Анотація до роботи:

Жук Микола. Економічні механізми посилення експортної орієнтації виробничо-ресурсного потенціалу Карпатського регіону. – Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2002.

Дисертацію присвячено дослідженню методологічних і прикладних проблем зростання експортного потенціалу Карпатського регіону та ефективності його використання. У роботі розкриті механізми впливу вартісної структури товару на характеристики експортно-імпортних операцій у контексті з гармонізацією інтересів територій і суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Розглядаються теоретико-концептуальні підходи дослідження експортоорієнтованого виробництва регіону, де в якості пріоритетних виділені системний підхід і моделювання. На їх основі наведена кількісна інтерпретація ступеню залежності експорту від основних чинників виробництва.

Проаналізовані тенденції розвитку регіональних економічних процесів, що дало змогу визначити напрямки доповнення зовнішньої інтеграції внутрішньою і формування регіонального ринку.

Показані економічні та інституційні засади перетворення регіону у відносно самостійний об’єкт управління, наведені рекомендації з формування екстериторіальних ринкових структур.

У дисертації містяться теоретичне узагальнення і нове трактування еволюції регіональних економічних процесів у контексті з покращенням використання експортного потенціалу.

1. Використання системного підходу дало можливість визначити ступінь впливу динаміки чинників виробництва на тенденції розвитку експорту в регіональному масштабі. Побудовані на його основі моделі дозволяють стверджувати, що енергоємність продукції – основний чинник, який визначатиме величину експорту. Спостерігається тенденція зростання ролі енерго- і матеріалоємності продукції для територій з великими обсягами експорту. Множинні регресії, підтверджені кластерним аналізом, дозволяють найточніше прогнозувати величину експорту і давати їй оцінку для окремих територій.

2. Розуміння особливої ролі доданої вартості в міжнародному обміні покликане сприяти модифікації концепції діяльності вітчизняних товаровиробників на зовнішніх ринках, подоланню протиріч в інтересах експортерів і території, оптимізації структури експорту та імпорту відповідно до критеріїв ефективності.

3. Матрична форма структурування експорту та імпорту дозволила застосувати двомірний підхід при визначенні приоритетних напрямків використання доданої вартості як визначальний елемент зростання ефективності використання експортного потенціалу.

4. Оскільки в процесі підвищення конкурентоспроможності регіональної економіки визначальне місце мають якісні показники господарювання, у роботі обґрунтовані шляхи їх покращення шляхом поглиблення поділу і кооперації праці. За допомогою спеціально розробленої методики була з’ясована невідповідність рівня якісних показників господарювання ступеню концентрації виробництва та експорту, що призводить до зниження ефективності зовнішньоторговельної діяльності. На цій підставі робиться висновок про необхідність територіальної і виробничої децентралізації, в результаті чого на стадії створення проміжного продукту збільшується чисельність самостійно функціонуючих у ринковому режимі виробничих одиниць, зростає інтенсивність товарообмінних операцій, що зумовлює тенденції до підвищення якісних показників господарювання і конкурентоспроможності продукції.

5. У процесі децентралізації на ринку зменшується питома вага кінцевої продукції і збільшується частка проміжної продукції, але в абсолютному виразі зростають обидві ці величини за рахунок позитивної динаміки показників ефективності більшої кількості працюючих у ринковому режимі виробничих одиниць.

6. В якості вимог при обґрунтуванні ступеня експортної орієнтації окремих галузей доцільно використовувати наступне співвідношення між основними показниками:

частка галузей в експорті має перевищувати її питому вагу в економіці території;

частка доданої вартості галузі в експортованій доданій вартості має бути вища за частку галузі в експорті.

7. У класичній інтерпретації експорт впливає на величину ВНП у бік його збільшення, імпорт – у бік зменшення. Однак ступінь цього впливу безпосередньо залежить від вмісту доданої вартості в експорті й імпорті. Це не суперечить класиці, а тільки конкретизує її з урахуванням нових реалій.

8. Робота вітчизняних підприємств з давальницькою сировиною може бути тільки тимчасовим засобом вирішення соціально-економічних проблем. По суті, це форма привласнення іноземними партнерами виробленої на вітчизняних підприємствах доданої вартості. У регіоні необхідно заповнити відсутню ланку в ланцюжку “видобуток сировини – випуск кінцевої продукції”. За аналогією з міжнародною практикою дану проблему можна вирішити шляхом створення Зон по переробці сировини на експорт, що покликані стимулювати заміну імпорту не тільки проміжної але й кінцевої продукції на внутрішньому ринку. А також сприяти випуску конкурентоспроможної продукції для експорту.

9. Специфіка господарювання в гірських територіях Карпатського регіону зумовлює переважання виробництв і експорту продукції з низьким вмістом доданої вартості. Концепція гірської політики повинна базуватися на тому, що економічний розвиток тут відрізняється від загальноприйнятих підходів і є похідним стосовно основної мети: збереження традиційного способу життя, народних промислів, культурної самобутності, їх відгородження від процесу глобалізації.

10. Для розвитку процесу внутрішньої інтеграції і формування в межах Карпатського регіону загального ринку необхідно синтезувати ринковий і інституційний підходи. З цією метою рекомендується створення асоціативного органу управління, надання окремим кредитно-фінансовим установам додаткових функцій у сфері працевлаштування вільної робочої сили, що посилить економічні механізми регулювання ринку праці. Ритмічність функціонування внутрішньо- регіональної мережі виробничої кооперації і своєчасність взаєморозрахунків може забезпечити Біржа заборгованостей, яка використовує заборгованість як актив, що може купуватися, продаватися, обмінюватися. У цьому ж руслі передбачається функціонування регіонального гарантійного консорціуму.

