У дисертаційній роботі на основі чітко визначеної мети і програми дослідження викладено теоретичне узагальнення і нове розв’язання важливої для народного господарства наукової задачі – економічного моделювання розвитку агропромислового комплексу регіону з урахуванням соціально-економічних і агроекологічних чинників. Отримані автором результати є підставою для обґрунтування наступних висновків і пропозицій. 1. Важливим напрямком аграрної політики є об’єктивна оцінка стану і динаміки товарного сільськогосподарського виробництва, яку можна отримати виключно на аналітичних моделях у багатовимірному просторі виробництва, розподілу і споживання продукції. 2. Аналітичні моделі розвитку і розміщення сільськогосподарського виробництва є комплексними. Вони поєднують інформацію про кон’юнктуру ринку з даними про наявні земельні і трудові ресурси з урахуванням відомих обмежень їх використання. 3. Процеси, які відбуваються в промислово розвинутих регіонах, зокрема Донецькій, Луганській, Одеській і Київській областях, свідчать про наявність проблеми білкової недостатності харчування населення, що може бути чинником подальшого погіршення демографічної ситуації. Рівень споживання таких продуктів харчування, як молоко, яйця і риба, є критично низьким. 4. Пропозиція ресурсів продовольства на ринок крупними товарними виробниками скорочувалася з темпом 8% протягом 10 років. Прогноз ситуації показав, що відновлення поголів’я худоби і виробництва продукції тваринництва є вірогідним у віддаленій перспективі. 5. Для подолання кризи в стислі строки пропонується новий організаційний і господарський механізм управління процесом формування аграрної політики щодо розміщення виробництва сільськогосподарської продукції по природнокліматичних зонах і в залежності від ринкової кон’юнктури. 6. Попит на галузевих ринках є функцією від чисельності міського населення, а пропозиція – від інтенсивності використання наявних земельних і трудових ресурсів села. Фактори попиту і пропозиції є визначальними для територіальної системи субнаціонального рівня. Замкнуті моделі самодостатнього розвитку є вірогідними для інших територій. 7. Пропозиція на ринку продовольства є функцією економіки галузей сільськогосподарського виробництва і кореспондує з господарським механізмом формування товарно-сировинних зон або імпорту. Тому моделювання ефективного господарського механізму є результатом розгляду окремих продовольчих комплексів, частина з яких розміщується навкруги великих міст, а інша частина – тяжіє до підприємств харчової промисловості. 8. Економічним аргументом моделювання субнаціонального АПК є необхідність вирішення проблеми підвищення його ефективності за рахунок більш раціонального розміщення сільського господарства. В основу концепції сталого розвитку сільського господарства і галузевої економіки покладені принципи оптимізації моделей господарювання на основі поглиблення спеціалізації. Економічний чинник є одним з основних при визначенні спеціалізації регіонів і зон товарного виробництва основних ресурсів продовольства, яке призначається для міжрегіонального оптового ринку. 9. Модель субнаціонального продуктового комплексу не є детермінованою в схемах розвитку певних територій, а сприймається як інструмент для перманентного управління цими територіями з урахуванням майбутніх можливостей економічного розвитку в умовах зміни різних обмежуючих факторів, поглиблення спеціалізації і зменшення концентрації виробництва в регіонах. | 