Анотація до роботи:

Антонюк П.О. Економічні та організаційні засади реструктуризаційних процесів у харчовій промисловості України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 – Економіка промисловості. – Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, м. Одеса, 2004.

Дисертація присвячена розробці теоретичних і методологічних підходів та практичних рекомендацій щодо реструктуризаційних процесів у харчовій промисловості. В роботі, зокрема, уточнено поняття реструктуризації галузі, розглянуто основні чинники, що зумовлюють її об’єктивну необхідність, узагальнено зарубіжний досвід реструктуризації харчових виробництв. Проведено комплексне дослідження економічних, соціальних, екологічних аспектів реструктуризації виробництва. Запропоновано класифікацію об’єктів структурних змін в харчовій промисловості, що дозволяє як оцінити ефективність вже здійснених змін, так і цілеспрямовано управляти наступними реструктуризаційними процесами. Обґрунтовано роль інвестиційно-інноваційного забезпечення, як визначального фактору успішного проведення реструктуризації. Запропоновано систему механізмів регулювання реструктуризаційних процесів в харчовій промисловості, що включає механізми, які спрямовані на здійснення внутрішніх, цілеспрямованих і контрольованих заходів, а також заходи щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності галузі.

В дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення економічних і організаційних аспектів реструктуризації харчової промисловості і запропоновано нове розв'язання конкретного наукового завдання, що полягає в розробці науково-методичного забезпечення оцінки економічної та організаційної складових реструктуризації й наданні практичних рекомендацій щодо забезпечення структурних змін за всіма об'єктами і напрямами. Відповідно до результатів дослідження сформульовано такі основні висновки:

1. Ринкова економіка висуває до суб'єктів господарювання вміння адаптуватися до мінливого зовнішнього середовища, що досягається постійними перетвореннями різних сфер промисловості, тобто її реструктуризацією. На наш погляд, реструктуризація галузі – це прогресивні зміни в структурі формуючих її підсистем, які здійснюються за допомогою організаційних, фінансово-економічних, правових і технічних заходів при активному сприянні держави, і спрямовані на зростання виробництва, підвищення ефективності і конкурентоспроможності.

2. Надзвичайна складність і комплексність проблеми реструктуризації харчової промисловості, її суттєвий вплив на якість життя населення вимагають при формуванні науково-методичного забезпечення реструктуризації і визначенні практичних рекомендацій щодо структурних змін обов'язково враховувати систему чинників, що зумовлюють об'єктивну необхідність таких змін.

3. Реструктуризація завжди має цільову спрямованість. При цьому виділяються цілі двох рівнів. Перший рівень – цілі галузі, що полягають у створенні необхідних умов для функціонування конкурентоспроможних товаровиробників та підвищення ефективності суспільного виробництва. Другий рівень – цілі підприємства, що полягають в адаптації до ринкових умов господарювання конкретного виробника продукції. На нашу думку провідна роль в реструктуризації виробництва відводиться саме структурним змінам на рівні галузі (підгалузі) промисловості, що є базою для успішної реструктуризації промислових підприємств. З іншого боку, структурні зміни на підприємствах і організаціях формують, суттєво доповнюють, збагачують реструктуризаційні заходи в цілому по галузі.

4. Стратегія реструктуризації харчової галузі передбачає вирішення не тільки економічних, але й соціальних, екологічних завдань. Але, в умовах недостатнього рівня економічної ефективності галузі, загострюються соціальні й екологічні проблеми за причиною слабкої фінансової бази галузі. До таких проблем відносяться: рівень споживання продуктів харчування залишається замалим від рекомендованих норм; скорочується зайнятість в харчовій промисловості; середня заробітна плата ледь покриває прожитковий мінімум; підприємства харчової промисловості не зменшили негативний вплив на навколишнє середовище; підвищення екологічності харчової промисловості через випуск екологічних продуктів харчування не отримало належного розповсюдження.

5. Основними причинами незадовільного здійснення реструктуризації харчової промисловості, як показали дослідження, є: недосконалість методичної бази структурних змін; неузгодженість в здійсненні різних заходів щодо трансформації галузі як складової АПК; відсутність економічних інтересів у виробників і надійного механізму регулювання структурних зрушень; застарілі обладнання та технології виробництва; недостатнє використання зарубіжного досвіду здійснення реструктуризації.

