Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Екологія


Юрченко Тетяна Володимирівна. Екотоксикологічна оцінка застосування фосфорних добрив на дерново- підзолистому грунті Полісся України : Дис... канд. с.-г. наук: 03.00.16 / Національний аграрний ун-т. — К., 2006. — 192арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 147-164.



Анотація до роботи:

Юрченко Т.В. Екотоксикологічна оцінка застосування фосфорних добрив на дерново-підзолистому ґрунті Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню впливу застосування фосфорних добрив на екологічний стан компонентів агроценозів Полісся. Проведено комплексну екотоксикологічну оцінку потенційного та фактичного ризику застосування нового виду фосфорного добрива агрофоска на дерново-підзолистому ґрунті Полісся. Встановлено, що РАФК є придатним для використання на дерново-підзолистому ґрунті під зернові культури в дозі Р60-180. Встановлено, що фосфорні добрива впливають на поведінку важких металів в ґрунті, а саме зменшують кількість потенційно рухомих сполук ВМ, обмежують їх міграцію за ґрунтовим профілем у фільтраційні води. Запропоновано прогностичну модель оцінки небезпечності застосування фосфорних добрив за якою розраховано коефіцієнт іммобілізації-мобілізації (Кі-м) потенційно рухомих форм важких металів. Розраховані коефіцієнти переходу (Кп) ВМ в системі ґрунт-рослина. Доведено, що фосфорні добрива прискорюють швидкість детоксикації десикантів і дають змогу отримати доброякісну продукцію рослинництва щодо вмісту важких металів та залишків пестицидів.

За результатами досліджень вмісту потенційно рухомих сполук ВМ в складі нового фосфорного добрива агрофоски та сировині з якого це добриво виготовлено, поведінки ВМ в ґрунті під дією фосфорних добрив в лізиметричному та польовому досліді; розподілу ВМ за ґрунтовим профілем під впливом добрив, в лізиметричному досліді міграції ВМ в фільтраційні води; поведінки ВМ під впливом добрив в системі “ґрунт-рослина” та розраховано коефіцієнти переходу ВМ з ґрунту в рослини, впливу фосфорних добрив на швидкість детоксикації десиканта гліфосату; біологічної ефективності застосування нового виду фосфорного добрива агрофоски представлено екотоксикологічне обґрунтування застосування вище зазначених добрив при вирощуванні озимої пшениці, озимого жита та кукурудзи на зерно на дерново-середньопідзолистому ґрунті в умовах Полісся України.

1. Новий вид фосфорного добрива агрофоска, що отриманий з фосфоритів місцевих родовищ за валовим вмістом важких металів (Zn, Ni, Co, Cu, Pb, Cd) не перевищує інші фосфорні добрива: вміст цинку та міді в складі добрива – 100 мг/кг, нікелю та кобальту – 10 мг/кг, свинцю – 14 мг/кг, кадмію – 3 мг/кг (фосфатний та глауконітовий концентрати). Сировина для виготовлення агрофоски характеризується малою кількістю потенційно рухомих сполук ВМ: Zn – 4,5; 7,8 мг/кг, Co – 3,8; 4,0 мг/кг, Ni – 3,5; 4,7 мг/кг, Cu – 4,3; 12,5 мг/кг, Pb – 2,3; 2,8 мг/кг, Cd – 1,2; 1,7 мг/кг, відповідно.

2. Показано, що застосування фосфорних добрив (РАФК та РС) на дерново-середньопідзолистому ґрунті в лізиметричному досліді впливає на поведінку ВМ в ґрунті, а саме вміст потенційно рухомих сполук зменшується порівняно до контролю. Виявлено більший ефект іммобілізації при застосуванні агрофоски в порівнянні з суперфосфатом, та застосування фосфорних добрив (РАФК та РС) на азотно-калійному фоні має менший іммобілізаційний ефект.

3. За допомогою математичної моделі розраховано коефіцієнт іммобілізації-мобілізацій (Кі-м) потенційно рухомих сполук ВМ у дерново-середньопідзолистому ґрунті. На варіанті із застосуванням азотно-калійного фону значення коефіцієнту (Кі-м) більше за одиницю, що означає збільшення кількості рухомих форм ВМ. Варіанти з використанням фосфорних добрив (РАФК та РС) мають величину коефіцієнту іммобілізації менше одиниці, тобто переважають процеси зв’язування ВМ у ґрунті.

4. За коефіцієнтами іммобілізації-мобілізацій (Кі-м) побудовано ряди впливу фосфорних добрив на рухомість важких металів при їх моно внесенні:

Агрофоска Cd>Zn=Ni=Co>Cu>Pb;

Суперфосфат Cd>Zn=Ni=Cu=Pb>Co.

