Анотація до роботи:

Герасимів З.М. Еколого-географічні особливості оптимізації землекористування східної частини Опілля в межах Тернопільської області. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю

11.00.11. – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2007.

Дисертація присвячена еколого-географічній оптимізації території східної частини Опілля. В роботі узагальнено теоретико-методологічні напрацювання проведення еколого-географічного аналізу та оцінки землекористування. Проаналізовано співвідношення земель під природною рослинністю та антропогенізованих в розрізі сільських рад та виділено райони, що потребують оптимізації структури землекористування. Виділено ареали з різним ступенем антропогенної перетвореності ландшафтів. Визначено критерії оптимальності для досліджуваної горбогірної території. Запропоновано напрями ландшафтно-екологічної оптимізації території, розроблено напрями раціонального використання агропотенціалу території та обґрунтовано перспективи розвитку туристсько-рекреаційної сфери.

1.Результатом проведеного дослідження стало відпрацювання теоретико-методологічних особливостей регіонального еколого-географічного аналізу з використанням методів оцінювання, порівняння, аналізу, синтезу.

У процесі проведення дослідження вирішено ряд важливих завдань:

- проведено аналіз регіональних геоекологічних досліджень, публікацій;

- розглянуто теоретико-методологічні особливості узгоджуваного розвитку регіону та структури землекористування зокрема;

- проведено детальний аналіз різних видів землекористування східної частини Опілля в розрізі сільських рад;

- проаналізовано співвідношення земель під природною рослинністю та антропогенізованих із виділенням природно-антропогенних районів, які потребують оптимізації структури землекористування;

- проведено оцінку антропогенної перетвореності ландшафтів;

- визначено і опрацьовано критерії і напрямки оптимізації землекористування як чинника впливу на ландшафт;

- розроблено рекомендації щодо раціонального використання агропотенціалу території, розвитку туристсько-рекреаційної галузі та уточнено перспективну регіональну екологічну мережу.

2. На сьогоднішньому етапі розвитку продуктивних сил у зв’язку з надмірним антропогенним

впливом на навколишнє середовище та нераціональним використанням природно-ресурсного потенціалу погіршились умови життя і діяльності людини, що негативно позначилось на її здоров’ї. Необхідно забезпечити таке функціонування системи «людина – господарство – природа», яка, поряд з одержанням економічної вигоди від використання природних ресурсів, забезпечувала б збалансований розвиток і збереження всіх компонентів ландшафту в розрізі регіональних господарських систем.

3. Досліджувана горбогірна територія східної частини Опілля в межах Тернопільської області характеризується сільськогосподарською освоєність території (60,3%), досить високою розораністю (39,4%), частка орних земель на значних територіях є вищою за 60%. Значна частина орних земель приурочена до схилових та горбогірних територій, що сприяє процесам яроутворення і змиву верхнього родючого шару ґрунту. Лісистість даного регіону (31%) є досить високою, але значні вирубки лісів призвели до того, що природна лісова рослинність даного регіону збереглась лише на окремих ділянках.

4. Території, вкриті природною рослинністю, займають 55,4% досліджуваної території (94,3 тис. га), антропогенізовані – 44,6 % (75,8 тис.га). За співвідношенням земель під природною рослинністю та антропогенізованих визначено 4 типи земель, що лягло в основу виділення районів природно-антропогенних ландшафтів, зокрема Північно-Західно-Центрального району (частка природних угідь – понад 67%); Північного, Центрального та Південно-Східного районів (частка природних угідь – (50-67%); Східного, Центрально-Західного, Південного та Південно-Західного районів (частка природних угідь – менше 50%). 33,5% досліджуваної території характеризуються низькою часткою земель під природною рослинністю (менше 50%).

5. Визначено коефіцієнт антропогенної перетвореності досліджуваної території, який коливається від 2,55 на південний захід від с. Куряни Бережанського району до 8,41 в районі м. Бережани.

Дуже слабо перетворені ландшафти (К_ап< 3,0) займають 2,2 % площі досліджуваного регіону; слабо перетворені ландшафти (К_ап 3,01–4) - 2,5 %; середньо перетворені ландшафти (К_ап 4,01-5) - 18,8 %; перетворені ландшафти (К_ап 5,01 – 6) - 29,5 %; сильно перетворені ландшафти (К_ап 6,01 – 7) - 36,7 %; дуже сильно перетворені ландшафти (К_ап 7,01-8) - 9,1 %; надмірно перетворені ландшафти (К_ап > 8) - 1,2 % досліджуваної території.

6. Для досліджуваної горбогірної території східноопільських ландшафтів ми встановили наступні співвідношення між видами використовуваних земель, які б забезпечили їх оптимальну організацію і виконання ними пріоритетних функцій: орні землі - 30-35%, заліснені землі – 35-40%, сіножаті, пасовища – 20-25%, землі забудови, промисловості та транспорту – до 10%. Частка територій природно-заповідного фонду повинна становити 10,5%. На сьогоднішній день вона становить 6,6%.

