1. Процес адаптації суб’єктів м’ясо-молочного підкомплексу до умов продовольчого ринку повинен здійснюватися на основі принципів економічної свободи, мобільності, адекватного реагування, доцільності, комерційної вигоди, експортної орієнтації, соціального партнерства, дотримання законності. Механізми адаптації поділяються на зовнішні (державний вплив на суб’єкти господарювання, антимонопольне регулювання, цінова, кредитна та інвестиційна політика, законодавче забезпечення) та внутрішні (мотивації, диверсифікації, інновації, інформаційне забезпечення, мінімізація ризиків). Головним критерієм адаптації є конкурентоспроможність м’ясо-молочної продукції на зовнішньому та внутрішньому ринках. 2. Методика дослідження економіки м’ясо-молочного підкомплексу включає такі етапи: вивчення кон’юнктури м’ясо-молочного ринку, оцінку факторів, що впливають на функціонування м’ясо-молочного підкомплексу, дослідження потенціалу та закономірностей розвитку підкомплексу, визначення економічної ефективності виробництва, переробки та реалізації м’ясо-молочної продукції, прогнозування, визначення стратегії та оцінка ризиків функціонування підприємств м’ясо-молочного регіонального підкомплексу. Поєднання комплексу традиційних та ринкових методів дослідження дозволяє найбільш повно і достовірно оцінити процеси виробництва, переробки та реалізації м’ясо-молочної продукції. 3. Різноманітність форм власності і господарювання, типів підприємств обумовлює необхідність використання у процесі дослідження адекватної системі критеріїв та економічних показників. Вивчення потенціалу сировинної бази починається з оцінки спеціалізації регіону по виробництву м’ясо-молочної продукції, визначення рівня економічної ефективності виробництва та реалізації м’ясо-молочної продукції в цілому по регіону, по окремих областях та категоріях господарств. Функціонування переробної сфери характеризується ступенем використання виробничих потужностей, рівнем витрат на переробку м’ясо-молочної сировини, рівнем рентабельності виробництва в цілому та по окремих видах продукції. Ефективність функціонування м’ясо-молочного ринку визначаться рівнем його насиченості продукцією (з позиції забезпечення продовольчої безпеки), ступенем задоволення потенціального попиту, співвідношенням цін та доходів населення, динамікою експорту-імпорту. 4. М’ясний потенціал південного регіону у 2002 р. у порівнянні з 1990 р. знизився з 425 тис. т до 289,6 тис. т. Виробництво молока за той же період знизилось на 32,7 %. Спад обсягів виробництва м’ясо-молочної продукції супроводжувався збільшенням матеріальних, трудових та грошових витрат, що відповідно погіршувало показники економічної ефективності. У 2002 р. виробництво 1 ц молока в сільськогосподарських підприємствах південних областей коштувало від 60,63 до 71,11 грн/ц, а середня ціна реалізації дорівнювала 52,4 грн/ц. Собівартість яловичини дорівнювала 469,4 – 564,7 грн/ц, ціна – 283,2 грн/ц. Збитковість виробництва свинини коливалась по областях від – -11,5 до -32,4%. Стан галузі тваринництва у південному регіоні є значно гіршим, ніж по країні в цілому. 5. Скорочення обсягів виробництва м’ясо-молочної продукції обумовило недостатню завантаженість переробних підприємств. У порівнянні з 1990 р. значно зменшилися обсяги виробництва м’яса та субпродуктів в 16,5 разів, ковбасних виробів – в 17 разів. Обсяги продукції з незібраного молока зменшилися у 7 разів, тваринного масла – в 4 рази, жирних сирів – в 1,7 раз. Темпи зменшення обсягів переробки м’ясо-молочної продукції у південних областях є вищими, ніж в Україні. Зменшення обсягів переробки є головною причиною підвищення собівартості продукції, що значно знижує прибутки підприємств. 6. М’ясо-молочний ринок регіону характеризується суттєвими деформаціями: низький рівень доходів населення та зростання роздрібних цін значно зменшили споживання продукції (споживання м’яса на 63%, молока на 46% менше рекомендованих норм), що приводить до видимої насиченості ринку. Кон’юнктура ринку залежить від сезонного коливання цін та змін попиту на м’ясо-молочні продукти на протязі року. 7. Короткостроковий математичній прогноз показує подальше скорочення обсягів виробництва м’ясо-молочної продукції в аграрному секторі південного регіону при збережені інтенсивності темпів зниження (головним чином за рахунок зменшення поголів’я). Значні коливання регіональних обсягів виробництва обумовлюють ринкову нестабільність, що загострює проблему продовольчої безпеки регіону. Для забезпечення продовольчої безпеки на ринок в 2005 р. повинно поступити не менше 0,44 млн. т м’яса та 2, 9 млн. т молока, що є проблематичним при сучасному стані тваринництва в регіоні. 8. Для сільськогосподарських товаровиробників особливо важливим є прогнозування рівня ринкових реалізаційних цін, як на саму продукцію так і на спожиті ресурси. На основі комплексного підходу до прогнозування, що включає математичні розрахунки і експертні оцінки, виявлено, що собівартість м’ясо-молочної продукції у південному регіоні має стійку тенденцію до зростання, причому випереджаючими темпами у порівнянні з величиною реалізаційних цін. Тому на найближчу перспективу виробництво м’яса ВРХ та свинини залишиться збитковим, а виробництво молока, за прогнозами експертів, може бути рентабельним за рахунок сприятливої кон’юнктури сучасного ринку. 9.В прогнозному періоді очікується зростання нестабільності та невизначеності, тому в перспективі рівень виробничо-збутового ризику для аграрних товаровиробників зросте. Мінімізація рівня ризику полягає в мобілізації можливих резервів зниження собівартості, оптимізації каналів збуту та впровадженні ефективного цінового регулювання на продовольчому ринку з боку держави. Крім того, необхідно удосконалити систему інформаційного забезпечення виробників про кон’юнктуру продовольчих ринків. 10. Для стабілізації та підвищення ефективності м’ясо-молочного підкомплексу нами обґрунтовано пропозиції ефективного розвитку на основі оптимізації механізму взаємовідносин сфер виробництва м’ясо-молочної сировини, переробки та реалізації на основі методу еквівалентного ціноутворення (визначення закупочних, оптових та роздрібних цін на м’ясо-молочну продукцію, що забезпечують рівновеликий прибуток суб’єктам). 11. Підвищення економічної ефективності переробки м’ясо-молочної продукції пов’язано з формуванням власної сировинної бази, підвищенням якості м’яса та молока, що надходить до переробки, впровадженням безвідходних технологій виробництва, підвищення конкурентоспроможності продукції на основі зниження собівартості та розширення ринків збуту. |