Анотація до роботи:

НЕЧАЙ О. С. Еколого-генетичні аспекти репродукційного здоров’я жінок в умовах забруднення довкілля. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.15 – генетика. – Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзеєва АМН України, Київ, 2005.

Дисертаційна робота присвячена з’ясуванню рівня пошкодження генетичного апарату соматичних і статевих клітин, стану репродукційного здоров’я й характеру адаптивно-компенсаторних реакцій плаценти жінок залежно від ступеня забрудненості навколишнього середовища в районах їх проживання.

У жінок забруднених районів Львівщини встановлено вищий за фоновий рівень хромосомних аберацій в лімфоцитах крові, достовірно вищий рівень екстрагенітальної патології, ускладнень під час пологів, частоти несприятливих наслідків вагітності та природжених вад розвитку серед перинатальних втрат у порівнянні з мешканками умовно чистого району. Під впливом ксенобіотиків забрудненого середовища в плаценті практично здорових жінок при доношеній вагітності відбуваються зниження рівня активності окисних ферментів у синцитіотрофобласті ворсин та підвищення активності ферментів анаеробного гліколізу. Такі гістохімічні зміни посилюють компенсаторні процеси в плаценті на гістологічному та органному рівнях.

Рекомендовано нові діагностичні показники для медико-біологічного моніторингу за рівнем мутагенезу в соматичних і статевих клітинах з метою оцінки стану здоров’я населення.

Регіональні дослідження рівня пошкодження генетичного апарату соматичних і статевих клітин, стану репродукційного здоров’я й адаптивно-компенсаторних реакцій плаценти жінок Львівщини свідчать про залежність вивчених показників від ступеня забрудненості навколишнього середовища. У популяції умовно чистого району вони були достовірно кращими, ніж на забруднених територіях. Отримані результати поглибили відомості стосовно адаптивно-компенсаторних змін, які відбуваються в плаценті під впливом ксенобіотиків, що дало можливість зробити ряд висновків:

1. Встановлено вищий рівень загальної кількості хромосомних аберацій у лімфоцитах периферійної крові вагітних Сокальського району (3,96±0,28%) порівняно з мешканками м. Львова (2,04±0,23%), що вказує на присутність на даній території мутагенів вираженої активності (P<0,01). Домінування аберацій хроматидного типу свідчить про переважно хімічне забруднення середовища проживання обох досліджуваних популяцій.

2. Серед несприятливих наслідків вагітності частота самовільних викиднів і внутрішньоутробної загибелі плоду була вищими на забруднених територіях – в Сокальському районі (відповідно 8,6% і 3,7) та м. Львові (відповідно 7,8% і 3,5) у порівнянні з аналогічними показниками в умовно чистому Турківському районі (відповідно 4,6% і 0,9 за рівнів достовірності P<0,0001 і P<0,05).

3. Частота природжених вад розвитку серед новонароджених, які померли в перинатальний період, була вищою в Сокальському районі і в м. Львові – відповідно 29,3% і 18,3% проти 11,1% в Турківському районі.

4. Показники рівня екстрагенітальної патології та захворюваності під час вагітності (анемії, хвороби сечовивідних шляхів, щитоподібної залози, серцево-судинні захворювання) і частоти ускладнень під час пологів (аномалії родової діяльності, гіпертензивні розлади) були вищими в Сокальському районі та м. Львові в порівнянні з Турківським районом (P<0,001).

5. В основних складових плаценти практично здорових жінок з доношеною вагітністю, які проживали у забруднених регіонах, виявлено зниження активності ферментів аеробного окислення (ЦХО, ЛДГ-1) (P<0,001). Пригнічення активності ферментів аеробного гліколізу спричинило компенсаторне посилення анаеробного метаболізму. Активність ЛДГ-5 в основних структурах плацент, отриманих від вагітних, які проживали в Сокальському районі та м. Львові й була вищою, ніж у Турківському районі (P<0,001).