7. Після аналізу досліджуваного регіону за ступенем оптимальності встановлено, що території з найвищим ступенем оптимальності (коефіцієнт 4) займають 25% (48,5 тис. га), зі ступенем оптимальності вищим за середній (коефіцієнт 3) – 32,4% (63,0 тис. га), із середнім ступенем оптимальності (коефіцієнт 2) – 30,1% (58,3 тис. га), з низьким ступенем оптимальності (коефіцієнт 1) – 12,5% (24,2 тис. га). Оптимізаційних заходів для вдосконалення своєї структури (коефіцієнти 1, 2) вимагають східна, південна, західна, південно-західна частини регіону (42,6% досліджуваної території).

8. Основними шляхами досягнення оптимальної структури землекористування є наступні:

- вилучення з обробітку схилів крутизною понад 5⁰ (залуження) та понад 7⁰ (заліснення), малопродуктивних та забруднених земель з подальшим їх залісненням або залуженням;

- формування регіональної екологічної мережі.

9. Досліджувана горбогірна територія завдяки сприятливим природно-кліматичним умови є сприятливою для забезпеченню відпочинку та оздоровлення населення. Досліджувана територія

має умови і для розвитку так званого Зеленого сільського туризму, який користується попитом як серед іноземних, так і вітчизняних туристів. Цікаві рекреаційно-туристичні можливості мають села Гутисько, Куряни, Жуків, Урмань, Вільховець та інші.

10. В межах більшої частини Бережанського району на межі з Івано-Франківською областю доцільно створити РЛП «Бережанське Опілля» з перспективним формуванням національного парку «Опілля» на межі Тернопільської, Львівської та Івано-Франківської областей, Поточансько-Урманський ботанічний, Комарівський ландшафтний, Завалівський та Тростянецький лісові заказники.

11. На сьогоднішній день в сфері організації та проведення туристсько-рекреаційної діяльності опільського регіону необхідно здійснити наступні заходи, що забезпечать ефективне функціонування її в майбутньому:

сприяти активізації масового рекреаційно-туристичного руху;

сприяти туристичній популяризації історично-архітектурних пам’яток;

сприяти туристичному впорядкуванню території об’єктів природно-заповідного фонду;

розширити межі об’єктів природно-заповідного фонду та сприяти формуванню регіональної екомережі;

залучити інвестиційні ресурси для розвитку та розширення галузі;

забезпечити інфраструктурне облаштування туристичних стежок і маршрутів;

розробити туристичний путівник опільського регіону.

12. Варто розробити обґрунтований довготерміновий план скорочення площі ріллі і заміни її екостабілізуючими угіддями. Ці заходи доцільно здійснити найближчим часом в господарствах сільських рад, які характеризуються найвищою розораністю земель. Це Літятинська с.р. (72,7%), Надрічнянська с.р. (60,2%) Бережанського району, Гориглядівська с.р. (60,5%), Григорівська с.р. (68,8%), Олешівська с.р. (70,2%) Монастириського району, Галицька с.р. (70,5%) Підгаєцького району, Возилівська с.р. (62,4%), Озерянська с.р. (69,8%) Бучацького району, Августівська с.р. (78,2%), Дибщенська с.р. (65,6%), Кривенська с.р. (62,6%) Козівського району.

Публікації автора:

Статті

1. Герасимів З.М. Еколого-географічні особливості землекористування Бережанського адміністративного району // Наукові записки ТДПУ. Серія: географія. – Тернопіль, 2004. - №2. –

С. 153-158.

2. Герасимів З.М. Оцінка ступеня інтегральної антропогенної перетвореності ландшафтів східного Опілля в межах Тернопільської області // Наукові записки ТНПУ. Серія: географія. – Терно-піль, 2005. - №3. – С. 75-80

3. Герасимів З.М. Оптимізація землекористування східної частини Опілля (в межах Тернопільської

області) // Наукові записки ТНПУ. Серія: географія. – Тернопіль, 2006. - №1. – С. 176-180.

4. Герасимів З.М. Агропотенціал східної частини Опілля в межах Тернопільської області та перспективи його використання // Наукові записки ТНПУ. Серія: географія. – Тернопіль, 2006. - №2. – С. 150-153.

5. Герасимів З.М. Етапи становлення та розвитку об’єктів природно-заповідного фонду в східній частині Опілля // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – Вип.1(13).- С. 107-109.

6. Герасимів З.М. Перспективи розвитку туристсько-рекреаційної сфери на території східної частини Опілля в межах Тернопільської області// Наукові записки ТНПУ. Серія: географія. – Тернопіль, 2007. - № 1. – С.133 – 137.

Тези доповідей

7. Герасимів З.М. Еколого-географічні особливості землекористування Монастириського адміністративного району // Матеріали ІІ міжнародної наукової конференції “Екологічна географія: Історія, теорія, методи, практика”. – Тернопіль, 2004. – С.89-91.

8. Герасимів З.М. Оптимізація землекористування східної частини Опілля (в межах Тернопільської області) // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Екологічні аспекти охорони родючості ґрунтів і навколишнього природного середовища. – Тернопіль – Бережани – Криворівня, 2006. – С. 46-52.