Бронін Олег Володимирович. Економічний механізм формування і функціонування ринку насіння cоняшнику в Україні : Дис... канд. наук: 08.70.02 - 2003.
Анотація до роботи:
Бронін О.В. Економічний механізм формування і функціонування ринку насіння соняшнику в Україні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – Економіка сільського господарства і АПК. – Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2002.
В дисертації викладені результати дослідження теоретичних, методологічних і практичних аспектів економічного механізму формування і функціонування ринку насіння соняшнику в Україні в період переходу до ринку. Узагальнено науково-теоретичні основи та обґрунтовано методичну схему комплексного аналізу ефективності виробництва насіння соняшнику і функціонування ринку цього продукту. Вивчено досвід формування і функціонування ринків олійних культур в країнах з розвинутою ринковою економікою та економічні механізми державного регулювання цін; досліджені особливості формування ринку насіння соняшнику в Україні; визначено специфіку цінового механізму в олієжировому підкомплексі та елементи інфраструктури ринку олійної продукції в Україні в умовах реформування; проведено аналіз економічної ефективності виробництва насіння соняшнику в господарствах усіх форм господарювання; розроблені заходи удосконалення економічного механізму функціонування ринку насіння соняшнику та продуктів його переробки; досліджено вплив експортного мита на стан олійно-жирової галузі України і надано пропозиції щодо захисту споживчого ринку України та інтересів вітчизняного виробника олійної продукції; визначені перспективи України в розвитку експорту.
На основі проведених досліджень та узагальнення їх результатів зроблено ряд висновків:
В Україні соняшник - головна олійна культура, що дає близько 95 % загального виробництва рослинної олії. Протягом останніх років насіння соняшнику користується підвищеним попитом, тому на внутрішньому ринку зросла і його пропозиція. Але виробництво цієї продукції збільшилося, в основному, за рахунок розширення посівних площ, які в середньому за 1996-2000 рр. збільшилися в порівнянні з 1991-1995 рр. на 40,8 %, а в порівнянні з 1986-1990 рр. – на 53,5 %. Таке збільшення посівних площ під соняшником не відповідає правилам раціональних сівозмін і негативно позначається на природній родючості ґрунтів України. Протягом 1991-2001 рр. урожайність соняшнику поступово падала, і в 2001 р. вона склала 9,4 ц з 1 га, що відповідає рівню, який був в Україні ще на початку минулого століття.
Низька купівельна спроможність населення, яка має місце в Україні в перехідний період до ринкових відносин, є однією з головних причин зменшення місткості внутрішнього ринку соняшникової олії. За останнє десятиріччя в Україні середньодушове споживання населенням рослинної олії зменшилося з 11,6 кг у 1990 р. до 9,4 кг у 2001 р.
Аналіз реалізації насіння соняшнику по каналах збуту в 1996-2001 рр. свідчить, що господарства використовують для цього, в основному, позабіржові канали ринку. Найбільшу питому вагу тут мають: бартерний обмін (40-60 %), продаж продукції господарствами через власні магазини, торгові точки (25-45 %), видача та продаж населенню в рахунок оплати праці і на громадське харчування (11-15 %). Бартеризація є суто вимушеним і тимчасовим явищем і має поступитися нормальним товарно-грошовим стосункам постачальників і споживачів олійної продукції на взаємовигідних економічних умовах. Біржа поки що не виконує ролі індикатора ціни, адже в 2001 р. товаровиробники реалізували через біржі лише 0,02 % загального обсягу насіння соняшнику.
Ціни реалізації насіння соняшнику значно залежать від строків продажу та каналів збуту. В 2000-2001 рр. в період основного продажу олійної продукції (вересень – грудень 2000 р.) ціна на насіння соняшнику становила 493-544 грн. за 1 тонну, що значно нижче, ніж в подальший період (січень-серпень 2001 р.), коли на ринку йде перепродаж насіння соняшнику посередниками, і ціна зростає до 606-994 грн. за 1 т. Рівень цін коливається також за рахунок реалізації насіння соняшнику по різних каналах. В 2001 році найвищою вона була при реалізації насіння соняшнику споживкооперації (1192 грн. або 152 % до середньої ціни), а найнижчою - при продажу його населенню в рахунок оплати праці (635 грн. або 81 % до середньої ціни).
