Анотація до роботи:

Солодкий В.Д. Екосистемний підхід у веденні лісового господарства Буковинських Карпат і Передкарпаття в аспекті збалансованого розвитку регіону.

Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2007.

Дисертація присвячена аналізу та розробці сучасних методів господарювання в лісових насадженнях Буковинських Карпат та Передкарпаття на основі екосистемного підходу.

Показано, що порушення природоохоронних норм при використанні ресурсного потенціалу регіону призвело до активізації антропогенно-природних екологічних загроз, зниження лісистості, збіднення біорізноманіття.

Показано, що для умов Буковини найбільш доцільними є застосування удосконалених автором двоприйомних рівномірно-поступових рубок головного користування та канатно-підвісної установки для спуску деревини з гір, що мають високу ефективність у збереженні і відновленні лісу, а також розширення природно-заповідного фонду та розвиток екомережі.

З метою вдосконалення ведення лісового господарства, підвищення екологічної ролі лісів запропоновано узгоджену програму переходу до збалансованого природокористування та управління природними ресурсами за екосистемним принципом.

Науково не обґрунтоване ведення лісового господарства в Буковинських Карпатах та Передкарпатті зумовило зниження екологічних і захисних функцій гірських лісів, продуктивності деревостанів, розвиток ерозійних процесів, зменшення біорізноманіття і неблагонадійність природного поновлення. Це вимагає термінового запровадження екосистемного підходу до лісокористування, що передбачає використання сучасних екологічно безпечних методів господарювання за водозбірно-ландшафтним принципом на зонально-типологічній основі, розширення природно-заповідного фонду та розвитку екологічної мережі.

1. Серед чинників, які суттєво впливають на стан лісових екосистем Буковинських Карпат і Передкарпаття і формують потенційні загрози, слід виділити антропогенне порушення рослинного і ґрунтового покриву гірських водозборів, зниження стійкості та екологічної ролі лісів, значні коливання природно-кліматичних факторів тощо. Показано невідповідність існуючих технологій та технічного забезпечення рубок головного користування основним екологічним принципам, що забезпечують збереження цілісності лісових екосистем.

2. Основою запровадження екосистемного підходу ведення лісового господарства (збалансованого лісокористування) у регіоні має стати господарсько-екологічне групування типів лісу з врахуванням продуктивності, стійкості та екологічної ролі гірських лісів. Для передгірних та гірських районів виділено цільові групи лісів з визначенням господарсько-доцільних груп типів лісу, що передбачає наступні пріоритети ведення лісового господарства: водоохоронно-грунтозахисний, водоохоронно-рекреаційний, водоохоронно-берего-захисно-рекреаційний.

3. Для особливо захисних ділянок лісового фонду за водорегулюючою роллю визначена наступна функціональна спрямованість лісогосподарських заходів: реконструктивно-меліоративна, заповідно-меліоративна та водоохоронно-захисна.

4. Результати вивчення ходу росту та моделювання динаміки таксаційних показників деревостанів Picea abies дають можливість порівняти опис функцій росту виконаних за базовими рівняннями Томазіуса, Мітчерліха і Кевессі. Встановлено, що в умовах Буковинських Карпат і Передкарпаття нормативи росту розраховані за рівняннями Кевессі є значно ближчі до істинних значень, це свідчить про високий рівень використання природного потенціалу лісорослинних умов, продуктивності і стійкості лісових екосистем.

5. В умовах Буковинських Карпат і Передкарпаття доцільним є застосування удосконалених нами двоприйомних рівномірно-поступових рубок головного користування, які забезпечують узгоджене досягнення позитивних екологічного та економічного ефектів ( мінімізація втручання в лісову екосистему, забезпечення природного поновлення деревостанів і стійкості лісових фітоценозів при зменшенні економічних затрат).

6. Впровадження рекомендованої нами канатної установки повітряного спуску деревини з гірських лісосік забезпечує належне збереження лісових екосистем внаслідок попередження ґрунтової ерозії, збереження підросту з одночасним зменшенням трудовитрат при заготівлі деревини.

7. Встановлено, що лісові масиви Буковинських Карпат та Передкарпаття є основою формування територій природно-заповідного фонду (ПЗФ) та регіональної екомережі. При цьому 89 % ПЗФ є лісовими масивами, а ще 21,3 тис. га лісів Чернівецькій області потребують надання особливого природоохоронного режиму. Зокрема виявлено і описано 20 нових природно-заповідних територій (заповідних урочищ, пам’яток природи загальнодержавного та місцевого значення) загальною площею 132 га; 25 нових ділянок, придатних для рекреаційного використання ємністю понад 2000 чоловік в день.

8. Для створення умов гармонізації різних стратегій природокористування у ландшафті водозбору та довкілля на принципах збалансованого розвитку розроблено схему структурно-функціональної організації комплексної регіональної програми “Буковина-SD”.

Публікації автора:

1. Масікевич Ю.Г., Чорней І.І., Солодкий В.Д. та ін., Деякі аспекти формування екологічної мережі Чернівецької області в розвитку національної екологічної мережі України // Екологія та ноосферологія. – Т.16, №3-4. – Київ-Дніпропетровськ, 2005. – С. 33-39.(Дисертант виконав експериментальну частину роботи, сформулював основні положення та висновки, підготував матеріал до друку).

