Анотація до роботи:

Головач Г.С. Економічний механізм формування та функціонування ринку хмелю в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”, Київ, 2005.

Досліджено теоретичні основи економічного механізму формування та функціонування ринку сільськогосподарської продукції вцілому та ринку хмелю зокрема. Уточнено його структуру та взаємодію складових елементів.

Узагальнено вітчизняний та світовий досвід розвитку галузі хмелярства, проаналізовано сучасний стан і тенденції її розвитку, систему ціноутворення та державної підтримки товаровиробників хмелю. Розроблено вітчизняний баланс хмелю.

Практична цінність проведеного дослідження полягає в розробці комплексного Проекту по удосконаленню економічного механізму формування та функціонування ринку хмелю України, нарощуванню обсягів валового збору хмелю, підвищенню економічної ефективності галузі та цілеспрямованої державної підтримки товаровиробників. Запропоновані основні напрями маркетингової діяльності для розвитку ринку хмелю України.

Проведені дослідження дають підстави зробити наступні висновки та пропозиції:

1. Економічний механізм в аграрній сфері, як механізм ринкового та державного регулювання, доцільно поділити на 4 блоки: механізм ціноутворення, система оподаткування, фінансово-кредитна система та система страхування. Збалансований взаємозв’язок зазначених блоків забезпечує ефективність формування та функціонування ринку сільськогосподарської продукції вцілому та зокрема ринку хмелю.

2. Пропозиція хмелепродукції формується під впливом попиту на альфа-кислоту в пивоварній промисловості. Враховуючи основні тенденції розвитку світового ринку пива, такі як зростання обсягів виробництва пива та скорочення норм використання хмелю на 1 гл пива, світовий попит на альфа-кислоту в період 1996-2003 рр. скоротився на 5% і склав у 2004 році 7691 т. Паралельно скорочувались світові площі та валовий збір хмелю (на 34 % та 31 % відповідно за період 1995-2003 рр.). Водночас світова пропозиція альфа-кислоти щороку поступово зростала внаслідок більш широкого використання гірких сортів хмелю з вищим вмістом альфа-кислоти. На кінець 2003/04 маркетингового року світова пропозиція альфа-кислоти перевищувала попит на 3019 т.

3. Внаслідок постійного світового надлишку альфа-кислоти ціни на хміль почали падати, для більшості хмелярів Німеччині та США доходи від реалізації хмелю сьогодні не покривають видатки на його вирощування. Державні компенсації ЄС та США за зменшення площ під хмелем (480 євро/га, починаючи з 1997 р. в ЄС) призвели до загального скорочення світових хмільників, водночас лише з 2002 р. намітились зміни у якісній структурі насаджень, що призведе до скорочення виробництва альфа-кислоти; за нашими прогнозами, при існуючих тенденціях світовий ринок збалансується до 2010 р., а світова ціна реалізації хмелю зросте на 30-50 %.

4. Ринок хмелю України має майже 130-річну історію. Найбільшого розвитку вітчизняна галузь хмелярства досягла в середині 80-х років ХХ ст, посівши 5-те місце в світі за валовим збором хмелю (у 1987 р. зібрано 8,1 тис. т з площі 8,7 тис. га), однак через декілька років, внаслідок ряду об’єктивних причин, почався спад галузі. З 2000 р. розпочалось фінансування галузі, намітились позитивні тенденції в її розвитку, але ситуація покращується дуже повільно, оскільки, з одного боку, фінансування потреб розвитку галузі проводиться лише на 30-60 %, з іншого боку, хмелярі забезпечують 60-70 % прогнозованих обсягів валового збору хмелю, трапляються випадки нецільового використання коштів державної компенсації.

5. У 2003 році Україна займала 8-ме місце в світі за площами хмелю (1200 га), 13-те місце за валовим збором (624 т) та одне з останніх місць за урожайністю хмільників (5,2 ц/га), забезпечуючи 0,3 % світової пропозиції альфа-кислоти. Рівень рентабельності, з урахуванням державної компенсації, у 2003 р. становив 3,7 %. Близько 50 % вирощеного українського хмелю було перероблено на гранули хмелю та хміль пресований.

6. При розробці вітчизняного балансу попиту та пропозиції хмелю встановлено, що вирощений в Україні хміль та отримані з нього продукти хмелепереробки дають змогу задовольнити вітчизняний попит на хміль лише на 20 %. Решта – 80% -- імпортується у вигляді гранул та екстрактів хмелю. Для захисту вітчизняних хмелярів починаючи з 1999 р. була введена 50%-ставка ввізного мита на імпортний хміль. Враховуючи розмір цієї ставки та ПДВ, імпортна ціна на гранульований хміль становила у 2002 р. 87-90 євро/кг альфа-кислоти ароматичних сортів та 53-71 євро/кг альфа-кислоти гірких та високосмольних сортів. В той же час середня ціна гранульованого вітчизняного хмелю в 2002 р. складала 105 євро/кг альфа-кислоти ароматичних сортів та 49 євро/кг альфа-кислоти гірких сортів. Український гранульований хміль ароматичних сортів за своєю ціною не є конкурентоздатним на сьогоднішній день, в першу чергу у зв’язку з низьким вмістом альфа-кислоти.

