Анотація до роботи:

Мезенцева І.В. Еколого-географічний аналіз захворюваності населення Волинської області. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2008.

Дисертація присвячена регіональному вивченню поширення захворювань на прикладі одинадцяти міст Волинської області. Досліджено структуру нозокласів за останні сімдесят років і встановлено зміну інфекційних захворювань на техногенні всередині 70-х років ХХ століття. Проведена оцінка вмісту хімічних елементів у грунтово-рослинному покриві, встановлено регіональні особливості, закономірності їх поширення та акумуляції в залежності від техногенного навантаження.

Запропоновано новий методичний прийом визначення коефіцієнтів біологічного поглинання хімічних елементів рослинами та розраховано роздільні показники поглинання їх кронами та кореневими системами.

Визначено коефіцієнти взаємозв’язку між сумарним забрудненням хімічними елементами урбокомпонентів і захворюваністю населення. На їх основі виділені три категорії міст за ступенем екологічної небезпеки.

1. Еколого-географічний аналіз захворюваності населення Волинської області дав можливість розкрити закономірності взаємозв’язків і взаємозалежностей між станом здоров’я населенням, природними особливостями і техногенним навантаженням.

2. Аналіз фондових і статистичних даних захворюваності за 65 років (1939-2005 рр.) у містах Волинської області, дозволив виділити два етапи поширеності захворювань: з 30-х до 70-х років ХХ століття переважали інфекційні хвороби, з 70-их років місце інфекційних захворювань зайняли техногенно обумовлені хвороби.

3. Встановлено, що основним забруднювачем атмосферного повітря є автотранспорт. У 2005 році в атмосферу міст області від стаціонарних джерел і від автотранспорту потрапило 34,1 тис. тонн забруднюючих речовин: від стаціонарних джерел – 15,5%, від автотранспорту – 84,5%.

4. У поверхневих водах присутні Gа, Мg, V, Сu, Zn, Аg, Ве, Fe, Ba, Ti, Pb, Mn. Вміст Fe, Ba, Ti, Pb, Mn перевищує ГДК в 1,3-6,6 рази, сульфатів, аміаку становить 1 ГДК, нітратів і нафтопродуктів – 2,5 ГДК. У підземних водах наявні феноли (6-10 ГДК), нітрати, нітрити (1-3,6 ГДК), свинець (1,33 ГДК), цинк (7 ГДК), кадмій (1,3 ГДК), нікель (3 ГДК), марганець (7 ГДК), сульфати, хлориди, залізо, мідь. Виявлено, що невідповідність водопровідної питної води за бактеріологічними показниками становила 1,7%, за санітарно-хімічними – 15,7%, води шахтних колодязів відповідно – 15,8% і 21,3%, води відкритих водойм відповідно – 9,8% і 4,5%.

5. На всіх урботериторіях відбувається інтенсивне накопичення Cu, Zn, Cd, Pb в урбоземах. В урбанізованих грунтах піщано-супіщаного гранулометричного складу вміст цинку складав 20-70 мг/кг, свинцю – 4,3-9,0, міді – 2,1-6,6, кадмію – 0,10-0,30. Коефіцієнт акумуляції Cd перевищував кларкові величини в 1,3-3,8 раз, Zn – в 1,3-3,5 раз, а Cu – в 1,1-3,3 раз, Pb – в 1,1-2,1 раз.

В урбанізованих грунтах, сформованих на лесових товщах, валовий вміст цинку становив 20-80 мг/кг, свинцю – 4,0-10,6, міді – 2,0-9,5, кадмію – 0,07-0,37. Коефіцієнт акумуляції Cd перевищував кларкові величини в 1,6-5,3 раз, Cu – в 1,2-4,8 раз, Zn – в 1,1-4,0 раз, а Pb – в 1,1-2,7 раз.

