Анотація до роботи:

Галич О.А. Економіко-організаційний механізм становлення ринку м’ясо-молочної продукції в регіоні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і методичних основ та прикладних питань здійснення адаптації м’ясо-молочного продуктового підкомплексу до ринкових умов господарювання. Розкрито зміст та особливості економіко-організаційного механізму становлення ринку м’ясо-молочної продукції регіону.

На основі дослідження попиту та пропозиції на продовольчому ринку в цілому і, зокрема ринку м’ясо-молочної продукції та продуктів її переробки в Полтавській області, аналізу взаємозв’язків між суб’єктами м’ясо-молочного продуктового підкомплексу, обґрунтовані основні аспекти економіко-організаційного механізму адаптації виробництва м’ясо-молочної продукції до ринкових умов, запропоновано заходи з удосконалення взаємовідносин між суб’єктами продовольчого ринку.

Дослідження теорії та практики функціонування м’ясо-молочного продуктового підкопмлексу регіону в умовах ринкових перетворень дозволяє сформулювати наступні висновки:

1. Сучасний продовольчий ринок є сферою взаємодії автономних суб’єктів ринкових відносин стосовно оптимізації вільного руху продовольчих товарів від виробників до споживачів. Пріоритетність розвитку продовольчого ринку визначається тим, що ступінь зрілості та ефективності ринкових перетворень населення оцінює за рівнем наповнення ринку товарами, що є найголовнішою умовою забезпечення його життєдіяльності.

2. Ринок не є силою, яка автоматично гармонізує економічні відносини. Розвиток товарного аграрного виробництва передбачає об’єктивну необхідність обґрунтованої і цілеспрямованої діяльності з регулювання продовольчого ринку, оскільки нестабільність зовнішнього і внутрішнього середовища господарювання є характерною умовою діяльності аграрних підприємств в ринкових умовах.

3. М’ясо-молочний ринок в структурі продовольчого ринку займає одне з провідних місць і визначається як система товарно-грошових відносин між виробниками сировини (молока та м’яса) і кінцевої продовольчої продукції та її споживачами, завдяки якій шляхом здійснення актів купівлі-продажу реалізується право на власність товарів, характерних для даного ринку. М’ясо-молочний ринок, як систему доцільно аналізувати з позицій його видової, галузевої, територіальної та організаційної структур.

4. Виробники продовольчих товарів функціонують в активному зовнішньому середовищі, пристосовуючись до його змін. Складність і нестабільність ринкового оточення вимагають від суб’єктів продовольчого ринку вдосконалення форм і методів адаптації до ринкових умов.

5. В роботі на основі дослідження продовольчого ринку регіону обґрунтовано, що адаптація підприємства до змін зовнішнього ринкового середовища стає обов’язковою умовою, головним критерієм ефективності виробничо-комерційної діяльності. Відносно суб’єктів м’ясо-молочного ринку термін “адаптація” означає сукупність дій, що дозволяють їм пристосовуватись до змін соціально-економічної політики держави та кон’юнктури ринку, оптимізувати організаційно-економічні форми господарювання, трансформувати структуру виробничо-комерційної діяльності з метою забезпечення беззбиткового функціонування в умовах ринкового середовища.

6. Визначено, що м’ясо-молочний продуктовий підкомплекс - важливіший компонент регіонального продовольчого ринку. В умовах переходу до ринкових відносин, економічної нестабільності та фінансової кризи ситуація в тваринництві значно погіршилась: скоротилося поголів’я сільськогосподарських тварин, зменшились обсяги виробництва та продажу тваринницької продукції, а також їх споживання населенням регіону, різко зросли ціни на енергоресурси, корми, матеріально-технічні засоби.

7. Доведено, що становлення ринку м’ясо-молочної продукції нерозривно пов’язане з розвитком підприємств з її переробки. Значною проблемою ефективного розвитку молоко- та м’ясопереробних підприємств Полтавського регіону стало зменшення обсягів виробництва м’ясо-молочної сировини та розвиток її переробки безпосередньо в аграрних підприємствах. Внаслідок цього їх потужності використовуються менше ніж на 1/3, що призводить до підвищення витрат на виробництво одиниці продукції.

8. Процес становлення ринку м’ясо-молочної продукції Полтавського регіону на сучасному етапі розвитку аграрних та переробних підприємств, характеризується ускладненням виробничих відносин, зв’язків і взаємодії нових суб’єктів власності, відходом від одноманітних форм господарювання, суттєвим погіршенням і розбалансуванням міжгалузевих зв’язків м’ясо-молочного продуктового підкомплексу.

9. Економічна криза в країні спричинила не лише падіння рівня доходів та купівельної спроможності населення, а й значну диференціацію споживання всіх продуктів харчування, в тому числі м’ясо-молочних продуктів, залежно від рівня доходів і витрат населення, та невідповідність раціону населення раціональним та мінімальним нормам харчування.

