Педько Ірина Анатоліївна. Економічне обґрунтування використання територіальних ресурсів : Дис... канд. наук: 08.08.01 - 2005.
Анотація до роботи:
Педько І.А. Економічне обґрунтування використання територіальних ресурсів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.08.01 – Економика природокористування і охорони навколишнього середовища. – Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2005.
Дисертація присвячена розвитку теоретичних і методичних положень, а також розробці науково обґрунтованих практичних рекомендацій з економічного регулювання процесів використання територіальних ресурсів. Досліджено визначення поняття „земля” в удосконаленні системи відносин природокористування. Уточнено фактори, що впливають на формування ренти при використанні землі як природної умови. Узагальнено класифікаційні підходи до функціонального зонування територій. Досліджено основи економічного регулювання використання міських територій. Вдосконалено методичні основи регулювання підприємницької діяльності на основі функціонального зонування. Обґрунтовано заходи щодо забезпечення цільового використання територій та запропоновано напрямки щодо впровадження функціонального зонування в структуру регулювання використання комплексних територіальних ресурсів.
Одержані результати в сукупності вирішують важливе науково-практичне завдання – розвиток теоретичних і методичних положень і розробка науково обґрунтованих рекомендацій щодо формування і реалізації економічного регулювання процесів використання територіальних ресурсів. Основні висновки та рекомендації теоретичного та науково-практичного характеру, здобуті в ході проведеного дослідження, такі:
В роботі показано, що формування і розвиток ринкових відносин в Україні вимагає вдосконалення системи регулювання користування земельними ресурсами. Аналіз підходів до визначення категорій „земля”, „територія”, „природні ресурси і умови” дозволив зробити висновок про доцільність введення поняття „комплексний територіальний ресурс”, якій запропоновано розглядати як систему , що поєднує природну і антропогенну складові, розташовані в межах обмеженої ділянки земної поверхні. Доведено, що властивості землі як природного ресурсу є первісними для формування різних форм ренти. При використанні землі як природної умови первинним для одержання ренти є додаток капіталу. Найважливішою причиною формування ренти виступає обмеженість земельних ресурсів, яка обумовлена впливом факторів, що розподіляються за фізичними; юридичними; економічними і суб’єктивними групами.
Дослідженнями автора встановлено, що наслідком багатошарового використання комплексних територіальних ресурсів є необхідність виділення моно- і поліфункціональних зон, що потребує функціонального зонування – розмежування конкретних територій з метою створення умов для досягнення максимального ефекту на основі задоволення певного комплексу потреб, які формуються при оптимальному застосуванні природно-ресурсного потенціалу чітко позначеної земельної ділянки. Границі і вимоги до встановлення функціональних зон змінюються залежно від того, як відбувається трансформація їхнього пріоритетного використання.
Поведений подальший розвиток методичних підходів до регулювання підприємницької діяльності з урахуванням вимог землекористування у функціональних зонах дозволив позначити, що основним інструментом регулювання землекористування в межах зони є ставка платежу за володіння або користування одиницею площі, яка встановлюється залежно від рентного доходу пріоритетного користувача з врахуванням моно- і поліфункціональності територій. Для забезпечення раціонального використання земельних ділянок в межах функціональної зони всі користувачі перерозподіляються на відповідні, нейтральні та невідповідні до зональних вимог. Запропоновані методичні підходи ґрунтуються на застосуванні комплексних економіко-екологічних важелів, що підтримують пріоритетних користувачів, які є найбільш прибутковими в даній зоні, та забезпечують запобігання і компенсацію збитків, що формуються у цих користувачів при порушенні умов оптимального використання сукупності економічних ресурсів зони.
Дослідженнями автора доведено, що функціональне зонування вимагає адаптації системи управління відповідно до особливостей кожної конкретної території. Структура управління, яка забезпечує регулювання процесів залучення в економічну діяльність комплексних територіальних ресурсів, включає: об'єкт управління (комплексний територіальний ресурс населеного пункту); органи управління і регулювання (державні органи влади, науково-дослідні підрозділи, ринкові інфраструктурні об'єкти); керуючі параметри. Регулювання використання територіальних ресурсів здійснюється в такій послідовності: систематизація даних, що відображають відомості з економічної оцінки територій; виділення моно- і поліфункціональних територій, проведення функціонального зонування; розробка системи платежів по зонах; наступна зміна величини платежів з урахуванням корегування поточних відомостей, які впливають на параметри економічної оцінки комплексних територіальних ресурсів.
Прикладні аспекти роботи дозволили виявити, що найбільш складні відносини щодо регулювання землекористування виникають на поліфункціональних територіях населених пунктів. Значною мірою це стосується транспорту, що пов’язане з особливостями його економічного становища як природного монополіста, який значною мірою володіє зоноутворюючими властивостями. Транспортним функціональним зонам властиві ознаки моно- або поліфункціональності, а ставка платежу за користування землею визначається прибутковістю об’єктів транспорту. Ставка платежу за користування земельними ресурсами, де об'єкти транспорту відносяться до підпорядкованих, установлюється залежно від прибутковості пріоритетних користувачів цих зон. У місті Одесі транспорт не організував самостійні функціональні зони, тому що його об’єкти розміщаються в межах ділянок, які перебувають і примикають до досить економічно активних функціональних зон, а концентрація інших користувачів на землях транспорту не дозволяє однозначно виявити пріоритетного користувача. Але транспортний фактор впливає на умови функціонування зон.
Публікації автора:
Фахові видання:
Гречановська І.Г., Педько І.А. Сучасні аспекти економічного регулювання землекористування в регіоні // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 125. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С.145-149. (0,4 д.а.). Особистий внесок здобувача – визначено необхідність функціонального зонування територій та систематизації відповідного впливу на умови розподілу землекористувачів.
Гречановська І.Г., Педько І.А. Методичне забезпечення встановлення розмірів плати за користування і володіння землею // Наукові праці: Науково-методичний журнал. – Т. 30. Вип. 17. Економічні науки. – Миколаїв: МДГУ ім. Петра Могили, 2004. – С. 60-64. (0,5 д.а.). Особистий внесок здобувача – обґрунтовано методичні підходи до регулювання підприємницької діяльності з урахуванням вимог землекористування у функціональних зонах.
Педько І.А. Рентні оцінки у регулюванні використання міських територій Вісник соціально-економічних досліджень. Вип. 17 – Одеса: ОДЕУ, 2004 р. – С. 235-240. (0,5 д.а.).
Гречановська І.Г., Камбур О.Л., Педько І.А. Зовнішні екологічні фактори економічної безпеки промислового виробництва // Труды Одесского политехнического университета: Научный и производственно-практический сборник по техническим и естественным наукам. – Одесса, 2004. – Спецвыпуск: в 3-х т. – Т. 2. – С. 247-250 (0,5 д.а.). Особистий внесок здобувача – Удосконалено структурні елементи економіко-екологічного регулювання на основі впровадження зональних платежів за використання територіальних ресурсів.
Матеріали і тези конференцій:
Педько І.А. Транспорт в системі регулювання землекористування // Тиждень економіки ДНУ: матеріали доповідей. Випуск 2. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 94-97. (0,2 д.а.).
Гречановська І.Г., Педько І.А. Удосконалення управління використанням міських територій // Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації: Матеріали щорічної науково-практичної конференції 24 листопада 2004 року. У 2-х томах. Т. 2. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. – С. 181-183 (0,15 д.а.). Особистий внесок здобувача – виявлено особливості державного регулювання при визначенні пріоритетного землекористування.
