь. – С. 59-60.

   9. Л.В. Самчишина. Сканирующая электронная микроскопия оболочек яиц у диаптомид (Copepoda, Calanoida) // Всеукраинская конференция молодых ученых «Актуальные вопросы современного естествознания», 11-13 Апреля 2003, Симферополь. – 2003. - С. 78-79.

   10. Л.В. Cамчишина. Еколого-географічний аналіз прісноводних і солонуватоводних Сalanoida (Сrustacea, Сopepoda) фауни України // Тези доповідей Першої Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів “Молодь і поступ біології” (11-14 квітня 2005, м. Львів). – Львів: СПОЛОМ, 2005.– С. 261-262.

   Подяки. Автор висловлює глибоку вдячність за постійний інтерес до роботи, слушні зауваження і надання фондових матеріалів науковому керівникові академіку НАН України, д.б.н., проф. Владиславу Івановичу Монченко. Щира подяка співробітникам ІЗІШ НАНУ за створення умов для проведення роботи і цінні консультації, особливо д.б.н. І.В. Довгалю, к.б.н. А.О. Чернишової.