Анотація до роботи:

Шекмар Н.А. Економічна ефективність розвитку підприємств харчової промисловості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка підприємства і організація виробництва. Національний університет харчових технологій, Київ, 2002.

Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності розвитку підприємств харчової промисловості і удосконаленню організаційно-економічного механізму їх функціонування в період ринкової трансформації економіки Закарпатського регіону.

В дисертації розкрито сутність і закономірності розвитку підприємств харчової промисловості в ринкових умовах господарювання, визначено теоретико-методологічні та методичні засади оцінки ефективності їх діяльності. Розкрито особливості розвитку підприємств харчової промисловості в Закарпатті на сучасному етапі. Визначено орієнтовні потреби регіону в продовольстві, виявлено рівень і джерела їх задоволення, проаналізовано ефективність розвитку підприємств харчової промисловості, уточнено економічну сутність і визначені методичні підходи оцінки резервів підвищення ефективності діяльності підприємств харчової промисловості.

Обгрунтовано сутність і необхідність переходу підприємств харчової промисловості на інноваційний шлях розвитку, запропоновано напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму розвитку підприємств харчової промисловості, розроблено механізм активізації зовнішньоекономічної діяльності підприємств харчової промисловості регіону.

1. Харчова промисловість представлена сукупністю підприємств, виробництв і цехів, що спеціалізуються за єдиною однорідною технологією на виробництві високоякісних продовольчих товарів для задоволення суспільних потреб. Діалектика розвитку підприємств харчової промисловості визначається основними двома цілями цього процесу: 1) забезпечення потреб населення у продуктах харчування; 2) забезпечення отримання належної винагороди підприємствами харчової промисловості.

2. В дисертації обгрунтовано методологічні принципи розвитку підприємств харчової промисловості, що відображають об’єктивну логіку процесу розвитку і слугують підгрунтям дослідження його закономірностей і особливостей: 1) принцип поєднання економічних і соціальних чинників; 2) принцип системності; 3) принцип історизму. Розвиток підприємств харчової промисловості доцільно визначати комплексом показників, що розділяється на чотири сегменти: 1) розширення виробництва; 2) ринкова поведінка фірм; 3) ефективність господарської діяльності; 4) структурні характеристики. Сутність розвитку підприємств харчової промисловості в умовах ринку полягає у вдосконаленні інституціональних механізмів вертикальної координації, покликаних синхронізувати функціонування складових системи агробізнесу. Визначення ефективності розвитку підприємств харчової промисловості повинно грунтуватися на наступних методичних принципах: 1) врахування ступеня задоволення потреб населення у продуктах харчування; 2) врахування ефективності діяльності підприємств; 3) врахування особливостей регіонального розвитку підприємств.

3. В останні роки фізіологічні потреби населення в продуктах харчування не задовольнялися, зокрема по м'ясу і м'ясних продуктах, молоку і молочних продуктах, яйцях, рибі і рибних продуктах, овочах і баштанних культурах та ін. Це пов’язано з тенденцією значного зменшення обсягів виробництва, реалізації продукції рослинництва і тваринництва сільськогосподарськими підприємствами, скорочення надходження сировинних ресурсів для підприємств харчової промисловості. В цілому виробництво продовольчих товарів в Закарпатті в 2000 р. порівняно з 1990 р. зменшилося на 54%, в той час як наявні потужності переробних підприємств використовуються лише на 10-20%.

4. Незважаючи на зростання кількості підприємств харчової промисловості, обсяги їх продукції не набули динамічного розвитку за наступних причин: скорочення обсягів сировини; значне зниження рівня використання виробничих потужностей основних видів харчових продуктів; висока фізична і моральна зношеність їх значної частини; зменшення обсягів капітальних вкладень (яке було частково компенсоване зростанням обсягів прямих іноземних інвестицій); низький рівень прибутковості або збитковість виробництва значної частини харчових продуктів.