2. Солодкий В.Д., В.А. Головашкін, В.В. Лавров. Гармонізація цільових підходів до групування типів лісу і розвиток системи господарювання у гірських та передгірських водозборах Північної Буковини // Лісівництво і агролісомеліорація. – Вип. 106. – Харків, ”С.А.М.”, 2004. – С. 40-49. (Дисертант виконав експериментальну частину роботи, сформулював основні положення та висновки, підготував матеріал до друку).

3. В.В.Лавров, Солодкий В.Д. Приклад системного підходу до формування програми інтегрованого управління водозбірними басейнами Чернівецької області з використанням екологічної ролі лісів // Лісівництво і агролісомеліорація. – Вип. 108. – Харків, ”С.А.М.”, 2005. – С. 33-40. (Дисертант самостійно зробив всю експериментальну частину роботи, сформулював основні положення та висновки, підготував статтю до друку).

4. В.В.Лавров, Солодкий В.Д. Проект програми запровадження норм сталого розвитку у Чернівецькій області // Лісівництво і агролісомеліорація. – Вип. 109. – Харків, ”С.А.М.”, 2006. – С. 69-80.( Дисертант виконав експериментальну частину роботи, сформулював основні положення та висновки, підготував матеріал до друку).

5. Колесник О.В., Солодкий В.Д., Масікевич Ю.Г., Ефективні технологічні підходи до збереження лісових екосистем Буковинських Карпат // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Біологія. – № 10. – Ужгород, 2001. – С. 107-109. (Дисертант самостійно зробив експериментальну частину роботи, сформулював основні положення та висновки, підготував статтю до друку).

6. Солодкий В.Д. Рівномірно-поступові рубки – як складова екосистемного підходу в лісокористуванні. // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. – Вип. 260: Біологія. – Чернівці: “Рута”, 2005. – С. 208-213.

7. Солодкий В.Д. Групування типів лісу особливо захисних ділянок лісового фонду у Буковинських Карпатах // Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. Серія: Грунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство. – Харків, 2002. – № 2. – С. 90-93.

8. Солодкий В.Д. Впровадження природозберігаючих технологій рубок головного користування у Буковинських Карпатах // Науковий вісник Національного аграрного університету. – Вип. 54: Лісівництво. – К., НАУ, 2002. – С. 41-47.

9. Солодкий В.Д. Проблеми та деякі напрямки переходу від ресурсного лісокористування до господарювання на біосферних принципах у Буковинських Карпат // Теорія і методи оцінювання, оптимізації використання та відтворення земельних ресурсівю. (Матеріали міжнар. наук. конф.) – Ч. 2. – К. НАНУ РВПС Україна, 2002. – С. 152-157.

10. Солодкий В.Д. Шляхи посилення екологічної рівноваги та оптимізація лісокористування у гірських лісах Буковинських Карпат та Передкарпаття // Лісова типологія в умовах сталого розвитку лісового господарства України. (Матеріали Восьмих Погребняковських читань.) – Харків, 2002. – С. 60-64.

11. Солодкий В.Д. Господарське формування груп типів лісу за ерозійною небезпекою в лісах Північної Буковини // Актуальні питання сучасного природознавства. (Тези Всеукраїнскої конференції молодих учених. 11-13 квітня 2003 р.) – Сімферополь: Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського, 2003. – С. 82-83.

12. Масікевич Ю.Г., Чорней І.І., Солодкий В.Д. та ін., Формування регіональної екологічної мережі Чернівецької області // Наукові дослідження на об’єктах природно- заповідного фонду Карпат та стан збереження природних екосистем в контексті сталого розвитку. (Матер. міжнар. наук.-практ. конф.). – Яремче, 2005 р. – С.131-135.( Дисертант виконав експериментальну частину роботи, сформулював основні положення та висновки, , підготував матеріал до друку).

13. Солодкий В.Д. Формування програми інтегрованого управління водозбірними басейнами Буковини з використанням екологічної ролі лісів // Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки (Матер. п’ятої міжнар. наук. конф.). – Чернівці: ”Зелена Буковина”, 2006. – С. 123-135.

14. Солодкий В.Д., Екосистемний підхід у лісокористуванні. – Чернівці: Зелена Буковина, 2003 – 56 с.

15. Солодкий В.Д., Прикладна екологія: Навч.посіб. – Чернівці: Зелена Буковина, 2004. – 544 с.

16. Солодкий В.Д., Білоконь М.В., Королюк В.І. Природно-заповідний фонд Чернівецької області. – Чернівці: Зелена Буковина, 2004. – 56 с.( Дисертант самостійно зробив всю експериментальну частину роботи, сформулював основні положення та висновки, підготував матеріал до друку).

17. Solodky V.D. Shelterwood method of felling as an indispensable condition of preservation of native forest of Northern Bukovina // The Question of Conversion of Coniferous Forests. (International Conference). – Freiburg im Breisgau. Germany, 2003. – Р.71.