6. Вміст хімічних елементів у парково-вуличних насадженнях міст Полісся та Лісостепу відповідно складав: цинку – 10-42 і 10-65 мг/кг сухої маси, міді – 1,0-4,1 і 1,1-6,2, свинцю – 1,1-3,2 і 0,8-4,6, кадмію – 0,05-0,20 і 0,04-0,32 мг/кг сухої маси. Коефіцієнти акумуляції Zn у перших і других перевищують кларкові величини відповідно в 1,1-4,2 і 1,4-6,5 рази, Cu – в 1,1-4,2 і 1,7-5,6 рази, Cd – в 1,4-4,0 і 1,5-8,0 рази і Pb – в 1,1-2,9 і 1,6-5,8 рази.

7. Аналіз поширеності захворювань серед дорослого населення за період з 2001 по 2005 рр. свідчить, що в структурі поширеності нозологічних класів перше місце займають хвороби системи кровообігу (34,9%), друге – хвороби органів дихання (14,1%), третє – хвороби органів травлення (7,8%).

8. За допомогою графічного методу доведено наявність взаємозв’язку між вмістом важких металів в урбоземах і листі зелених насаджень та поширеністю хвороб в одинадцяти містах. Найтісніший зв’язок виявлений у містах Луцьк, Ковель, Володимир-Волинський, Нововолинськ, Ківерці, Рожище, Берестечко. Не виявлено чіткої залежності в містах Любомль, Камінь-Каширський, Горохів і Устилуг.

9. Розраховані три типи коефіцієнтів взаємозв’язку між поширеністю хвороб і забрудненням атмосфери (КВА), грунтів (КВГ), зелених насаджень (КВЛ), підтверджують тісний зв’язок між даними показниками. Також графічно відображена тіснота взаємозв’язку між захворюваннями та забрудненням атмосфери, грунтів і рослин в урбосистемах.

Виділено три категорії міст за ступенем екологічної небезпеки: І категорія – Луцьк, Ковель; ІІ категорія – Ківерці, Володимир-Волинський, Нововолинськ, Рожище; ІІІ категорія – Камінь-Каширський, Любомль, Горохів, Устилуг і Берестечко.

10. Здійснена математична обробка статистичних показників вмісту хімічних елементів у рослинах і грунтах та захворюваністю населення в одинадцяти містах області, одержані більше 100 коефіцієнтів кореляції (від 0,582 до 0,886), рівнянь прямолінійної регресії між вмістом Cu, Zn, Cd і Pb в урбоземах і листі парково-вуличних насаджень та хворобами серцево-судинної системи, органів дихання, травлення, ендокринної, нервової, кістково-м’язової, сечостатевої систем, хворобами ока та придаткового апарату, вуха та соскоподібного відростка, шкіри та підшкірної клітковини, крові та кровотворних органів, новоутвореннями і вродженими аномаліями, які підтверджують тісну залежність між рівнем концентрації досліджуваних хімічних елементів і поширеними хворобами.

11. Запропонований метод розрахунків коефіцієнтів біологічного поглинання кронами дерев та їх кореневими системами відобразив поглинаючі властивості кожного дерева. Доведено, що кадмій найбільш інтенсивно акумулює липа, клен і тополя, їх коефіцієнти поглинання становлять 0,80-0,93; верби, осики, ясена, берези і акації – 0,55-0,65; дуба – 0,43. Коефіцієнти поглинання цинку тополі і верби складають 0,73-0,74; ясена, липи, клена і берези – 0,56-0,60; акації, дуба і осики – 0,48-0,50. Мідь інтенсивно акумулюють ясен, тополя і верба, їх коефіцієнти становлять 0,60-0,64; в інших породах – 0,52-0,58. Коефіцієнти поглинання свинцю тополі і клена складають 0,40; в інших породах – 0,34-0,38. Розрахунок роздільного поглинання кронами і кореневими системами рослин хімічних елементів встановив, що поглинання кадмію кронами тополі і липи складає 50,3-60,1%, верби, акації, ясена, берези і клена – 39,4-49,5%, дуба і осики – 23,4-34,3%; поглинання цинку кронами верби і тополі – 46,4-53,4%, осики, клена, берези, дуба, липи і ясена – 33,1-42,3%, акації – 27,8%; поглинання міді кронами верби і ясена – 43,6-46,1%, липи, акації, тополі і дуба – 34,9-38,3%, осики, клена і берези – 26,1-30,0%. На поглинання важких металів кореневими системами припадає від 39,9% до 72,6%.