5. Резерви підвищення ефективності суспільного виробництва на підприємствах харчової промисловості являють собою невикористані можливості зростання кінцевих результатів суспільного виробництва (продукції, послуг високої якості, що відповідають вимогам ринку) у розрахунку на одиницю сукупних витрат живої та уречевленої праці в умовах впровадження новітніх досягнень науково-технічного прогресу. В Закарпатті наявні значні резерви підвищення ефективності вирощування сільськогосподарської сировини для виробництва харчових продуктів, які пов'язані з підвищенням урожайності сільськогосподарських культур, продуктивності тварин і птиці, їх якості і зниження витрат на їх виробництво. Значні резерви підвищення ефективності розвитку підприємств харчової промисловості пов'язані з наявними можливостями забезпечення зростання рівня віддачі всіх видів виробничих ресурсів цієї галузі, зокрема живої праці, сировинних і матеріальних ресурсів, виробничих потужностей, капітальних вкладень і зростання якості продукції.

6. Прискорення науково-технічного прогресу в харчовій промисловості обумовлює необхідність забезпечення інноваційного шляху її розвитку, що характеризується наступними особливостями: 1) підвищення ролі наукових і технологічних факторів у забезпеченні сталого функціонування промисловості; 2) збереження та ефективне використання науково-технічного потенціалу; 3) технологічне переобладнання і структурна перебудова виробництва; 4) збільшення експортного потенціалу за рахунок наукомістких галузей виробництва, зменшення залежності країни від імпорту; 5) необхідність інноваційної спрямованості функціонування підприємств харчової промисловості в контексті загального посилення інноваційних процесів в економіці. Практичне втілення інноваційної спрямованості є тривалим, суперечливим та багатоетапним процесом, що здійснюється під впливом дії системи факторів – наукових, технологічних, виробничих, соціально-економічних, екологічних та ін.

Інноваційний розвиток підприємств харчової промисловості Закарпатського регіону повинен передбачати здійснення комплексу заходів щодо відновлення роботи спеціалізованих переробних підприємств, в першу чергу, м'ясних і молочних, з метою забезпечення глибокої переробки сільськогосподарської сировини, виробництва широкого асортименту продуктів харчування, у тому числі спеціального призначення.

7. Вузловим питанням вдосконалення організаційно-економічного механізму розвитку підприємств харчової промисловості є співвідношення автономного функціонування ринкових відносин і державного регулювання цього процесу. Основними складовими організаційно-економічного механізму є: 1) мета (створення чітких правил здійснення підприємницької діяльності); 2) принципи (еквівалентності, різноукладності, економічної відповідальності і заінтересованості, державного регулювання, соціальної спрямованості); 3) напрями (законодавчий, економічний, технологічний); 4) структурні рівні (загальнодержавний, регіональний, рівень підприємства); 5) сукупність конкретних заходів, що відповідає специфіці кожного рівня.

8. В дослідженні обгрунтовано механізм активізації зовнішньоекономічної діяльності підприємств харчової промисловості, що являє собою сукупність організаційно-економічних заходів, спрямованих на вдосконалення функціонування окремих структурних складових зовнішньоекономічної діяльності з метою досягнення загальносистемного ефекту. Основними складовими механізму є наступні функціональні сфери зовнішньоекономічної діяльності: експортно-імпортні операції, залучення іноземного капіталу, інформаційне і інфраструктурне забезпечення, в рамках кожної з яких здійснюються етапи аналізу поточного стану, визначення цілей, розробка стратегій, планування і прогнозування, реалізація стратегій і контролю за кінцевими результатами зовнішньоекономічної діяльності підприємств.

Для забезпечення конкурентних переваг підприємств харчової промисловості Закарпатського регіону у відповідності з наявними природними і потенційними можливостями необхідно: 1) підвищити ефективність розвитку сировинної бази; 2) здійснити докорінне оновлення матеріально-технічної бази підприємств харчової промисловості; 3) забезпечити впровадження дійового ринкового економічного механізму управління їх діяльністю.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Савчур-Шекмар Н.А. Шляхи підвищення ефективності розвитку харчової промисловості в Закарпатті (теорія і практика).- К.: Науковий світ, 2000.- 117 с. (Рецензії: Економіка України.-2000.-№ 10.-С.92-93; Економіка АПК.-2002.-№ 1.-С. 128).

2. Заїнчковський А., Дейнеко Л., Савчур-Шекмар Н. Регіональні проблеми розвитку харчової промисловості // Економіка України.– 1995.- № 11.– С. 94-95 (особистий внесок автора – обгрунтування регіональних аспектів ефективності розвитку харчової промисловості).

