Анотація до роботи:

Заря І.В. Економіко-енергетична оцінка використання біоенергетичних ресурсів.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08,08,01 – Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. – Український державний університет водного господарства та природокористування, Рівне, 2004.

В дисертації визначено теоретико-методологічні основи економічної оцінки раціонального використання біоенергетичних ресурсів та удосконалено методику даної оцінки. В дисертації проведено порівняльну економічну та енергетичну оцінку використання біоенергетичних чинників аграрного виробництва та визначено ефективність такого використання. Обґрунтовано необхідність системного та комплексного застосування економіко-енергетичної оцінки використання біоенергетичних ресурсів з урахуванням вимог ринкової економіки та екологобезпечного ведення господарської діяльності. Розроблено економіко-математичну багатофакторну модель оптимізації використання біоенергетичних ресурсів.

Наукова та практична значимість дисертаційного дослідження полягає в розробці теоретико-методичних та на їх основі практичних рекомендацій щодо застосування економіко-енергетичної оцінки біоенергетичних ресурсів.

У дисертації здійснено розробку теоретико-методологічних положень, спрямованих на удосконалення економічної та енергетичної оцінки використання біоенергетичних ресурсів в аграрному природокористуванні, підвищення ролі енергетичних чинників у розрахунках ефективності використання біоенергетичного потенціалу, обґрунтовані практичні рекомендації щодо зниження енергоємності продукції. За результатами дослідження сформульовані такі висновки.

1. В умовах переходу України на шлях сталого розвитку, ситуація, що склалась в аграрному природокористуванні, вимагає раціонального використання біоенергетичних ресурсів. Аналіз вказує на зниження темпів використання біоенергетичних ресурсів аграрних формувань Тому сучасне аграрне природокористування потребує комплексної економічної і енергетичної оцінки біоенергетичних ресурсів. В наших дослідженнях всі витрати ресурсів та одержаної продукції оцінені за допомогою енергетичних еквівалентів в енергетичних одиницях. Це дало можливість здійснити порівняльну характеристику вартісних і енергетичних показників використання біоенергетичних ресурсів (на прикладі культури хмелю). Встановлено, що енергетична оцінка ефективності використання біоенергетичних ресурсів доповнює економічну і забезпечує виявлення невикористаних резервів, сприяє подальшому їх раціональному використанню та підвищенню ефективності аграрного природокористування.

2. Біоенергетичною оцінкою технології вирощування хмелю встановлено коефіцієнт ефективності використання виробничих ресурсів – 0,04, що свідчить про невідповідність технології критеріям енерго- та ресурсозбереження. Такий рівень використання біоенергетичних ресурсів обумовлений ростом витрат сукупної енергії на основні засоби виробництва (16%) а також загальногосподарських витрат (17%), які не враховувались раніше в структурі сукупних енерговитрат в хмелярській галузі.

3. Дослідженнями встановлено, що фактичні енерговитрати на вирощування хмелю становлять 573 ГДж/га, що перевищує норматив антропотехногенного навантаження на природне середовище (167,6 ГДж/га) більш ніж в 3 рази, що є значною загрозою екологічній стійкості агроландшафту.

4. Встановлено, що підвищення використання біоенергетичних ресурсів досягається підвищенням рівня засвоєння енергії Сонця рослинами, який є низьким (в середньому 0,01-0,29%), що вказує на необхідність дотримання всіх вимог до технологічного процесу.

5. Кластерним аналізом доведено, що такі природні чинники як ресурси сонячної енергії, біокліматичний потенціал, енергопотенціал грунту, біологічний потенціал сорту тісно повязані між собою за впливом на результати виробничої діяльності господарств. Але неможливо повністю застосувати всі наявні джерела енергії за відсутності ефективного використання виробничого потенціалу як основи оптимального залучення біоенергетичних ресурсів. Тільки при зберіганні всіх вимог до виконання технологічного процесу можливе найефективніше використання біоенергетичного потенціалу.

6. Встановлено, що біоенергетичний потенціал сортів не використовується в повній мірі, площі під такими високопродуктивними сортами як “Промінь”, “Кумир”, “Словянка”, “Заграва” і “Гайдамацький” є незначними. Пропонується збільшити частку (до 20%) даних високопродуктивних сортів в структурі площ хмільників з метою економії енергетичних витрат та підвищення ефективності одержаного біоенергетичного потенціалу.

7. Здійснена вартісно-енергетична оцінка сортів хмелю занесених до Державного реєстру сортів рослин України. Визначено прямий вплив кількісних та якісних характеристик продукції на її енергетичну ціну та вартість виробленої продукції.

