Анотація до роботи:

Крайняк О. К. Економічне обґрунтування ефективності енергозберігаючих технологій виробництва насіння кормових культур. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04. – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Тернопільський національний економічний університет, Тернопіль, 2008.

Дисертаційна робота присвячена питанням підвищення ефективності кормовиробництва на основі широкої інтенсифікації галузі, впровадження у виробництво нових енергозберігаючих технологій, ефективності роботи у галузі насінництва. У дисертації здійснено економічне й енергетичне оцінювання виробництва насіння кормових культур за базовими та інтенсивними технологіями, з’ясовано головні тенденції розвитку насінництва багаторічних трав, визначено високоенергетичні багаторічні бобові і злакові трави, складено енергетичні й технологічні карти виробництва насіння люцерни і тимофіївки лучної, обґрунтовано оптимальні варіанти перспективних технологій, встановлено основні економічні показники виробництва насіння на основі агроенергетичного оцінювання та показано їхній вплив на ефективність виробництва.

Усі здійснені розробки мають практичну спрямованість. Складені енергетичні технологічні карти дають змогу підвищити економічну ефективність насінництва кормових культур.

В дисертації подано теоретичне узагальнення та запропоновано нові підходи до підвищення ефективності насінництва кормових культур на основі визначення сукупних затрат енергії у процесі виробництва продукції, енерговіддачі, коефіцієнта енергетичної ефективності технологічного процесу і його оцінювання за енергетичним виходом кінцевого продукту.

У процесі узагальнення отриманих науково-практичних результатів дисертаційної роботи сформульовано такі висновки та рекомендації:

1. Під час дослідження сучасного стану тваринництва і його продуктивності встановлено, що однією з особливостей розвитку галузі є невідповідність між потребою та фактичним станом виробництва високоенергетичних кормів, що призвело до критичної (5,9% від потреби) забезпеченості насінням кормових культур в областях Західного регіону України. Такий стан виробництва насіння багаторічних трав ставить під загрозу ведення інтенсивного кормовиробництва. Для повного забезпечення господарств посівним матеріалом необхідно щорічно виробляти 15,0 тис. т насіння багаторічних бобових і злакових трав.

2. Розглянуто та розкрито суть енергозберігаючих технологій вирощування кормових культур, що характеризує оптимальне використання грунтово-кліматичних умов, високопродуктивної й технологічно ефективної сільськогосподарської техніки, потенційних можливостей сортів інтенсивного типу, розміщення посівів у сівозмінах, забезпечення рослин у необхідних співвідношеннях елементами живлення на запланований урожай, застосування сучасної інтегрованої системи захисту рослин, своєчасне і якісне виконання всіх технологічних процесів. Наявність показників в енергетичних одиницях дає змогу вибрати економічно найбільш вигідний варіант технології й водночас намітити шляхи можливої економії ресурсів та енергії як загалом по технологічному процесу, так і по окремих технологічних ланках.

3. Розроблено нормативи енергетичних затрат та методику складання енергетичних технологічних карт виробництва насіння багаторічних трав і кормів з метою встановлення найнижчих затрат енергії на їхнє виробництво. Впровадження у сільськогосподарське виробництво складених енергетичних технологічних карт забезпечує підвищення виробництва насіння та кормів.

4. На підставі енергетичних технологічних карт проведено порівняльне енергетичне й економічне оцінювання різних видів кормових культур – зернобобових, багаторічних бобових та однорічних злаково-бобових трав і встановлено показники, що характеризують ефективність використання кормової площі: затрати обмінної енергії на вирощування (МДж/га), вихід обмінної енергії (МДж/га) та перетравного протеїну, при найнижчих затратах обмінної енергії на вирощування кормів і протеїну.

5. Розрахунки щодо визначення вмісту обмінної енергії у багаторічних злакових травах (тимофіївка лучна, грястиця збірна, костриця лучна, райграс) підтверджують, що вони мають значно менший вміст обмінної енергії та перетравного протеїну порівняно з багаторічними бобовими. Так, 1 кг сухої маси цих культур містить від 8,6 МДж до 9,1 МДж обмінної енергії й 110–117 г перетравного протеїну. Серед вивчених багаторічних злакових трав найвищий вміст обмінної енергії в 1 кг сухої маси мають тимофіївка лучна та грястиця збірна, що можна пояснити найнижчим вмістом у цих рослинах клітковини i найвищим – перетравного протеїну.

6. Доведено доцільність оцінювання енергетичної та економічної ефективності технології вирощування зернобобових культур. Так, при врожайності 25 ц/га гороху і виході 31750 МДж/га обмінної енергії виробництво білка становить 750 кг/га. Вирощування гороху та сої на зерно є основним джерелом виробництва білка в Україні. З багаторічних бобових трав найнижчі затрати сукупної енергії на вирощування еспарцету на сінаж (38100 МДж/га) і конюшини лучної на сіно (29200 МДж/га). Рівень рентабельності вирощування еспарцету на сіно дорівнює 184%, на сінаж – 341%, конюшини лучної на сіно – 97%, сої – 41%, гороху – 26%. Серед зернових і зернобобових культур багаторічні бобові трави потребують найменших затрат сукупної енергії на виробництво 1 ц сирого протеїну – від 1,3 ГДж до 2,2 ГДж.

