Анотація до роботи:

Мельник М.Ф. Економічне регулювання інвестиційної діяльності в промисловості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю – 08.07.01. – економіка промисловості – Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено розробці обгрунтованих пропозицій і практичних рекомендацій щодо удосконалення економічного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості. Визначено економічний зміст інвестицій в умовах розвитку ринкових відносин. Досліджено механізм здійснення інвестиційної діяльності в ринковій економіці. Розроблено теоретичні аспекти щодо державного регулювання інвестиційної діяльності. Виділено фактори впливу на розвиток інвестиційної діяльності в промисловості. Проведено аналіз фінансового потенціалу інвестиційної діяльності в промисловості. Визначено ринкові механізми фінансування інвестиційної діяльності в промисловості. Застосовано принцип логічного підходу для регулювання інвестиційної діяльності в промисловості. Розроблено модель регулювання інвестиційної діяльності в промисловості.

Останнім часом відбувається економічне зростання в промисловості, поліпшення фінансового стану промислових підприємств, зміцнення зв’язків фінансового ринку і промислових підприємств. Уточнення економічного змісту інвестицій та класифікації форм інвестицій в умовах розвитку ринкових відносин дають підстави глибше дослідити основи інвестиційної діяльності в промисловості. Удосконалення механізму здійснення інвестиційної діяльності в промисловості через механізм інвестиційного ринку дозволив визначити макро- та мікроекономічні фактори, що впливають на інвестиційний попит та пропозицію в галузі.

1. На сьогодні інвестиції слід визначати як процес, у ході якого здійснюється перетворення ресурсів у витрати з урахуванням цільових установок інвесторів – одержання доходу (ефекту). Процес перетворення інвестиційних ресурсів у витрати становить собою власне інвестиції.

Форми інвестицій класифіковано за об’єктами вкладень (реальні і фінансові), строками (коротко-, середньо-, довгострокові), цілями інвестування (прямі і портфельні), сферою вкладень (виробничі і невиробничі), формами власності на інвестиційні ресурси (приватні, державні, іноземні, змішані), регіонами (в межах країни і за її кордонами).

2. Регулювання інвестиційної діяльності в промисловості здійснюється через державний та ринковий механізми регулювання. Державу і ринок поєднує те, що вони є регуляторами інвестиційної діяльності в промисловості, а тому мета у них одна, один і той самий результат – досягнення збалансованості, рівноваги у співвідношенні попиту і пропозиції товарів за обсягом, структурою і якістю. Саме це зумовило не тільки одночасне співіснування державного і ринкового регулювання, але і доповнення, взаємодії і взаємозамінення один одного, створення двомеханізмової моделі регулювання інвестиційної діяльності в промисловості, що у подальшому слід називати економічним регулюванням інвестиційної діяльності в промисловості.

3. У цей час основи інвестиційної діяльності доцільно розглядати через механізм інвестиційного ринку. За допомогою інвестиційного ринку в ринковій економіці здійснюється кругообіг інвестицій, перетворення інвестиційних ресурсів (інвестиційний попит) у вкладення, що визначають майбутній приріст капітальної вартості (реалізовані інвестиційний попит та пропозиція).

У схему руху інвестицій в ринковій економіці слід включити систему формування сукупного інвестиційного попиту та пропозиції. На першому етапі розміщення інвестицій інвестиційний попит формується під впливом цілого комплексу макро- і мікроекономічних факторів. Визначена система складається з розвинутого фінансового ринку, стійкої і надійної банківської системи, ринків матеріальних і трудових ресурсів для галузей промисловості. Така система знижує негативний вплив несприятливих факторів і сприяє встановленню рівноваги на інвестиційному ринку.

4. Теоретичні аспекти державного регулювання інвестиційної діяльності повинні грунтуватися на зваженому підході до використання рекомендацій кейнсіанства, монетаризму та структуралізму. Використання кейнсіанських рекомендацій в Україні є можливим в умовах кризових періодів, що вимагають посилення втручання держави, встановлення контролю за емісією і темпами інфляції, державної підтримки конкуренції. Рекомендації монетаризму слід використовувати в сучасних умовах економічного зростання промисловості поряд з рекомендаціями структуруалістів для ліквідації диспропорцій відстаючих галузей промисловості шляхом прямого інвестування.

5. Факторами, що в комплексі стимулюють інвестиційну діяльність в промисловості на сьогодні, є: зростання обсягу валового внутрішнього продукту, підвищення доходів населення, зміцнення платіжно-розрахункової дисципліни, поліпшення фінансового стану промислових підприємств, зміцнення зв’язків фінансового ринку і промислових підприємств.

6. Розглядаючи сучасний стан інвестиційної діяльності в промисловості, можна відзначити, що він характеризується зменшенням ролі держави як безпосереднього інвестора і розвитком приватних інвесторів, появою нових інституціональних структур, формуванням інвестиційної інфраструктури: комерційних банків, спеціалізованих кредитно-фінансових інвестиційних інститутів. У зв’язку з недосконалою податковою політикою у цей час знизилася частка власних коштів промислових підприємств у загальній структурі фінансування інвестиційної діяльності. Тому слід здійснити ряд заходів щодо вдосконалення податкової політики держави і приведення її у відповідність до національних стандартів бухгалтерського обліку. У подальшому державі слід сприяти зростанню обсягів коштів населення та іноземних інвесторів з метою розвитку інвестиційної діяльності в промисловості.

