1. Основними положеннями концепції побудови економічного механізму регулювання земельних відносин у нинішних умовах є: формування багатоукладної економіки в сільському господарстві; розробку системи плати за землю; здійснення різних видів плати за землю на єдиній методологічній основі; формування гнучкої системі землеволодіння і землекористування; розвиток оренди землі та заставних відносин. 2. Властивістю землі є її рентоздатність, тобто можливість приносити її власникові і землекористувачеві постійний доход. За своєю економічною сутністю рентоздатність виражає потенційну й фактичну прибутковість землі як об'єкта власності і господарювання. Природний виробничий потенціал землі – це тільки природна основа економічного прояву рентоздатності, а реальним вираженням рентоздатності конкретної ділянки землі може бути лише надлишковий чистий доход, отриманий від її експлуатації. 3. Метою державного регулювання земельних відносин має бути: забезпечення достатньої ефективності використання сільськогосподарських угідь; задоволення екологічних вимог, висунутих суспільством; здійснення “соціально справедливого”, з погляду більшості населення, ринкового перерозподілу землі. Для досягнення зазначених цілей при передачі прав власності чи розпорядження землею передбачено проведення відповідних заходів. 4. Система регулювання земельних відносин повинна бути здатною гнучко адаптуватися до змін загальноекономічної ситуації і водночас достатньо стабільною у застосуванні економічних регуляторів. Наведено заходи щодо удосконалення оподатковування, ціноутворення, фінансово-кредитного механізму, інвестування, соціального розвитку села. Такі заходи дозволять сформувати ефективний механізм економічного регулювання земельних відносин. 5. Основним елементом нової системи економічного регулювання земельних відносин є платність землі. Розвиток земельних відносин неможливий без об'єктивної оцінки ціни землі. У ринковій економіці є об'єктивні передумови утворення земельної ренти в двох формах: диференційній і монопольній. Удосконалено методи розрахунку ціни землі, що полягають у введенні платності за землю. 6. За останні роки в Україні суттєвих змін у структурі сільськогосподарських угідь у зв’язку з реформуванням аграрного сектору не сталося. Реформування аграрного сектору та форм власності на землю вплинули на зміни у складі та структурі сільськогосподарських угідь в цілому по Україні стосовно земельних власників та землекористувачів. Зараз у сільськогосподарських підприємств не вистачає власних коштів не тільки для ведення ефективного сільськогосподарського виробництва, але й для здійснення заходів щодо поліпшення земель. Нині скоротилося введення в дію площ зрошуваних земель та повністю припинено їх осушення. Взагалі в Україні надто повільно йде процес створення таких передумов формування земельних відносин, як визначення меж населених пунктів, інвентаризація та приватизація земельних ділянок, запровадження оренди та грошова оцінка землі 7. У ході здійснення аграрної реформи і перетворення відносин власності в сільському господарстві склалася багатоукладність, зв’являються нові форми господарювання і власності. Аналіз структури розподілу земельного фонду за формами власності свідчить, що останнім часом сталися різкі зміни на користь недержавного сектору. Безумовно, що поряд з великими господарствами в країні будуть розвиватися й дрібні. Поєднання різних форм власності на землю, розмірів господарств за умов підтримки сільського господарства державою — ось реальна перспектива подальшого удосконалення земельних відносин. 8. Структурна модель земельних ресурсів у даний час може бути рекомендована для визначення структурних змін земельних ресурсів. Водночас вона може бути базою для визначення сформованих земельних відносин між окремими власниками землі і її землекористувачами. За допомогою даної моделі доцільно систематизувати узагальнюючі показники використання земельного фонду. 9. Схеми державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції у даний час потребують розширення земельної площі. У результаті переходу до нової структури земельної власності складається досить непроста система відносин, пов'язаних з оборотом землі. Щоб уникнути суперечностей у їх розвитку, необхідно розробити і застосовувати на практиці ряд законодавчих, організаційних і економічних заходів. 10. У даний час слід застосовувати різні варіанти орендної плати за землю. При цьому повинен діяти механізм відповідальності орендарів. Для впровадження механізму іпотечного кредитування доцільно створити регіональний земельний банк. При цьому слід застосувати економічний механізм взаємодії регіонального земельного банку і сільськогосподарських підприємств. Механізм іпотечного кредитування сільськогосподарських підприємств слід доповнити субординарною системою державних замовлень на основну частину сільськогосподарської продукції через державну та регіональні продовольчі корпорації. 11. Для управління земельними ресурсами регіону пропонується інформаційно-програмний комплекс «Земля». Інформаційна система управління земельними ресурсами має модульну структуру і містить ряд самостійних інформаційних систем, об’єднаних загальною базою даних, загальною методологією й інтерфейсом. |