Для формування дієвого економічного механізму регулювання цін на олійному ринку країни доцільним було б: запровадження заставних цін на насіння соняшнику, які б виконували функцію кредиту або мінімальної гарантованої ціни; формування інтервенційних фондів насіння соняшнику.
Зовнішня торгівля насінням соняшнику останніми роками відзначалась пожвавленням. Аналіз роботи в таких умовах дозволив виявити певні негативні явища. Експорт соняшникового насіння в такій кількості, як це робилося в 1998-1999 роках, невигідний для безпосереднього товаровиробника та держави. Україна має достатньо виробничих потужностей для переробки на олію всієї кількості вирощеного соняшникового насіння. Введення митних ставок на експорт насіння соняшнику дозволило переробним підприємствам України активно вступити в конкуренцію з експортерами сировини. Збільшилось виробництво соняшникової олії, зросло також виробництво маргаринової продукції і майонезу. Внаслідок дії мита також відбулася певна переорієнтація трейдерів з експорту насіння соняшнику на експорт олії та шроту. А з точки зору держави, це принесло вагому користь бюджету і населенню країни. На нашу думку, вивізне мито на насіння соняшнику вивело із кризи і сприяє стабілізації стану всього олійно-жирового комплексу України, і тому не повинно бути відмінене.
Складовою частиною загальної проблеми підвищення економічної ефективності виробництва насіння соняшнику є проблема якості. Доцільним було б врахування рівня олійності та кислотного числа насіння соняшнику в закупівельній ціні. Для об’єктивної оцінки цих показників необхідно розробити та впровадити експрес-методи їх визначення.
Результатами дослідження доведено, що виробництво насіння соняшнику повинно залишатися справою сільськогосподарських підприємств, які мають набагато більші розміри землекористування, краще забезпечені засобами механізації, і відповідно мають кращі умови для застосування раціональної сівозміни, придбання високоякісного насіння, інтенсивних технологій вирощування і збирання. Робити ставку на особисті селянські господарства населення як основних виробників конкурентоспроможної олійної продукції немає підстав.
Створення інтегрованих виробничих структур за участю сільськогосподарських товаровиробників, переробних підприємств і торгівельних організацій може забезпечити підвищення продуктивності виробництва, більш повного використання можливостей спеціалізації і кооперування. Економічним механізмом забезпечення інтеграційних процесів в Україні могло б стати запровадження принципу пропорційності прибутку авансованому його учасниками у спільне виробництво капіталу.
Пріоритетними напрямами подальшого реформування ринку олійної продукції є: розвиток сільськогосподарської кооперації, реалізація цінової політики шляхом поєднання вільного ціноутворення з елементами державного регулювання; розширення зовнішніх ринків збуту через підвищення конкурентоспроможності насіння соняшнику та вітчизняних продуктів його переробки та оперативне формування відповідної митної політики в залежності від кон’юнктури світового ринку.
Публікації автора:
Бронін О.В. До питання економічної ефективності виробництва насіння соняшнику в умовах становлення ринкової економіки України. // Вісник аграрної науки. - 1999. – № 11. – С. 78-79.
Бронін О.В. Удосконалення економічних відносин виробників насіння соняшнику із переробними підприємствами. // Вісник аграрної науки. – 2000. - № 2. – С. 69-70.
Бронін О.В. Вплив експортного мита на стан олійножирової галузі України. // Вісник аграрної науки. – 2001. - №1. – С. 77-79.
Бронін О.В. Досвід роботи особистого підсобного господарства в Знам’янському районі Кіровоградської області. // Вісник ХДАУ. Серія “Економіка АПК і природокористування”. – 2001. - №6. – С. 125-128.
Бронін О.В. Виробництво насіння соняшнику в особистих підсобних господарствах населення України. // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія у двох томах. Т.1 / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. – К.: ІАЕ, 2001. – С. 785-786.
Бронін О.В. Перспективи розвитку ринку соняшнику в Україні в 2001/2002 маркетинговому році. // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. У чотирьох частинах. / За ред. П.Т. Саблука. / Ч.4 Ціноутворення, інфраструктура аграрного ринку та виробничий потенціал в АПК. – К.: ІАЕ, 2001. – С. 96-99.
