1. Економічні взаємовідносини як складова виробничих відносин охоплюють систему різних форм взаємозв'язків, які проявляються у процесі товарного виробництва, реалізації та переробки сільськогосподарської продукції і доведення кінцевого продукту до споживача, та є мотиваційним механізмом, що генерує загально визнані правила і принципи господарювання, зумовлюючи відповідно до своєї досконалості рівень соціально-економічного розвитку взаємозалежних господарюючих структур. 2. Основою формування економічних взаємовідносин у сфері аграрно-промислового виробництва є відносини власності – як економічна основа господарювання та формування реальних власників землі, засобів виробництва і результатів праці, вільних у виборі форм господарювання та шляхів підвищення ефективності розвитку товарного виробництва. 3. Виявлені тенденції виробництва насіння соняшнику в господарствах регіону та Україні в цілому свідчать про високий рівень його кон’юнктурності. Це зумовило розширення посівів у 2003 р. порівняно з 1990 р. по господарствах України в 2,4 раза, в Черкаській області – у 2,98 раза. Але недостатня кількість матеріально-технічних та фінансових ресурсів, зменшення обсягів внесення в грунт мінеральних і органічних добрив, недотримання раціонального розміщення посівів у сівозміні та порушення технології вирощування культури призвели до зниження урожайності соняшнику на 29,1 і відповідно на 34,9%. Валовий збір збільшився за цей період лише на 65,5% по Україні і на 93,9% - у Черкаській області. 4. Найважливішими факторами підвищення урожайності та збільшення обсягів виробництва насіння соняшнику є раціональне розміщення його посівів у структурі посівних площ відповідно до агробіологічних особливостей культури; використання вітчизняних сортів і гібридів з періодом вегетації відповідно до зони вирощування соняшнику; запровадження досконалої й ефективної технологічної схеми виробничого процесу вирощування культури з дотриманням усіх правил своєчасного та якісного виконання технологічних операцій. 5. У структурі реалізації насіння соняшнику за каналами збуту найвищу частку займають комерційні організації: по господарствах України в цілому – 73,84%, у господарствах Черкаської області – 75,17%. Структура реалізації насіння соняшнику в динаміці за каналами збуту свідчить про їх нестабільність, що проявилось у зниженні частки заготівельних організацій, за бартерними угодами та підвищення частки реалізації комерційним структурам. Незначні обсяги насіння соняшнику були реалізовані на ринку через власні магазини, ларки, палатки та населенню – через систему громадського харчування, включаючи продаж і видачу в рахунок оплати праці. Причому обсяги збуту та їх частка за цими каналами мають тенденцію до зменшення. Реалізаційні ціни за каналами збуту різні, неоднакові і щорічне їх підвищення, що свідчить про наявність перерозподільчих процесів і недостатній розвиток ринкового середовища. Це зумовлює зростання цін на матеріально-технічні ресурси, впливає на рівень собівартості та рентабельності насіння соняшнику. 6. У сфері виробництва і реалізації продукції соняшнику формується система зв’язків, які суттєво визначають умови здійснення товаровиробниками виробничого процесу та мають багатовекторну розгалуженість. Узагальнення структури їх формування показує, що вони здійснюються в двох основних напрямах. Перший напрям стосується забезпечення внутрішніх потреб господарств у матеріально-технічних ресурсах, наявність яких має гарантувати відтворення виробничого процесу і виробництво продукції, причому якісної, відповідно до попиту споживачів. Другий напрям зв’язків, які здійснюються у сфері збуту продукції, пов’язаний з пошуками організованих і стабільних ринків її реалізації для гарантованого збуту за цінами, що мають не тільки відшкодувати виробничі витрати, а й забезпечити достатню прибутковість та розширене відтворення виробництва. 7. Виявлена багатоканальність ринку збуту насіння соняшнику не сприяє формуванню стабільних стимулюючих економічних відносин у сфері його виробництва і реалізації. Процес збуту продукції є досить складним і не забезпечує товаровиробникам достатній рівень прибутковості, а окремим господарствам приносить збитки. У 2003 р. від реалізації насіння соняшнику 32 сільськогосподарські підприємства Черкаської області мали збитки, що складає 7,5% від кількості тих, які займались його виробництвом. При цьому рівень рентабельності насіння соняшнику в середньому по області становив 69,8%, що нижче попереднього року на 2,5 відсоткових пункти. 8. Канали реалізації насіння соняшнику, обсяги реалізації та реалізаційні ціни , виявлені умови формування сучасної структури збуту продукції за каналами реалізації є несприятливими для товаровиробників і потребують удосконалення економічних відносин між сільськогосподарськими підприємствами й олійно-жировими комбінатами як гарантованого каналу реалізації. Наявність виробничих потужностей з переробки насіння соняшнику дозволяє повністю переробити вирощений урожай. Дрібні олійниці мають відігравати роль резервних потужностей за умови перевиробництва насіння соняшнику чи/або продукції інших олійних культур. 9. Розвиток і становлення економічних взаємовідносин у сфері виробництва, реалізації та переробки насіння соняшнику в своїй основі базуються на відносинах власності на землю, засоби виробництва і результати праці. При цьому удосконалення відносин власності є основою раціонального використання землі та підвищення ефективності виробництва насіння соняшнику. 10. Важливими напрямами удосконалення економічних взаємовідносин є організація професійних об'єднань сільськогосподарських товаровиробників за галузевим принципом, створення фермерськими господарствами обслуговуючого кооперативу і будівництво олійниці для переробка насіння соняшнику для координації їх діяльності з переробними підприємствами з приводу виробництва якісного насіння для повного забезпечення промислових потужностей з переробки на основі спільного інтересу; організація інтегрованих формувань на основі спільного економічного механізму взаємовідносин, що грунтується на централізованому управлінні ефективним розвитком сфери виробництва і переробки та спільній відповідальності за ефективне використання виробничого потенціалу сільськогосподарських і переробних підприємств. 11. Досконалість економічних взаємовідносин у сфері виробництва, реалізації і переробки насіння соняшнику на різних рівнях ієрархії управління визначатиметься певними критеріями і показниками. На народгосподарському рівні таким критерієм є наповнення ринку вітчизняною продукцією відповідно до попиту і формування експортних ресурсів; на галузевому – еквівалентність обміну та рівень забезпеченості виробничих потужностей якісною сільськогосподарською сировиною; на господарському – конкурентоспроможність підприємства та платоспроможність його працівників. 12. На макроекономічному рівні економічні взаємовідносини у сфері виробництва, реалізації і переробки насіння соняшнику мають базуватись на регулюючій дії держави та її протекціонізму щодо розвитку аграрно-промислового виробництва за прикладом активного державного впливу в країнах з ринковими відносинами для упередження диспропорцій у розвитку складових олієпродуктового підкомплексу. | 