Проведені дослідження теоретичних і практичних аспектів ефективності виробництва свинини та його конкурентоспроможності дали можливість зробити такі основні висновки: 1. Побудована на системній методології модель функціонування та варіантів ефективного розвитку галузі свинарства в сільськогосподарських підприємствах України являє собою кругообіг ресурсів і фінансів: “виробництво свинини – ринок свинини – фінансові надходження – ринок ресурсів, капіталу, землі тощо – виробництво свинини”. Звуження ємності ринку свинини зменшує фінансові надходження, що в свою чергу негативно впливає на ринок ресурсів, капіталу і відповідно на виробничу систему. Вирішення проблем розширення попиту на свинину та забезпечення прибуткового виробництва потребує як залучення інвестицій у реконструкцію свиноферм або нове їх будівництво, так і досягнення високої продуктивності свиней за рахунок першочергової оптимізації структури стада тварин і раціонів годівлі. 2. Через низьку якість свинини, що виробляється переважно у дрібних господарствах, Україна постала перед проблемою її експорту. Тільки за несприятливих ситуацій на світовому ринку м’яса (спалах епідемії хвороб тварин) країна в незначних обсягах збільшувала експорт. Крім низької якості свинини спостерігаються додаткові обмеження щодо експорту з техніко-технологічних причин – відсутність м’ясопереробного устаткування, що відповідає вимогам стандартів СОТ та країн ЄС, трейдерів, які могли б ефективно продавати вітчизняну продукцію на зовнішніх ринках, а також виробничих потужностей (до цього часу немає підприємств, які б отримали європейський сертифікат на виробництво), нарощування яких потребує значних інвестицій та часу. 3. Незалежно від форм власності та господарювання спостерігаються суттєві зміни в ефективності свинарства лише в сільськогосподарських підприємствах з різною концентрацією поголів’я свиней. Спільна закономірність для підприємств усіх форм власності – з підвищенням рівня концентрації виробництва свинини в розрахунку на одне господарство зростає рентабельність її виробництва. 4. Запропоновано модель прогнозування обсягів споживання свинини за умови підвищення ефективності виробництва (а відповідно зниження цін на свинину), стабільного росту ВВП в темпах, що намічені державними програмами, а також математичної формалізації закономірностей зміни споживання продуктів харчування (розрахунку коефіцієнтів еластичності) залежно від сукупних доходів населення країни. Розраховано, що при існуючих темпах росту ВВП в країні у 2010 р. населенням країни буде спожито 396 тис. т свинини, 450 тис. т – сала та тваринних жирів, а всього свинини (з урахуванням її переробки на ковбаси, м’ясні консерви тощо) – 1257 тис. т. До 2015 р. споживання свинини в забійній вазі збільшиться до 1600 тис. т, а до 2020 р. – до 2050 тис. т. 5. Розроблено математичну модель оптимізації структури стада та раціонів годівлі всіх статево-вікових груп тварин на основі факторіального підходу (математичної формалізації потреби свиней в елементах живлення на підтримку життя, приріст живої маси тощо) і на їх основі – розраховано повні технологічні затрати на виробництво одиниці продукції за різних рівнів інтенсифікації виробництва свинини (1-й варіант – одержання в середньому 500 г приросту живої маси за добу, 2-й варіант – 321 г, 3-й варіант – 188 г за добу). За результатами моделі виявлено, що на 1 ц приросту живої маси свиней за 1-м варіантом інтенсифікації галузі витрачатиметься 4,4 ц комбікорму (собівартість 1 ц приросту живої маси свиней – 320 грн.), за 2-м – 6,5 ц (427 грн.), за 3-м – 10,3 ц комбікорму (681 грн.), що навіть за низької ринкової ціни (500 грн. за 1 ц свинини) рівень рентабельності був би відповідно 56,3 %,16,9% та -26,6%. 6. Досягнення високої добової продуктивності свиней за 1-м варіантом інтенсифікації забезпечить відгодівлю тварин до 112 кг за 209 днів, за 2-м – за 679 і за 3-м варіантом – за 853 дня. Одночасно зі збільшенням терміну відгодівлі свиней у 4,1 раза за 3-м варіантом порівняно з 1-м збільшиться питома вага відгодівельного поголів’я в стаді від 36 до 73 відсотків. Утримуючи на фермі ту саму кількість постійного поголів’я тварин (3000 тис. гол.), за 1-м варіантом інтенсифікації за рік буде реалізовано 4643 голів свиней живою масою 524,8 т, а за 3-м – відповідно 1779 голів живою масою 199,2 т, або у 2,6 раза менше. 7. При скороченні поголів’я свиней за період 1990-2002 рр. більше ніж удвічі та перевищенні забезпеченістю тварин приміщеннями у великих господарствах одним із найважливіших напрямків рішення проблем щодо виробництва свинини в необхідних обсягах та відповідної якості згідно з прогнозом (в 2010 рр. – 1744 тис. т у живій вазі) є реконструкція або модернізація існуючих тваринницьких приміщень: часткова (з відносно невеликими капітальними вкладеннями) рентабельних господарств і частини з незначною збитковістю, суттєва – великих підприємств річною потужністю понад 3000 голів відгодівлі за сучасними проектами (якщо вони ще цьому підлягають) або ж зведення нових ферм. 8. Розроблена модель оптимізації розвитку та розміщення виробництва свинини для забезпечення потреб населення в основних зонах споживання (Степ, Лісостеп, Полісся, м. Київ) за критерієм – загальна мінімізація інвестиційних затрат, витрат на виробництво свинини у підприємствах, що модернізовані за різними інвестиційними проектами, та витрат на перевезення до споживачів. Для конкурентоспроможного виробництва 1,744 млн. т свинини в живій вазі необхідно залучити 3,375 млрд. грн. інвестиційних коштів, або по 482 млн. грн. щорічно (за 2004-2010 рр.). Затрати виробництва становитимуть 6,743 млрд. грн., собівартість 1 ц приросту живої маси свиней – 386,5 грн., що за реалізаційної ціни 500 грн. за 1 ц свинини в живій масі може забезпечити виробникам (включаючи обслуговуючі транспортні підприємства) одержання майже 2 млрд. грн. прибутку. 9. Запропонована нами модель міжгалузевого балансу м’ясопродуктового підкомплексу побудована у матричній формі для галузі свинарства. За її допомогою розраховуються як необхідні обсяги валового виробництва за наперед заданими обсягами кінцевої продукції, так і еквівалентні ціни. За розрахунками, еквівалентна ціна для товаровиробників становить 5,29 грн. за 1 кг свинини, для переробних підприємств – 8,33 грн., для торгівлі переробленою продукцією – 9,12 грн., не переробленою – 6,08 грн. за 1 кг свинини. Якщо продукція буде реалізуватися за цими цінами, то всі учасники інтеграційного процесу одержать рівновеликі прибутки. |
