У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано розв’язання наукового завдання, що полягає у розвитку теоретико-методичних положень та розробці практичного інструментарію економічного обґрунтування вибору організаційно-правової форми підприємства ресторанного господарства, спрямованого на започаткування підприємств в ефективних організаційно-правових формах, збереження і розвиток суб’єктів господарювання, створення умов для зростання їх вартості, досягнення позитивних соціально-економічних наслідків для власників і підприємців. Основні наукові та практичні результати проведеного дисертаційного дослідження полягають у наступному: 1. Аналіз та узагальнення ряду наукових підходів щодо відносин власності дало можливість уточнити економічний зміст власності з точки зору об’єкта привласнення, суб’єкта привласнення та методів, прийомів, конкретних способів привласнення. Визначено основні поняття власності: тип, форма та вид власності. Таким чином, належність різноманітних об'єктів власності будь-якому суб'єктові визначається типом, формою і видом власності. 2. У результаті трансформаційних змін в економіці України все більшого розвитку отримують організаційно-правові форми підприємств, які тісно пов’язані з формами власності, в рамках якої ці організаційно-правові форми функціонують. На основі визначення сутнісних характеристик організаційно-правову форму необхідно розглядати у поєднанні правового, організаційного та економічного аспектів. Під організаційно-правовою формою підприємства пропонується розуміти законодавчо закріплений механізм функціонування підприємства, що визначає його організаційну структуру, особливості формування майна, розподілу відповідальності та результатів діяльності. Сутність же організаційної форми обмежується лише організаційними аспектами, що зумовлює неможливість їх ототожнення. 3. На основі дослідження та узагальнення існуючих принципів і підходів до класифікації організаційно-правових форм підприємств розроблено класифікацію, в основу якої закладено такі принципи: форми власності, відношення до власності, вид відповідальності, мінімальний основний капітал, необхідний при створенні підприємства певної організаційно-правової форми, присвоєння результатів діяльності, що дозволяє більш системно і комплексно підійти до розв’язання проблеми вибору форми організації діяльності. 4. Дослідження науково-теоретичних та методичних основ вибору організаційно-правових форм підприємств дозволило узагальнити та систематизувати критерії вибору організаційно-правових форм підприємств. Як основні критерії вибору запропоновано використовувати: наявність економічних ресурсів, вид відповідальності, складність створення підприємства, можливість інвестування, присвоєння результатів діяльності, вірогідність банкрутства, контроль над фірмою, ліквідність інвестицій, тривалість життєвого циклу, можливість зміни власника. 5. Дослідження ресторанного господарства в межах розвитку споживчого ринку України дозволило виявити позитивну динаміку основних показників розвитку підприємств ресторанного господарства. У загальному обсязі реалізації найбільша питома вага припадає на підприємства ресторанного господарства, які знаходяться у приватній власності, що підтверджує думку щодо пріоритетності розвитку недержавних форм власності у сфері ресторанного господарства. Разом з тим, під час аналізу динаміки розвитку ресторанного господарства виявлено диспропорції у розвитку мережі підприємств. Відсутність системної державної політики розвитку й регулювання торговельної діяльності є основною причиною існуючих проблем у підприємствах ресторанного господарства закритої мережі. 6. З метою дослідження впливу форми організації діяльності підприємств ресторанного господарства на результати їхньої діяльності обґрунтовано систему показників оцінки ефективності функціонування підприємств різних організаційно-правових форм, яка охоплює показники, згруповані за критеріями вибору організаційно-правових форм підприємств. 7. Оцінка ефективності функціонування підприємств ресторанного господарства різних організаційно-правових форм за розробленою системою показників дозволила обґрунтувати переваги підприємств, організованих у формі товариств з обмеженою відповідальністю, порівняно з приватними підприємствами з точки зору можливостей забезпечення умов довгострокового розвитку суб’єктів господарювання. 8. Спираючись на принципи комплексності, системності й логічної послідовності, запропоновано методичний інструментарій обґрунтування вибору організаційно-правової форми підприємства ресторанного господарства залежно від стадії життєвого циклу, який охоплює два напрямки досліджень: вибір організаційно-правової форми при започаткуванні власної справи на концептуальній стадії життєвого циклу та під час реорганізації підприємства в процесі його розвитку на реактивній і стабілізаційній стадіях. Результатом розробок за першим напрямком стала структурно-логічна послідовність вибору організаційно-правової форми, що дозволяє шляхом перегляду упорядкованих за вагомістю критеріїв обґрунтувати найбільш доцільну форму створення нового підприємства ресторанного господарства. Для обґрунтування зміни організаційно-правової форми підприємства ресторанного господарства в процесі його розвитку запропоновано відповідну матрицю прийняття рішень залежно від комбінації критеріїв економічної доданої вартості та темпів приросту обсягів діяльності, що дозволяє врахувати як інтереси власників, так і перспективи розвитку підприємства. Таким чином, реалізація розробок і пропозицій, викладених у дисертації, сприятиме кращому використанню організаційного потенціалу у практиці підприємств ресторанного господарства як на етапі створення, так і під час подальшого функціонування, що дозволить досягти позитивних соціально-економічних наслідків для учасників та власників суб’єктів господарювання галузі. |