7. Згідно розрахованого нами Проекту введення прогресивної технології вирощування хмелю з плодоносної площі 1561 га можна отримати 1557 т хмелю-сирцю, в т.ч. 949 т хмелю ароматичних сортів та 608 т хмелю гірких сортів, з виходом альфа-кислоти 97,3 т. Введення зазначеного Проекту дозволить досягнути 12% рівня рентабельності вирощування хмелю (без потреби у компенсації поточних виробничих витрат державою).

8. Для досягнення запропонованих параметрів розвитку галузі слід проводити виважену державну підтримку галузі у вигляді удосконалення законодавчої бази, збільшення обсягів державного цільового фінансування, надання пільгових кредитів, забезпечення належного рівня протекціонізму галузі. Так, за проведеними розрахунками, загальна сума необхідних фінансових вкладень в оновлення технологічної інфраструктури галузі хмелярства України на сьогоднішній день складає 25,6 млн. грн. Дані кошти можуть бути залучені як безвідсоткова позика держави в межах цільового фінансування галузі, строк повної окупності капіталовкладень – 5 років. Ставка митного тарифу на іноземні гранули ароматичного хмелю рекомендована на рівні не менше 92 %, для гіркого/високосмольного хмелю її можна понизити до 44 %.

9. За умови реалізації Проекту удосконалення економічного механізму формування та функціонування ринку хмелю в Україні, вирощений в Україні хміль задовольнить 85 % вітчизняного попиту на хміль, хмелевиробники та хмелепереробні підприємства отримають прибуток 8,5 млн. грн на рік, податкові надходження до держбюджету від виробництва та реалізації продукції хмелярства становитимуть 17,3 млн. грн на рік.

10. З метою розробки та втілення маркетингових заходів у галузі хмелярства доцільно створити маркетингові служби/відділи, які будуть здійснювати оперативний маркетинговий аналіз стану ринку хмелю, визначати основні тенденції змін попиту та пропозиції на перспективу та розробляти рекомендації щодо необхідних змін у структурі пропозиції, ціновій політиці, рекомендації щодо розширення каналів збуту та зростання частки української хмелепродукції у світовій пропозиції хмелю.

Публікації автора:

У науково-фахових виданнях:

1. Головач Г.С. Тенденції розвитку світового ринку хмелю. // Вісник аграрної науки. – 2002. – №10. – С.70-71.

2. Головач Г.С. Розвиток галузі хмелярства в Україні. // Вісник аграрної науки. – 2003. – №4. – С.79-80.

3. Головач Г.С. Економічна ефективність виробництва хмелю в Україні. // Економіка АПК. – 2003. – №6. – С.83-85.

Матеріали науково-практичних конференцій:

4. Головач Г.С. До питання формування та функціонування ринку хмелю в Україні. // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. Ч.4. Ціноутворення, інфраструктура аграрного ринку та виробничий потенціал в АПК. / За ред. П.Т. Саблука. – К.: ІАЕ УААН, 2001. – С.131-134.

5. Головач Г.С. До питання державної підтримки галузі хмелярства в Україні. // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції – в 3-х томах. Т.1. / За ред. В.Г. Ткаченко. – Луганськ: Вид-во “Елтон-2”, 2002. – №14 (26). – С.382-384.

Інші наукові праці:

6. Головач Г.С. Ринок хмелю: поточна кон’юнктура і прогноз. // Поточна кон’юнктура і прогноз ринків сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні на 2002/2003 маркетинговий рік. Вип. 8. / За ред. О.М. Шпичака. – К.: ІАЕ УААН, 2002. – C.54-60.

7. Головач Г.С. Ринок хмелю: поточна кон’юнктура і прогноз. // Поточна кон’юнктура і прогноз ринків сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні на 2002/2003 маркетинговий рік. Вип. 9. / За ред. О.М. Шпичака. – К.: ІАЕ УААН, 2002. – C.73-79.

8. Головач Г.С. Ринок хмелю: поточна кон’юнктура і прогноз. // Поточна кон’юнктура і прогноз ринків сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні на 2003/04 маркетинговий рік. Вип. 10. / За ред. О.М. Шпичака. – К.: ІАЕ УААН, 2002. – C.79-85.

9. Головач Г.С. Ринок хмелю: поточна кон’юнктура і прогноз. // Поточна кон’юнктура і прогноз ринків сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні на перше півріччя 2004 року. Вип. 11. / За ред. О.М. Шпичака та А.В.Розгона. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – C.80-87.

10. Головач Г.С. Ринок хмелю. // Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (вип. 6). / За ред. П.Т. Саблука та ін. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – C.404-411.