Абдулоєва Оксана Сафараліївна. Еколого-ценотична характеристика ксерофітної трав'янистої рослинності Західного Лісостепу (Україна): дисертація канд. біол. наук: 03.00.05 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2003.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.
Проведено класифікацію лучних степів та карбонатно-петрофітної рослинності Західного Лісостепу України за методом Ж.Браун-Бланке. Синтаксономічна схема включає 19 рослинних асоціацій з двох порядків двох класів рослинності. Синтаксони карбонатно-петрофітних та лучно-степових угруповань описано за флористичним складом, синекологією, синморфологією, особливостями розвитку. Проведено фітосозологічний аналіз порядків та союзів, а також описано показники життєвості і стан ценопопуляцій рідкісних домінантів ксерофітної трав’янистої рослинності в умовах Західного Лісостепу України. Складено детальну характеристику екобіоморф зареєстрованих у складі лучних степів та рослинності відслонень видів, згідно з лінійною системою життєвих форм В.Н.Голубєва.
Одержані дані можуть бути використані при вирішенні питань екології, екобіоморфології, популяційної структури, продуктивності і динаміки лучних степів та рослинності карбонатних відслонень, у практиці природоохоронної справи, землеустрої природно-заповідних територій і територій з інтенсивною господарською діяльністю в межах Лісостепової зони. За темою дисертації опубліковано шість статей у фахових виданнях, а також тези однієї доповіді.
Проведено класифікацію рослинних угруповань ксерофітної трав’янистої рослинності Західного Лісостепу України методом Ж.Браун-Бланке, на основі чого розроблено її синтаксономічну схему. Вона включає п’ять асоціацій порядку Alysso-Sedetalia класу Sedo-Scleranthetea та чотирнадцять асоціацій (з них чотири – нові) порядку Festucetalia valesiacae класу Festuco-Brometea. Подібний розподіл за синтаксонами свідчить про значну еколого-ценотичну різноманітність цих рослинних угруповань.
Підтверджено, що рослинні угруповання порядків Alysso-Sedetalia та Festucetalia valesiacae достовірно відрізняються за структурно-функціональними особливостями фітоценозів, за генезисом та особливостями проходження динамічних процесів і за місцем та значенням у лісостепових ландшафтах.
У флористичному складі лучно-степових угруповань та угруповань відслонень зареєстровано 76 видів, спільних з лучним флороценотипом, 24 – з псамофітним, 34 – з неморально-лісовим, 38 – з карбонатно-петрофітним, 40 – з рудеральними угрупованнями. Власне степових видів у лучних степах близько 40.
Встановлено, що флористичне ядро ксерофітної трав’янистої рослинності складене видами майже виключно бі- чи полізонального субмедитиранно-темпоратного широтного типу ареалів, різних ступенів градієнта океанічності-континентальності; компоненти, що надають своєрідності цим угрупованням, переважно субмедитиранного типу ареалів, субокеанічно-субконтинентального характеру.
Аналіз екобіоморфного складу ксерофітної трав’янистої рослинності показав, що її рослинні угруповання складені переважно довговегетуючими, вегетативно малорухливими та нерухливими полікарпіками-гемікриптофітами. В умовах ксерофітної трав’янистої рослинності пластичність екобіоморф рослин виявляється насамперед у структурі підземних органів вегетативного відновлення та розмноження та у вегетативній рухливості, рідше – у ступені склероморфності листкової пластинки та інтенсивності здерев’яніння надземних чи підземних органів.
Встановлено, що екобіоморфний склад порядків Festucetalia valesiacae та Alysso-Sedetalia виявляє істотні відмінності лише за співвідношенням екоморф рослин.
За місцем у сукцесійних рядах рослинного покриву лісостепових ландшафтів описано: вторинні нестійкі лучно-степові угруповання на місці знищених лісів, здатні розвиватись у чагарниково-лісові та лісові угруповання; вторинні нестійкі лучно-степові угруповання на місці деградованих степів, здатні розвиватись у складніші лучно-степові угруповання; нестійкі сукцесійні стадії трансформації лучно-степових асоціацій; первинні “квазіклімаксові” ксерофітні угруповання; реліктові лучно-степові угруповання. За деякими закономірностями рослинного покриву умовно виділено два ландшафтних типи вапнякових останців Товтрового кряжу Західного Лісостепу.
У складі карбонатно-петрофітних та лучно-степових рослинних угруповань зареєстровано 92 види, які потребують охорони, що складає 22,9% флористичного складу даних угруповань. З цих видів лише 35 занесено до Червоної книги України. Ендеміків у флорі ксерофітної трав’янистої рослинності не менше 9%. Рідкісними видами найбільше насичені угруповання порядку Alysso-Sedetalia, а серед лучних степів порядку Festucetalia valesiacae – кілька асоціацій союзу Cirsio-Brachypodion pinnati.
В умовах ксерофітної трав’янистої рослинності Західного Лісостепу у найкращому стані знаходяться локальні популяції Stipa pulcherrima, які не виявляють ознак регресивних популяцій і загрозливого скорочення площ. Переважній більшості виявлених ценопопуляцій Stipa pulcherrima та S.pennata властива повночленна структура, збалансованість насінневого та вегетативного розмноження, задовільний чи добрий вегетативний розвиток, добра і дуже добра життєвість. Встановлено, що на параметри структури ценопопуляцій Stipa pulcherrima і Stipa pennata позитивно впливає періодичне випалювання, виступаючи водночас елементом фітоценотичного оптимуму цих видів. В задовільному стані, здатні до швидкого відновлення і розмноження локальні популяції Sesleria heufleriana. Стан локальних популяцій Stipa capillata можна описати як популяції переважно регресивні, які швидко скорочують свої площі і втрачають ценотичну роль у лучностепових ландшафтах.
Встановлено, що на корінні лучно-степові і лучностепо-степові асоціації припадає не більше 20% від усієї лучно-степової рослинності Західного Лісостепу.
Публікації автора:
Абдулоєва О.С., Дідух Я.П. Лучно-степова рослинність еродованих схилів Придністров’я (національний природний парк “Подільські Товтри”) в аспекті її охорони // Укр. фітоцен. зб. - Київ. - 1999. - Сер.А, вип.3 (14). - С. 10-36.
Куковиця Г.С., Дідух Я.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Абдулоєва О.С. Синтаксономія лучних степів пам’яток природи республіканського значення гг.Касова та Чортова // Укр. фітоцен. зб. – Київ. - 1998. - Сер.А, вип.2 (11). - С. 42-62.
Абдулоєва О.С. До питання про загальні закономірності лучно-степової рослинності Товтрового кряжу (Хмельницька обл.) // Збірник наук. пр. Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Сер. Екологія. Біологічні науки. - 2001. - №3 (17). - С. 60-69.
Абдулоєва О.С. Фітосозологічна оцінка лучних степів національного природного парку "Подільські Товтри" // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. - 2001. - Вип.34. - С. 26-28.
Абдулоєва О.С. Новий синтаксон Sempervivo-Stipetum capillatae лучних степів Товтрового кряжу // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Сер.Біологія. - 2001. - №1 (12). - С. 3-7.
Абдулоєва О.С. Аналіз стану ценопопуляцій видів роду Stipa L. на території Придністровського Поділля та Товтрового кряжу // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер.Біологія. - 2001. - №10. - С. 5-10.
Абдулоєва О.С. Аналіз стану ценопопуляцій видів роду Stipa L. на території Придністровського Поділля та Товтрового кряжу // Актуальні питання вивчення та збереження біологічного різноманіття. Матер. наук. конф. – Київ. – 2001. – С. 14-15.