3. Борщевський П., Дейнеко Л., Савчур-Шекмар Н. Методологічні засади оцінки регіонального розвитку харчової промисловості // Економіка АПК.– 1996.- № 3.- С. 23-29 (особистий внесок автора – оцінка регіональної ефективності організації харчових виробництв в Закарпатській області).

Статті в інших наукових виданнях:

4. Дейнеко Л., Мельник А., Савчур-Шекмар Н.. Модель заслуговує на увагу // Харчова і переробна промисловість.– 1995.- №12.– С. 5-6 (особистий внесок автора – засади формування ринку харчових продуктів).

5. Дейнеко Л., Стасишен М., Савчур-Шекмар Н. Обгрунтовані розробки // Харчова і переробна промисловість.– 1996.- №4.– С. 14 (особистий внесок автора – оцінка ефективності виробництва на підприємствах харчової промисловості Закарпатської області).

6. Савчур-Шекмар Н. Стан АПК Закарпаття сьогодні та шляхи виходу з кризи // Проблеми агропромислового комплексу Карпат: Міжвід. темат. наук. зб.- Вип. 6.– В.Бакта: Закарп. інст. агропром. вироб. УААН, 1997.- С. 2-19.

Тези доповідей:

7. Іскоростенський В.Л., Савчур-Шекмар Н.А. Методичні підходи до визначення ефективності використання природних ресурсів в харчовій промисловості // “Сучасний стан та шляхи вирішення екологічних проблем Чернігівської області”: Матер. наук.-практ. конф.- Ніжин, 1996.- С. 31-32. (особистий внесок автора – визначення методичних положень щодо ефективності використання природних ресурсів).

8. Борщевський П.П., Савчур-Шекмар Н.А. Стратегічні напрями розвитку агропромислового комплексу Закарпатського регіону // Економіка Закарпаття сьогодні і завтра: шляхи виходу з кризи.- Ужгород: Патент.- 1997.- С. 31-33 (особистий внесок автора – визначення стратегічних напрямів і шляхів розвитку харчової промисловості Закарпатської області).

9. Савчур-Шекмар Н.А. Резерви підвищення ефективності розвитку харчової промисловості в Закарпатті // Сучасний стан, напрями відновлення та перспективи розвитку харчової і переробної промисловості Закарпаття: Матер. міжнар. наук.-практ. конф.- Ужгород, 1998.- С. 249-254.

10. Савчур-Шекмар Н.А. Актуальні проблеми розвитку харчової промисловості Закарпаття // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України: Матер. міжнар. наук.-практ. конф.- К., 1999.- С. 24-25.

11. Борщевський П., Савчур-Шекмар Н. Підвищення ефективності суспільного виробництва – основний напрям формування стабільних бюджетних відносин // Реформа міжбюджетних відносин і проблеми розвитку податкової системи України: Матеріали наук.-практ. конф.- Ірпінь, ДПА України, 1999.- 412 с.- С. 67-70 (особистий внесок автора – визначення впливу розвитку суспільного виробництва на формування стабільних ринкових відносин).

12. Савчур-Шекмар Н.А. Економіко-екологічні проблеми виробництва і споживання харчових продуктів у Закарпатті // Матер. наук.-практ. конф. “Екологічність продукції АПК: економіка та технологія”.- Суми, 1999.- С. 191-195.

13. Дейнеко Л.В., Савчур-Шекмар Н.А. Економічні проблеми розвитку зовнішньо-економічних зв'язків харчової промисловості // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан і перспективи вирішення.- К., 2000.- С. 80-83 (особистий внесок автора – оцінка впливу зовнішньо-економічного чинника на ефективність діяльності підприємств харчової промисловості регіону).

14. Дейнеко Л.В., Суханова Е.Т., Савчур-Шекмар Н.А. Економіко-екологічні проблеми розвитку продовольчого комплексу Закарпатського регіону // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. “Проблеми природокористування карпатського регіону”.- Коломия, 2000.- С. 172-174 (особистий внесок автора – визначення економіко-екологічних підходів до розвитку підприємств харчової промисловості).