8. Доведено, що використання методів оцінки рівня технології за продуктивністю 1 га площі та якісними параметрами (вихід альфа-кислот) дозволяє комплексно оцінити ефективність використання біоенергетичних ресурсів.

9. Визначено, що основними шляхами зниження енерго- і ресурсоємності технології вирощування культури хмелю є підвищення частки використання енергії Сонця, біологічного потенціалу сорту і оптимізація структури виробничих витрат, що забезпечить стійкий ріст продукції аграрного виробництва.

10. На основі розробленої багатофакторної економіко-математичної моделі доведено, що при обєднанні в єдину систему таких показників як джерела поновлюваної і непоновлюваної енергії досягається результат оцінки їх комплексної дії, прогнозується підвищення використання перших при мінімізації останніх, що призводить до зниження антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище, веде до збалансованості екологічних і економічних чинників господарської діяльності, вказує на пріоритетні напрямки подальшого використання наявних біоенергетичних ресурсів.

11. На основі отриманих результатів досліджень з метою підвищення ефективності технологічного процесу запропоновано плодоносні площі розширити у 2-2,5 рази, на 20-40% підвищити використання техніки при стабілізації капіталовкладень на рівні 100000-120000 тис.ккал/га.

12. Проведені розрахунки показали, що за умов збалансованого використання поновлюваних та непоновлюваних джерел енергії більшої уваги слід приділяти природним чинникам. Резерв підвищення використання останніх за результатами розробленої багатофакторної моделі становить 20-30% через їх облік та структуризацію за принципом значимості.

Застосування економіко-енергетичного підходу для оцінки використання біоенергетичних ресурсів буде спрямовувати аграрні формування до економії всіх видів витрат і, зокрема, до зниження енергоємності одиниці продукції.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Годований А.О., Заря І.В. Агроекологічна та біоенергетична оцінка біологічного потенціалу нових сортів хмелю//Вісник ДААУ. Спецвипуск. Проблеми виробництва екологічно-чистої сільськогосподарської продукції, 2000.– С.18–19. Внесок автора: запропонована методика біоенергетичної оцінки якісних параметрів культури хмелю.

2. Заря І.В. Технологічні імперативи підвищення ефективності використання біоенергетичного потенціалу в аграрному секторі АПК // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монографія у двох томах. /За рсд. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. – К.: ІАЕ, 2000. – Т.2.– С. 505 - 508.

3. Заря І.В. Ефективність результатів аграрного виробництва в залежності від рівня технології // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності: Кол. монографія у двох томах. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: Інститут аграрної економіки, 2001.– Т.1.–С. 684 -687.

4. Заря І.В. Ефективність використання біоенергетичних чинників – необхідна умова екологізації сільськогосподарського виробництва // Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. монографія у чотирьох частинах. Ч.4/ За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва – К.: ІАЕ,2002.– С.302-304.

5. Заря І.В. Економіко-енергетичні аспекти оцінювання результатів виробництва продукції аграрної сфери // Вісник УДУВГП, 2003. – №3. – С. 24-30.

6. Заря І.В. Економіко-енергетична оцінка технологій вирощування сільськогосподарських культур // Вісник аграрної науки,2003. – №8. – С. 80-81.

Статті в інших виданнях

1. Заря І.В. Шляхи забезпечення екологічної та енергетичної безпеки України // Экологическая и техногенная безопасность: Сб. науч. трудов междунар. научно-практ. конференции / За общ. ред. Й.В. Зозули, А.И. Федоренко. – Харьков: ХИСП, 2000. – С. 58 -62.

2. Славов В.П., Заря И.В. Пути усовершенствования анализа биоэнергетической эффективности технологий выращивания сельскохозяйственных культур // Наука и образование - возрождению сельского хозяйства России в XXI веке. Междунар. науч.-практ. и учебно-метод. конф. – Брянск,2000. – С.133-136. Внесок автора: запропонована методика біоенергетичної оцінки сортів культури хмелю за кількісними та якісними характеристиками.

3. Славов В.П., Заря І.В. Інтенсифікація використання біоенергетичного потенціалу галузі - основа концепції ефективного розвитку кормовиробництва // Агроекологічний журнал.–2001. – №1 – С. 71-74. Внесок автора: визначення біоенергетичних компонентів, які впливають на рівень продуктивності кормових культур.

4. Славов В., Заря І. Шляхи підвищення біоенергетичного потенціалу виробництва кормів // Тваринництво України.–2002. – №2 – С. 25-27. Внесок автора: запропоновано при застосуванні енергетичного аналізу використовувати показник енергетичної урожайності.