1. Для застосування кількісної еколого-мікроморфологічної оцінки ґрунтів показано високу чутливість програмних алгоритмів до виявлення достовірних змін мікроморфометричних показників порового простору едафотопів, що неможливо знайти візуально. На практиці перевірено високу ефективність і точність застосованих нових комп’ютерних методів. 2. Визначено статистично достовірну відмінність субмакро- , макро- і мезопор різних генетичних горизонтів едафотопів шляхом парного порівняння значень геометричних ознак. Найбільша відмінність характерна для субмакропор лісових біогеоценозів. 3. Установлено, що у всіх досліджуваних ґрунтових зображеннях виділяється максимум розподілу ширини вздовж скелета пор. Зазначений пік значно ширший у лісових едафотопах порівняно зі степовими ґрунтами, що відбиває розширення екологічних функцій порового простору лісополіпшених ґрунтів. 4. На основі спектральної і кратномасштабної оцінки ґрунтової мікроструктури виявлено особливості структуроутворення і різний ступінь агрегованості кожного едафотопу. В умовах степової цілини ймовірність утворення ґрунтових агрегатів понад 3 мм значно нижче, ніж у лісових едафотопах. 5. Оцінка коефіцієнта анізотропії і рози орієнтації показала слабку орієнтацію і неістотні відмінності ступеня ізотропності структурних елемен-тів досліджуваних ґрунтових об’єктів; тільки окремі групи пор деяких горизонтів ґрунтових профілів мають достовірні відмінності середнього кута нахилу. 6. Достовірно встановлено велику екологічну значущість впливу лісової рослинності на дисперсію порових ознак у профілі порівняно з впливом гумусованості генетичних горизонтів, а також виділено основні незалежні латентні фактори, що визначають геометричні особливості сформованого порового простору. 7. За результатами двовимірного шкалування багатовимірних порових ознак досліджуваних об’єктів дано узагальнену екологічну оцінку ступеня впливу штучних і природних лісових екосистем, генетичних близьких едафотопів на структурну організацію порового простору. 8. Визначено мультифрактальні властивості і масштабну ієрархічну підпорядкованість ґрунтових мікроструктур; у всіх розглянутих едафотопах спостерігається достовірне зниження фрактальної розмірності в гумусованих горизонтах, що відбиває збільшення структурної розмаїтості ієрархічної організації ґрунту. 9. На прикладі рекультивованих едафотопів Західного Донбасу проведено інформаційний аналіз різних варіантів насипок, наведено оцінку декількох видів інформаційних ентропій, показано достовірне зниження структурних ентропій і підвищення впорядкованості ґрунтових мікроструктур чорнозему порівняно з лесовидним суглинком і шахтною породою. 10. Створено і застосовано візуалізовану комп’ютерну модель, що імітує різні процеси синтезу ґрунтового скелета з часток різного розміру, форми й орієнтації, перевірка адекватності результатів моделювання показала в цілому позитивні результати. 11. Модельні експерименти наочно продемонстрували більшу залежність основних показників структури порового простору від способу формування ґрунтового скелета, ніж від розміру елементарних ґрунтових часток, а також велику залежність від особливостей форми ґрунтових часток, ніж від їхніх розмірів. 12. На формування мікроструктурної розмаїтості ґрунтового профіля в умовах Степового Придніпров’я переважно впливають два фактори: 1) дія підстеляючої і ґрунтотвірної породи, 2) активність ґрунтової та наземної біоти. |