1. Формування досконалого економічного механізму функціонування ринку ріпаку та продуктів його переробки, що передбачає формування системи економічних, юридичних, технологічних відносин та організаційно-господарських зв’язків між виробниками ріпаку, переробними підприємствами і споживачами готової продукції, є важливим фактором ефективного розвитку олієжирового підкомплексу та економіки країни в цілому. 2. Однією із складових економічного механізму ефективного функціонування ринку є дотримання співвідношення між його структурними елементами, що базується на засадах багатовимірності, охоплює умови діяльності та зовнішнє середовище функціонування підприємств, встановлення взаємозалежностей і взаємозв’язку з тенденціями розвитку вітчизняного та світового ринків насіння ріпаку і продуктів його переробки. 3. Світовий досвід переконує, що функціонування та розвиток олійного ринку в розвинених країнах ґрунтується на процесах кооперації та аграрно-промислової інтеграції, державному регулюванні, заходах фінансової підтримки товаровиробників, протекціонізму і лібералізації у зовнішній торгівлі. 4. Основними напрямами удосконалення державного механізму регулювання ринку ріпаку і продуктів його переробки в Україні є забезпечення рівноправної і взаємовигідної діяльності економічних суб’єктів, сприяння розвитку інтеграційних процесів, реалізація державних науково-технічних програм, залучення інвестицій. 5. Розміщення виробництва і переробки ріпаку в Карпатському регіоні зумовлено його сприятливими природно-економічними умовами, наявністю переробних підприємств, заготівельних і торговельних організацій, спеціалізованого науково-дослідного інституту, проте недосконалість економічного механізму формування ринку унеможливлює його ефективне функціонування. 6. Виробництво ріпаку в досліджуваному регіоні характеризується недостатньою ресурсною забезпеченістю аграрних підприємств, порушенням агротехнології, недовикористанням потенційних можливостей сортів, недотриманням договірних умов постачання, відсутністю мотиваційних стимулів переробних підприємств олієжирового підкомплексу до розвитку сировинної бази і, як наслідок, нездатністю сільськогосподарських товаровиробників формувати адекватну пропозицію на ринку. 7. Зменшення обсягів виробництва ріпаку в Карпатському регіоні, зростання світових цін, кон’юнктурні ринкові коливання, експортна переорієнтація у реалізації продукції, складний фінансовий стан переробних підприємств, відсутність стабільних умов і взаємовигідних схем співпраці із сільськогосподарськими товаровиробниками спричинили спад у сфері переробки і низьку ефективність розвитку галузі. 8. Ситуація, що склалася на регіональному ринку ріпакового олієпродуктового підкомплексу, свідчить про дисбаланс між попитом і пропозицією на насіння ріпаку, неадаптованість товаровиробників до умов зовнішнього середовища та кон’юнктурних змін на вітчизняному ринку олійної продукції при динамічному зростанні світового виробництва. 9. В умовах ринку ефективність функціонування галузі базується на стратегічному плануванні спільної господарської діяльності, впровадженні новітніх технологій та наукових розробок, економії матеріально-технічних ресурсів, нарощуванні виробництва якісної сировини, створенні нових продуктів переробки, реалізації кінцевої продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках. 10. З метою поповнення енергетичних ресурсів у сільському господарстві пріоритетним загальнодержавним напрямом розвитку ріпакового олієпродуктового підкомплексу є виробництво біопалива, що посилює роль державного регулювання, потребує програмування виробництва і переробки насіння ріпаку, використання важелів стимулювання галузі шляхом надання податкових пільг і цільового кредитування, вдосконалення імпортно-експортної політики. 11. Важливим напрямом реалізації економіко-екологічного потенціалу галузі є створення аграрно-промислово-фінансових груп, що сприятимуть гармонізації розвитку підприємств ріпакового олієпродуктового підкомплексу, підвищенню рівня їх інвестиційної привабливості, впровадженню інновацій у виробництво. 12. Прийняття господарських рішень в інтегрованих формуваннях має здійснюватися на засадах вивчення стану і динаміки потреб ринку та державної політики сприяння розвитку галузі. |