Анотація до роботи:

Кожемякіна Т.В. Економічне обґрунтування природоохоронної діяльності промислових підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 – економіка промисловості. – Національна металургійна академія України, Дніпропетровськ, 2003.

Дисертація присвячена питанням економічного обґрунтування природоохоронної діяльності промислових підприємств. Розроблена методика, що дозволяє для комплексу промислових підприємств, згрупованих за територіальним принципом визначити розмір збитку, який заподіюється забрудненням атмосферного повітря, провести відбір природоохоронних заходів для впровадження і визначити економічно ефективний рівень викидів забруднюючих речовин.

Запропонована система еколого-економічного моніторингу, що враховує два види впливу промислового виробництва на довкілля і містить підсистеми показників вилучення і віддачі. Запропоновано удосконалення методики розрахунку виробничої складової екологічної ціни продукції і запропонований метод оцінки економічної ефективності природоохоронних заходів, де в якості ефекту розглядаються зміни в екологічній ціні продукції й обсягах її виробництва.

В дисертаційній роботі розв’язано наукове завдання доопрацювання окремих складових економічного механізму природокористування, які стосуються аспектів оцінки ступеня впливу промислового виробництва на довкілля й оцінки економічної ефективності проведення промисловими підприємствами діяльності природоохоронного характеру.

Виконані дослідження дозволили сформулювати такі основні висновки і рекомендації:

1. Сучасний стан розвитку промислового виробництва знаходиться на такому рівні, коли підтримка довкілля у якісному стані стала нагальною потребою. З метою найбільш раціонального використання ресурсів, що направляються на проведення природоохоронних заходів, їхній добір повинен здійснюватись на строгій науковій основі. Це вимагає розробки відповідних економічних методів і методик.

2. Усі промислові підприємства використовують єдине атмосферне повітря як сферу для поглинання відходів своєї діяльності. У процесі дослідження виділено таке структурне явище як “Зона критичного рівня техногенного навантаження” (ЗКРТН). Зона критичного рівня техногенного навантаження – це комплекс промислових підприємств і реципієнтів, який територіально обмежений за ознакою перевищення граничного ступеня концентрації забруднюючих у атмосферному повітрі.

3. ЗКРТН характеризується кількістю викидів забруднюючих речовин, що потрапляють у атмосферне повітря від усіх джерел забруднення протягом певного періоду, кількістю і складом реципієнтів, які відчувають вплив забрудненого середовища, що відображається видом функції еколого-економічного збитку (ФЕЕЗ). ЗКРТН також характеризується певним переліком заходів природоохоронного призначення, які можуть бути здійснені на підприємствах, що її складають, це відображається видом функції еколого-економічних витрат (ФЕЕВ). Крім цього ЗКРТН характеризується розміром еконологічної ємності. Еконологічна ємність території характеризує ЗКРТН з точки зору можливості розміщення у її межах джерел викидів шкідливих речовин у атмосферне повітря. Межа еконологічної ємності ЗКРТН залежить від властивостей атмосферного повітря до самоочищення і кількості реципієнтів, що підпадають під негативний вплив забрудненого повітря. Побудова і розрахунки будь-якої моделі еколого-економічного характеру повинні здійснюватись у межах визначеної ЗКРТН, адже вона надає можливість для припущення існування єдиних для усіх суб’єктів ендогенних умов моделі, з обов’язковим урахуванням обмеження за еконологічною ємністю.

4. ФЕЕЗ характеризує зв’язок між обсягами викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і розміром еколого-економічного збитку від неякісного стану атмосферного повітря. ФЕЕЗ є невід’ємною ознакою ЗКРТН.

5. ФЕЕВ є моделлю, що встановлює можливості усіх підприємств, які складають ЗКРТН, до здійснення природоохоронних заходів. Вона відображає зв’язок між величиною коштів, вкладених у заходи природоохоронного призначення і рівнем викидів забруднюючих речовин від усіх джерел забруднення, якого ці витрати дозволяють досягти. Визначення вигляду ФЕЕВ здійснюється шляхом складання матриці еколого-економічних витрат, яка представляє собою таблицю що містить дані про витрати на заходи природоохоронного призначення для підприємств ЗКРТН і є способом відбору природоохоронних заходів.

6. Визначення економічно ефективного на даному етапі розвитку техніки і технології рівня якості атмосферного повітря проводиться на основі зіставлення ФЕЕЗ і ФЕЕВ для певної ЗКРТН. Ефективним рівнем викидів забруднюючих речовин є рівень, який забезпечує мінімум суми витрат на природоохоронні заходи і збитку від неякісного стану довкілля Економічно ефективний рівень викидів забруднюючих речовин не може перебільшувати еконологічної ємності ЗКРТН.

7. Для оцінки розміру впливу промислового підприємства на стан навколишнього природного середовища, за умови відсутності достатньої кількості відповідних технічних приладів й контролюючого устаткування, запропонована система еколого-економічного моніторингу, у якої виділено дві групи показників: показники вилучення і показники віддачі. Показники вилучення характеризують процес виробництва промислової продукції з точки зору вилучення цінних компонентів з навколишнього природного середовища. Показники віддачі відображають процес розміщення відходів промислової діяльності у межах навколишнього природного середовища.

