Анотація до роботи:

Примостка О.О. Економічна ефективність банківської діяльності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит. - Київський національний економічний університет. - Київ, 2004.

Дисертацію присвячено дослідженню економічної ефективності банківської діяльності на трьох організаційно-функціональних рівнях її прояву – система банків другого рівня, окрема банківська установа та структурний підрозділ банку. Розроблено концептуальні засади визначення економічної ефективності з урахуванням специфіки банківської діяльності на кожному рівні.

Економічну ефективність діяльності банків запропоновано визначати за ступенем виконання притаманних системі функцій. Обгрунтовано основні функції банків (платіжно-розрахункова, ощадно-капіталоутворююча та кредитно-інвестиційна) та сформовано систему аналітичних показників для оцінювання кожної з них. Показано, що ефективність діяльності вітчизняних банків постійно зростає, хоча найважливіші макроекономічні показники нижчі за середньоєвропейські.

Побудовано та реалізовано нормативно-індексні динамічні моделі економічної ефективності діяльності банківської установи, кредитного і депозитного департаментів банку. Визначено напрями підвищення економічної ефективності банківської діяльності на кожному з рівнів її прояву.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється в удосконаленні концептуальних та методичних засад визначення економічної ефективності банківської діяльності на трьох рівнях її прояву: системи комерційних банків, окремого банку та структурного підрозділу. За результатами проведеного дослідження сформовано низку висновків та пропозицій, які відображають вирішення завдань дисертаційної роботи відповідно до поставленої мети.

1. В умовах безперервного підвищення рівня конкуренції та зменшення можливостей отримання банками надприбутків значення економічної ефективності банківської діяльності суттєво зростає і вона перетворюється на одну із найважливіших складових успішного функціонування банків. Удосконалення теоретичних засад визначення економічної ефективності з урахуванням специфіки банківської діяльності та формування на цьому підґрунті адекватного інструментарію її оцінювання є необхідною умовою зростання рівня виконання притаманних банківській системі функцій, зміцнення довіри до банків, а отже і підвищення ефективності банківської діяльності.

2. Економічна ефективність банківської діяльності є поняттям, що характеризує зв’язок між вартістю відчуження грошових ресурсів та результативністю їх використання. Економічна ефективність - це інтегроване поняття, яке комплексно характеризує банківську діяльність та вимірюється за співвідношенням певних економічних показників і коефіцієнтів.

3. Економічну ефективність банківської діяльності слід розглядати на трьох структурно-функціональних рівнях – система банків другого рівня, окремий банк та структурний підрозділ банку. Така структуризація дозволяє диференціювати концептуальні підходи до визначення ефективності банківської діяльності та розробити спеціалізовані методики оцінювання економічної ефективності банківської діяльності на кожному рівні.

4. Диференціація методичних підходів до визначення економічної ефективності банківської діяльності (одинично-кількісного, коефіцієнтного, аналітичного та системного) сприяє їх раціональному застосуванню та дозволяє банку оптимізувати витрати обмежених ресурсів (грошові кошти, час, персонал). На рівні системи банків другого рівня доцільно використовувати системний підхід, на рівні банку – аналітичний та коефіцієнтний підходи, а на рівні окремого структурного підрозділу – коефіцієнтний та одинично-кількісний підходи.

5. Економічна ефективність діяльності банків за системного підходу визначається мірою виконання системою притаманних їй функцій, до яких належать: платіжно-розрахункова, ощадно-капіталоутворююча та кредитно-інвестиційна. Ступінь виконання функцій оцінюється за допомогою спеціально розробленої системи макроекономічних показників та співвідношень, які аналізуються в динаміці. Загалом економічна ефективність вітчизняних банків постійно зростає, адже показники, які характеризують виконання основних банківських функцій, мають стабільну позитивну динаміку. Проте порівняно з країнами Європейського Співтовариства рівень ефективності українських банків незадовільний, оскільки найважливіші показники їх діяльності значно нижчі за середньоєвропейські.

6. Ефективність діяльності на рівні банківської установи визначається за співвідношенням прибутковості та ризиків, а на рівні структурних підрозділів банку - за співвідношенням результатів і затрат на їх досягнення. Фундаментальні положення цих підходів формують базу для розроблення методичного інструментарію оцінки економічної ефективності на різних ієрархічних рівнях банківської діяльності.

7. Застосування методів непараметричної статистики дозволяє не лише оцінити рівень ефективності банківської діяльності, але й характеризує її у динаміці. Фундаментальними елементами пропонованого підходу є показники економічної ефективності, динамічний норматив (сукупність показників, упорядкованих за ознакою міри їх динаміки), нормативно-індексна динамічна модель.

8. Реалізація побудованої нормативно-індексної моделі економічної ефективності діяльності банку та його структурних підрозділів банку (кредитного та депозитного департаментів) довела доцільність застосування зазначеного методичного підходу у вітчизняній практиці. Перевагами динамічної моделі є системність, динамізм, цільовий характер, комплексність та можливість співставлення отриманих результатів.

