В дисертаційній роботі здійснено теоретико-методологічне обґрунтування змісту і структури економічних умов та їх впливу на процес реформування вищої школи, розроблено пропозиції щодо удосконалення фінансування та підготовки фахівців з вищою освітою з урахуванням сучасних соціально-економічних трансформацій. Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити наступні висновки та сформулювати рекомендації, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне і науково-практичне значення: 1. В умовах докорінних змін в Україні постає потреба в реформуванні вітчизняної системи вищої освіти з метою приведення рівня якості освітнього потенціалу і кадрового забезпечення країни у відповідність до вимог соціально-орієнтованої ринкової економіки, здатної забезпечити конкурентоспроможність країни та її економічне зростання. Оскільки соціально-економічна система суспільства та система вищої освіти перебувають у тісному взаємозв’язку, відповідні зміни однієї викликають певні зміни іншої, тому процес адаптації системи вищої освіти до сучасних умов потребує її реформування з урахуванням усіх суспільних змін у країні, що має враховуватися при розробці державних заходів з реформування освіти. 2. У комплексі умов – політичних, правових, національних, культурних, соціальних, економічних, міжнародних, що визначають напрями реформування та розвиток системи вищої освіти, найбільш вагомими є економічні. В роботі з’ясовані та класифіковані економічні умови і фактори, що утворюють економічне середовище системи вищої освіти і визначають необхідність її реформування з метою формування інтелектуального потенціалу суспільства, здатного забезпечити конкуренцію власної економіки, стабілізацію та подальший соціально-економічний розвиток українського суспільства. Економічні умови для вищої освіти класифіковані як зовнішньоекономічні, загальнодержавні та внутрішньосистемні. 3. Виявлено сукупність економічних факторів, під впливом яких формуються економічні умови для системи вищої освіти. Запропонована класифікація економічних факторів функціонування системи вищої освіти полягає у визначені на макроекономічному, мезоекономічному, мікроекономічному, індивідуальному рівнях їх взаємодію та взаємозв’язок із системою вищої освіти. 4. Комплексний аналіз взаємодії трансформації економіки України та системі вищої освіти засвідчив, що економічні умови реформування системи вищої освіти зазнають впливу не лише глобальних трансформацій, а й політико-правових, соціально-економічних, національно-культурних умов країни. Унаслідок цього, система вищої освіти за останнє десятиліття зазнала суттєвих, як позитивних так і негативних змін, зокрема збільшення кількості вищих навчальних закладів, обсягів прийому та випуску студентів, введення нових форм і методів навчання у вищих навчальних закладах тощо. На підставі здійсненого аналізу виявлено й основні причини економічних проблем вищої школи, які обумовлені соціально-економічним становищем країни, що характеризується низьким рівнем національного доходу та доходів населення, низькими темпами розвитку виробництва, деформованою структурою видатків державного бюджету, браком дієвих стимулів до розвитку підприємницького середовища, неефективним використанням інтелектуального потенціалу, нераціональним розподілом та використанням державних коштів, призначених на фінансування навчання у вищих навчальних закладах. 5. У комплексі економічних умов, що впливають на реформування вищої освіти, найбільш визначальними є умови фінансування вищих навчальних закладів: залучення бюджетних та позабюджетних коштів у сферу вищої освіти. Позабюджетна діяльність вищих навчальних закладів охоплює досить широкий спектр послуг і є важливим джерелом доходів, оскільки дає змогу зменшити тягар державних бюджетних витрат і покрити необхідні видатки вищих навчальних закладів. Тому, зважаючи на сучасні економічні умови, брак фінансових ресурсів, що призводить до зниження видатків на вищу освіту з державного бюджету, та враховуючи зарубіжний досвід поєднання бюджетних і позабюджетних джерел фінансування вищої освіти, держава повинна утримуватися від жорсткої регламентації фінансово-економічної діяльності вищих навчальних закладів у сфері залучення позабюджетних коштів. Процес реформування системи фінансування вищої освіти на державному та регіональному рівнях має бути спрямований на раціональний розподіл й ефективне використання державних коштів та залучення альтернативних джерел фінансування. 6. На основі емпіричного аналізу архівних даних про фінансування та обсяги підготовки фахівців вищими навчальними закладами культури з’ясовано, що реформування законодавчої бази стосовно фінансування вищої освіти на початковому етапі відіграло позитивну роль у підготовці фахівців з вищою освітою і створило умови для стимулювання надходжень позабюджетних коштів до вищих навчальних закладів. Але пізніше почали виявлятися суперечності та певні негативні тенденції у підготовці фахівців вищими навчальними закладами, зокрема орієнтація вищих навчальних закладів лише на попит освітніх послуг, зростання кількісних і зниження якісних показників підготовки фахівців, перенасичення ринку фахівцями “модних” спеціальностей. Такі негативні тенденції зумовлені суб’єктивними інтересами вищих навчальних закладів, зацікавлених у збільшенні кількісних показників контингенту студентів, з якими пов’язаний рівень фінансування. 7. Досліджений період розвитку системи вищої освіти в Україні можна охарактеризувати як перехідний від етапу становлення до етапу підвищення якості освітніх послуг, довготривалість якого залежить від розв’язання проблеми фінансування вищої школи. З метою ефективного і раціонального використання державних коштів та розширення джерел їх надходжень, для поліпшення умов фінансування вищої освіти необхідно запровадити певні заходи на макроекономічному та мікроекономічному рівнях, зокрема створення умов для зменшення зовнішніх міграційних процесів населення з вищою освітою, регулювання доходів та посилення соціального захисту цієї категорії населення, залучення бізнес-структур до фінансування вищих навчальних закладів за допомогою системи податкових пільг, благодійництва, меценатства, спонсорства тощо. Розроблені рекомендації щодо удосконалення системи управління якістю підготовки спеціалістів вищими навчальними закладами, які передбачають, зокрема, тендерне розміщення державного замовлення на підготовку фахівців серед вищих навчальних закладів, розробку системи визначення рейтингу та рівня якості підготовки спеціалістів вищими навчальними закладами тощо. 8. На основі цілісної картини соціально-економічних процесів українського суспільства окреслено перспективи, визначено пріоритети реформування та розвитку системи вищої освіти відповідно до соціально орієнтованого ринкового, інноваційного, євроінтеграційного курсу економіки України, що передбачає порушення та вирішення комплексу питань. Євроінтеграційний напрям розвитку системи вищої освіти повинен сприяти створенню умов для входження нашої країни до єдиного європейського простору шляхом підвищення якості підготовки фахівців, узгодження законодавства України в галузі освіти з європейськими стандартами. Інноваційний напрям розвитку системи вищої освіти сприятиме розробці на основі сучасних технологій нових методик підготовки кадрів, здатних змінювати акцент фахової діяльності з галузі матеріальних витрат і ресурсів на галузь інтелектуальних технологій. Для подальшого розвитку соціально орієнтованої ринкової економіки вища освіта повинна зберігати тенденцію до збільшення освітнього потенціалу населення та підвищення його якості і поліпшення кадрового забезпечення країни. |