8. З метою удосконалення кола економічних термінів запропоновано уточнення показника “екологічна ціна продукції”. Екологічна ціна продукції відображає величину збитку, що спричиняється навколишньому природному середовищу виробництвом, споживанням й утилізацією одиниці продукції. Визначено, що збиток, який наноситься навколишньому природному середовищу у процесі виробництва, тобто “виробнича складова” екологічної ціни продукції відображає дві сторони впливу, а саме: скорочення невідновного ресурсного потенціалу планети і розміщення відходів промислової діяльності. Його розрахунок пропонується здійснювати з використанням ФЕЕЗ. Екологічна ціна продукції є характеристикою продукту з точки зору навантаження на навколишнє природне середовище, що виникає завдяки існуванню цього продукту і відповідає змісту запропонованої вище системи еколого-економічного моніторингу.

9. Для оцінки економічної ефективності природоохоронних заходів пропонується розглядати у вигляді ефекту від їх впровадження величину зменшення екологічної ціни продукції. Оцінка величини ефекту (ліквідованого збитку) через зменшення екологічної ціни продукції дозволить враховувати фактор росту і падіння обсягів виробництва, а також розмір змін у величині впливу виробництва, споживання й утилізації продукту на навколишнє природне середовище. Застосування методики дозволить враховувати перспективні плани розвитку конкретних підприємств і галузей при розподілі між ними коштів для здійснення природоохоронних заходів.

Публікації автора:

1. Кожемякина Т.В. Проблема оценки ущерба от загрязнения окружающей среды (атмосферного воздуха)// Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Випуск 9. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – С. 50-55.

2. Кожемякина Т.В. Расчет производственной составляющей экологической цены продукции металлургического производства// Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наук. праць. Випуск 25. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000.– С. 38-41.

3. Кожемякіна Т.В. Визначення економічної ефективності природоохоронних заходів через зменшення екологічної ціни продукції// Вісник Східноукр. держ. ун-ту. –Луганськ: Видавництво СУДУ, 2000. –№ 4. – С. 279 – 282.

4. Турило А.М., Кожемякіна Т.В. Оцінка збитку від забруднення навколишнього середовища на основі функції граничного збитку./ Вісник львівського державного аграрного університету (Землевпорядкування і земельний кадастр). – Львів, 2001. – № 4. – С. 37-41. (Особистий внесок автора – ідея і розробка вигляду функції еколого-економічного збитку для Південної ЗКРТН міста Кривий Ріг).

5. Турило А.М., Кожемякіна Т.В. Економічне обґрунтування стратегії природоохоронної діяльності промислових підприємств регіону./ Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. – Вип. 6 (13). – К.: КНЕУ, 2002. – С. 79-85. (Особистий внесок автора – розробка основних складових частин стратегії природоохоронної діяльності промислових підприємств).

6. Турило А.М., Кожемякіна Т.В. Система еколого-економічних показників для оцінки впливу промислового підприємства на якісний стан довкілля// Металургійна і гірничорудна промисловість. – 2003. - №4.– С. 116 - 119. (Особистий внесок автора – розробка системи еколого-економічного моніторингу, що, дає можливість оцінити обидва види впливу промислового виробництва на довкілля. А саме: вилучення корисних компонентів і розміщення відходів виробничо-господарської діяльності).

7. Кожемякина Т.В. Проблема загрязнения атмосферного воздуха предприятиями горнодобывающего комплекса с открытым способом добычи железной руды// Економічний вісник НГА України, т.2 – Дніпропетровськ: РИК НГА України, 1999.– С. 182 –184.

8. Турило А.М., Кожемякина Т.В. Загрязнение воздушного бассейна г. Кривого Рога предприятиями горно-металлургического комплекса// Металлургическая и горнорудная промышленность. – 2000. - №3.– С. 103 - 104. (Особистий внесок автора – дослідження і аналіз якісного стану атмосферного повітря міста Кривий Ріг, визначення наслідків забруднення атмосферного повітря для здоров’я мешканців міста).

9. Кожемякина Т.В. Методика составления матрицы эколого-экономических затрат для предприятий промышленных зон региона// Разработка рудных месторождений. Республиканский межведомственный научно-технический сборник. Выпуск 71. – Кривой Рог, КТУ НИК, 2000. – С. 152 – 156.

10. Турило А.М., Кожемякина Т.В. Достижение максимальной экоотдачи при инвестировании ограниченных финансовых ресурсов// Тези X міжнар. науково-практич. конф. “Сучасна іноваційно-промислова політика України: інвестиційні пріоритети та інфраструктура”. – Чернівці: ЧДУ, 1999.– С.145-146. (Особистий внесок автора – визначення особливостей інвестування фінансових коштів в природоохоронні заходи).

11. Кожемякіна Т.В. Система еколого-економічних показників для оцінки діяльності промислового підприємства з точки зору впливу на довкілля./ Матеріали Другої всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна наукова 2002”. Том 4. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 17-18.

12. Кожемякіна Т.В. Проблема оптимізації природоохоронної діяльності промислових підприємств// Матеріали Другої міжнародної наук.-практ. конференції “Динаміка наукових досліджень 2003”. Том 26. Економіка промисловості. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003.– С. 21-23.