Ряд іммобілізації важких металів під впливом фосфорних добрив на фоні азотно-калійного живлення:

Агрофоска Cd>Zn=Pb >Co>Cu>Nі;

Суперфосфат Pb>Cd=Zn=Ni=Cu>Co.

5. Відмічено, що застосування агрофоски та суперфосфату не впливає на природний розподіл рухомих форм важких металів за профілем дерново-середньопідзолистого ґрунту, що вказує на відсутність їх негативної дії.

6. За результатами досліджень фільтраційних вод в лізиметричному досліді встановлено, що фосфорні добрива (агрофоска та суперфосфат) при застосуванні їх на дерново-середньопідзолистому ґрунті не активізують міграцію цинку, кобальту, міді, та свинцю до фільтраційних вод. Концентрація вище зазначених важких металів на варіантах досліду з застосуванням фосфорних добрив була нижче концентрацій на контрольному варіанті в лізиметричних водах.

7. Встановлено диференційовану дію фосфорних добрив на процеси переходу ВМ до складу рослин залежно від типу добрива, виду сільськогосподарської культури та есенціальності металу.

8. Підраховано коефіцієнти переходу (Кп) важких металів в системі “ґрунт-рослина” до репродуктивних органів озимої пшениці, озимого жита та кукурудзи на зерно на дерново-середньопідзолистому ґрунті на всіх варіантах досліду. Озима пшениця: Zn 1,81-3,21; Ni 0,14-0,28; Co 0,21-1,58; Cu 2,50-7,14; Pb 0,01-0,02. Озиме жито: Zn 0,88-2,18; Ni 0,14-0,71; Cu 0,68-1,60; Pb 0,015-0,040. Кукурудза на зерно: Zn 0,92-2,84; Ni 0,31-0,39; Co 0,25-0,63; Cu 0,87-2,99; Pb 0,01-0,03; Cd 0,07-0,10.

9. Встановлено, що застосування фосфорних добрив, зокрема нового виду фосфорного добрива агрофоски, сприяє збільшенню швидкості детоксикації гліфосату. Так k (доба"1) розпаду гліфосату на контролі становила – 0,19, на варіанті із суперфосфатом – 0,25, на варіанті з агрофоскою – 0,32, а період напіврозпаду (Т50 = 0,693/k) відповідно складає: 3,6; 2,7; 2,2 доби.

10. Встановлено позитивний вплив застосування нового фосфорного добрива агрофоски на продуктивність озимої пшениці, озимого жита, та кукурудзи на зерно на дерново-середньопідзолистому ґрунті Полісся України. Збільшення урожайності та підвищення якості зерна озимої пшениці, озимого жита та кукурудзи на зерно відмічено на варіантах із застосуванням фосфорних добрив. Найефективніша була агрофоска в дозі Р180.

Публікації автора:

1. Макаренко Н.А., Буожис А.О., Кавецька Т.В. Інтегральна система оцінки небезпечності важких металів у агроландшафтів // Агроекологія та біотехнологія. Зб. наук. праць ІАБ УААН. Київ. – 1998. – Вип. 2. – С. 80-84.

2. Бездрабко О.М., Юрченко Т.В., Кавецький С.В., Кавецький В.М. Математичне моделювання поведінки свинцю у ґрунті при екотоксикологічній оцінці застосування добрив // Современные проблемы токсикологии. – 2005. – №2. – С.70-73. (Особисто дисертантом проведено визначення свинцю в ґрунті методом ТШХ, статистична обробка)

3. Кузнецова Е.М., Багацкая Е Н., Гринько А.П., Юрченко Т.В., Бердніков О.М. Вплив фосфорних добрив на швидкість детоксикації десиканту гліфосату на зернових культурах та якість продукції рослинництва// Проблеми харчування. Науково-практичний журнал. – К.: ІВО “Медична Україна. 2004. – 2(3). – С. 46-49. (Особисто дисертантом визначено залишкові кількості гліфосату методом ВЕРХ, аналізовано отримані дані та сформовано висновки)

4. Кавецкий В.Н., Бездрабко О.М., Юрченко Т.В. Гігієнічні критерії оцінки якості продуктів рослинного походження при застосуванні нових видів мінеральних добрив // Проблеми харчування. Науково-практичний журнал. – К.: ІВО “Медична Україна, 2004. – 3(4). – С. 53-56. (Дисертант приймав участь у визначенні важких металів у добривах та рослинах та написанні статті).

5. Гринько А.П., Кузнецова Е.М., Юрченко Т.В. Особенности поведения глифосата при применении в качестве десиканта на сельскохозяйственных культурах // Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. К., 2004. – С. 617-620. (Особисто дисертантом визначено залишкові кількості гліфосату методом ВЕРХ, проаналізовано отримані дані).