6. Аналіз сучасного стану реструктуризаційних процесів у харчовій промисловості свідчить про необхідність вжиття заходів щодо їх прискорення і поліпшення. Для забезпечення цілеспрямованого управління цими процесами велике значення має їх класифікація відповідно за об'єктами, елементами і напрямами. Основними об'єктами структурних змін в галузях харчової промисловості є такі: матеріальні ресурси, промислова продукція, суб'єкти господарювання, зовнішньоторговельний оборот.

7. У здійсненні реструктуризації виробництва найважливіша роль належить формуванню дійового механізму регулювання структурних змін. Особливе значення в управлінні цими процесами відводиться різним заходам щодо державного регулювання, серед яких слід виділити такі: роздержавлення і приватизація, різні форми підтримки малого і середнього бізнесу, впровадження галузевих програм, використання фінансово-кредитних відносин, агропромислова інтеграція, а також система заходів щодо стимуляції зростання експорту промислової харчової продукції і захисту вітчизняних виробників від впливу зовнішніх умов.

8. Запропоновані об'єкти структурних змін, а також механізми їх регулювання складають основу системної трансформації харчової промисловості, дають можливість сформувати цілісну, ефективну структуру виробництва й управління, яка забезпечить підвищення ефективності виробництва і якості продукції, постійне забезпечення населення продуктами харчування, створення експортного потенціалу держави. Окремі ланцюги механізму регулювання, як складові системи, тісно пов'язані між собою. Вплив кожного ланцюга механізму на структурні зміни тільки посилюється при ефективній дії інших. Узгоджена і збалансована діяльність механізмів регулювання буде сприяти успішній реструктуризації галузі.

Публікації автора:

1. Антонюк П.О. Необхідність та економічні аспекти реструктуризації виробництва в харчовій промисловості України // Аграрний вісник Причорномор’я. – 2000. – №5 (10). – С. 89-93.

2. Антонюк П.О., Степаненко Є.Ф. Концепція комплексної реструктуризації виробництва в харчовій промисловості // Аграрний вісник Причорномор’я. – 2001. – №6 (13). – С. 49-52. Особисто автора – обґрунтовано необхідність інвестиційного забезпечення реструктуризації, розробки галузевих і міжгалузевих програм.

3. Антонюк П.О., Харічков С.К. Реструктуризація як чинник зростання виробництва та екологізації в харчовій промисловості // Економіка: проблеми теорії та практики. Вип. 110. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – С. 102-107. Особисто автора – розглянуто зростання виробництва екологічно безпечної продукції та спеціальних продуктів харчування як один з напрямів реструктуризації.

4. Антонюк П.О. Економіко-екологічні аспекти реструктуризації виробництва в спиртовій промисловості України // Труды Одесского политехнического университета: Научный и производственно-практический сборник по техническим и естественным наукам. – Одесса, 2001. – Выпуск 2 (14). – С. 240-243.

5. Антонюк П.О. Збереження експортного продовольчого потенціалу України // Економіка АПК. – 2002. – № 1 – С. 110-113.

6. Антонюк П.О. Сучасні тенденції реструктуризації виробництва в харчовій промисловості // Економіка промисловості України: Зб. наук. праць. – К.: РВПС України НАН України. – 2001. – С. 140-148.

7. Антонюк П.О. Структурні зміни в харчовій промисловості в контексті продовольчої безпеки України // Труды Одесского политехнического университета: Научный и производственно-практический сборник по техническим и естественным наукам. – Одесса, 2002. – Выпуск 2 (18).– С. 303-306.

8. Антонюк П.О. Методологічні аспекти реструктуризації виробництва в харчовій промисловості // Економіка промисловості України: Зб. наук. праць. – К.: РВПС України НАН України. – 2003. – С. 141-148.

9. Антонюк П.О. Основні напрями реструктуризаційних процесів в харчовій промисловості України // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Україна наукова 2003”. Дніпропетровськ. – 2003. – С. 3-5.

10. Антонюк П.О. Розвиток сільськогосподарського виробництва і структурні зміни в харчовій промисловості // Матеріали II Міжнародної Науково-практичної конференції “Ринкові відносини в АПК: здобутки, проблеми, перспективи”. Одеса. – 2003. – С. 20-23.

11. Антонюк П.О., Харічков С.К. Реструктуризація спиртового виробництва: зменшення енергетичної залежності України // Матеріали IV Міжнародної Науково-практичної конференції “Теорія і практика сучасної економіки”, – Черкаси – 2003. – С. 87-89. Особисто автора – досліджено взаємозв’язок змін в структурі продукції спиртозаводів і зменшення споживання імпортованих енергоносіїв.