10. Проведений аналіз фінансово-економічного стану підприємств м’ясо-молочного продуктового підкомплексу регіону свідчить про наявність глибоких кризових явищ у їх виробничо-комерційній діяльності, причина яких полягає у низьких темпах адаптації підприємств до умов ринкового економічного середовища.

11. Для прискорення темпів становлення м’ясо-молочного ринку регіону механізм адаптації виробників м’ясо-молочної продукції до ринкових умов, доцільно розглядати як систему технологічних, економічних і організаційних важелів та методів управління виробництвом продукції галузі які в процесі взаємодії забезпечують комплекс високих споживчих властивостей м’ясо-молочної продукції та продуктів її переробки і попит на них на продовольчому ринку.

12. В системі запропонованих заходів визначено, що основними етапами процесу формування системи адаптації підприємства до ринкових відносин є аналіз відповідності внутрішнього середовища підприємства зовнішнім умовам господарювання, створення та використання системи аналізу зовнішнього середовища, опрацювання та освоєння конкретних способів адаптації.

13. Дослідження доводить, що проблеми адаптації м’ясо-молочного продуктового підкомплексу до ринкових умов не можуть бути вирішені лише на рівні окремих суб’єктів господарювання. Це обумовлює потребу формування цілісної системи управління адаптацією на загальнодержавному, галузевому, регіональному рівнях та на рівні підприємств, удосконалення системи економічних відносин в АПК регіону, нових підходів у формуванні системи цін, дотацій, кредитів, системи оподаткування.

14. Обґрунтовано, що успішна адаптація виробництва м’ясо-молочної продукції до умов ринку в окремих аграрних підприємствах можлива лише у разі вирішення трьох фундаментальних проблем, що безпосередньо впливають на формування економіко-організаційного механізму: підприємництво, технологія, адміністрування. Послідовність вирішення цих проблем формує цикл економіко-організаційного механізму адаптації підприємства до ринкових умов.

15. У системі заходів становлення ринку м’ясо-молочної продукції виробничо-технологічна основа виробництва є однією з найважливіших характеристик, що вирішальною мірою визначає його ефективність. При створенні продуктивного поголів’я молочних, м’ясо-молочних та м’ясних порід тварин необхідно враховувати світовий досвід та адаптаційні соціально-економічні, організаційно-технологічні умови ведення тваринництва в регіоні, що вимагає прискореного розвитку племінної справи, системи годування та утримання тварин в окремих господарствах. В роботі обґрунтовано варіанти організації фермерського господарства, що спеціалізується на вирощуванні м’ясо-молочної продукції. При цьому розрахунково доведено, що такі господарства можуть досягти відшкодування виробничих витрат вартістю виробленої продукції, лише за умови створення власної кормової бази та забезпечення інтенсивного виробництва тваринницької продукції протягом всього року.

16. Для ефективного функціонування ринку м’ясо-молочної продукції, за умови існування функціональних та технологічних взаємозв’язків у м’ясо-молочному продуктовому підкомплексі регіону необхідно активізувати заходи, щодо створення корпоративних, кооперативних та асоційованих структур, інших інтеграційних об’єднань. Створення інтеграційних формувань має бути спрямованим на збереження цілісних технологічних комплексів, встановлення оптимальної рівноваги між попитом та пропозицією м’ясо-молочної продукції, захист вітчизняних виробників.

Публікації автора:

1. Галич О.А. Переважні канали реалізації тваринницької продукції на ринках Полтавської області // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – 2001. – № 4. – С. 119-122.

2. Галич О.А. Ринок продовольства та напрями його реформування в Україні // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК: збірник наукових праць, у 4 частинах / За ред. П.Т. Саблука. Ч. 4. Ціноутворення, інфраструктура аграрного ринку та виробничий потенціал в АПК. – К.: ІАЕ, 2001. – С. 23-27.

3. Галич О.А. Динаміка споживання продуктів харчування в Полтавській області // Збірник наукових праць “Економіка: проблеми теорії та практики”, Дніпропетровський національний університет. – 2002. – Випуск 134. – С. 187-192.

4. Галич О.А. Особливості попиту на продовольчі товари в Полтавській області // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2002. – № 2-3. – С. 132-136.

5. Галич О.А. Пріоритетні напрями адаптації галузі тваринництва Полтавської області до ринкових відносин // Ринкова трансформація економіки АПК: колективна монографія у чотирьох частинах/ За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Е.Мазнєва. Ч 2 Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. – К.: ІАЕ, 2002. – С. 550-552.

6. Галич О.А. Економіко-організаційний механізм формування ринку молока в Полтавській області // Регіональні перспективи. – 2003. – № 4-5 (29-30), С. 108-110.

7. Галич О.А. Управління конкурентоздатністю тваринницького продуктового підкомплексу в ринкових умовах // Регіональні перспективи. – 2004. – № 3-5 (40-42), С. 259-264.