9. Ефективність роботи системи банків другого рівня та окремого банку суттєво залежить від політики банківського нагляду, яка формується під впливом міжнародних норм регулювання, зокрема рішень Базельського комітету із банківського нагляду. Одним із напрямів підвищення якості банківського нагляду є розроблення системи превентивних заходів загального характеру та створення механізму ранньої діагностики банківських установ. Такий підхід дозволяє аналізувати діяльність банків не з погляду формального задоволення вимог нагляду, а з погляду реальної ризикованості банківських операцій. Система нагляду на основі оцінки ризиків розширює можливості банків щодо використання ресурсів для проведення активних операцій, а отже сприяє підвищенню економічної ефективності банківської діяльності.

10. На рівні окремого банку основними напрямами підвищення ефективності є зростання доходів, зменшення витрат та зниження ризиків. Банк має обрати пріоритетні операції та види діяльності, які б спрямовували його розвиток на досягнення означених цілей, активніше застосовувати нові фінансові інструменти, ширше використовувати можливості фінансових ринків, впроваджувати сучасні методи управління. Перспективними напрямами підвищення ефективності діяльності банку є активізація всіх видів діяльності на ринку цінних паперів (активні операції банку), залучення на зберігання пенсійних активів (пасивні операції банку) та впровадження системи планування у банку, яка допоможе знизити ризики непередбачених втрат та узгодити прийняття управлінських рішень на всіх організаційно-функціональних рівнях.

11. Фінансове планування діяльності банку доцільно реалізувати у двох режимах: стратегічне та тактичне планування. Такий поділ випливає із різних способів, методів та тривалості горизонту прийняття рішень щодо управління діяльністю банку. Стратегічне планування спрямоване на визначення основних фінансових цілей банку із врахуванням способів їх досягнення та забезпеченості необхідними ресурсами. Тактичне планування базується на розробленні планів дій, спрямованих на вирішення конкретних задач і характеризуються високим ступенем деталізації та вузькою спрямованістю.

12. На рівні структурних підрозділів банку напрямами підвищення ефективності їхньої діяльності є впровадження систем трансфертного ціноутворення та управлінського обліку. Ведення управлінського обліку та формування ефективної системи трансфертного ціноутворення в банківських установах суттєво підвищує економічну ефективність та мотивацію діяльності окремих структурних підрозділів банку. Система трансфертного ціноутворення дозволяє визначати ефективність діяльності як доходних, так і витратних структурних підрозділів банку.

Публікації автора:

у наукових фахових виданнях:

1. Примостка О.О. Підходи до визначення економічної ефективності банківської діяльності // Формування ринкової економіки: Міжвідомчий науковий збірник. Заснов. у 1992 р. / Вип. 11 / Від. ред. О.О. Бєляєв. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 193-200. – 0,4 д.а.

2. Примостка О. Місце та роль банківських установ у новій пенсійній системі // Вісник НБУ. - 2004. - №1. – С. 52-54. – 0,5 д.а.

3. Примостка О. Ефективність банківської діяльності на ринку корпоративних облігацій // Ринок цінних паперів. – 2003. - № 9-10. – С. 49-52. – 0,5д.а.

4. Примостка О.О. Аналіз ефективності діяльності комерційних банків // Фінанси України. - 2003. - №4. – С. 97-101. – 0,5 д.а.

5. Примостка О. Методи визначення ефективності діяльності банківської системи України // Науковий вісник Національної академії Державної податкової служби України. – 2004. - №1 (23). – С. 52-58. – 0,4 д.а.

6. Примостка О.О. Фінансові установи у системі недержавного пенсійного забезпечення // Фінанси України. - 2004. - № 6. – С. 99-103. – 0,5 д.а.

в інших виданнях:

7. Примостка О.О. Методи аналізу економічної ефективності // Трансформація курсу “Економічний аналіз господарської діяльності”: Тези доповідей міжнар. наук.-метод. конф. 16-17 трав. 2002 р. / Відп. за випуск Л.М. Кіндрацька. – К.: КНЕУ, 2002. – 596 с. – С.419-424. – 0,2 д.а.

8. Примостка О.О. Система гарантування депозитів фізичних осіб: зарубіжний досвід та вітчизняна практика // Роль грошових заощаджень населення в розбудові економіки України: Матеріали наук. - практ. конф. 19 лют. 2002 р. / Наук. ред. А.М. Мороз. – К.: КНЕУ, 2002. – 208 с. – С. 157-160. – 0,2 д.а.

9. Примостка О.О. Ефективність банківської системи України: між груповий аналіз // Банківська система в умовах трансформації фінансового ринку: Матеріали всеукр. наук.-практ. конф. (21-23 травня 2003 р.) / Відп. ред. І.В.Сломін. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2003. – 346 с. – С. 331-333. – 0,1 д.а.