У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми підвищення економічної ефективності інвестицій у сільськогосподарські підприємства. Дослідження даних питань дозволяє сформувати висновки теоретичного, науково-методичного та практичного характеру, та внести наступні пропозиції та рекомендації: 1. Інвестиції є найважливішою економічною категорією та відіграють винятково значущу роль як на макро-, так і на мікрорівні, і в першу чергу для простого і розширеного відтворення, структурних перетворень, максимізації прибутку. Для аналізу, планування, а також для підвищення ефективності інвестицій, необхідна їх науково обґрунтована класифікація. Розглянувши різні підходи до класифікації інвестицій автором дисертаційного дослідження запропонована удосконалена загальна класифікація видів інвестицій. 2. Аналіз інвестиційних джерел показав, що у нашій країні існують усі види фінансування інвестицій, але основна їх частка припадає на фінансування за рахунок власних коштів підприємств. Економіка України, і галузі АПК у тому числі, мають достатні потенційні ресурси для пожвавлення інвестиційної активності, мобілізувати які можливо шляхом залучення заощаджень населення для довгострокового інвестування. 3. Зробивши порівняльну характеристику основних методик визначення економічної ефективності інвестицій ми дійшли висновку, що для використання їх при інвестуванні сільськогосподарських підприємств, найбільш сприйнятливим є метод чистої приведеної вартості – NPV. Він найбільш точно відображає співвідношення доходів і витрат у часі, що особливо актуально для сільського господарства, з його сезонністю виробництва. 4. Дослідивши стан сільськогосподарських підприємств та динаміку сільськогосподарського виробництва Запорізької області ми вважаємо, що цей стан є задовільним. Однак проблеми, з якими стикаються сільгоспвиробники, а саме неможливість оновлення основних засобів, відсутність прогресивних технологій, обмеженість матеріальних ресурсів, пов’язані з недостатнім фінансуванням галузі. 5. Основними джерелами фінансування сільськогосподарських підприємств є власні кошти. Однак у ринкових умовах вітчизняні підприємства не можуть вижити лише за рахунок прибутку, а державна підтримка практично відсутня. Пільгове кредитування аграріям надають обмежено коло банків, а в умовах фінансової кризи такі кредити зовсім не надаються. Залученню приватних інвестицій заважають високі ризики сільськогосподарського виробництва та відсутність будь-яких гарантій. 6. Найбільш перспективним напрямком інвестування сільськогосподарських підприємств у цей час є наукові інноваційні проекти, пов'язані з впровадженням новітніх технологій, які забезпечують розвиток як менш витратних, екологічно чистих виробництв, так і засобів контролю. Особливої уваги заслуговує напрямок вкладення інвестицій у насінництво та племінну роботу. Інтенсифікація виробництва надасть більшу віддачу на менші обсяги вкладених коштів. 7. В якості механізму підвищення економічної ефективності нами запропонована функціональна схема взаємозв’язку професійного інвестиційного менеджменту та незалежного контролю. Інвестиційний менеджмент допоможе спритніше реагувати на виникаючі обставини та пильніше контролювати інвестиційні процеси, що сприятиме підвищенню економічної ефективності інвестицій в цілому. Також нами запропоновано у якості фактору зниження ризику обов’язкове проведення аудиту для контрою за використанням коштів інвесторів та для допомоги менеджерам підприємств, які використовують залучені інвестиції. 8. Визначено вплив на оцінку економічної ефективності такого фактору, як інвестиційний ризик. Уміння об’єктивно оцінювати та прогнозувати ризик є реальним шляхом до підвищення ефективності інвестування. Для правильності визначення інвестиційних ризиків нами запропонована узагальнена класифікація, на підставі якої розроблена методика кількісного аналізу інвестиційного ризику для сільськогосподарських підприємств. Оскільки великий вплив на результати одержуваних оцінок робить ставка дисконтування, автором в даній роботі докладно розроблене питання її визначення в сучасних умовах з урахуванням особливостей вітчизняної економіки. Прийняті у міжнародній практиці способи визначення безризикової ставки відсотка на базі прибутковості довгострокових державних облігацій, не завжди можна використати у вітчизняних умовах, також як і ставку рефінансування НБУ. Тому автори вважають, що в сучасних умовах як безризикову ставку доцільно використовувати ставку прибутковості по депозитах ВАТ “Ощадбанку”. Сформульовані у роботі рекомендації із застосування розробленого методу дозволяють інвесторам оцінити рентабельність інноваційної діяльності та прийняти обґрунтовані рішення про розміщення капіталів, тому що ця оцінка ефективності інвестицій наближається до реального значення. 9. Результати апробації вдосконаленої автором методики оцінки ефективності інвестицій у сільськогосподарські підприємства у вигляді визначення сум фінансування інвестиційних проектів з подальшим застосуванням засобів економіко-математичного моделювання підтвердили доцільність і можливість їхнього практичного застосування. Диференційний розподіл інвестиційних ресурсів між декількома підприємствами або підрозділами одного підприємства за допомогою запропонованої методики оптимізації інвестиційних ресурсів дає реальний економічний ефект, що підтверджено розрахунками. На закінчення необхідно відзначити, що в міру розвитку товарного та фондового ринків України будуть ставати актуальними ті методи, які на цей час ще недостатнє або взагалі не використовуються на практиці для оцінки інвестиційних проектів. Тому продовження досліджень у цій галузі є доцільним і дозволить сприяти тривалій структурній перебудові та сталому розвитку вітчизняної економіки. | 