У дисертації наведено узагальнення теоретичної сутності інтенсифікації та її особливості у садівництві і доповнена методика економічної та енергетичної оцінки типів плодових насаджень. З цією метою опрацьовані методичні підходи та інструментарій формування належної інформаційної бази. 1. Враховуючи різноманітність поглядів на сутність категорії “інтенсифікація” автор пропонує наступне визначення. Інтенсифікація – це оптимізація співвідношення "витрати-ефект" на основі такої якісної зміни засобів виробництва, що забезпечує максимальну реалізацію потенційної продуктивності виробничої системи за умови мінімального зростання затрат енергії непоновлюваних ресурсів та їх зниження в розрахунку на одиницю продукції. Якщо ж збільшення витрат коштів і праці не забезпечує відповідний приріст ефекту, то такий процес не може трактуватися як інтенсифікація. Інтенсивний тип саду – тип насаджень, в якому досягається вища ефективність виробництва порівняно з найпоширенішим у конкретних умовах типом за рахунок ефективнішого використання поновлюваної енергії у системі земля (насадження) – затрати – продукція з одночасною мінімізацією затрат непоновлюваної енергії. Критерієм інтенсивності виступає максимум ефекту та зниження матеріало- і енергомісткості одиниці продукції. 2. В умовах ринкової трансформації промислового садівництва першоплановою є проблема одержання прибутку. Тому значно зростає актуальність економічної та енергетичної оцінки типів насаджень, помологічних сортів та елементів технологій виробництва плодів, що зумовлено, по-перше, динамічністю цих складових інтенсивних технологій і поширенням зарубіжних технологій та сортів, і по-друге - обмеженістю виробничих ресурсів, зокрема енергетичних. Економічна та енергетична оцінка типів плодових насаджень, помологічних сортів і елементів технологій у технологічних дослідах і виробничих умовах здійснена за такими основними показниками: ефективність капітальних вкладень (інвестицій) у створення насаджень – капітальні вкладення і затрати праці на створення 1 га насаджень, тривалість (лаг) створення, час вступу у товарне плодоношення, коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень і строк їх окупності; ефективність використання матеріальних ресурсів, коштів і праці (собівартість продукції, її трудомісткість, ресурсо- та енергомісткість, рівень рентабельності); ефективність використання землі (обсяг валової – у натуральному і вартісному виразі – та товарної продукції, прибуток з одиниці площі плодоносних насаджень, норма прибутку); ефективність використання енергоресурсів (сукупних та не поновлюваних) – енергомісткість продукції, енергетична ефективність її виробництва; комплексний (інтегральний) показник економічної ефективності. 3. За комплексом показників економічної та енергетичної оцінки виділяються такі типи насаджень і помологічні сорти яблуні. Інтенсивний ресурсоощадний тип на слабкорослій підщепі М.9 (опорно-карликовий сад), схема садіння дерев 3,75х1 м, крона – стрімке веретено, мульчування пристовбурних смуг перегноєм, сорти – Фієста, Джонавелд, Голден Делішес Рейндерс та Айдаред. Використання цього типу насаджень дозволяє одержати з 1 га саду 39,7 тис. грн. прибутку при рівні рентабельності 234,9%. Коефіцієнт енергетичної ефективності виробництва в частині непоновлюваної енергії – 2,87. Тип шпалерно-карликовий сад з бамбуковими опорами біля кожного дерева, підщепа М.9, схема садіння дерев 3,5х1 м, форма крони – “французька вісь”, система краплинного зрошення, задерніння міжрядь, сорти – Голден Делішес Рейндерс, Голден Делішес Смуті, Делікатес. Виробництво плодів забезпечує прибуток з 1 га саду 50,0 тис. грн. при рівні рентабельності 312,5%. Коефіцієнт енергетичної ефективності виробництва - 2,96; Сад на середньорослій підщепі ММ.106, схема садіння – 4х3 м, округла або веретеновидна крона, підкронове дощування, сорти – Росавка, Айдаред, Річаред. Виробництво яблук у насадженнях такого типу дозволяє одержувати 40,0 тис грн. прибутку з 1 га, рівень рентабельності виробництва – 444%, коефіцієнт енергетичної ефективності – 6,04. Серед нових сортів вітчизняної і зарубіжної селекції за найвищими показниками економічної і енергетичної ефективності виділяються сорти Внучка і Мавка селекції Мліївського інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка: відповідно рівень рентабельності 321,8 та 347,9 %, прибуток з 1 га – 65,9 та 71,8 тис. грн. та коефіцієнт енергетичної ефективності за непоновлюваною енергією – 3,18 та 3,30. 