11. Покращення використання експортного потенціалу Карпатського регіону передбачає вираховування тенденцій еволюції зовнішніх ринків у бік демонополізації під впливом переводу значної частини товарообмінних операцій у сферу нетекономіки. Остання нівелює умови функціонування на ринку як для його традиційних учасників, так і для новачків, вимагає відходу від традиційних маркетингових концепцій і застосування онлайнового маркетингу за допомогою єдиної регіональної комп’ютеризованої мережі.

Публікації автора:

І. Монографії і підручники

1. Жук М.В. Експортний потенціал регіону: Теорія, методологія, практика. – Чернівці: Рута, 2002. – 199 с.

2. Жук М.В. Комерційна географія України: Підручник. – Чернівці: Прут, 1998. – 360 с.

3. Жук М.В. Комерційні відносини України: Підручник. – Чернівці: Рута, 2002. – 576 с.

4. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2002. – 276 с.

ІІ. Публікації в наукових фахових виданнях

5. Жук М.В. Современные тенденции регионализации экономики // Регіони Східної Європи: інтеграційні очікування та конфронтаційні небезпеки. – Чернівці: БУКРЕК, 2000. – С. 52-54.

6. Жук М.В. Економічні аспекти регіональної політики Румунії // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. Вип. 2. – Чернівці, 2001. – С. 22-26.

7. Жук М.В. Регіональні пріоритети економічного росту // Економіка промисловості. – 2001. – № 2 (12). – С. 67-72.

8. Жук М.В. Регіоналізація як форма розвитку внутрішнього ринку // Наук. вісник Ужгородського у-ту. Вип. 8. Серія: Економіка. – Ужгород, 2001. – С. 27-30.

9. Жук М.В. Локальні чинники розвитку продуктивних сил в умовах регіональної інтеграції // Актуальні проблеми економіки. – 2001. – № 5-6. – С. 40-44.

10. Жук М.В. Регіональна нетекономіка // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. Вип. 3. – Чернівці, 2001. – С. 9-10.

11. Жук М.В. Територіальні аспекти процесу входження економіки в систему світогосподарських зв’язків // Актуальні проблеми економіки. – 2001. – № 9-10. – С. 54-59.

12. Жук М.В. Концептуальні проблеми посилення ефективності використання експортного потенціалу регіону //Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Податкова та фінансово-кредитна політика держави і механізми її реалізації в регіонах України: Щорічник наук. пр. Вип. ХХІV. – Львів, 2001. – С. 586-596.

13. Жук М.В. Специфіка входження гірських територій в систему світогосподарських зв’язків // Економіка України. – 2002. – № 2. – С. 69-72.

14. Жук М.В. Кількісне визначення і порівняльний аналіз економічного потенціалу адміністративно-господарських одиниць // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. – Чернівці: АНТ ЛТД, 2002. – С. 67-83.

15. Жук М.В. Активізація трудоресурсних факторів економічного зростання (на прикладі Карпатського регіону) // Актуальні проблеми економіки. – 2002. – № 1. – С. 32-36.

16. Жук М.В. Регіональні пріоритети підвищення ефективності зовнішньої торгівлі // Регіональна економіка. – 2002. – № 1. – С. 115-123.

17. Жук М.В. Методологічні підходи до структурування експортного потенціалу регіону // Економіст. – 2002. – № 4. – С. 52-54.

18. Жук М.В. Ринкові основи регіонального управління // Актуальні проблеми економіки. – 2002. – № 3. – С. 14-19.

19. Жук М.В. Економічні умови розвитку промисловості будівельних матеріалів // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. – Чернівці, 2002. – Ч.ІІ – С.174-177.

20. Жук М.В. Зовнішньоекономічна діяльність, як чинник економічного зростання // Вісник Львівської комерційної академії. – Львів: ЛКА. Вип 12. Серія: Економічна. – 2002. – С. 122-131.

21. Жук М.В. Геополітичні та геоекономічні чинники зовнішньоекономічної діяльності підприємств-експортерів Карпатського регіону // Актуальні проблеми економіки. – 2002. – № 6. – С. 44-48.

22. Жук М.В. Перспективи територіального розвитку Карпатського регіону // Економіст. – 2002. – № 5. – С. 56-59.

23. Жук М.В. Важелі активізації інвестиційного чинника економічного зростання // Фінанси України. – 2002. – № 8. – С. 123-129.

24. Жук М.В. Територіальні чинники інтенсифікації зовнішньоекономічної діяльності // Економіка України. – 2002. – № 10. – С. 79-83.

25. Жук М.В. Матеріальні основи інтеграції економіки України в систему світогосподарських зв’язків // Науковий вісник Черн. ун-ту: Зб. наук. пр. Вип. 139. Серія: Економіка. – Чернівці: Рута, 2002. – С. 34-38.

26. Жук М.В. Структурні аспекти активізації трудоресурсного фактору виробництва (на прикладі Карпатського регіону) // Соціально-економічні аспекти промислової політики: регіональна політика – організаційні та економічні механізми: Зб. наук. пр. – Донецьк, 2002. – Т. 2 – С. 80-86.

27. Жук М.В. Макроекономічні аспекти інформатизації зовнішньої торгівлі // Вісник Тернопільської академії народного господарства. Вип.2. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – С. 74-76.

28. Жук М.В.Регіональне управління внутрішньою інтеграцією // Регіональна економіка. – 2002. – № 4. – С. 50-54.

ІІІ. Публікації в зарубіжних виданнях

29. Жук М., Федан Р. Регіон у міжнародних економічних відносинах. – Львів-Ярослав. – 2002. – 71 с.