12. Еколого-географічний аналіз захворюваності населення Волинської області свідчить, що, не дивлячись на відносно стабільну ситуацію і не високий рівень захворюваності, в порівнянні з іншими областями України, існує тісна залежність між екологічними чинниками і рядом найбільш поширених захворювань населення. Серед них найбільш потужними є свинець, кадмій, що виявлені в природних компонентах.

Публікації автора:

1. Волошин І.М., Мезенцева І.В. Вплив забруднення довкілля на стан здоров’я дитячого населення міста Луцька / І.М. Волошин, І.В. Мезенцева // Тези науково-практичної конференції “Природа Західного Полісся та прилеглих територій” – Луцьк: РВВ Вежа ВДУ імені Лесі Українки, 2005. – с. 91-95.

2. Волошин І.М., Лепкий М.І., Мезенцева І.В. Особливості поширення захворюваності та їх зв’язок з техногенним навантаженням / І.М. Волошин, М.І. Лепкий, І.В. Мезенцева // Харків: Захист довкілля від антропогенного навантаження. - № 11 „13”. – Харків-Кременчук пп., 2005. – с. 121 – 126.

3. Волошин І.М., Лепкий М.І., Мезенцева І.В. Історико-географічні аспекти формування класів захворювань у межах Волинської області (1939-1951 рр.) / І.М. Волошин, М.І. Лепкий, І.В. Мезенцева // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - № 2 – Луцьк: РВВ Вежа ВДУ імені Лесі Українки, 2006. – С. 184-189.

4. Волошин І.М., Лепкий М.І., Мезенцева І.В. Історія формування нозологічних класів Волинської області з 1939 до 1983 рр. / І.М. Волошин, М.І. Лепкий, І.В. Мезенцева // Історія української географії Вип. 14 – Тернопіль: Українське географічне товариство Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка. Географічна комісія наукового товариства ім. Тараса Шевченка, 2006. – С. 49-57.

5. Лепкий М.І., Мезенцева І.В. Особливості техногенної трансформації урбосистем міста Ковеля Волинської області / М.І. Лепкий, І.В. Мезенцева // Розвиток наукових досліджень 2006: Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції. – Полтава: Вид-во “ІнтерГрафіка”, 2006. – Т.5. – С. 92-95.

6. Волошин І.М., Мезенцева І.В. Техногенні полютанти та їхній вплив на поширення захворюваності населення Волинської області / І.М. Волошин, І.В. Мезенцева // Вісник Львівського університету. Серія географічна. Випуск 34. – 2007. – С. 37-44.

7. Мезенцева І.В. Антропогенні полютанти та поширення захворювань / І.В. Мезенцева // Наук. збірник. – Тернопіль: Націон. педагог. університет. Серія: Географія. - №1. – 2007. – С. 152-158.

8. Волошин І.М., Мезенцева І.В. Особливості забруднення парково-вуличних насаджень техногенними полютантами / І.М. Волошин, І.В. Мезенцева // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Серія: екологія. Випуск 758. – 2007. – С. 19-23.

9. Волошин І.М., Мезенцева І.В. Оцінка поглинання хімічних елементів зеленими насадженнями урботериторій Волинської області / І.М. Волошин, І.В. Мезенцева // Географія в інформаційному суспільстві. Зб. наук. праць у 4-х тт. – К.: ВГЛ Обрії, 2008. – Т. ІІІ. – С. 203-205.