4. Високий рівень продуктивності насаджень та показників економічної ефективності досягається через використання оздоровленого підщепного та прищепного матеріалу; закладання саду кронованим садивним матеріалом типу кніп-баум; обов’язкове нормування врожаю (при біологічному врожаї понад 500 ц/га); застосування омолоджуючого (циклічного) обрізування дерев та щорічне пониження крони шляхом літніх операцій; впровадження інтегрованої системи захисту насаджень; використання високопродуктивних сортів, які швидко вступають у плодоношення, вітчизняної селекції: Внучка, Мавка, Росавка, Сапфір та ін. 5. Економія коштів, праці та енергії на етапах створення та продуктивного використання насаджень на слабкорослих підщепах досягається шляхом спорудження однодротової шпалери з бамбуковими опорами замість встановлення дерев’яних опор коло кожного дерева (17-19 тис. грн./га та 1,5 тис. люд-год./га), а також заміни зрошення саду мульчуванням пристовбурних смуг (11 тис. грн./га, не враховуючи вартості зрошувальної системи, та 3,8 тис. люд.-год./га). Використання мульчі у пристовбурних смугах знижує затрати сукупної енергії на створення 1 га саду на 180 ГДж та виробничі витрати – на 45,4 ГДж/га. 6. На основі даних економічної та енергетичної оцінки обґрунтовано модельні типи насаджень яблуні для садівницьких підприємств Центрального Лісостепу України з такими параметрами. Капітальні вкладення на створення 1 га насаджень на слабкорослій підщепі типу М.9 із встановленням однодротової шпалери з бамбуковими опорами при схемі садіння дерев 3,5 х 1 м становлять 84,0 тис. грн., затрати праці – 7,1 тис. люд. год. Лаг створення такого саду – 3,6 року, вступ у товарне плодоношення – на 4-й рік. При пересічній врожайності 420 ц/га собівартість реалізації 1 ц плодів становить 49,13 грн., трудомісткість виробництва – 6,3 люд.-год./ц. Створення 1 га саду на середньорослій підщепі ММ.106 при схемі садіння дерев 4 х 3 м коштує 30,0 тис. грн., затрати праці становлять 5,2 тис. люд.-год./га. У товарне плодоношення такі насадження вступають на 4-5-й рік, лаг створення - 2,7 року. Собівартість реалізації 1ц плодів при пересічній урожайності 460 ц/га складає 20,22 грн., трудомісткість – 5,9 люд.-год./ц. 7. Головними напрямками реалізації організаційно-економічних чинників підвищення економічної ефективності продуктивного використання інтенсивних типів плодових насаджень є: удосконалення механізму приватизації багаторічних насаджень і землі під ними, встановлення грошової оцінки землі під багаторічними насадженнями на рівні ціни ріллі за умови однотипності ґрунту; зосередження товарного виробництва в агропромислових підприємствах, у яких в єдиному технологічному циклі поєднуються виробництво, промислова переробка, зберігання та реалізація продукції; виділення державних інвестицій та надання пільгових банківських кредитів на створення багаторічних насаджень і формування виробничої інфраструктури галузі лише за наявності науково-обґрунтованих проектів та бізнес-планів; забезпечення оптимізації параметрів виробництва спеціалізованих організаційно-виробничих структур, розвиток ринкової інфраструктури на макро- і мікрорівні, організація маркетингової служби; планомірне відтворення плодоягідних насаджень, яке є основою стабілізації виробництва садівницької продукції, має здійснюватися шляхом всебічного використання досягнень науково-технічного прогресу в галузі через дорадчі (консалтингові) служби науково-дослідних установ країни з садівництва. |