Анотація до роботи:

Проскуріна Н.М. Економіко-екологічні складові розвитку АПК регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю – 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2004.

Дисертацію присвячено розробці й обґрунтуванню теоретичних і практичних засад удосконалення організаційно-економічних механізмів забезпечення еколого-економічної безпеки АПК регіону. Удосконалено класифікацію загрози економічній безпеці АПК, систему оцінювання еколого-економічної безпеки АПК регіону. Набула подальшого розвитку програма усунення екологічних загроз регіону, податкова і бюджетна політика України в напрямі її переорієнтації на стратегію стійкого еколого-економічного розвитку АПК регіону, а також система планування й контролю за використанням ресурсів на ліквідацію загроз екологічній безпеці регіону. Удосконалено модель фінансової стійкості еколого-економічної системи регіону, експертне оцінювання ризику процесів занепаду в навколишньому природному середовищі регіону.

1. Виходячи із сутності економічної безпеки АПК і факторів впливу, необхідно провести її класифікацію за такими ознаками: за змістом: соціальні, економічні, екологічні, силові, комплексні; за направленістю впливу: внутрішні, зовнішні; за причинами виникнення: стихійно виниклі, ціленаправлено створені; за часом впливу: реальні, потенціальні.

2. Для перехідного періоду визначальною є розробка граничних значень за параметрами підтримки і відтворення природно-екологічного потенціалу з метою запобігання незворотному руйнуванню природного середовища, втраті життєво важливих ресурсних джерел економічного зростання та завданню шкоди здоров'ю нинішнього і майбутнього поколінь. Пропонуємо систему економічної безпеки розглядати з точки зору трьох її складових: екологічної, економічної та соціальної.

У зв'язку з цим необхідно доповнити систему оцінювання еколого-економічної безпеки АПК регіону критеріями: рівень інвестицій на охорону навколишнього природного середовища у відсотках до ВВП; закріплена частка природоохоронних витрат у бюджеті.

3. Проблема оптимізації взаємодії суспільства та природи є насамперед регіональною. Навколишнє середовище регіону потерпає від впливу з боку різноманітних галузей і об'єктів, розташованих у районах і навіть за їх межами. Результати цієї взаємодії мають різноманітний характер і стосуються всього природного середовища, оскільки воно складається з тісно взаємозалежних між собою елементів, із регіональних сполучень ресурсів і умов, що взаємодоповнюють один одного. Крім цього, деградація навколишнього природного середовища є однією з причин виникнення й розвитку кризових ситуацій на території, які викликають загрози економічній безпеці України. У зв'язку з цим стратегія розвитку продуктивних сил і господарської стабілізації області має будуватися з обов'язковим урахуванням оцінки екологічних наслідків господарської діяльності.

4. Значний рівень екологічної небезпеки та її загроза економіко-соціальній безпеці регіону зумовлюють необхідність термінового вживання заходів розробленої програми усунення екологічних загроз за напрямами: поліпшення якості атмосферного повітря; раціональне використання водних ресурсів і поліпшення якості води; захист ґрунтового покриву і раціональне землекористування; підвищення ефективності використання побутових і виробничих відходів; створення ефективного механізму охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування; формування сучасного екологічного світогляду.

5. Удосконалення податкової політики України має відбуватися відповідно до стратегії сталого розвитку. При збереженні загальної суми податків є доцільною різка зміна пропорцій на користь збільшення питомої ваги податків, пов'язаних із природокористуванням, насамперед плати за право користування природними ресурсами, “зелених податків”. Частка цих податків має зрости на порядок і становити 30-50 відсотків дохідної частини бюджету. Необхідна переорієнтація фінансових потоків у бік збільшення місцевих бюджетів. Зазначене дасть змогу більш адекватно врахувати вплив на навколишнє середовище, деградацію природних ресурсів і створить стимул для зниження природоємності економіки.

6. Кошти, стягнуті з підприємств у вигляді платежів за забруднення навколишнього природного середовища, а також санкції за порушення природоохоронного законодавства, мають використовуватися виключно на природоохоронні заходи. У зв'язку з цим необхідно ввести форму балансу фінансових відносин підприємств і держави в системі фінансування природокористування. Цей баланс дає можливість виявити кореспонденцію відносин обох сторін, прогнозувати обсяг і структуру фінансових ресурсів різних рівнів влади, здійснювати контроль за використанням фінансових ресурсів.

7. Розроблено модель фінансової стійкості еколого-економічної системи регіону на основі застосування математичних матриць. Визначені компоненти вектора, що регулює процес перерозподілу коштів між елементами еколого-економічної системи, а також кількість етапів досягнення мети природоохоронних заходів. Застосування цієї методики дає змогу визначити регулювальний механізм міграції грошових потоків у сфері природокористування, що призводить до стійкості еколого-економічної системи безпеки області.

8. Для експертної оцінки ризиків процесів занепаду в навколишньому природному середовищі регіону адаптовано методику розрахунку ризиків з урахуванням їх вагомості у скороченні середньої очікуваної тривалості життя населення. Вона дає змогу обґрунтувати шляхи поетапної організаційної перебудови регіональної системи управління екологічної безпеки з метою створення в регіоні гнучкої ефективної організаційної структури управління сферою природокористування.

Публікації автора:

1. Проскуріна Н.М. Вплив екологічного фактора на вартісну оцінку основних виробничих засобів // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2004. – № 1. – С. 215-218.

2. Проскуріна Н.М. Економічне обґрунтування витрат на відновлення і підвищення ґрунтової родючості // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2003. – № 4. – С. 168-173.

3. Проскуріна Н.М. Роль держави в управлінні природокористуванням та природоохоронною діяльністю // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2003. – № 2. – С. 84-88.

4. Проскуріна Н.М. Реформування системи фінансування екологічної діяльності // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. – 2003. – № 2. – С. 70-74.

5. Проскуріна Н.М. Економіко-правове забезпечення раціонального використання земельних ресурсів // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. – 2003. – № 1. – С. 253-259.

6. Проскуріна Н.М. Особливості монополізму економіки та державне регулювання трансформаційних процесів // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2000”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – Том 30: Економіка. – С. 45-46.

7. Проскуріна Н.М. Діяльність екологічних фондів у країнах з ринковою економікою // Матеріали Всеукраїнських науково-практичних конференцій “Інвестиційна та зовнішньоекономічна діяльність підприємств” та “Бухгалтерський облік та аудит”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 20-22.

8. Проскуріна Н.М. Реформування системи фінансування екологічної діяльності та розвиток фінансових механізмів // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Фінансово-кредитна система України: шляхи розвитку” – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 19-21.

9. Проскуріна Н.М. Розвиток екологічного аудиту в Україні // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Економіка підприємств”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 68-70.

10. Проскуріна Н.М. Функції державного управління природокористування та природоохоронної діяльності // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Державне регулювання економіки та місцеве самоврядування”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 47-48.

11. Проскуріна Н.М. Економічні важелі природокористування і природоохоронної діяльності // Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – Том 2. – С. 72-73.

12. Проскуріна Н.М. Напрями природоохоронної діяльності // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень ‘2003”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – Том 28. Економіка підприємства. – С. 25-26.

13. Проскуріна Н.М. Еколого-економічні відносини у процесі виробництва // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Сучасні проблеми економіки підприємства”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – Том 2. – С. 14-15.