7. На основі аналізу структури затрат сукупної енергії (МДж) та коштів на виробництво насіння люцерни синьогібридної впродовж трьох років використання (інтенсивна технологія) встановлено, що на машини і технологічне обладнання припадає 53,2% (1362,0 грн.), пально-мастильні матеріали – 23,0% (590,0 грн.), уречевлену енергію – 19,4% (495,2 грн.) та на мускульну працю – 4,4% (113,0 грн.). У процесі дослідження економічної ефективності виробництва насіння люцерни синьогібридної за інтенсивною технологією протягом трьох років з’ясовано, що дотримання всіх елементів технології, які сприяють довголітньому використанню насінників, забезпечує високі врожаї насіння люцерни при високій рентабельності виробництва (288%) і коефіцієнті енергетичної ефективності, який дорівнює 3,9. Порівняння виробництва насіння люцерни синьогібридної за базовою й інтенсивною технологіями вказує на переваги останньої. Урожайність за інтенсивною технологією вища на 71%, валова продукція – на 58,7%, а вихід насіння дає змогу збільшити площі посіву на 71%.

8. Дослідження економічної ефективності вирощування тимофіївки лучної як основного компонента високоенергетичних кормових сумішок показує переваги інтенсивної технології над базовою, за якою урожайність вища на 28%, що на 1 га площі додатково становить 1,83 ц насіння. Перерахунки енергетичних показників у гривнях підтверджують, що вартість валової продукції з 1 га посіву за базовою технологією дорівнює 2463,3 грн., а за інтенсивною – 3396,6 грн., що більше на 933,3 грн.

9. Запропонований процес скарифікації насіння багаторічних бобових трав і використання стимулятора росту “Емістим С” в енергетичній технологічній карті підвищують енергію проростання насіння та його схожість, а в енергетичному аспекті зменшують мінімальні затрати енергії (МДж) та збільшують валове виробництво (17266 МДж/га) енергії у вигляді приросту врожаю.

10. Складені енергетичні технологічні карти виробництва насіння трав на основі агроенергетичного й економічного оцінювання визначають економічну ефективність нових засобів, машин і технологічного обладнання, пально-мастильних матеріалів, уречевленої енергії та мускульної праці, які передбачається застосувати у виробництві. Отримані економічні розрахунки як у мегаджоулях, так і в грошово-матеріальному виразі контролюють всі види затрат.

11. Запропоновано енергетичне оцінювання виробництва кормів з використанням універсального енергетичного показника – співвідношення між отриманою енергією та затраченою на її виробництво енергією як найбільш доцільний метод аналізу в умовах інфляції. Це дасть змогу в будь-якій економічній ситуації найбільш чітко врахувати і визначити не лише прямі затрати на технологічні операції, а й енергію та кошти, які містять засоби виробництва.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях

1. Крайняк К. К., Крайняк О. К. Концептуально-економічні основи вирішення проблеми кормового білка в Україні // Вісник ТАНГ. – 2001. –
№ 13. – С. 80 – 81 (Особистий внесок автора: проаналізовано сучасний стан кормовиробництва і тваринництва в Україні).

2. Крайняк О. К. Підвищення врожайності сільськогосподарських культур шляхом застосування скарифікації твердого насіння // Вісник ТАНГ. – 2001. – № 13. – С. 136 – 138.

3. Крайняк О. К. Агроенергетична цінність багаторічних бобових і злакових трав з твердокам’яним насінням // Вісник ТАНГ. – 2002. – № 6.–
С. 43 – 46.

4. Крайняк К. К., Крайняк О. К. Економічний аспект оцінки технологій кормовиробництва // Вісник ТАНГ. – 2002. – № 6. – С. 39 – 42 (Особистий внесок автора: проведено агроенергетичне та економічне оцінювання технологій кормовиробництва).

5. Крайняк О. К. Оцінювання технологій виробництва насіння кормових культур: економічний та енергетичний аспекти // Вісник ТАНГ. – 2004. – № 1. – С. 100 – 105.

6. Крайняк О. К. Економічна та енергетична оцінка технологій виробництва насіння люцерни за модифікованими енергетичними технологічними картами // Вісник ТАНГ. – 2004. – № 4. – С. 173 – 177.

Публікації в інших виданнях

7. Крайняк О. К. Економічна та енергетична оцінки технологій виробництва насіння багаторічних бобових трав за модифікованими енергетичними технологічними картами / Тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. “Розвиток дорадництва в аграрній сфері економіки.” – Тернопіль, 2004. – С. 77–80.

8. Крайняк О. К. Економічна ефективність скарифікації насіння багаторічних бобових трав / Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрямки їх розв’язання: М-ли Всеукр. наук.-практ. конф. – Тернопіль – Хоростків: ТІПАВ УААН, 2005. –
С. 20–24.

9. Пат. 63687 А Україна МПК 7 А01С1/00. Скарифікатор / Крайняк О. К., Гевко Р. Б. Заявка – № 2003054928; Заявл. 29.05.2003; Опубл. 15.01.2004.