6. Загальна кількість ворсин на поверхні зрізу плаценти жінок – мешканок Сокальського району й м. Львова становила відповідно 123,63±2,11 шт/мм² і 119,62±2,71 шт/мм² та була вищою, ніж у Турківському районі (109,56±2,49 шт/мм²) (P<0,001). Це зростання відбувалося головно за рахунок ворсин І класу.

7. Проліферація термінальних ворсин зумовлювала зменшення міжворсинчастого простору у плацентах жінок – мешканок забруднених регіонів порівняно з умовно чистим (P<0,001). Паралельно з цим у плацентах вагітних із забруднених регіонів посилювалося відкладання фібриноїду (P<0,0001) і кальцинатів (P<0,05).

8. Шкідливі чинники навколишнього середовища вливали на органометричні характеристики плаценти жінок, які під час вагітності проживали у забруднених регіонах – змінювалася форма плаценти за рахунок збільшення її товщини (P<0,01) та зменшення площі материнської поверхні (P<0,01). Плацентно-плодовий індекс в популяції забруднених регіонів був вищим порівняно з контролем (P<0,0001)

9. Показники органогенезу плаценти практично здорових жінок при доношеній вагітності можуть бути використані як маркери впливу чинників навколишнього середовища на рівень мутагенезу в соматичних і статевих клітинах та стан репродукційного здоров’я жіночого населення при проведенні генетичного моніторингу в невеликих популяціях.

Публікації автора:

1. Нечай О. С. Адаптаційні морфологічні зміни в плаценті людини як наслідок впливу ксенобіотиків // Вісник наукових досліджень. – 2003. – № 1. – С.85–87.

2. Нечай О. С., Гнатейко О. З., Заморська Л. Активність окисних ферментів і морфологія плаценти людини в умовах хімічно забрудненого довкілля // Acta Medica Leopoliensia. – 2003. – V. 9, № 3. – С.46–52. (дисертанту належить збір та 50% опрацювання матеріалу і 50% викладу статті).

3. Нечай О. С., Лозинська М. Р. Оцінка частоти самовільних викиднів і мутагенних ефектів у вагітних із регіонів з різним рівнем хімічного забруднення довкілля // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. пр. Вип. 12. – Київ-Луганськ, 2005. – С. 280–288. (дисертанту належить 50% опрацювання матеріалу і викладу статті).

4. Zadrozna M., Zamorska L., Nechay O., Zolnierek M., Niwelinski J. Noxious Effect of Progressing Environmental Pollution in Southern Poland on the Human Placenta and Foetus // International Conference “Anthropogenic Changes of the Content of Elements in the Environment and Human Food Chain”. – 1997. – Cracow. – P.80–83. (дисертантом в рівній мірі зі співавторами опрацюванно і викладено матеріал).

5. Zadrozna M., Zamorska L., Nechay O., Niwelinski J. Compensatory morphochemical modifications developed in human placentae in the Carpathian mountains affected by xenobiotics // Proceedings of the Latvian Academy of Sciences. – 1998. – V. 52, Suppl. – P.175–180. (дисертантом зібрано 30% матеріалу, 25% опрацювання і викладу статті).

6. Zamorska L., Zadrozna M., Nechay O., Niwelinski J. Morphochemical adaptive changes in human placenta // 7^th International Symposium “Molecular and Physiological Aspects of Regulatory Processes of the Organism”. – 1998. – Cracow. – P.350–351. (дисертантом в рівній мірі з співавторами належить опрацювання і виклад матеріал).

7. Nechay O., Havrylyuk J. The Study of Reproductive Losses and Placental condition in Lviv Region // International Conference “Placentologic Monitoring Studies and Ecotoxicologic Aspects of Genetic Diseases”. – 2000. – Cracow. – P.L-2. (дисертанту належить 50% опрацювання і викладу матеріалу та презентація його на конференції).

8. Нечай О. С., Заморська Л., Задорожна М., Жолнєрек М. Ізоензими лактатдегідрогенази в плацентах жінок Львівського регіону як генетичні адаптивні ознаки // ІІІ з’їзд медичних генетиків України. Тези доповідей. – 2002. – Львів. – С.40–41. (дисертанту в рівній мірі з співавторами належить опрацювання і виклад матеріалу та презентація його на з’їзді).