6. Кавецкий В.Н., Багацкая Е Н., Рыженко Н.А., Юрченко Т.В. Екотоксикологическа оценка отходов при применении средств химизации сельского хозяйства. // «Обращение с отходами – проблемы их решения ХХІ века» Сборник научных статей. – Одесса АОЗТ «Експоцентр-Одесса», 2005. – С. 107-111. (Особисто дисертантом проведено узагальнення експериментального матеріалу)

7. Юрченко Т.В., Моложанова О.Г., Петрашенко Л.П., Колонтаєва Н.В. Перспективи нормування антропогенних сполук в ґрунті // Збірник науково практичної конференції “Сучасні проблеми гігієни та медичної екології України”. – К.: Гигиена населенных мест, 2001. – Выпуск 38. – Том 1. – С. 247-250. (Особистий внесок дисертанта полягає у зборі літературних даних)

8. Кавецкий В.Н., Багацкая Е Н., Юрченко Т.В., Рыженко Н.А. Система екотоксикологического мониторинга потенциально опасных химических веществ в окружающей среде // Материалы международной конференции «Отходи производства и потребления, медико-экологические аспекты», 10-14 октября 2005 г. / Ред. колл.: Бобылева О.А., и др. – К.: О-во «Знание» Украины, 2005. – С. 3-10.

9. Yurchenko T.V., Berdnikov A.M. and other Ecotoxicology Risk Assessment Of Use Of New Kind Of Phosphoric Fertilizer Agrophos In Turf-podsolic Soil In Lysimeter // Conference Proceedings. Advances and Prospects of Ecological Chemistry. – Chisinau, Republic of Moldova, 2002. – P.179-184. (Дисертантом особисто отримано експериментальні данні та написана стаття).

Матеріали наукових конференцій, з`їздів, рекомендації тощо

10. Юрченко Т.В. Екотоксикологічна оцінка при застосуванні нового виду фосфорного добрива – агрофоска // Рослина і середовище (фізіологія, генетика, фітоценологія, агроекологія): Матеріали Міжнародної конференції молодих вчених, присвяченої 185-річчю Харківського аграрного університету ім. В.В.Докучаєва, (26-28 вересня 2001 р.) Харк. держ. аграрн. ун-т. –Х., 2001. С.124-125.

11. Юрченко Т.В., Кавецкий В.Н., Гринько А.П., Бездрабко О.М., Козьякова Н.А. Определение тяжелых металлов в объектах окружающей среды методом хроматографии в тонком слое сорбента // Тези доповідей. І Міжнародного симпозіуму “Методи Хімічного Аналізу”.–К.: ВАТ “УкрНДІСВД”, 2002. – С. 36-37.

12. Юрченко Т.В., Гринько А.П., Рева Н.И. Современные методы определения тяжелых металлов Тези доповідей. І Міжнародного симпозіуму “Методи Хімічного Аналізу”. – К.: ВАТ “УкрНДІСВД”, 2002. – С. 37-38.

13. Юрченко Т.В., Багацька О.М. Хіміко-аналітична оцінка стану навколишнього середовища при застосуванні нових видів мінеральних добрив ІІ міжнародна конференція “Чистота довкілля в нашому місті” // Збірник праць та повідомлень. – К.: ВАТ “УкрНДІСВД”, 2004. – С.122-123.

14. Кавецкий В.Н., Багацкая Е Н., Юрченко Т.В., Рыженко Н.А. «Зеленая» химия – новая философия экотоксикологическая оценка применения средств химизации сельского хозяйства // Тези доповідей VІ міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми токсикології. Безпека життєдіяльності людини”, присвяченої 100-річчю з для народження Л.І.Медведя, 1-3 жовтня. – Київ, 2005. – С. 77-78.

15. Гринько А.П., Кузнєцова О.М., Юрченко Т.В., Оверченко Н.П. Методичні вказівки з визначення гліфосату в овочах, фруктах, зерні хлібних злаків та кукурудзи, зернобобових та баштанних культурах методом високоефективної рідинної хроматографії. №363-2002. Методичні вказівки з визначення мікрокількостей пестицидів в продуктах харчування, кормах та навколишньому середовищі // Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Управління з питань безпеки хімічних речовин. – Київ, 2004. – Збірник № 39. – С.71-83.

16. Проданчук М.Г. Антоновіч Є.О., Жмінько П.Г., Гринько О.П., Кавецька Т.В. та інш. Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті. Державні санітарні правила та норми. ДСанПіН 8.8.12.3.4.-000-2001 // Міністерство охорони здоров’я України. Головне Санітарно-епідеміологічне управління. Видання офіційне., 2001. – 244 с.