7. Існуючі в розвинених країнах способи трансформації заощаджень в інвестиції на сьогодні в промисловості практично не реалізуються. Завдання підвищення ефективності трансформації внутрішніх заощаджень в інвестиції визначає необхідність відновлення і зміцнення фінансового сектора.

Механізм трансформації заощаджень в інвестиції повинен включати відновлення акумуляції коштів на ринку позикових капіталів, у кредитній сфері, на ринку цінних паперів, формування умов для підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, посилення ролі фінансового посередництва в процесі трансформації заощаджень в інвестиції, забезпечення передбачуваності фінансового ринку, що дає змогу здійснювати фінансове планування, орієнтуючись на реалістичні прогнози.

Процес створення механізму мобілізації інвестиційних ресурсів та їх ефективного розміщення в промисловості передбачає розвиток інвестиційної інфраструктури, різних інституціональних органів інвесторів, що відповідають ринковій економіці.

8. Удосконалення ринкових механізмів фінансування інвестиційної діяльності промисловості полягає в розширенні фондового ринку, прискоренні процесів приватизації, подальшому розвитку грошово-кредитної системи. За нашими прогнозами до 2010 року кількість великих банків практично не зміниться. Однак у зв’язку зі збільшенням мінімального розміру статутного капіталу, кількість банків скоротиться на 20%. Недосконалість системи приватизації вплине на формування та створення різних організаційно-правових форм підприємств у промисловості. При цьому кількість акціонерних товариств буде зменшуватися у зв’язку з ускладненням процедури реєстрації та випуском акцій. Кількість підприємств з колективною формою власністю буде зростати. При цьому з метою залучення інвестицій такі підприємства будуть збільшувати обсяги випуску облігацій.

9. З метою удосконалення регулювання інвестиційної діяльності в промисловості слід використовувати принцип логічного підходу, що базується на таких методологічних концепціях: використання чітко виражених кількісно і якісно вимірюваних запланованих (прогнозних) характеристик промисловості; однозначність визначення відповідальності управлінського персоналу у процесі досягнення поставлених завдань; структурування ключових і основних елементів інвестиційної діяльності промисловості і виявлення їхнього взаємозв'язку для полегшення її аналізу, реалізації й оцінки; підвищення ролі осіб, що приймають рішення, у виборі найбільш ефективних заходів, що компенсують і мінімізують ризики інвестиційної діяльності в промисловості, у процесі її здійснення.

10. Запропонована математична модель регулювання інвестиційної діяльності в промисловості, що дає змогу описати інвестиційні процеси, а також визначити час виходу на заданий потік промислової продукції. Загальний обсяг інвестицій за рахунок усіх джерел фінансування в основний капітал промисловості Запорізької області становитиме: у 2005р. – 1550213 тис. грн, у 2010 р. – 1920714 тис. грн. Загальний приріст продукції за рахунок інвестицій до 2010 р. у промисловості Запорізької області повинний становити 1306741,1 тис. грн.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Мельник М.Ф. Аналіз математичної моделі інвестиційних процесів // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2001. – № 4. –
   С. 116-118.

2. Мельник М.Ф. Використання принципу логічного підходу для управління інвестиційною діяльністю // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2002. – Вип. 161. – С. 111-121.

3. Мельник М.Ф., Єфименко Т.І. Вплив рівня розвитку фінансових відносин регіону на функціонування підприємств // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2002. – № 3. – С. 143-144. Особистий внесок здобувача: автором запропоновано модель регулювання інвестиційної діяльності в промисловості.

4. Мельник М.Ф. Економічний зміст інвестицій // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2002. – Вип. 154. – С. 141-149.

5. Мельник М.Ф. Інвестиційна діяльність та її регулювання в Україні // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ.– 2002. – Вип. 162. – С. 198-205.

6. Мельник М.Ф. Інвестиційна діяльність та механізм її здійснення в ринковій економіці // Схід. – 2003. – № 2 (52). – С. 47-50.

7. Мельник М.Ф. Особливості інвестиційної діяльності і її економічне регулювання на промислових підприємствах // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2002. – Вип. 164. – С. 203-214.

8. Мельник М.Ф. Разработка математической модели инвестиционных процессов // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – Вип. 115. – С. 51-54.

9. Мельник М.Ф. Розвиток інвестиційного ринку в Україні // Регіональні перспективи. – 2002. – № 6 (25). – С. 55-57.

10. Мельник М.Ф. Чисельний експеримент математичної моделі інвестування // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – Вип. 150. – С. 171-175.

Тези доповідей:

11. Мельник М.Ф. Аналіз впливу чинників на обсяг інвестицій // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Динаміка наукових досліджень”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2002. – Т. 23. Економіка. – С. 20-21.

12. Мельник М.Ф. Інвестиційні ризики // Зб. наук. пр. наук.-практ. конф. “Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні”. – Запоріжжя: ЗНТУ. – 2002. – С. 112-114.

13. Мельник М.Ф. Методи оцінки ризиків інвестиційних проектів // Матеріали третьої всеукр. наук.-практ. конф. “Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2002. – Т. 2. – С. 28-30.

14. Мельник М.Ф. Направления развития программных продуктов комплексных систем автоматизированного управления предприятием // Зб. наук. пр. наук.-практ. конф. “Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні”. – Запоріжжя: ЗНТУ. – 2001. – С. 116-117.

15. Мельник М.Ф. Про можливість застосування методів технічних наук до рішення гуманітарних задач // Матеріали другої міжнар. конф. “Наука і освіта’99”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 1999. – С. 41.