У дисертаційній роботі здійснено теоретичні узагальнення та подано авторське розв’язання наукової проблеми – подальший розвиток теоретичних і науково-методичних підходів до економічного обґрунтування мотиваційного інструментарію екологічно орієнтованого управління підприємством. Вирішення цієї проблеми дозволяє застосовувати комплексний підхід до прийняття управлінських рішень і реалізації системи методів, спрямованих на вирішення мотиваційних проблем у сфері екологоорієнтованого управління підприємством. Результати дослідження дозволили зробити такі висновки: 1. На основі аналізу положень загальної організаційної науки, екологічного менеджменту в рамках економіки природокористування, а також дослідження системи взаємозв’язків природних та культурних мотиваційних чинників, у дисертації запропоновані теоретичні підходи до визначення сутності категорії методу екологоорієнтованого управління в широкому та вузькому тлумаченнях. У роботі запропоновано класифікувати методи екологоорієнтованого управління за принципом максимального наближення до їх універсалізації, згідно з яким сутність усіх методів з погляду суб’єктів управлінського впливу є організаційною. При цьому розширення аналізу методів управління підприємством введенням екологічної та культурної складових, з одного боку, ускладнює їх дослідження; з іншого – посилює їх практичну дію з погляду отримання синергетичного ефекту: внаслідок урахування та використання більшої кількості взаємозв’язків різнорідного характеру та їх схожості за мотиваційним критерієм. 2. У дисертації вдосконалено визначення сутності поняття “екологоорієнтовані соціально-психологічні методи управління”. Підкреслено спрямованість цих методів на врахування насамперед екологічних потреб персоналу в аспектах їх формування, використання і задоволення. Найголовнішими з даних методів визнано розвиток індивідуальної та колективної екологічної свідомості та екологічної культури підприємства. Доведено, що мотиваційна специфіка соціально-психологічних методів через ускладнення їх екологічним імперативом надає їм переваг в оцінці за критеріями екосправедливості, закладання довгострокових стимулів розвитку і соціально-політичної сприйнятності у порівнянні з екологоорієнтованими адміністративними та економічними методами управління. 3. У роботі розроблено теоретичні положення щодо формування системи екологоорієнтованого управління персоналом підприємства, що має синергетичні ознаки. Зокрема, мотиваційний механізм цієї системи спрямований на забезпечення прямих і зворотних зв’язків між адміністративною та організаційною екологорелевантною поведінкою на підприємстві. На практиці функціонування цієї системи передбачає поєднання адитивно-функціонального та інтегрального підходів до екологоорієнтованого управління персоналом, що має на меті врахування всієї сукупності економічних, екологічних і соціальних чинників, що впливають на підвищення якості довкілля, в якому функціонує підприємство. 4. Проведено аналіз мотиваційної функції екологоорієнтованого управління в її широкому тлумаченні, що враховує наслідки дії як внутрішнього, так і зовнішнього організаційних середовищ підприємства. Зокрема, в роботі вдосконалено науково-методичні підходи до трансформації еколого-економічних інструментів впливу на діяльність підприємства, таких, як лімітування та збори за забруднення довкілля відходами виробництва. При цьому доведено, що спрямування зовнішньої екологічної політики на активізацію функції стимулювання екологоорієнтованого управління підприємством повинно відбуватися за допомогою як негативних, так і позитивних мотиваторів. Їх інтегрування пропонується здійснювати на основі встановлення залежності величини ставки плати за забруднення навколишнього середовища від граничних темпів зміни кількості забруднення. 5. У дисертаційному дослідженні розроблено систему формалізованих показників здатності та мотивованості до реалізації екологоорієнтованої поведінки; запропоновано метод визначення комплексного показника усвідомлення екологоорієнтованої компетенції персоналу, що визначається як сума цих показників з урахуванням питомої ваги кожного з них. На основі проведеного оцінювання зазначеної компетенції співробітників підприємства хімічної галузі зроблено висновок про необхідність і запропоновано рекомендації щодо подальшого формування його організаційної культури та системи мотивації екологічно орієнтованої діяльності. 6. У дослідженні доведено доцільність створення інформаційної бази для прийняття альтернативних екологоорієнтованих управлінських рішень з урахуванням людського чинника підприємства. Набули подальшого розвитку методичні положення до визначення системи інтегральних показників: якості відбору персоналу, що враховує середній рейтинг участі в екологоорієнтованій діяльності; якості системи управління компенсацією, що враховує збільшення екологічної частки витрат на компенсацію; якості планування кар’єри та нормування персоналу, залученого до еколого-економічної діяльності; зростання екологоорієнтованої компетенції персоналу; екологоорієнтованого контролінгу персоналу – на основі аналізу комплексу взаємозв’язків між еколого-соціальними та еколого-економічними чинниками управління персоналом. 7. У дисертації набули подальшого розвитку методичні засади до визначення синергетичного ефекту від збільшення витратної частини формування соціально-психологічної складової системи екологоорієнтованих методів управління на основі фрактального економіко-математичного підходу, що, на відміну від існуючих засад, обґрунтовують економічну доцільність довгострокового інвестування на розвиток оргкультури та синергетичних мотиваційних взаємозв’язків у системі екологоорієнтованого управління підприємством, а також оцінюють відносну вагу ролі інструментів прямого мотиваційного впливу в досягненні еколого-економічної мети підприємства. | 